Гройсман готує програму підтримки фермерства

 

За повідомленням УНІАН, про це заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Ми розробимо і презентуємо цільову програму підтримки фермерства. Я хотів би, щоб ця програма була сформована до 1 серпня. Програма буде охоплювати цільову підтримку тваринництва, цільову підтримку фермерських господарств.

Прем'єр зазначив, що систематична підтримка фермерства з паралельним впровадженням ринку землі стане новим імпульсом розвитку сільського господарства країни і зробить його набагато більш конкурентним на світовій арені.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Україна на бобах

За словами Єлизавети Малишко, провідного експерта зернового ринку компанії УкрАгроКонсалт перспективи цього напряму для аграрного сектора України очевидні.

Із горохом все чудово. Якщо в минулому сезоні було посіяно 240 тис га, в цьому 380 тис га. Урожайність гірша, ніж минулоріч, проте, близько мільйона тонн може бути експортовано (у порівнянні з 450 тис тонн в цьому сезоні). Основні ринки збуту - це Індія і Пакистан. Попит з боку Індії стає дедалі більшим, тому в гороха хороші перспективи за сприятливих погодних умов весни - горох на початковій стадії потребує раннього приходу весни і багато вологи. Якщо погодні умови будуть такими, як це було попередні два роки, посівні площі під горохом будуть розширюватися.

Продовжує думку своєї колеги Сергій Феофілов - к.е.н, Генеральний директор УкрАгроКонсалт.


У ці дні в канадському Ванкувері проходить конференція Всесвітньої асоціації виробників бобових. На цій конференції Україну представляє «Спільнота виробників і споживачів бобових України» (СППБУ). Антоніна Скляренко, Президент асоціації виступала з доповіддю і висловила ймовірність того, що упродовж 2-3 років така всесвітня конференція буде проведена в Україні. Стосовно споживачів, просування і підвищення інтересу до української продукції, враховуючи горох, додаються певні зусилля. Крім основного продукту бобових, розширюється вирощування нішевих культур: сочевиці, нуту, люпину. Вони користуються значним попитом - як на внутрішньому, так і на експортному - в Індії, Китаї й інших східних і арабських країнах. Також ці культури простіше виробляти з погляду органічності, тому що вони більш територіально економічні. Бобові можуть бути досить високомаржинальними і високоприбутковими саме з погляду адаптації структури посівів до тих реальностей, які існують на світових ринках.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Мораторій на реформи

Щодо Земельної Реформи на даний момент існує винятково різноманітна і величезна кількість спекуляцій і вкидань думок. Але, незважаючи на роздутий інформаційний шар, залишається практично непомітною мета реформи. Ще в 2000 році був прийнятий закон про те, що земля є приватною власністю. Але досі продовжується мораторій на купівлю-продаж землі.

Сергій Феофілов - к.е.н, Генеральний директор УкрАгроКонсалт так коментує ситуацію, що склалася. Для чого продовжено мораторій і для чого ці реформи? Очевидно, що метою реформи має стати подальше і широке залучення інвестицій. На жаль, дуже невелика кількість і управлінців, і підприємств, і інших операторів нашої економіки зацікавлені в різкому збільшенні інвестицій в аграрний сектор через відкриття ринку землі. Це той сухий залишок, який дозволяє прогнозувати подальший розвиток. Земельна Реформа буде розроблена і прийнята, як тільки з'явиться значне зростання інтересу для залучення інвестицій. А для цього потрібні певні чинники і певні складові економічного життя й тих самих витрат і виручки. У разі відсутності таких передумов, буде постійне гальмування.          

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview 

Ваш вибір 'Подобається'.

"Органічні" правила гри від урядовців

Ринок органічної продукції динамічно зростає. Окрім очевидної користі для споживачів і земель, на яких вирощують органіку, цей тип продукції має серйозний експортний потенціал. Для того, щоб зробити розвиток органічної продукції можливим, повний процес виробництва має регулюватися законодавчо. Відповідний проект Закону вже розроблений і розглядається Верховною Радою України. На думку експертів, Законопроект №5448 (“Основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції”) відповідає вимогам Асоціації з ЄС. Він підтримується ВР, а також набирає конституційну більшість голосів. І є дуже актуальним з урахуванням того, що обсяг виробництва і продажу органічної продукції в Україні за останні десять років збільшився у 30 разів. Окрім того, розширюються території для вирощування органічної продукції. Відповідно до статистики - найбільшими споживачем органічної продукції на душу населення у світі є Швейцарія і Данія. А попит на закупівлю органічної продукції у світі весь час зростає.

За словами Вадима Івченка, депутата Верховної Ради України VIII скликання, Заступника Голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, Україна має зручне географічне розташування, плодючі землі і виробничі потужності.

Для ефективного виробництва у сегменті органічної продукції необхідно осучаснити нашу законодавчу систему, зробити прозорим обіг цієї продукції і процес її виробництва, продажу, маркування і експорту. Чітко окреслити реєстр підприємств, які виготовляють органіку, чітко зазначити список органів, які сертифікують цю продукцію, враховуючи іноземних спеціалістів. Зробити державне регулювання цього сектору, для того, щоб споживачі були якомога більш захищеними. Префікси біо- і еко- можуть бути використані винятково тими виробниками, які пройшли сертифікацію і мають право називати свій продукт органічним. У разі недотримання цих норм передбачені штрафи у розмірі 25 неоподаткованих мінімумів.

Експерт зазначає, що система сертифікації має бути однаковою для всіх, мінімально бюрократизованою і максимально врегульованою державою. Адже аграрний сектор є дуже перспективним для України і з ним потрібно рахуватися, він є засадничим в економічному розвитку нашої держави.

 
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Українці хочуть ринки як у Барселоні

Ринок завжди був для людства чимось особливим. В різні часи сюди приходили з різних причин: дізнатися останні новини, погуляти, знайти корисні знайомства - психологічний фактор. Наступним важливим змістом поняття "ринок" завжди були гроші, тобто можливість продати-купити, заробити на тому, що хтось продав або купив, і в решті-решт, поспекулювати або вкрасти - без цього не обходиться людська історія. І головним завданням ринку завжди було гастрономічне: нагодувати. Іншими словами, ринок у світовій історії - це місце активного соціального життя, отримання хліба і видовищ в одній локації, та ще смачних і яскравих.

З технологічним стрибком функція цього типу торговельних відносин сильно видозмінилася, але, що дивно і важливо, ринок не пропав. І хоча на сьогодні всі види продуктів можна купити в супермаркеті, ринки не тільки не регресують, а процвітають і отримують нові смисли. Вони стають схожими на музей. Це як постійно функціонуюча виставка, тільки з живими або принаймні свіжими експонатами.

Звичайно, існує ряд умов, за яких можлива така актуальна трансформація ринку: контроль якості, лояльні умови для маленьких господарств, "прозорий" бізнес, відсутність рейдерства і присутність попиту і смаку у місцевих мешканців. Для прикладу, візьмемо один з найвідоміших ринків світу - Бокерія (Mercat de la Boqueria). Він розташовується на проспекті Лас-Рамблас у Барселоні. Виник як звичайний вуличний продуктовий ринок, зараз є яскравою пам'яткою як регіону Каталонія, так і всієї країни. Не думаю, що у місцевої влади або активістів з'явилося б бажання знести його (як київський "Житній"). Бокерія - це місце кулінарного і культурного паломництва туристів, яке розвивається, інвестує в себе і збирає нагороди по всьому світу, серед яких звання "Кращого світового ринку" на Міжнародному торговельному конгресі у Вашингтоні в 2005 році. Також Бокерія входить в європейську мережу "Emporion" - асоціацію ринків із продукцією найвищої якості.

Іспанка розраховується на ринку через термінал
Дивує не те, що в Європі такі ринки є нормою, дивує те, що в Україні таких ринків немає і їх складно навіть уявити. А це дивно для країни з такою багатою ярмаркової культурою і такими прекрасними продуктами харчування. (Безліч українських овочів і фруктів має набагато більш яскраво виражений і насичений смак у порівнянні з європейськими).

Можливо, варто не просто сподіватися на розширення експортних квот з боку ЄС, а й в Україні відновлювати привабливу імпортну ситуацію. Адже ринки можуть бути не просто покинутим непорозумінням, а пам'ятниками історії і культури країни, занурюючись в атмосферу яких, буде відображатися побут і традиції міст. Ринок - це зустріч минулого і сьогодення, де можна провести час із сім'єю і друзями, поділитися порадами та новинами і смачно поїсти, що найголовніше.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Ваш вибір 'Цікаво'.

Італійці відмовляюся від черешні на користь ківі

За свідченням економіста інвестиційного департаменту ФАО Андрія Ярмака, італійські фермери вже не вважають виробництво черешні таким привабливим, як раніше. Це спричинено високим інвестиційним навантаженням та сильною конкуренцією на ринку. І все частіше садівники обирають замість черешні ківі. Виробники, які все ж продовжують цей бізнес, вирощують черешню під накриттям. Сітка убезпечує від дощу та шкідників і стає гарантією якості, і, відповідно, вищої ціни.

Як зазначає Андрій Ярмак на своїй сторінці у фейсбук: "Найбільша проблема - це збирання врожаю. За інформацією садівників збирання 1 кг черешні в Італії коштує приблизно 1 євро за кг (30 грн/кг). При роздрібній ціні від 3,5 до 5,0 євро, з яких 1 євро мінімум іде торгівлі, заробити на черешні в Італії надзвичайно важко! Для порівняння - в Україні збір 1 кг черешні коштує в 5 разів дешевше (приблизно 5-7 грн/кг). Більше того, вартість збирання черешні в Італії є приблизно такою самою, як в Україні роздрібна ціна на цей товар!"

Експерт наголошує на необхідності постачати українську черешню до ЕС автотранспортом. Адже якісний український продукт буде конкурентним на ринках Европи.