Хто купує українську яловичину

Україна за підсумками 2017 року експортувала 41,87 тис. тонн свіжого та замороженого м'яса ВРХ, що на 19,38% більше показника в 2016 році (35,09 тис. тонн). Про це свідчать дані ДФС, пише delo.ua.

При цьому Україна експортувала 12,32 тис. тонн свіжої або охолодженої яловичини (2016 — 15,94 тис. тонн) і 29,55 тис. тонн замороженої яловичини (2016 — 19,15 тис. тонн).

Основним імпортером свіжої та охолодженої яловичини в 2017 році була Білорусь (на $31,94 млн), якій поставили 12,21 тис. тонн (99,11% від загального обсягу) продукції.

Заморожену яловичину експортували в Азербайджан (на $20,12 млн), Казахстан (на $18,61 млн) і Білорусь (на $17,59 млн). Експорт у ці країни склав 18,32 тис. тонн, 6,43 тис. тонн і 6,08 тис. тонн замороженої яловичини відповідно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рекорди вітчизняного АПК у 2017 році

2017 року продукція АПК зайняла трохи більше 41% у загальному експорті з України, зберігши лідерство у його товарній структурі, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, характерною ознакою 2017 року для вітчизняного аграрного сектору економіки стала низка рекордів за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки.

За підсумками 2017 року Україна експортувала агропродовольства (групи 1-24 УКТЗЕД) на суму 17,8 млрд дол. США. Цей результат став другим за всю історію незалежності, поступившись досягнутим у 2012 році обсягам експорту у 17,9 млрд дол. США, зазначив експерт. А з урахуванням казеїну, альбумінів, шкур, хутра, вовни тощо експорт у минулому році сягнув майже 18,0 млрд дол. США.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, завдяки рекордним обсягам експорту на фоні незначного порівняно з показниками 2016 року зростання обсягів імпорту агропродовольчої продукції – до 4,6 млрд дол. США – позитивне сальдо по цій групі товарів сягнуло рекордної позначки у 13,3 млрд дол. США.

Ключовими продуктами вітчизняного аграрного експорту традиційно стали зернові та олійні культури, соняшникова олія і продукція харчової промисловості, на які припадає близько 90% його вартості.

У 2017 році Україна оновила рекорд експорту зернових, зазначив Микола Пугачов. Поставки українського збіжжя на ринки країн світу склали 41,8 млн т, з них кукурудзи – 19,4 млн т, пшениці – 17,3 млн т, ячменю – 4,9 млн т.

Рекордним минулий рік також став для експорту сої (2,9 млн т), соняшникової олії (5,8 млн т), цукру (майже 600 тис. т) та макухи (4,9 млн т).

Торік помітно збільшилися й зарубіжні поставки тваринницької продукції, зазначив експерт. Абсолютні рекорди були зафіксовані в експорті м’яса птиці (271 тис. т), яєць (92 тис. т), вершкового масла (30 тис. т) та меду (68 тис. т).

Крім того, повністю підтвердився прогноз науковців Інституту аграрної економіки щодо досягнення у 2017 році рекордних обсягів поставок вітчизняної сільгосппродукції до країн Європейського Союзу. Торік Україна поставила до ЄС агропродовольчої продукції на 5,8 млрд дол. США, перевищивши рекордні показники експорту агропродовольства у цей регіон докризових 2012 та 2013 років у 5 млрд дол. США і сягнувши найвищого за часів незалежності показника, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині корів доять під музику

Такі умови для своїх вихованців створили в ДП "Дослідне господарство «Асканійське» в результаті реконструкції, пише "Херсон Daily".

За словами директора Департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олександра Паливоди, саме завдяки класичній музиці корови дають молоко Екстра класу, яке підходить для виготовлення молокопродуктів на експорт. Крім того, таке молоко має найвищу вартість.

Так і в українських магазинах незабаром будуть продавати тільки молоко екстра-класу, вищого і першого сорту. Такі вимоги Угоди про асоціацію з ЄС. Як відомо, купувати цей продукт у селян, які ведуть господарство, хочуть заборонити взагалі, оскільки їх молоко не відповідає навіть мінімальним стандартам Євросоюзу. Сьогодні воно вважається другим сортом.

Єдиний вихід для людей, які живуть за рахунок виробництва молочної продукції, влада бачить в об'єднанні у сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. До речі, Херсонщина однією з перших почала їх створювати. Сьогодні в області 27 таких об'єднань. З'являються також і сімейні ферми європейського типу. В цьому році планують відкрити ще 17 кооперативів, а виробництво якісного молока збільшити на 295 тис. тонн.

Умови для нових ферм теж будуть створені європейські, за рахунок будівництва нових і реконструкції старих приміщень. В цілому на розвиток тваринницької галузі області в цьому році  передбачено майже 2,3 млрд. грн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вертикальні ферми захоплюють міста, тунелі і навіть пустелі

Наприклад, Китай, Сінгапур і ОАЕ вже експериментують з вертикальними гідропонними фермами, які не потребують ґрунту. Багато компаній також розробляють системи аквапоніки, які об’єднують у собі рибне господарство та город. Видання Inhabitat зібрало 6 прикладів застосування аквапоніки, гідропоніки і аеропоніки в найбільш, здавалося б, непридатних для сільського господарства умовах, пише finance.ua.

Багато магазинів в останні роки почали вирощувати листову зелень «не відходячи від каси». Такий підхід вигідний з кількох причин. По-перше, продукція не псується у процесі транспортування, а по-друге, покупців простіше залучити, якщо показати їм зелені грядки. Американська торговельна мережа Target навесні 2017 року почала тестувати вертикальні гідропонні ферми у своїх філіях. Системи вирощування листових овочів і трав для Target розробили фахівці з Медіалабораторії МТІ і дизайнери компанії Ideo. В майбутньому торгова мережа планує вирощувати на території магазинів картоплю, буряк і кабачки.

Деякі арабські країни, які покладаються переважно на доходи від нафти, поступово починають досліджувати нові ресурси і відкривати нові економічні моделі. Такий підхід повинен допомогти їм у майбутньому, коли доходи від нафти почнуть падати. Саудівська Аравія спільно з американським стартапом AeroFarms побудувала першу на Близькому Сході аеропонну ферму, якій не потрібна ні вода, ні ґрунт. Рослини на фермі, розташованій в місті Джидда, отримують поживні речовини від випарів.

Також Саудівська Аравія отримує 15% помідорів за рахунок гідропонних ферм компанії SunDrops Farms, які працюють від енергії сонця. Невелику кількість води, необхідну для рослин, співробітники ферми отримують з Перської затоки. За допомогою сонячного нагріву опріснюють воду, а потім використовують для догляду за рослинами.

Багато компаній створюють контейнерні ферми та інші портативні системи вирощування овочів, які можна поставити в людному районі міста. Компанія Farm 360 обладнує гідропонні грядки на території складу. Її ферми використовують на 90% менше води, ніж традиційні господарства, а також отримують всю електроенергію від відновлюваних джерел. Farm 360 поставляє свої овочі в найближчі продуктові магазини. Ще один плюс міських ферм — це робочі місця для жителів окремих районів.

Ферми нового типу допомагають і тим регіонам, які опинилися в ізоляції. З 2010-х років ООН встановлює на дахах в секторі Газа (Палестина) аквапонні міні-ферми. Всього до цього часу обладнано більше 200 таких установок, і їх кількість продовжує зростати.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд зняв обмеження на отримання землі учасникам АТО

Кабінет Міністрів на засіданні 17 січня переглянув та конкретизував стратегію держави в частині виділення земельних ділянок учасникам АТО, забезпечивши максимально широкий доступ до отримання цієї пільги.

Постановою «Про внесення змін до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» закріплюється першочерговість забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції незалежно від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано. Постанова набуде чинності після її опублікування. Нагадаємо, що зараз встановлений паритет: безоплатно може бути передано не більше 25% від площі ділянок, реалізованих на відкритих торгах за попередній звітний період.

«Повністю підтримую наших воїнів і вважаю, що правильний механізм отримання  земельних ділянок є необхідним», – підкреслив під час засідання Уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він також зазначив важливість питання верифікації отримувачів землі, щоб не допустити спекуляцій на статусі героїв та використання учасників АТО для здійснення оборудок із землею.

Як відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, прийняття постанови 413 було спрямоване на перекриття сумнівних схем розпорядження землями державної власності і свою антикорупційну місію документ виконав. «Але побічним ефектом стало уповільнення темпів передачі землі учасникам АТО. Тому під час зустрічей з організаціями ветеранів АТО ми знайшли той формат, який би їх влаштовував, – внесення змін до цієї постанови, які б пришвидшили передачу землі», – пояснив він.

Довідка:

З моменту запровадження ініціативи щодо забезпечення землею в липні 2014 року і станом на початок 2018 року учасники АТО подали до органів Держгеокадастру понад 187 тисяч заяв на отримання ділянок. За результатами розгляду звернень землевпорядники надали військовим 135 030 дозволів на розроблення проектів землеустрою для відведення землі, що становить 72% від кількості поданих заяв. Станом на 03.01.2018 військовослужбовці оформили у власність понад 90 378 земельних ділянок площею 117,28 тис. гектарів.
Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» 7 червня 2017 року. За період після прийняття та станом на початок 2018 року учасники АТО подали до органів Держгеокадастру понад 24 тис. заяв на отримання земельних ділянок, з яких було задоволено 6 632 заяви на виділення земельних ділянок загальною площею 8,32 тис. гектарів, що становить 27% від кількості поданих заяв.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії просять підтримати законопроект про деконцентрацію відносин у земельній сфері

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

В Черкасах завершилась акція протесту українських аграріїв проти незаконних дій Держгеокадастру, що призводять до порушення прав чесних сільгоспвиробників - орендарів земельних ділянок. У даному заході взяли участь більше 1000 фермерів та керівників сільськогосподарських підприємств.

За результатами акції учасники підписали резолюцію щодо недовіри начальнику Головного управління Держгеокадастру Черкаської області Ользі Залозі та голові Держгеокадастру в Маньківському районі Черкаської області – Віктору Гончару.

Крім того, сільгоспвиробники підтримали президентський законопроект №7363 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин». Даним законопроектом пропонується передати права з розпорядження землями державної власності, що знаходяться за межами населених пунктів та не становлять важливе значення для держави, об’єднаним територіальним громадам, тим самим побавивши цих повноважень Держгеокадастр. Прийняття даного документу сприятиме подальшій децентралізації української економіки, стимулюватиме громади до об’єднання, підвищить ефективність управління ділянками, зменшить корупційні ризики у земельних відносинах.

Згідно з ухваленою резолюцією, аграрії закликають депутатів Черкаської обласної ради дослухатись до їх вимог – скликати позачергову сесію, ухвалити рішення про необхідність підтримки даного законопроекту й направити його на ім’я голови Верховної Ради Андрія Парубія.

Крім того, сільгоспвиробники виступили за відставку голів обласного та районного Держгеокадастру – Ольги Залоги та Віктора Гончара.

Мітингарі наголосили, що не збираються зупинятись, і у випадку, якщо влада проігнорує їх законні вимоги, акції протесту продовжуватимуться та поширяться на інші регіони.

«Ми провели попереджувальну акцію в Маньківці. Сьогодні ми провели акцію під стінами обласного Держгеокадастру в Черкаській області, направили ухвалену резолюцію до депутатів обласної ради. Найближчим часом чекаємо на позачергове засідання депутатів обласної ради. Якщо наші вимоги будуть проігноровані, ми будемо рухатись у сторону столиці», - відмітив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Олександр Сліпченко.

Як повідомлялось, 12 січня аграрії Маньківського району Черкаської області провели акцію протесту під стінами районного Держгеокадастру. Причиною для проведення даного заходу стало свавілля керівництва державної установи, яке сфабрикувало результати проведених напередодні торгів щодо передачі в оренду земельної ділянки. Раніше цю землю орендував і оброблював фермер Григорій Білецький, керівник господарства «Білецького». Однак на цей раз він не зміг взяти участь в аукціоні, оскільки кілька документів з поданого ним пакету були вилучені.

На законну вимогу обурених аграріїв провести повторні торги керівництво районного Держгеокадастру відмовило та не надало вичерпних пояснень. Тому сільгоспвиробники мають намір подати скарги на корумпованість державної установи до президента України, Національного антикорупційного бюро, Національної поліції та Генеральної прокуратури.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview