Хто володіє сільгоспугіддями в Україні?

Про це пише propozitsiya.com.

Зокрема, Джон Шморгун нагадав, що сільгоспугіддя є найбільшим активом України. У 1999 році держвласність на землі була передана працівникам фермерських господарств - із обмеженнями за обсягом, який вони могли б особисто обробити або здати в оренду. Продаж сільгоспземель була заборонена. Мораторій на продаж було прийнято в січні 2001 року терміном на 3 роки, поки не буде прийнято Закон про ринок сільгоспземель і Закон про державний земельний кадастр. Відтоді в Україні діє мораторій на продаж землі.

Зараз невеликі земельні ділянки (паї) в 1-5 га, успадковані співробітниками колгоспів, реконсолідовано менеджерами агропідприємств, укладено безліч угод із пайовиками у вигляді довгострокових договорів оренди, що дозволяють зберігати цілісність полів. З 2004 року в Україні почався процес консолідації агропідприємств у корпоративні холдингові структури - агрохолдинги, які придбали основні фонди фермерських господарств (сховища, устаткування тощо). Це дало поштовх до утворення більш великих сільгосппідприємств, які стали називати агрохолдингами.


Дж.Шморгун розповів, що ці ТОП-70 компаній працюють на 6 млн га (20% орних земель). Також сільгоспугіддя в Україні арендуть близько 39 тис. дрібних фермерських господарств та індивідуальних фермерів, які працюють на 4,4 млн га (14% від загальної площі орних земель). Решта 68% сільськогосподарських земель розподіляються між власниками дрібних земель і фермерами або державною владою.

«Цікава демографія власників паїв. Їх загальна кількість оцінюється приблизно в 6,9 млн осіб - 16% від усього населення України! Переважна більшість цих землевласників живуть у селах. Згідно з опитуванням USAID в рамках проекту «АгроІнвест», приблизно 24% власників паїв старше 70 років. Середній власник паю -57-річний мешканець сільської місцевості з вищою освітою», - зазначає Дж. Шморгун і додає, що саме ця категорія людей буде основними продавцями сільгоспугідь, оскільки «більшість власників вступають у пенсійні роки і будуть розглядати продаж землі як можливість забезпечити гідну пенсію».

Керівник агрохолдингу передбачає, що мораторій на землю буде скасовано в 2018 році, якщо Україна буде дотримуватися рекомендацій МВФ.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Українців запевнили, що запасів гречки вистачить

Посівні площі під гречкою в поточному році зросли до 183 тис га проти 150 тис га в 2016 році. Розширення посівних площ на 22% дозволить нівелювати можливе просідання урожайності, викликане несприятливими погодними умовами. Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Станом на 1 вересня гречка обмолочена на площі 50 тис га або 27% від прогнозу, намолочено 55 тис тонн при врожайності 11,0 ц/га.

За попередніми прогнозами, урожай гречки в 2017 році складе 197,5 тис тонн при потребі внутрішнього ринку в 160 тис тонн. В 2016 році було зібрано 128 тис тонн цієї культури.
Протягом 2017 року середні ціни на гречку коливались в межах 20%, залишаючись в діапазоні 23,92 - 29,76 грн/кг. Станом на 30 серпня середня ціна гречки в Україні склала 24,25 грн/кг. Для порівняння, на цю дату в минулому році гречка коштувала 30,97 грн.

«Ринкові баланси не вказують на ризик зростання ціни, тому такі коливання можуть мати виключно спекулятивний характер, – відзначив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк. - Однак сам факт того, що ринкова ситуація настільки піддається зовнішньому впливу ще раз підкреслює важливість планування та формування відповідної структури посівних площ». Він також нагадав, що останні роки гречка входить до топ-3 найбільш рентабельних культур в рослинництві, що є природнім стимулюючим фактором розширення посівних площ під цією культурою.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, рентабельність виробництва гречки в 2016 році перевищила 110%.

Крім того, державні аграрні оператори володіють інтервенційним резервом, який може бути задіяний в разі різких коливань ціни.

На Волині виготовлятимуть екологічну курятину

Співвласник підприємства Олексій Коваленко розповів Delo.UA, чи складно було залучити іноземних інвесторів і які зміни очікують фабрику вже найближчим часом, пише Конкурент.

Як розповів Олексій Коваленко, Нідерланди їм були цікаві з точки зору новітніх технологій вирощування бройлерів, там вони купували обладнання для розвитку виробництва, а тепер планують купувати і курчат. В результаті виникли розмови про розвиток виробництва та нестачу інвестицій.

"Все вийшло дуже "екологічно". Начебто ти шукаєш партнера, а він з'являється зовсім не там, де ти його шукаєш", – зазначив він.

На сьогодні угода уже укладена. Фонд Safedam став власником 23,76 % акцій ПрАТ "Володимир-Волинська птахофабрика". В середині серпня акції були на рахунку фонду. Але сума угоди закрита угодою про нерозголошення.

Зі слів бізнесмена, прихід голландських інвесторів не вплине на процес управління підприємством. Вони вивчили підприємство і не вимагають додаткових змін, окрім тих, що і так були заплановані.

Бюджет спільного з голландцями проекту становить 25-30 млн євро. З цієї суми близько 20 млн євро – це залучені кошти. Решта суми – внутрішні інвестиції компанії.

"Це зараз обговорюється, але ми працюємо в кількох напрямках. Можливо, всю суму внесуть інвестори, можливо, ми залучимо відсутню частину в банку", – розповів Олексій Коваленко.

Гроші підуть на будівництво більш сучасного забійного цеху з більшою продуктивністю. Одна з ключових цінностей компанії – це екологічність ведення бізнесу.

"Уже на сьогодні ми навчилися утилізувати відходи і використовувати їх для підігріву води для виробничих потреб, також частина відходів придатна для подальшого використання фермами з вирощування норок. У людей, які живуть поблизу, не повинно бути питань до нашої фабриці", – додав бізнесмен.

На ринку з'явиться новий бренд, назву поки не обрали.

"Вся наша продукція і зараз екологічна. Вона представлена ​​переважно в Центральній і Західній Україні під ТМ "Чебатурочка". Але ми постійно поліпшуємо її якість і зараз спільно з брендинговим агентством Fedoriv вирішуємо питання позиціонування і виведення на ринок нового бренду. Ми постійно впроваджуємо нові виробничі і управлінські технології, безперервно проводимо експерименти, щоб і далі поліпшувати якість, зберігаючи при цьому в ціні баланс між обсягами виробництва і готовністю ринку такий обсяг прийняти", – зазначив Коваленко.

Довідка:

Група компаній OPENMIND на сьогодні включає напрямки з виробництва курячого м'яса (ПрАТ "Володимир-Волинська птахофабрика"), виготовлення і продаж крафтового пива (пивоварня Red Cat (Харків) і мережа магазинів крафтового пива "ПивоБанк", яка налічує 65 магазинів у Харкові і почала виходити на київський ринок з оновленим форматом магазинів.

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Практично вся органічна продукція України йде на експорт

Тому майже вся органічна продукція відправляється на експорт. Основними експортерами є країни ЄС, Канада, США, пише Главное.

Херсонському підприємцю С. Ковтуну довелося п'ять років відпрацьовувати технології вирощування еко-культур, проходити сертифікацію. Хлібороб зазначає, що виробництво органічної продукції - це справжнє мистецтво.

"Людина, яка хоче вирощувати органічну продукцію, насамперед, повинна повірити, що це можливо. Друге - дбайливо ставитися до того, що нас оточує", - зазначає він.

Більш того, органічне виробництво стає дуже перспективним бізнесом, а виробництво органічної продукції може стати справжнім козирем для українських експортерів.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Сценарії розвитку ринку олійних і продуктів переробки

Рентабельність вирощування соняшнику залишається найвищою серед всіх основних сільськогосподарських культур (62% в 2016 р, за даними Мінагропроду) і для багатьох господарств є "рятівним колом" всього рослинництва.

 

Україна - впевнений постачальник соняшникової олії №1 в світі (33% світового виробництва і 56% світового експорту в 2017/18 МР - прогноз USDA). Переробні потужності по олійним в Україні активно розвиваються, що говорить про високу прибутковість переробки і також стимулює подальше зростання виробництва насіння олійних в Україні.

6 жовтня 2017 року інформаційна компанія "ПроАгро" проведе Олійножирову конференцію 2017. Її мета - обговорити можливі сценарії розвитку ринку олійних і продуктів переробки в Україні та світі, показати виробникам, переробникам і трейдерам можливості та загрози, які відкриває робота на цьому ринку, оцінити інвестиційну привабливість галузі і напрямки розвитку олійножирового бізнесу.

Теми, яким будуть присвячені виступи спікерів, можна об'єднати в такі групи:

- Ринок насіння олійних: що спинить зростання площ під соняшником, депресія на ринку ріпаку, чи продовжиться соєвий бум.

- Ринок рослинних масел: які загрози несе швидке зростання переробних потужностей, світові тенденції попиту, короткострокові та довгострокові прогнози розвитку.

- Розвиток української логістики олії, подолання існуючих проблем.

- Ринки країн і регіонів - стратегічних покупців: оцінка обсягів попиту, особливості та практичні поради щодо виходу на них.

- Прогнози цінової ситуації та вплив цін на розвиток ринку і прибутковість олійножирового бізнесу.

- Перспективні напрямки інвестування в олійножировій ринок та оцінка ризиків.

- Нішеві олійні культури: в чому вигода для бізнесу.

Учасники конференції отримають максимально повне уявлення про те, що чекає український олійножировий ринок у середньостроковій перспективі. Експерти - аналітики, трейдери та фахівці аграрних компаній - представлять слухачам конференції своє бачення розвитку ринку. Свої запитання спікерам слухачі конференції зможуть задати як після кожного виступу, так і в неформальній атмосфері в перервах між робочими секціями.

З питань участі в роботі заходів, партнерських програм, організації доповіді та розміщення реклами звертайтеся в Інформаційну компанію "ПроАгро":

тел. / факс: (+38 044) 248-02-67, (+38 067) 243-38-03

e-mail: [email protected], [email protected]

Сайт конференції

Ваш вибір 'Цікаво'.

Огірки в Україні коштують дорожче, ніж у Польщі

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Зокрема, тільки з початку поточного тижня ціни на грунтовий огірок на українському ринку зросли в середньому в 1,5 рази, і сьогодні виробники готові вести відвантаження не дешевше 12 грн/кг (0,39 євро/кг). Ціни на тепличну продукцію варіюються в межах 15-18 грн/кг (0,49-0,59 євро/кг), що на 20-25% дорожче, ніж тиждень тому.

Настільки стрімке зростання цін обумовлене, насамперед, різким похолоданням, через що вибірки в господарствах істотно скоротилися. При цьому попит на огірок залишається досить стабільним, що також сприяє ціновому зростанню.

Додамо, що на даний момент українські фермери відвантажують огірок в 1,7-2 рази дорожче, ніж на початку осені 2016 р. Однак аналітики ринку не виключають, що ціни на дану продукцію можуть знову знизитися після нормалізації погодних умов.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.