Хто з агросектора потрапив до ТОП-100 найбільших платників податків

Про це повідомляє УНН з посиланням на інформацію Державної фіскальної служби.

Очолюють рейтинг виробники тютюнових виробів: "Прилуки", "ФІЛІП МОРРІС УКРАЇНА" і "ДЖЕЙ ТІ ІНТЕРНЕШНЛ УКРАЇНА". Ці компанії не є власністю українців, оскільки входять до складу найбільших міжнародних корпорацій.

Далі за списком йдуть виробники пива. Головні платники податків у цьому секторі: "КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА", "САН ІНБЕВ УКРАЇНА", "ОБОЛОНЬ". Перші дві компанії також є підрозділом міжнародних корпорацій, і лише "ОБОЛОНЬ" залишається у власності українця Олександра Слободяна, президента однойменного футбольного клубу "Оболонь".

Що стосується сільгосппідприємців, то за сукупністю найбільшим платником податків країни можна вважати Юрія Косюка і його компанію "Миронівський хлібопродукт" (МХП), яка присутня відразу у двох секторах - вирощуванні курей і зерна. Це "Миронівська птахофабрика", "Вінницька птахофабрика" та "Зернопродукт МХП".

За даними ДФС, саме "Вінницька птахофабрика" Ю.Косюка дозволила регіону вибитися в лідери агропромислового комплексу України.

У рейтингу також вказані компанії Олега Бахматюка - "Агрохолдинг Авангард" і Андрія Веревського - "Кернел-Груп". Нагадаємо, А.Веревський володіє "Кернел-Груп" спільно з народним депутатом, членом податкового комітету ВР Віталієм Хомутинніком.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-імпортерів українського цукру

«Експорт цукру за результатами календарного року збільшився майже на 30%. Також, змінилась і його географія – найбільшими імпортерами цього року стали Шрі-Ланка – 69,03 тис. т, Туреччина – 49,1 тис. т, Азербайджан – 44,9 тис. т, Судан – 40,0 тис. т, Лівія – 39,9 тис. т та Кот-д'Івуар – 34,5 тис. т, в той час як минулоріч основними країнами-покупцями були Шрі-Ланка, Грузія, Туніс, Румунія, Єгипет», - пояснила керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

Окрім того, за грудень експортовано 46, 6 тис. т цукру. Таким чином, за 4 місяці поточного маркетингового року 174,0 тис. т цукру уже поставлено на зовнішні ринки, що вдвічі менше ніж на аналогічний період минулого року – 343,9 тис. т.

«Цей рік був не надто сприятливим для вітчизняних експортерів, адже ціни на зовнішньому ринку були нижчими. Окрім того погодні умови відіграли визначальну роль на якості цукрового буряку, в результаті чого маємо нижчу цукристість. Проте, Україна змогла все ж реалізувати всі заплановані контракти», - підсумувала експерт.

Нагадаємо, станом на 23 січня виготовлено 2,05 млн т цукру та перероблено 14,26 млн т цукрових буряків. З початку виробничого сезону працювало 46 цукрових заводів, з яких ще 3 продовжують варити цукор.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-експортерів українського сухого молока та масла

Про це поінформували в  аналітичному відділі Асоціації виробників молока.

У листопаді експорт сухого збираного молока склав 1,7 тис. т. До топ-3 експортерів увійшли: ПАТ «Вінницький молочний завод «Рошен»» (725 тонн), ПП "Білоцерківська агропромислова група" (244 тонн) та ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (180 тонн).

Експорт сухого незбираного молока склав 346 тис. тонн, 260 тонн з яких експортував «Вінницький молочний завод «Рошен»» та по 42 тонни - ПрАТ "Куп'янський МКК" і ТОВ "Мілкіленд ".

Масла на зовнішні ринки було поставлено 3,8 тис. тонн. При цьому 711 тонн експортував «Вінницький молочний завод «Рошен»», 310 тонн ТДВ "Рожищенський сирзавод" та 222 тонн ПАТ "Яготинський маслозавод".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 експортера зернових у 2017 році

Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».

При цьому найбільш істотне зниження спостерігалося по відвантаженню ячменю – на 27%, до 3,9 млн. тонн проти 5,4 млн. тонн в 2016 році. Обсяг експорту пшениці знизився на 12% - до 14,9 млн. тонн проти 16,9 млн. тонн роком раніше. У той же час, відвантаження кукурудзи в 2017 р. зросли на 7%, до 16,5 млн. тонн.

Найбільший обсяг зернових (6,9 млн. тонн) було відвантажено компанією ТИС. Друге місце зайняла компанія «НІБУЛОН» з обсягом експорту 4,3 млн. тонн. На третьому - компанія «Трансбалктермінал», яка експортувала в 2017 р. 2,7 млн. тонн зернових.

Основним покупцем українських пшениці і кукурудзи в 2017 р. був Єгипет - 1,8 млн. тонн і 1,9 млн. тонн, відповідно. Найбільший обсяг ячменю – 0,8 млн. тонн – імпортувала Саудівська Аравія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

8 світових трендів агроінновацій в 2018

І якщо десь інновації перетворюються вже в тенденції (а ви побачите нижче, як ці тенденції взаємопов'язані), то рано чи пізно український аграрний сектор адаптує їх. Причому зможе скористатися перевагою late adopters: застосовувати вже налаштовану, ефективно працюючу систему, не проходячи весь шлях еволюції. Про це пише в своєму блозі на НВ Юлія Порошенко, засновник Agrohub.

Ми виділили вісім світових трендів, які вплинуть на галузь в 2018 році.

1.
Інтеграція агротехнологій в цілісну цифрову виробничу систему

Агросектор вже накопичив значний банк технологій, і в 2018-му перейде до фази їх інтеграції. Нові агротехнології, які тільки зароджуються в середовищі стартапів, будуть вже приєднуватися до цих цілісним IT систем.

Лідерами процесу виступають компанії Hortau і CropX, які розробляють інтегровані бездротові мережі, до яких підключається техніка.

Поширення IT систем збору, зберігання, обробки і видачі інформації створить базу для широкомасштабного застосування Big Data і AI в агросекторі.

2. Вертикальні ферми у мегаполісах

Чисельність міського населення в світі продовжує зростати, при цьому міські жителі змінюють і свої робочі звички (більше працюють з дому, у них більше вільного часу) і установки (отримують задоволення від вирощеної своїми руками органічної їжі).

Це призведе до розвитку вертикальних ферм, що дозволяють на невеликій площі в межах міста вирощувати безліч с / г культур. Хоча технологія була вперше втілена тільки в 2017 році в Японії, вона так «зайшла», що вже 2018 може стати роком її розквіту.

Наприклад, стартап Plenty з Сан-Франциско вирощує в 350 разів більше продукції, ніж зазвичай на аналогічній площі, при зниженому споживанні води. «Чи може капуста радувати вас?», - так ставить питання Plenty на головній сторінці свого сайту.

Вертикальні ферми - один з кращих прикладів симбіозу IT і агросектора, їх ефективність як раз базується на комплексних інформаційних системах.

Цей тренд підтверджується інтересом з боку інвесторів: Plenty залучив $ 200 млн інвестицій.

3. Моделювання с / г культур

Цей тренд також пов'язаний з розвитком цілісних цифрових систем для контролю агровиробництва. Так як аграрії тепер можуть збирати максимальну кількість інформації про свої культури і легко аналізувати її, то і модифікація рослин стає простіше.

Дрони, супутники, сенсори та інші технології будуть сприяти накопиченню ще більшого обсягу даних, тому зростання якості R & D в модифіцїюванні існуючих с / г культур - це експоненціальний тренд.

4. Transparency 2.0 по відношенню до продуктів харчування

Люди хочуть більше знати про походження їжі і її властивості. Маркування продуктів харчування, історії про те, хто, де і як їх вирощує. Прозорість і доступність цієї інформації - принцип, закладений в роботу ряду агроінновацій. Те, що на це є попит у споживачів, робить такі інновації привабливими для інвесторів.

5. «Персоналізація» ділянок землі

Конкретна ділянка землі може краще підходити для вирощування однієї культури і гірше - для іншої. Знову ж, технології збору та обробки даних дозволяють виявити це. Таким чином, фермери зможуть максимізувати корисність кожної окремої земельної ділянки. Це дозволить фермерам підвищити продуктивність і краще розпоряджатися наявними ресурсами.

Ми бачимо, що великі українські агрохолдинги все активніше застосовують у себе технології точного землеробства. Поки це виміри, аналіз ґрунтів, збільшення врожайності, економія добрив і засобів захисту, спостереження за полем в режимі реального часу. Але персоналізація ділянок, за нашою оцінкою, це - інновація найближчого часу.

6. Біоінформатика

Біоінформатика заснована на комп'ютерному зберіганні, аналізі та обміні великими обсягами біологічних даних. Вже існують величезні бази даних геномів в Європі, США і Японії. Є бази даних протеїнів, США і Швейцарія запустили майданчик Uniprot.

Цілеспрямоване нагромадження великого обсягу інформації сприятиме збагаченню знань про біологію, що на практиці призведе до кращого розуміння біологічних процесів і явищ та більш активному моделюванню с / г культур.

7. Впровадження систем онлайн-моніторингу стану тварин

У 2011 році індійський стартап StellApps розробив трекер життєвих показників, який надягає на корову і веде моніторинг її стану в реальному часі. Ця технологія дозволяє своєчасно реагувати на раптові події та будувати нові стратегії поводження з тваринами.

Сьогодні такі трекери ще не дуже поширені, але в 2018 році ми очікуємо зростання попиту на них. Це пов'язано і з першим трендом - створенням цілісних цифрових систем в агрокомпаніях.

8. Альтернативні джерела протеїну

Ціна одного бургера з альтернативного білка вже 11 доларів проти тисяч три роки тому. У 2018 році прогрес у цьому напрямку може бути стрімким.

Ці тенденції змушують задуматися про уміння і навички аграрія майбутнього. Уже сьогодні знання в сфері технологій визначають успішність в сільському господарстві. Можливо, майбутній фермер - це вчений, який більшу частину часу проводить в лабораторіях, де схрещує культури. Все більше сільськогосподарської праці автоматизується, все більше цифрових технологій працює на підвищення продуктивності агробізнесу. Змінюється сама професія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-найприбутковіших виробників вина в Україні

Найсуттєвіше впав випуск десертних вин — мінус 17% порівняно з 2015-м. Ситуація в сегменті ігристих вин особливо не змінилася, пише delo.ua.

"Єдина категорія, яка показує хоч і невеликий, але стабільний ріст, це столові вина. Ключову роль відіграє фактор акцизної політики: ставка акцизного податку на цей продукт залишається без зміни, завдяки чому в 2016 році кількість продукції збільшилося на 8%", — пояснює директор асоціації "Виноградарі та винороби України" В'ячеслав Пономарьов.

Ще більш гнітюча статистика в 2017 році. Виробники пов'язують падіння із зростанням акцизів: у 2017-му на столові вина він не підвищувався, зате на 12% зріс податок на кріплені (з 7,16 до 8,02 грн) та ігристі вина (з 10,40 до 11,65 грн). Як і у випадку з горілкою, в кінці 2016 року були підняті мінімальні роздрібні ціни на вина: на столові — до 33 грн за пляшку, кріплені — до 42 грн, ігристі — до 69,9 грн.

На відміну від виробників міцного алкоголю, винороби не можуть компенсувати невдачі на внутрішньому ринку за рахунок експорту.

Після закриття ринку Росії, на який припадало 90-92% експорту української продукції, на перше місце вийшов Китай, однак обсяги експорту непорівнянні. У 2016 році в цю країну українські виробники експортували 59 тис. дал  вин, на другому місці — Казахстан (38 тис. дал) і на третьому — Польща (9 тис. дал). "Зміна напрямків суттєво позначилася на загальному обсязі експортованої продукції. Цей показник поки що далеко не найкращий. До прикладу, у 2012 році тільки в Росію було експортовано 323 тис. дал вина", — каже В'ячеслав Пономарьов.

Зараз алкогольний ринок переживає дуже складний період. Непродумана акцизна політика і низька купівельна спроможність грають проти легальних виробників. Передумов для поліпшення гравці ринку поки не бачать.

Виноградні вина

 

Чистий дохід

Чистий прибуток

Компанія

2016, млн грн

2015, млн грн

2016 зростання, %

2016, млн грн

2015, млн грн

Науково-виробниче підприємство "Нива"

736

534

38

20

10

Одесавинпром

528

324

63

24

-40

Вин Агро

473

517

-9

11

5

Коблево

447

360

24

68

36

Артемівськ Вайнері

387

392

-1

9

8

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview