Хто з українських агрохолдингів найбільше витрачає на розумні технології
Про це пише НВ.
Найбільші інноваційні агрохолдинги країни не викидають грошей на вітер — вони закопують їх у землю. З розрахунку приблизно по $5-7 на кожен гектар. До такого висновку дійшов НВ, складаючи рейтинг найбільш інноваційних з великих агрохолдингів країни.
Лідерами за цим показником стали гіганти — Кернел, МХП, Агропросперіс (AP Group). У першого з них, що володіє найбільшим земельним банком у країні, інвестиції в інновації становлять $5 на гектар. МХП витрачає навіть більше — $7.
[[{“fid”:”609496″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“1”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”1″}}]]
Це більше, ніж у будь-якого з інших українських сільгоспгігантів, але недостатньо, щоб вразити Тараса Висоцького, гендиректора Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). За його розрахунками, щоб інновації були помітні й ефективні, потрібно витрачати на них суму, еквівалентну $50 на 1 га.
Поки що такі витрати — лише мрія українських аграріїв. Або, принаймні, одного з них — Артема Бєлєнкова, директора компанії SmartFarming. “Достатньо це чи ні [нинішній обсяг інвестицій в агроінновації] — філософське питання, — розмірковує він. — Я вважаю, що це не витрати, а інвестиції. Тому впевнений, що всі компанії можуть і мають більше інвестувати в цей напрям”.
Читайте також: Як впроваджують новітні технології в найбільшому вітчизняному агрохолдингу
Проте лідери ринку намагаються зробити все можливе, а почасти й неможливе, щоб розвивати найбільш грошову галузь України. Вони інвестують, наприклад, в точне землеробство. В Укрлендфармінгу розповіли, що завдяки цій технології зуміли на чверть підвищити врожайність на своїх полях. А в Агропросперісі показали супермодне оснащення агрономів — планшети зі спеціальними програмами й інтерактивною базою даних, яка дозволяє оперативно приймати логістичні рішення. “Завдяки цьому ефективність роботи зросла в кілька разів”, — зазначають у компанії.
А ось технологіями GPS-трекінгу техніки навряд уже когось здивуєш: практично всі опитані НВ агрохолдинги відзвітували про 100-відсоткове оснащення ними своїх тракторів. Желько Ерцег, операційний директор холдингу Астарта, каже, що завдяки системі GPS-нагляду і моніторингу використання пального за чотири роки вдалося заощадити $15 млн. Це більше, ніж річний обсяг інвестицій в інновації семи найбільших агрохолдингів країни. В Астарті згодом запустять і мобільну платформу для моніторингу стану посівів, їх розвитку і фази росту, наявності комах і шкідників. Ці дані, за словами Ерцега, допоможуть підбирати добрива, засоби захисту та багато іншого.
Щоб позбутися агрономічних прорахунків, які можуть коштувати компанії мільйонів доларів, в Кернелі впроваджують проект цифрової платформи для автоматичного планування виробничих процесів, моніторингу їх виконання, а також розробки мобільних додатків для роботи в полі агрономів та інженерів.
Втім, найважливіші новаторства в аграрній галузі полягають в іншій, добре знайомій для українців сфері. За словами Бєлєнкова, 80% всіх інвестицій в інновації в агросфері спрямовуються на облік, документообіг та рішення по боротьбі з крадіжками.
При цьому в світі зараз аграрії концентрують зусилля в основному на автоматизації праці, зниженні ролі людини у виробничих процесах, а також на food traceability — можливості для споживача контролювати шлях, який проходять продукти харчування від поля до полиці магазину. Саме в цьому напрямку рухаються цивілізовані країни. Україна поки пасе задніх у хвості цієї комети, водночас вирішуючи свої специфічні проблеми зростання.
Одначе в українських реаліях вже знайшлося місце для роботизації польової техніки, зауважує Богдан Кривицький, заступник гендиректора з інновацій в компанії ІМК. “Концептуально це можуть бути різні рішення. Але через років п’ять на наших полях їздитимуть роботизовані платформи або рої маленьких юнітів-роботів”, — зазначає менеджер.
Але це буде завтра. Сьогодні ж картина в сфері проникнення інновацій в аграрний сектор виглядає так: на 5% від усієї ріллі комплексно впроваджується точне землеробство, а окремі його елементи покривають лише 20%. Про це говорить Ярослав Бойко, засновник консалтингової компанії AgriLab.
Але не в жадібності керівництва і не в злиднях стратегічного мислення причина відносно скромних інвестицій в агронауку й агротехніку.
Бєлєнков уточнює, що у кожної компанії є межа неможливостей. В першу чергу холдинги вкладають в техніку, нарощують земельний банк, будують елеватори, впроваджують системи зрошення. Інвестиції в інноваційні розробки істотно менш значимі на тлі таких основних потреб агрохолдингів.
А ще перед вітчизняними аграріями-інноваторами постає серйозна проблема у вигляді дефіциту кадрів . Говорячи про це, Бєлєнков пояснює, що компанії не можуть впровадити більше, ніж здатні “перетравити” їх співробітники. А кваліфікація останніх часом надто відстає від сучасного рівня розвитку сільгоспінфраструктури.