150670

ХТЗ обіцяє «відвоювати» свої ринки

ПАТ "Харківський тракторний завод" (ХТЗ), на початку 2017 року відновив виробництво після багатомісячного простою, за підсумками січня-червня зробив близько 500 тракторів, повідомив власник підприємства. Про це повідомив президент групи компаній DCH Олександр Ярославський журналістам в п'ятницю в Харкові.

Він зазначив, що після тривалого простою ХТЗ втратив ринки збуту і тепер працює над їх відновленням.

"Відвойовувати назад. За рік все ринки були втрачені, все 100%. Україна зайняли імпортні аналоги", - сказав О.Ярославський, висловивши надію на виконання річного плану виробництва.

"Постараємося. Що обіцяли, то і зробимо", - сказав бізнесмен.

Як повідомлялося, ХТЗ на початку лютого 2017 року відновив роботу після 10-місячного простою. За період з лютого по квітень було випущено 302 трактора.

За інформацією прес-служби ХТЗ, основними споживачами продукції стали аграрії України та країн СНД. У планах підприємства випускати щомісячно 150 тракторів. При цьому 30% продукції передбачається поставляти на внутрішній ринок, решта - в Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, Іран. В цілому в 2017 році ХТЗ має намір випустити 2 тис. тракторів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Агролайфхак» від МХП: як перетворити відходи на електроенергію

Спеціалісти ПАТ «Миронівський хлібопродукт» знайшли вирішення проблеми утилізації курячого посліду з свого дочірнього підприємства «Вінницька птахофабрика». Зокрема, агрохолдинг планує побудувати на території області завод з виробництва альтернативної енергії.

За день станція перероблятиме в біогаз 800 тонн курячого посліду і отримувати 26 МВт електроенергії на годину.

Виробництво обіцяють створити так, що неприємний запах зовсім не відчуватиметься.

А виробництво біогазу буде практично безвідходним, адже підприємство планує виробляти безпечні та якісні органічні добрива.

За матеріалами UBR

Портал AgroReview

Чекаємо від Вас новини та прес-релізи!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У більшості областей зафіксовано нашестя шкідників

У більшості областей Степу, Лісостепу рослини огірків потерпають від баштанної попелиці, тютюнового трипса, в західних та центральних на рослинах розвиваються антракноз та пероноспороз. На присадибних ділянках 20-40% рослин цибулі уражені пероноспорозом. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на Держспоживслужбу.

Крім того, у Степу та Лісостепу триває літ лучного метелика інтенсивністю 1-5 екз. на 10 кроків. Гусениці першого покоління за чисельністю 0,2-3 екз. на кв.м пошкодили 1-5% рослин кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав. Повсюди на неугіддях, луках, узбіччях доріг триває розвиток личинок саранових стадних та нестадних видів, які перебувають у II-V віках. Личинки за чисельності 0,3-5, макс. 9 екз. на кв.м (нестадні види, Запорізька, Полтавська обл.) пошкодили 2-5% рослин.

Скрізь в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, гусеницями яких пошкоджено 1-6% сої, цукрових буряків, кукурудзи та овочів.

Портал AgroReview

Чекаємо від Вас новини та прес-релізи!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Грошове дерево: як в Мелітополі процвітає бізнес на черешні

З 70-80 тис. т черешні, яка щорічно вирощується в Україні, приблизно чверть - родом з Мелітополя, пише журнал Новое Время. З 25 травня до початку липня, всі місцеві тут зайняті її збором і продажем.

При цьому ключовою робочою силою є пенсіонери або люди старшого віку - таких в регіоні до третини населення і їм вкрай складно знайти іншу роботу. За кожен кілограм збирачам в цьому році платили по 4 грн, тоді як ще в 2016 - вдвічі менше.

За статистикою, тільки 7% мелітопольської черешні вирощуються в професійних господарствах: левову частку врожаю збирають на домашніх ділянках.

Перекупники беруть цей товар від 5 до 15 грн за кг. При цьому в Києві його вартість підніметься чи не в десять разів - до 50 грн/кг в розпал сезону.

У порівнянні з цінами перекупників в Мелітополі вартість кілограма черешень в Києві в розпал сезону вище чи не в 10 разів

Протягом останніх трьох років, з анексією Криму і початком війни на Донбасі, мелітопольські садівники - і професійні, і ті, хто вирощує фрукти дрібними партіями, - переживають труднощі зі збутом. "Ще в 2014-му до нас приїжджали через день по п'ять-шість машин, які забирали по 2-3 т фруктів. Ми не встигали їх відпускати, - згадує Галина Дрюцкая, власниця місцевого фермерського господарства ГАЛС. - А цього року ми бігаємо за кожним клієнтом, руки цілуємо, щоб він до нас прийшов".

Зараз майже весь експорт черешні з України, а це 1,8 тисячі тонн, йде в країни ближнього зарубіжжя.

У 2013 році, за даними асоціації Український клуб аграрного бізнесу, більше 4 тис. т вітчизняних кісточкових (вишні та черешні), або 99% експорту, йшло в Росію. З 2016-му основних іноземних споживачем стала Білорусь, ринок якої перетравлює до 1,6 тис. т. Хоча раніше ця країна не входила в число лідерів з купівлі української черешні. "А значить, в споживання Білорусі включена і РФ", - говорить Ярмак. Мовляв, через білоруських перекупників українські фрукти все ж таки потрапляють на російський ринок.

При цьому мелітопольці поки ігнорують Європу. Хоча проблем для них там немає. "Складнощі бувають тільки всередині самої компанії [українського постачальника черешні], - стверджує Ярмак. - Це нерозуміння ринку, невміння працювати з іноземними контрагентами, невміння забезпечити якість, логістику, упаковку і збереження продукції".

На думку Ярмака, конкурентним фактором для українських аграріїв може стати дешевизна української черешні: в Україні витрати на збирання в чотири рази нижчі ніж в ЄС. Тим більше що в деяких європейських країнах, наприклад в Італії, виробництво черешні стає все менш привабливим через зростання конкуренції і розміру інвестицій, яких воно вимагає. І поки італійські фермери переключаються на вирощування ківі, українці зі своєю черешнею могли б успішно вийти на євроринок.

Толстолік бачить перспективи українського експорту навіть не просто в черешні, а в вишнево-черешневих гібридах, за кількістю сортів яких Україна - світовий лідер. Ці фрукти не такі кислі, як вишня, і набагато більші за неї. Вони містять активне залізо, білок, який необхідний, щоб це залізо засвоювалося, і практично повний комплекс вітамінів групи B.

"У нас однозначно є ніші у виробництві черешні і її експорті до країн ЄС", - робить висновок Ярмак.

За матеріалами Новое ВремяПортал AgroReview

Чекаємо від Вас новини та прес-релізи!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки потрібно коштів на відкриття підприємства з вирощування ягід?

Поточна вартість проекту з вирощування малини та червоної смородини на території площею 20 га землі з подальшою реалізацією на експорт і на внутрішньому ринку становить $300 тис. Про це повідомили фахівці компанії Pro-Consulting.

У компанії розповіли про бізнес-плани для вирощування малини та червоної смородини на території площею 20 га землі з подальшою реалізацією на експорт і на внутрішньому ринку.

«Важливим є вибір правильного розташування підприємства ― ґрунт повинен відповідати фізико-хімічним нормам, необхідним для вирощування малини та смородини. Вибираючи місце для вирощування малини, рекомендується орієнтуватися на території, не надто віддалені від населених пунктів. Це дозволить скоротити логістичні витрати, а також вартість праці, витрати на перевезення людей, доставку тари і т.д. Також варто обов'язково опрацювати і врахувати наявність зручних під'їзних шляхів, можливостей зрошення і використання додаткової робочої сили в сезон збору врожаю. При виборі місця під насадження смородини варто уникати локацій, де існує загроза пізніх весняних заморозків», ― зазначили в компанії.

За словами аналітиків Pro-Consulting, оптимальними для вирощування даної ягоди є ділянки, розташовані на рівнинній місцевості ― західні і південно-західні схили Полісся і Лісостепу.

Зазначається, що найбільша частина витрат при організації роботи підприємства припадає на закупівлю саджанців малини ― 22-23%, і техніку для догляду та збирання врожаю ― 19-20%. Придбання обладнання для заморозки і зберігання ягід обійдеться в 17-18% від загального обсягу капіталовкладень, покриття витрат до першого збору врожаю ― близько 18-19%. Урожайність малини становить 2,5 тонни з гектара, смородини ― 6,5 тонни з гектара.

«Термін окупності проекту з урахуванням дисконту 10,4% складає 4,5 років. Внутрішня ставка прибутковості досягає 35%, а чиста поточна вартість проекту ― $300 тис. Сумарний грошовий потік позитивний з моменту початку збору/реалізації ягід, що вказує на збалансованість дохідних і видаткових частин проекту», ― резюмували в компанії.

За матеріалами ГолосUA

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вартість дизельного палива в Україні залишилась на рівні 22.45 грн/л

Станом на ранок 10 липня ціни на паливо в Україні залишилися незмінними. Про повідомляє AgroReview.

Зокрема, середня вартість дизельного палива (ДТ) склала 22.45 грн/л, а «ДТ+» - 23,49 грн/л.

Бензин «А-92» коштує в середньому 24.10 грн/л, «А-95» - 24,91 грн/л, «А-95+» - 26,37 грн/л.

В той же час за літр бензину «А-98» в середньому просять 29.15 грн.

За матеріалами http://vseazs.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview