Хвороби пшениці та ячменю, які перешкоджають експорту

Про це повідомив Владислав Седик, президент фітосанітарної асоціації України на конференції «Експорт зерна», пише propozitsiya.com.

Також В. Седик навів дані по досліджених експортних партіях. Список хвороб пшениці очолює сажка тверда (частка зараження складає 42%), за нею йде сажка карликова (24.48%), альтернаріоз (33%) та фузаріоз (14%), ріжки (2,8%). А в випадку виялення цих хвороб пшеницю забороняють до ввезення в таких важливих імпортерах українського зерна, як Індонезія, Китай, Єгипет, Сирія, Вірменія.

По засміченості пшениці бур’янами ситуація краща. Проте проблеми теж виникають, оскільки виробники часто економлять до доочистці, оскільки під час цього процесу збільшується кількість битих зерен та втрати збіжжя. Основні бур’яни - амброзія (7,4%), гірчак повзучий (2,8%), мишій сизий (24,2%).

Ячмінь найчастіше вражає: гельментоспоріоз (9,6%), фузаріоз (6,4%) та сажка карликова (40%). Буряни, які знаходять в ячмені наступні: мишій сизий (51,6%), сівсюг звичайний (51,6), березка польова (51,6%), гірчак березковидний (51,6%).

Ще одна перепона для продажу зерна за кордон – претензії покупців до фумігації. «Основна проблема неякісної фумігації – економія на ній», - наголосив В. Седик. Зараз вона особливо актуальна для поставок в Індію, яка наголошує на обробці зерна бромистим етилом, що не зареєстровані в Україні. Вітчизняне зерно обробляється фосфіном.

Експерти вважають, що дана вимога Індії фактично є не тарифними перепонами. Ольга Трофімцева, заступник Міністра АПК та продовольства, та Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби, обіцяли відстоювати інтереси вітчизняного бізнесу під час запланованої поїздки до Індонезії, проте закликали сільгоспвиробників піклуватися про чистоту посівів ще на полях.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Біоетанол - друге дихання для спиртової галузі України

Таку думку озвучив в. о. керівника ДП "Укрспирт" Юрій Лучечко, пише lb.ua. За його словами, близько 80% потужностей, які є в управлінні держави, могли б і повинні забезпечити виконання програми з переробки і створення попиту всередині країни. Але для цього потрібні зміни законодавства.

“Якщо звертати увагу на позитивну динаміку експорту зернових та іншої сировини, можна сказати, що в межах країни існує велика сировинна база. Що стримує наш експортний потенціал? Відсутність гармонізованого законодавства з європейським союзом в частині експорту підакцизної продукції. У Податковому кодексі на сьогоднішній день немає роз'яснення того, що таке етиловий спирт. Це і харчовий етиловий спирт, і технічний, і біоетанол, і спиртовмісні речовини. Підакцизна ставка на них уніфікована. Тобто на омивач (для склоочисників - ред.) такий же акциз, як і на харчовий етиловий спирт, горілку. Це призводить до того, що власного виробництва омивача в Україні немає, він переважно імпортується. Із зміною Податкового кодексу і митного законодавства навіть з тими технічними можливостями і зношеністю обладнання, але з хорошою та дешевою сировиною, можна говорити про експортну привабливість і попит на нашу продукцію", - зазначив Юрій Лучечко.

Зміна законодавства, на думку в. о. керівника "Укрспирту", має стосуватися і застосування біоетанолу.

"Виробництво біоетанолу на сьогоднішній день заблоковано, його немає через відсутність стимулу для його виробництва й реалізації на внутрішньому ринку", - розповів Лучечко. За його словами, ДП "Укрспирт" спільно з Асоціацією біопалива розробили спільний законопроект, який передбачає обов'язкове додавання біоетанолу до всіх видів кольорового палива - те, чого вимагає європейське законодавство. Законопроект пройшов обговорення в комітеті з питань палива та енергетики ВР.

“ Виробництво біоетанолу є для нас другим диханням. У спиртовій галузі є хороший потенціал для залучення приватних інвестицій", - резюмував Лучечко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Волинську цукроварню модернізують за 15 мільйонів євро

Вже цього року планується закупити спеціальні пресувальні установки для віджимання жому, пише visnyk.lutsk.ua. Зараз жом віджимається до 12-13 відсотків сухих речовин, а з встановленням вищезгаданих пресів, буде віджиматися  до 27 відсотків. Для зберігання цього продукту збудують спеціальні склади. За рахунок того, що він буде сухіший і не контактуватиме з навколишнім середовищем, його можна буде постачати селянам на протязі року. З іншої сторони, жом буде використовуватись для виготовлення кормів для великої рогатої худоби, а також для виробництва енергії на біореакторі.

Також планується переробляти відходи після очищення соку цукрового буряка. Для цього встановлять молекулярні преса, які дозволять перетворити відходи на цінне добриво.

На останньому етапі реалізації програми буде налагоджено технологічний процес очистки води, якою миють цукрові буряки. Це дозволить використовувати воду на виробництві повторно.

Загалом реалізація цієї програми обійдеться близько 15 мільйонів євро.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині учасники АТО мають у власності 2082 земельні ділянки

 

За даними ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, найбільше земельних ділянок отримали військові у Скадовському районі – 361 (60,5 га), місті Херсоні – 276 (123,0 га), Каховському – 258 (463,6 га) та Білозерському – 179 (211,25 га) районах.

 

Крім того, учасникам АТО та членам родин загиблих військовослужбовців надані 4495 дозвільних документів на розробку проектів землеустрою для відведення землі. Після завершення процедури оформлення земельних ділянок вони отримають у власність понад 4,4 тисячі гектарів.

Найбільшу кількість дозволів на розроблення землевпорядної документації на Херсонщині отримали учасники АТО у Каховському (618 – на площу 1089,7 га), Скадовському (547 – на площу 145,83 га), Генічеському ( 411 – на площу 161,2 га) районах та у місті Херсоні (393 – 158,67 га).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Артемсіль" може припинити роботу через арешт рахунків

Рахунки державного соледобувного підприємства "Артемсіль" увечері 2 листопада були заарештовані, тож робота підприємства може бути паралізована.

Про це інформує Інтерфакс із посиланням на повідомлення держпідприємства.

Зокрема, арешт відбувся в рамках виконавчого провадження на стягнення з ДП "Артемсіль" 70,5 млн грн штрафних санкцій в результаті порушення умов договору з КПВІ "Пам'ять" в період 2014 -2015 рр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Динаміка витрат на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні у 2017 році

Індекс цін на матеріально-технічні ресурси промислового походження, що споживаються сільським господарством, - 126,7%, інформує УкрАгроКонсалт.

При цьому індекс витрат на виробництво продукції рослинництва був на рівні 123,8%, а продукції тваринництва – 118,8%.

Індекс витрат на виробництво сільськогосподарської продукції зріс у вересні порівняно з серпнем на 101,2%, а індекс цін на матеріально-технічні ресурси промислового походження, що споживаються сільським господарством, - на 101,3%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview