150670

IFC зацікавилася фінансуванням українських агростартапів

Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів України, пише agropolit.com.

Також повідомляється, що за інформацією прес-служби Президента України, директор Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та член Національної інвестиційної ради при Президентові України Стефані фон Фріденбург сказала, що IFC цього тижня підписала та підпише нові угоди з українськими агрокомпаніями.

Крім того в повідомленні йдеться, що на зустрічі міністра фінансів України Олександра Данилюка з віце-президентом IFC Джорджиною Бейкер і виконавчим директором МФК Стефані фон Фріденбург обговорювалося питання приватизації банків державного сектору та подальше реформування державного банківського сектору в Україні.

Директори МФК відзначили успіхи ПАТ «Укргазбанку» у здійсненні програми Green-banking, а також наголосили, що для успішного розвитку банківського сектору в Україні необхідно вирішити проблему непрацюючих кредитів і запровадити корпоративне управління, що відповідає кращим міжнародним практикам, у державних банках, які поки не мають працюючих спостережних рад.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробники добрив та низка російських елеваторів внесені до списку санкцій України

Теґи: 

Один з найбільших у світі виробників фосфоровмісних добрив ПАТ "Фосагро" (Москва) і пов'язане з ним ТОВ "Фосагро-Україна" (Київ) внесені до оновлених списків підприємств, що потрапили під персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) України, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з оприлюдненими на сайті президента України списками, для обох вводиться обмеження торгових операцій та блокування активів терміном на три роки.

До списку санкцій також потрапили АТ "Мінерально-хімічна компанія "Єврохім" (Москва), ДП "Агроцентр ЄвроХім-Україна" і ТОВ "Агроцентр Україна" (обидва - Київ) - терміном на три роки.

Крім того, обмеження торгових операцій і блокування активів терміном на три роки вводиться для десяти російських елеваторів "Степнянський", "Малоросійський", "Криловський", "Еянський", "Рівненський", "Ладошкі", "Белогінський", "Альбашський", "Уманський", "Величковський", а також для ЗАТ "Хомяковський холодокомбінат" і ТОВ "Акваніка".

Оновлені списки осіб, які потрапили під персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), опубліковано 24 травня на сайті президента України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Канада сприятиме розвитку молочних ферм та кооперативів на Львівщині

Про це повідомляє департамент агропромислового розвитку обладміністрації, пише landlord.ua.

В рамках ініціативи проекту уряду Канади «Розвиток молочного бізнесу в Україні» на Львівщині вже відкрито 40 нових сімейних ферм, створено лабораторію молока для консультування виробників, впроваджено систему аналізу діяльності у 7 кооперативах з використанням системи PerformCoop. Крім того, 52 малих і середніх господарств отримали технологічну підтримку у виробництві кормів та комфортному утриманні корів, а кооперативне об’єднання «Рівноправність» отримало молоковоз об’ємом 8 тонн.

Нагадаємо, у Львівській області будується кооперативний молокопереробний завод. На фінансування проекту уряд Канади виділяє $1 млн. Ще $300 тис. інвестують виробники молока.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший в Україні виробник соняшникової олії змінив прибуток на збитки

Про це йдеться у фінансовому звіті компанії, пише НВ.

При цьому виручка компанії в січні-березні скоротилася на 12% - до $541,4 млн.

Kernel - найбільший виробник і експортер соняшникової олії в Україні. Виробляє та експортує зернові та надає послуги зі зберігання сільгоспкультур на елеваторах. В Україні здійснює дистрибуцію бутильованої олії під торговими марками Щедрий Дар, Стожар, Чумак Золота.

Акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі з 2007 року. Найбільшим акціонером Кернел через Namsen LTD є Андрій Веревський, який в жовтні-грудні 2017 року збільшив свою частку з 38,13% до 39,47% (32,3 млн акцій). Cascade Investment Fund (Кайманові о-ви), бенефіціаром якої виступає співголова депутатської групи Відродження Віталій Хомутинник, володіє 6,59% акцій Кернела.

Кернел завершив 2017 фінансовий рік (липень 2016 - червень-2017) з чистим прибутком в $176,2 млн, що на 21,7% менше, ніж 2016 ФР. Його виручка зросла на 9,1% - до $2,2 млрд, EBITDA скоротилася на 7,8% - до $319,2 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробники неякісної ягоди дуже скоро залишаться поза ринком

Якщо ще 3 роки тому мова йшла про 5% зростання на рік, то сьогодні це 8%. Але поряд із цим, зростають і вимоги споживачів до якості та безпеки ягоди, цей тренд особливо помітний в тих країнах, в які раніше можна було сміливо продавати ягоду будь-якої якості.

Про це розповіла Ірина Кухтіна президент Асоціації «Ягідництво України» в своєму виступі на 9-й міжнародній конференції «Ягоди України-2018. Заморозка та свіжий ринок», пише Інфо-Шувар.

«Виробники, які вважають, що їх ягода завжди буде користуватись попитом в незалежності від якості продукції, дуже ризикують. Навіть на внутрішньому рику постійно збільшується розрив в цінах на ягоду, в залежності від її якості, зовнішній ринок неякісну ягоду вже не приймає. В майбутньому ця тенденція буде лише посилюватись і виробники, які не вважають потрібним працювати над якістю та маркетингом ягоди, дуже скоро залишаться поза ринком»,- каже пані Кухтіна.

Додана вартість є гарантією успіху в маркетингу свіжих ягід, але більшість учасників ягідного ринку помилково вважають, що додана вартість – це додатковий дохід для виробника. «Додана вартість- це не додатковий прибуток, це те за що споживач готовий заплатити більше. Гарним прикладом є рітейл, в супермаркетах покупці готові платити вищу ціну за зручність, зовнішній вигляд, якість і т.д. Ягоди теж повинні бути затребуваним та зручним продуктом як для внутрішнього споживача, так і для зовнішнього ринку»,- зауважила Ірина Кухтіна.

За словами експерта, сьогодні Україна експортує багато замороженої ягоди в країни ЄС, головним покупцем залишається Польща, хоча українські фермери могли б отримувати набагато більший дохід на інших більш вимогливих ринках. «Зараз ми йдемо шляхом найменшого спротиву, продаємо ягоду до Польщі, яка для нас є логістично ближчою та зрозумілою. Але ми можемо отримувати набагато вищу ціну на ягоду в інших, більш розвинутих країнах. Для того, щоб увійти на більш дорогі ринки треба вже підтягувати продукцію до рівня специфікації покупців в цих країнах»,- розповіла пані Кухтіна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Попит на українську лохину зростає швидше, ніж її виробництво

На відміну від ринку суниці садової та малини, у виробників лохини відсутній головний конкурент- населення, яке вирощує великі обсяги ягоди і не рахує собівартості. А головне - попит на українську лохину зростає швидше, ніж її виробництво, хоча площі під цією ягодою в країні в останні роки суттєво зросли.

Про це розповів Тарас Баштанник, керівник ТЗОВ «Українська ягода», під час виступу на 9-й міжнародній конференції «Ягоди України-2018. Заморозка та свіжий ринок», пише Інфо-Шувар.

Експерт зауважив на тому, що сьогодні лохиною зацікавилось багато бізнесменів, але серед них дуже багато так званих «ситуативних» виробників, які інвестують у виробничі проекти без досконалого вивчення технологічних моментів, таких як підготовка ґрунту та підбір певних сортів і це негативно впливає на якість ягоди. На думку пана Баштанника, такі проекти приречені, тому що бізнес з вирощування лохини передбачає експорт, а експортувати неякісну лохину неможливо, продавати дорого на внутрішньому ринку теж буде складно.

«Питання маркетингу лохини потрібно вирішувати ще на етапі виникнення ідеї про інвестицію в ягідний проект. Добре пропрацьований маркетинг нівелює одразу кілька серйозних проблем, притаманних ягідній галузі. Наприклад, для того щоб забезпечити себе робочими руками, треба платити працівникам стільки ж скільки платять поляки, а для цього потрібно продавати лохину дорого, принаймні, не дешевше, ніж ті ж самі поляки»,- розповів Тарас Баштанник. Також експерт зауважив, що сьогодні у виробництві лохини не існує альтернативи ручній праці. Механізовано збирати лохину можливо лише для переробки, така ягода відносно дешева. Дорого лохина продається на свіжому ринку, а таку ягоду в усьому світі збирають тільки руками.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview