III щорічна Аграрна фінансова конференція + практичний тренінг: разом ефективніше!

У п'ятницю, 22 вересня, в Київському Гольф Центрі пройшла III щорічна Аграрна фінансова конференція, зібравши понад 80 профільних фахівців, які прагнуть підвищити свій професійний рівень.

Пізнавальні, засновані на власному досвіді, доповіді фінансових керівників провідних українських агрохолдингів не залишили байдужими нікого з учасників форуму.

В учасників конференції була можливість послухати виступи представників агрохолдингу «Мрія», компаній «Агродом», DuPont Pioneer Україна, «Сварог Вест Груп», Baker Tilly, Alexandrov&Partners, Smart Consulting Україна та Державної фіскальної служби України. Фахівці охопили широке коло питань, що стосуються фінансових інструментів, внутрішнього контролю, вибудовування системи адміністрування фінансів, використання бізнес-аналізу, трансфертного ціноутворення, питань реєстрації податкових накладних та інші. Після кожного виступу спікерам доводилося відповідати на питання аудиторії, особливо багато роз'яснень просили у представника ДФС. Конференція пройшла в робочій обстановці, під час кава-пауз, обіду і майстер-класу з гольфу обговорення гострих тем і ділове спілкування тривало.

Для бажаючих отримати більш глибокі та практичні знання з окремих аспектів фінансової діяльності агрокомпаній 23 вересня відбувся тренінг «Шахрайство в компанії», де досвідчена бізнес-тренер Оксана Басманова, керуючий партнер Smart Consulting Україна, навчила розпізнавати випадки зловживання в компанії, вибудовувати систему профілактики шахрайства. Учасники тренінгу відзначають високий професіоналізм Оксани Басманова, її вміння доносити знання до слухачів. Приклади з практики були дуже доречними, розгляд окремих випадків проходив у ігровій формі. Учасники бізнес-тренінгу вважають відвідування заходу дуже корисним і впевнені, що отримані знання знадобляться їм у повсякденній роботі.

Перший досвід проведення відразу двох заходів, об'єднаних однією темою, виявився успішним! Спільно з компанією Smart Consulting Україна організатори продовжать проводити тематичні тренінги. Крім того, «ПроАгро» планує радувати своїх гостей новими форматами: семінари, бізнес-сніданки, круглі столи. «ПроАгро» дякує спікерам, бізнес-тренеру, модераторам, усім інформаційним партнерам та учасникам конференції за підтримку, активність і довіру! Чекаємо Вас на наступних заходах «ПроАгро».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що дасть Україні моніторинг земельних відносин

Відповідне рішення вже прийняли в уряді.

Які наслідки воно матиме для учасників земельного ринку і не тільки — розбиралися журналісти сайту "24".

Кабінет міністрів України ухвалив постанову "Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України". В уряді нагадали: у форматі пілоту перший Моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром у 2015 році за підтримки Світового банку. Тоді дослідження акумулювало дані шести відомств: Держгеокадастру, Мін’юсту, Державної фіскальної служби, Держстату, Держводагентства, Державної судової адміністрації. Відповідно до постанови, з 1 вересня цього року впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі.

Цього разу будуть акумулюватися групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, кількість та площа ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.

Моніторинг і "техзавдання"

Як відзначив у коментарі сайту аналітик Андрій Вігірінський, ідея моніторингу – в тому, щоб мінімізувати ризики, пов'язані як з можливостями незаконного використання, заволодіння земельними ділянками юридичними та фізичними особами, які не мають на них права, так і з метою мінімізації можливостей ухилення від оподаткування, плюс наявність єдиного інформаційного ресурсу/бази даних, яка дасть можливість тим самим контролюючим органам та органам місцевого самоврядування володіти повнотою інформації щодо того чи іншого об'єкту, без необхідності оформлювати звернення/запити до органів. Це захист прав власників, користувачів, держави.

"Бачимо, що є прагнення об'єднати інформацію щодо земельних відносин, у тій чи іншій частині реалізації правомочностей щодо неї, якою володіють різні органи державної влади. У першу чергу, інформацію про те, кому, що належить у якому обсязі, в яких межах, чи оформлено правоустановчі документи, на якій підставі тощо. Хто володіє земельною ділянкою, дані реєстрації угод щодо угідь, зміни власників, користувачів", – уточнив аналітик.

Далі за планом проведення моніторингу – узагальнення інформації щодо фіскальних навантажень, нараховані-сплачені податки, судові спори. Це теж важлива інформація, наголосив експерт, адже часто бачимо тільки результат розгляду справи у суді у вигляді рішення, яке породжує права та обов'язки.

"Якщо обмін інформацією чи її внесення будуть оперативними, це спрацює на упередження неправомірних посягань на земельну ділянку через судовий процес, це можна буде попередити ще на стадії судового розгляду", – констатував Вігірінський.

Не менш важливим є облік інформації про порядок відчуження земельних ділянок через аукціони, торги, приватизацію тощо.

Положення проекту Закону України про держбюджет на 2018 рік передбачають проведення грошової оцінки земель с/г призначення, а це дає нам підстави розуміти, що Україна готується до скасування мораторію на продаж такого типу земельних ділянок, тим самим закладаючи основи ринку землі, наголосив аналітик.

"Ініціатива, визначена постановою, має велике значення: на її основі у подальшому можна буде відслідковувати і земельні відносини, пов'язані з купівлею/продажем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у тому числі і для громадян, і для суспільства в цілому. Така інформаційна система дозволить моніторити і рівень цін, і покупців, і обсяги реалізації",– уточнив він.

Важливими будуть саме дотримання принципів функціонування цього порядку, актуальність та оперативність надання відомостей та інформації, яка у ньому відображатиметься. В ідеалі, коли процес буде доведено до автоматизму, дані будуть оновлюватись постійно, відомості щодо земельної ділянки будуть відображатись актуально на момент запиту, а не з часовим лагом у декілька днів/місяців, необхідних для відповіді від кожного органу.

Моніторинг і перспектива

Віце-президент холдингу AgroGeneration, директор компанії Sigma Bleyzer Вадим Бодаєв  запевнив, що моніторинг потрібен в будь-якому випадку. Це ще не реформа, але об'єктивна необхідність для її проведення, для запуску нормального механізму ринкових відносин на ринку землі.

"Немає закону – реформи немає. Закон визначає питання відносин учасників ринку землі та умови продажу або не продажу землі. Але моніторинг потрібно робити, щоб розуміти, в якому стані ми зараз перебуваємо. Тому що отримати об'єктивне розуміння, кому яка земля належить, і хто яку діяльність веде і що з нею відбувається — практично неможливо", — відзначив Бодаєв.

Він уточнив: дані про приватних власників землі частково є у відповідному реєстрі, але і він далеко не об'єктивний (зокрема, є багато людей, які не оформили свою земельну власність з різних причин, є багато померлих власників – і це масивні обсяги землі).

"З іншого боку, є власник держава, чия земля перебуває у власності або в розпорядженні державних підприємств. І ми не розуміємо, що ці підприємства роблять із землею. Там якраз найбільші проблеми: тіньовий обіг, тому що землю здають в суборенду, а кому, як, за які гроші, і де ці гроші – це найголовніше питання. Сьогодні ніхто не знає, скільки у держави в обробці землі. Для цього треба робити моніторинг",— пояснив Бодаєв.

Він також констатував, що нормального реєстру землі, де видно всіх її власників, приватних і державних, досі немає, хоча на це виділялися гроші в тому числі і міжнародних організацій. Але, на думку експерта, це не має стати на заваді моніторингу. "Він буде робитися за фактом. Наприклад, у районної влади є розуміння. Це ж легко зрозуміти на місці – хто так чи інакше працює з тією чи іншою землею. І так само об'єктивно можна зрозуміти — де які є накладки, і намагатися їх вирішувати. Це і є завдання", – уточнив Бодаєв.

Труднощі і часові межі

На першому етапі будуть труднощі в реалізації, відзначив Андрій Вігірінський. Причина – кількість суб'єктів інформаційної взаємодії та інформаційних даних є значною, а також обсяг даних, якими вони повинні обмінюватись, теж чималий. Як ми знаємо, з великими даними державі часто важко впоратись, особливо якщо існує спротив (згадаймо ефективність наповнення того ж реєстру власників землі).

Але нині прийшов час таки впроваджувати моніторинг далі, впевнений Вадим Бодаєв. Він пояснив: в результаті спроб щось врегулювати після "дикого" періоду, безорганізаційного, намагаємося побудувати цю систему. А не можемо в цей момент її навіть описати. Побудувати щось нове неможливо, тому що маса запитань без відповідей. Тому зараз відкотилися назад – щоб дати відповіді на ці запитання, після яких можна почати реформу.

"У Кабміні зрозуміли, як це почати?" – поцікавились ми. "А Кабмін – це ми і є, як і Верховна Рада", – наголосив експерт. Він нагадав, окремі політики вже давно пропонували провести референдум з питаннь про ринок землі. Але це як проводити референдум в дитсадку на тему "Чи є життя на Марсі". З одного боку – так, дізналися б думку суспільства. З іншого – як люди, які не розуміють тему, можуть щось вирішувати? Тому цей етап підготовки, дискусій і суперечок повинен був мати місце. Наступний крок на цьому шляху – якраз зрозуміти, скільки у нас землі і хто нею керує, на ці питання і має дати відповідь моніторинг. Наступний крок буде – зрозуміти, яка вартість оренди, ціна цих відносин.

Згідно із задумом урядовців, до 31 березня 2018 року Міністерство аграрної політики та продовольства повинне оприлюднити інформацію про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин на своєму офіційному веб-сайті і надати Кабінету Міністрів України звіт про результати.

Причому, уточнив Бодаєв, результати моніторингу земельних відносин, які отримає держава, не будуть істиною в останній інстанції, адже все залежатиме від методик оцінки.

"Але це вже буде набір інформації, з яким експертне співтовариство зможе працювати і критикувати, в разі потреби. А сьогодні всі фантазують на ці теми, наводячи приклади інших країн. Ці приклади – необхідний об'єкт для вивчення, але в Україні вже сформувалися свої взаємини, і просто взяти будь-яку модель і перенести нам – неможливо. Нам потрібно будувати свою",– наголосив експерт.

Як саме будувати – досі немає єдиного плану. Але є велике сподівання, що моніторинг сприятиме його розробці.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на продукти в Україні за рік вийшли на рівень світових

У жовтні виповниться рік як Кабмін скасував державне регулювання цін на соціально значущі товари. Як свідчать останні дані Держслужби статистики, за цей час більшість соцтовари подорожчало, причому деякі - на 30-45%, що в 2-3 рази більше, ніж середньорічна інфляція. Але окремі продукти зберегли свою ціну, а то і подешевшали. "Сегодня" з'ясувала, чому це сталося і чого чекати далі.

За рік

Нагадаємо, соціально значущі товари - це мінімальний перелік продуктів, який необхідний людині, щоб не залишитися голодним і отримати достатньо калорій і вітамінів. Торгова націнка на ці товари в роздрібній торгівлі не повинна була перевищувати 15% від оптової ціни. За постановою Кабміну №1548 від 1996 року в перелік соцпродуктів входили: молоко жирністю 2,5%, сметана (15%), сир (9%), масло вершкове (72%), олія соняшникова, яловичина і свинина I категорії (з кістками), ковбаса варена I сорту, птиця (тушки), хліб пшеничний з борошна 1 сорту, хліб житній та житньо-пшеничний, борошно пшеничне вищого гатунку, макарони з борошна I сорту, гречка, рис, яйця I категорії, цукор, овочі борщнабора .

За даними Держстату, за рік найбільше подорожчали м'ясо та яйця - на 45%. Кіло свинини коштує тепер в середньому 104 грн (було 72), десяток яєць - 18,5 грн (було 12,7). Далі йдуть молочні продукти і м'ясо птиці - зростання цін на 31-36%. Наприклад, літр молока коштує не 13 грн, а 17, кілограм масла - 95 грн (було 73 грн), куряча тушка - 55 грн / кг (було 41). Приблизно на рівень інфляції, яка за рік склала 16,2% (дані на серпень), подорожчали борошно, хліб і цукор (15-18%), трохи більше - рис (+ 22%) і "варенка" (+ 24%) . А ось олія і дешеві макарони практично не змінилися в ціні. І тільки гречка подешевшала на 5 грн / кг (на 17%).

Експерти

Економісти і аналітики продринку безпосередньо пов'язують подорожчання соцпродуктів зі скасуванням механізму "стримування", але бачать в цьому і позитивний ефект - ціни стали дійсно ринковими. Так, багато позицій стоять як в Європі, але це - стимул для подальшого підвищення зарплат українців до єврорівня.

"Дійсно, скасування регулювання цін призвело до такого зростання цін, - аналізує економіст Іван Нікітченко. - На жаль, держава не передбачила інших механізмів утримання цін, наприклад, зниження податків для виробників, а пільгову ставку ПДВ для сільського господарства і зовсім скасували, як і ефективний механізм субсидій сільгоспвиробникам. Також витрати аграріїв зросли через підвищення цін на паливо, добрива, зростання мінімальної зарплати. Що стосується більш високих, ніж рік тому (в середньому на 60%), цін на борщнабор, то на них регулювання впливало слабо, більше впливають погані погодні умови і як результат - гірший урожай".

Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко каже, що за більшістю соцпозіцій ціни за рік вийшли на рівень світових або близькі до них, інші ціни залежать від попиту і пропозиції. "Ми експортуємо соняшникову олію, цукор, курятину, яйця, в результаті ціни на них на внутрішньому ринку вже такі, як за кордоном, - сказав нам Дорошенко. - Молочка, м'ясо, хліб теж до них наближаються. А ось гречка була раніше переоцінена, незважаючи на регулювання, тому за рік подешевшала через падіння попиту".

Подальшого значного зростання цін на соцпродукти експерти не обіцяють, але до кінця року можуть подорожчати на рівень інфляції (оціночно на 2-3%) м'ясо, хліб і молочні продукти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на Вінничині заробляють на ягодах цілий рік?

Про це пише propozitsiya.com.

Снітківська громада почала зі стратегії, провівши глибокий аналіз потенціалу території та її ресурсів. Тутешні села завжди славилися щедрими садами. Проте здаючи землю в оренду під вирощування зернових, село не отримало б достатньої кількості робочих місць. Технології великих агрохолдингів із застосуванням сучасної широкозахватної техніки та високою продуктивністю мають зворотній бік: мало зайнятих людей на гектар.

«Розробка стратегії на підставі аналізу вивела нас на те, що вирощування ягід і фруктів, окрім працевлаштування селян, підвищить рентабельність кожного гектара. Візьмімо чисту математику: прибутковість одного гектара пшениці за максимального врожаю 10 т – це близько 30 тис. грн. Тоді як прибутковість тієї ж полуниці за врожайності 10 т/га, навіть за мінімальної оптової ціни в 10 грн/кг, вже 100 тис. грн. До того ж у виробництві зернових на гектарі працює один тракторист та один комбайнер. Натомість у виробництві сортових ягід на одному гектарі буде задіяно щонайменше 20-30 людей», – пояснює сільський голова Сніткова Віктор Ольшевський.

Одним з перших заснував тут фермерське господарство Сергій Українець, керівник «Тріада МК». Людям без оплати роздали якісний посадковий матеріал, агрономи провели майстер-клас з висаджування й догляду за рослинами, а вирощені ягоди закуповують. За 4 роки висадили яблучні сади, ягідники, а цього року ще й чимало вишень. І все це на невеликих ділянках, близько 200 га.

У Сніткові важливо було не просто налагодити вирощування ягід, а й піти далі – створити переробне підприємство, додає С. Українець. Адже вирощування ягід – сезонна робота. Тож у Вінниці розпочали будівництво комбінату з замороження та виробництва соків, а цьогоріч планують закласти лінію з виготовлення джемів.

У господарстві все йде за чітким планом: у травні починають збирати полуницю, потім переходять на літню малину, далі – на осінню, з осінньої малини – на збирання яблук. Відтак починається обрізування, а в січні – місяць відпочинку, і планування. Потім - знову 11 місяців роботи, обсяг якої постійно більшає. Дерева підростають, тож щороку потрібно ще більше садівників. Якщо в перший рік їх працювало 10-12, наступного – вже 20-30. Цьогоріч кількість зайнятих людей знову зросте, кажуть у господарстві. Як наслідок, збирати ягоди на угіддя господарства приїжджають з усієї округи, а роботи вистачає не лише в сезон, а й впродовж року.

Селяни охоче сприйняли ідею з ягідництвом. Нині у Сніткові ягідною справою займається чи не кожен мешканець. Працюючи від восьмої ранку до п’ятої вечора, мають 5-6 тис. грн.

Вивести ягідну справу на високий рівень у селі допомогло проведення водогону. За мізерного бюджету сільради в 300 тис. грн Снітків зміг залучити 1,8 млн грн на будівництво водогону. Завдяки фонду DESPRO нині мають водогін. Його збудували за вісім місяців і ввели в експлуатацію 2016 року. Сьогодні створено комунальне підприємство, що надає послуги водопостачання.

Усе це позитивно вплинуло на ситуацію в селі. Подорожчали помешкання, люди їдуть сюди, бо є робота й гарні побутові умови. А нещодавно в селі збудували дитсадок, адже кількість дітей теж зростає.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МВФ вимагає почати підготовку до земельної реформи

Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив постійний представник Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Йоста Люнгман.

За його словами, основна мета земельної реформи - зміцнення та стабілізація аграрного сектору України.

"Ми розуміємо, що потрібен час для ефективної й оптимальної реалізації земельної реформи. Також ми розуміємо, що до її імплементації необхідно досягти консенсусу по всім параметрам. Саме тому строки по впровадженню земельної реформи все ще обговорюються. Але в той же час ми вважаємо, що уряду пора почати підготовчу роботу перед запуском ринку земель",- сказав Люнгман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені готові почати пересадку свинячих органів людині через 2 роки

За словами одного з дослідників з національного проекту з ксенотрансплантації, перша така операція з пересадки може пройти всього через 2 роки, пише agroportal.ua.

Нещодавні експерименти, проведені в Китаї, Японії, Південній Кореї, Європі та США, показали, що тварини з пересадженим свинячим органом можуть жити кілька років. Наприклад, бабуїн c серцем свині прожив 3 роки в Національному інституті охорони здоров'я США.

У Китаї знаходиться перший у світі промисловий завод по виробництву клонованих поросят. В Інституті біотехнологій в Шеньчжені щорічно виробляється 500 свиней. Також в Китаї є менш великі ферми.

Потреба в клонованих органах в Китаї зросла після того, як уряд у 2015 році заборонив використовувати для цих цілей органи страчених злочинців, які були головним джерелом протягом десятиліть. За даними китайського МОЗ, менше 10 тисяч чоловік пожертвували свої органи в період з 2010 по 2016 року — цього недостатньо: щорічно понад 1,5 млн пацієнтів потребують трансплантації.

За словами Чжао Цзицзяна, директора Дослідницького центру по вивченню метаболічних захворювань у Медичному університеті Нанкіна в провінції Цзянсу, в країні існує величезний попит на операції по пересадці із-за великої кількості серцево-судинних захворювань, раку легенів і гепатиту.

«Ми очікуємо, що уряд, нарешті, припинить мовчання і дозволить клінічні випробування», — розповідає Чжао.

Органи свині схожі на людські за розміром і метаболізмом, і тому найбільш підходять для трансплантації. У Китаї в листопаді минулого року успішно пройшла пересадка печінки свині мавпі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview