150670

ІІІ Український інфраструктурний форум

19 квітня 2018 року у Києві відбувся ІII «Український інфраструктурний форум» – найбільший форум в Україні з фокусом на залучення інвестицій в інфраструктурний сектор. Організатор Форуму – A7 CONFERENCES. Партнер сонячної енергетики – RENTECHNO, Партнер – Лемтранс. Юридичний Авіа Партнер – Ecovis. Офiцiйний перевізник – Turkish Airlines, Партнер ділових поїздок – AirLife. Інвестиційний партнер – A7 CAPITAL.

Основний акцент Українського інфраструктурного форуму – це інвестиційні можливості локального ринку інфраструктури. Цього року пройшов вже третій форум, який став найбільшим заходом в Україні, що об’єднав більше як 250 учасників, 132 представника медіа та 30 спікерів. Нагальні питання української інфраструктури, проблемні моменти та здобутки обговорювали на Українському інфраструктурному форумі.

Перша і основна сесія Форуму присвячена інвестиціям. Основною метою Форуму є привернення уваги міжнародних інвесторів до українських інфраструктурних проектів. Марія Барабаш, Президент A7 GROUP,  Співзасновниця Спілки українських підприємців, розповіла про те, наскільки інфраструктура є пріоритетною для інвесторів: "Я вірю, що Україна є тим правильним місцем, правильним часом і правильними людьми, з якими потрібно працювати і інвестувати в Україну. Тому місією компанії A7 GROUP є промоція інтересів України за кордоном. Ми задумали цей форум для привернення інтересу до України з боку іноземних інвесторів та іноземних партнерів. Я дуже вдячна, що ми кожного року збираємося і нас стає все більше!".

Акцент на Форумі ставили також на законодавчої готовності держави допомагати українським інфраструктурним проектам залучати інвестиції. Віктор Довгань, Заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції, зазначив про кілька важливий кроків, які треба зробити: «Важливим є вихід на сталий розвиток логістики; розвиток логістичного потенціалу; зміцнення мультимодальних взаємозв'язків між різними видами транспорту; модернізація логістичної та транспортної інфраструктури; спрощення митних процедур; сприяння енергоефективному транспорту, та інше».

Також обговорювали повітряний транспорт, залізничний та приміський транспорт, а також логістикою в Україні. Євген Кравцов, В.о. голови правління, ПАТ «Укрзалізниця», розповів про декілька ключових ініціатив і напрямків, за якими на сьогоднішній день працює українська залізнична дорога: "Залізниця є  основою нашою транспортної системи. Вокзальні комплекси, як один з елементів пасажирської інфраструктури в цілому, повинні бути першим кроком до того, що шукати механізми підвищення прибутковості та залучення приватного капіталу до перевезення пасажирів».

Читайте такожЄвген Кравцов: Водний напрямок - найефективніший для агрологістики

Володимир Мезенцев, Генеральний директор, Лемтранс, зазначив: "Якщо дотримуватися логіки реформи, треба дати чітку відповідь на питання про лібералізацію ринку тяги. «Укрзалізниці» необхідно швидше відкривати ринки для приватних інвесторів. Треба розуміти, що поява сьогодні приватної тяги - не самоціль, а лише засіб покращення перевізного процесу. Адже кожна невивезена тонна вантажу - це втрати залізниць, вантажовідправників, операторів і втрати економіки України".

Славомір Новак, в.о. Голови, Державне агентство автомобільних доріг України: «За півтора року ми запровадили ряд системних змін, які дозволяють розвиватися галузі. Ми втілюємо у життя дві фундаментальні реформи дорожньої галузі. По-перше, це децентралізація. З 1 січня на плечі ОДА та губернаторів ми передали 120 тис. кілометрів доріг. На центральному рівні залишилось 50 тис. кілометрів. Реформу треба продовжувати. Друга реформа - це дорожній фонд. Це європейський стандарт, який тут почав працювати з 1 січня 2018 року. Це дозволяє прозоро та розумно спланувати коли будемо ремонтувати які дороги. За цих півтора року, можна сказати, що ми запровадили конституцію дорожнього транспорту.  Нещодавно на Кабміні було затверджено Програму розвитку на середньострокову перспективу. Вона стала виконавчим актом цієї Конституції. Програма 2018-2022 є першим масштабним п’ятирічним планом, за яким буде розвиватися галузь. В результаті за 5 років  плануємо з’єднати якісними дорогами усі регіональні центри країни.»

Серед ключових спікерів Форуму: Ярослав Дубневич, Голова Комітету з питань транспорту, Верховна Рада України, Віктор Довгань, Заступник Міністра з питань європейської інтеграції, Міністерство інфраструктури України, Євген Кравцов, В.о. голови правління, ПАТ "Укрзалізниця, Марія Барабаш, Президент, A7 GROUP, Володимир Мезенцев, Генеральний директор, Лемтранс, Володимир Шульмейстер, Директор напряму «Інфраструктура майбутнього», Український інститут майбутнього, Віктор Чумак, Заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції, Верховна Рада України, Славомір Новак, В.о. Голови, Державне агентство автомобільних доріг України,  Дінчер Саїджи, Генеральний директор Представництва авіакомпанії «Тюркіш Ерлайнз Інк.» в м. Києві, Марина Петров, Заступник директора в Україні, ЄБРР, Павло Рябікін, Генеральний директор, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Олена Волошина, Голова представництва в Україні, Міжнародна фінансова корпорація (IFC), Олег Бондар, Керуючий партнер, ECOVIS Бондар та Бондар, Сергій Фоменко, Віце-президент, Міжнародні Авіалінії України, Олена Кашперська, Голова комітету ІАТА-агентств, Асоціація лідерів туристичного бізнесу України, Євгеній Дихне, Перший заступник Генерального директора, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Дмитро Бабейчук, Директор, Украерорух, Оксана Дягілєва, Директор департаменту досліджень і розслідувань, Антимонопольний комітет України, Олександр Лісовик, Директор, Представництво Silk Way Airlines в Україні, Антон Саболевський, Директор із стратегічного розвитку та інвестиційної політики, Укрзалізниця, Дмитро Беспалов, Директор, A+C Україна, Марк Магалецький, Старший Банкір, Керівник сектору інфраструктури в Україні, ЄБРР, Сінан Хасекі, Комерційний керівник, General Electric Transportation, Юрій Твердов, Заступник директора Департаменту державної політики в галузі залізничного транспорту, Міністерство інфраструктури України, Андрій Шкляр, Співголова логістичного комітету, ЄБА; Керівник аналітичного напрямку, ЦТС-консалтинг, Марія Григорак, Президент, Асоціація «Український логістичний альянс», Віктор Загреба, Команда підтримки реформ, Міністерство інфраструктури України, Олександр Перцовський, Перший заступник генерального директора, Укрпошта, Андрій Івасів, Співзасновник, Delivery Group та інші.

Організатор Форуму – A7 CONFERENCES. Партнер сонячної енергетики – RENTECHNO, Партнер – Лемтранс. Юридичний Авіа Партнер – Ecovis. Офіційний перевізник – Turkish Airlines, Партнер ділових поїздок – AirLife. Інвестиційний Партнер – A7 CAPITAL. Генеральний Інформаційний ТВ-Партнер - News One. Ексклюзивний ТБ-Партнер – Перший діловий телеканал. Генеральний Інформаційний Партнер – РБК Україна. Генеральний Новинний Партнер – Інтерфакс-Українa. Генеральний Радіо Партнер – радіо «Голос столиці». Ексклюзивний Бізнес Медіа-Партнер – журнал «Бізнес». Міжнародний Бізнес Медіа-Партнер – UBJ. Генеральний Діловий Медіа-Партнер – Фокус. Інформаційний Аналітичний Партнер – Liga.zakon. Медіа-Партнери: Новое время, група видань Капстроительство, Екологія підприємства, Liga.net, Міжнародний журнал "Судоходство", BuildPortal, Delo.ua, журнал Перевізник, Центр транспортних стратегій, журнал «Термінал». За підтримки: Американська торгівельна палата, Kyiv Post, Українська асоціація інвестиційного бізнесу, Всеукраїнський Центр Реформ Транспортної Інфраструктури, Рада підприємців при КМУ, Обладнання та інструменти для професіоналів, АМЕУ, Промисловість у фокусі, Спілка підприємців України і т.д.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний експорт

Україна досягла нового рекорду в об'ємах експорту зернових, олії та олійних, нарощує обсяги виробництва і покращує якість бобових. За даними Міністерства агрополітики та продовольства України наш експорт за січень - листопад 2017 року зріс на 19% і склав $16,4 млрд. Проте, географічну присутність українських агропродуктів є куди розширювати. За рахунок оптимізації логістичних процесів, підвищення якості продукції можна збільшувати прибутковість і розвивати нові ринки, які потребують якісне продовольство.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Smart Agro Forum №4

Smart Agro Forum – це не просто агрофорум чи аграрна конференція. Це тематичний захід B2B формату, зручний market place для агробізнесу.

Професійний майданчик, який об'єднав директорів та фахівців агропідприємств, холдингів та фермерських господарств для знайомства з високотехнологічними новинками для АПК.

Цього разу до уваги відвідувачів було представлено багато кейсів, акцентованих саме на інноваційні технології та автоматизацію та біотехнології для агросектору, GPS-технології та логістику.

Програма була поділена на 3 блоки, основні теми яких:

- Біо-агро технології та рішення.

- Хмарні технології для безхмарного агробізнесу.

-  Інноваційні GPS-системи моніторингу агротехніки і транспорту.

Пряму трансляцію заходу можна переглянути за посиланням, а також на нашій сторінці у facebook.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ефективність «зелених» проектів

Використання місцевих видів палива дозволяє ефективно вирішувати питання енергозабезпечення, заощаджувати значні обсяги газу, залишати зекономлені кошти працювати на економіку міста, створювати нові робочі місця та збільшувати надходження до бюджету.

Разом із заступником Хмельницького міського голови Володимиром Гончаруком, керівником Проекта USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" Діаною Корсакайте та головою Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергієм Савчуком кореспонденти AgroReview взяли участь у прес-турі на успішно впроваджені об’єкти з відновлюваної енергетики у Хмельницькому.

Спочатку учасники оглянули установку з дегазації звалищного газу, встановлену на Хмельницькому полігоні твердих побутових відходів на початку 2018 року. Загальна потужність установки - 845 кВт.

Це дозволяє виробляти щороку - 3,7 млн кВт*год електроенергії.

Точна глибина Хмельницького сміттєзвалища невідома, при цьому висота насипу відходів оцінюється в 50 метрів над рівнем ґрунту. Це приблизно, як одна 16-поверхівка. Кількість ТПВ, які захороненні на полігоні, на кінець 2014 року становила більше 4,25 млн. тонн. Щодобове поступлення сміття та відходів — 2300 куб. м.

Установка покриває 30% сміттєзвалища.

Корисний для міста проект запроваджено на виконання Плану дій сталого енергетичного розвитку м. Хмельницького, розробленого спільно з USAID Ukraine - USAID Україна.

Установка дозволяє щороку виробляти близько 3,7 млн кВт*год електроенергії, яка буде реалізовуватися у мережу за «зеленим» тарифом.

Саме для того, щоб стимулювати інвесторів встановлювати подібні біогазові установки, у 2015 р. спільно з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України розроблено та прийнято Парламентом Закон України, яким на 10% підвищено «зелений» тариф на електроенергію з біогазу та біомаси. Наразі він становить 12,4 євроценти за 1 кВт*год.

Також, в рамках прес-туру, журналісти оглянули твердопаливну котельню потужністю 1,9 МВт. На об’єкті встановлено два котли вітчизняного виробництва. Котельня працює на трісці та опалює прилеглі бюджетні установи і житлові будинки. Така котельня дозволяє заміщувати 700 тис м³ газу в рік.

Нагадаємо: 24 лютого 2018 року УКРАЇНА стала офіційним членом IRENA!

За оцінками IRENA Україна має найбільший потенціал розвитку сонячної (70 ГВт)  та вітрової енергетики (320 ГВт), а також виробництва енергії з біомаси у Південно-Східній Європі.

Станом на кінець 2017 року маємо:

- 0,74 ГВт потужностей СЕС;

- 0,47 ГВт потужностей ВЕС. 

Відповідно до результатів аналізу «REmap 2030», Україна здатна збільшити сукупне кінцеве використання енергії з відновлюваних джерел у електроенергетиці до 25%.

Збільшення використання енергії з відновлюваних джерел дозволить економити 175 млн $ на рік до 2030 року.

Після врахування переваг від зменшення негативного впливу на здоров’я населення та скорочення викидів CO2, економія збільшиться до 1,3 млрд $ за рік до 2030 року за консервативними оцінками, та до 5,5 млрд $ за рік за оптимальним сценарієм.

Читайте також: Енергоефективний Хмельницький: дегазація економить щороку 2,5 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ас-саляму 'алейкум: секретний ринок східної їжі в Києві

В оточенні великого Ісламського культурного центру і мечеті затишно розташувався мусульманський ринок зі східної їжею. Працює він лише раз на тиждень, а торгують там винятково мусульмани. У великому місті зустрічаються місця, яких немає на сайтах, і про які знають тільки свої. Це одне з них. На мусульманському ринку можна поласувати справжніми східним пловом, шаурмою та кебабом. Деталі нижче.

Українська правда знайшла одне таке місце в Києві, і це - мусульманський ринок зі східною вуличною їжею. Він працює раз на тиждень, всі торговці там споконвічні мусульмани, а до великого Ісламського культурного центру і мечеті - рукою подати.

Розповідаємо, де є справжній східний плов, шаурма і кебаб, хто все це готує і за скільки продає.

Локація

 

Дістатися до секретного ринку досить просто, він знаходиться в кінці Старожитомирського провулку, головний орієнтир - Ісламський культурний центр по вул. Дегтярівській, 25А.

Доїхати можна від Лук'янівки практично на всіх маршрутках і трамваях, які їдуть вгору по Дегтярівській. Ми їхали на трамваї №14. Потрібна нам зупинка на Дегтярівській називається "Лікарня".

Торговий ряд довжиною близько 100 метрів із прилавками і мангалами тягнеться вздовж тротуару до самого культурного центру. Здалеку нескладно розгледіти серпанок від мангалів і відчути апетитні запахи свіжоприготованої їжі.

Ринок працює тільки по п'ятницях, з 12:00 до 16:00. Саме в цей час в молитовних залах культурного центру у мусульман проходить джума-намаз [обов'язкова п'ятнична колективна молитва мусульман, прописана в Корані - БЖ].

Історія

 

Афганець-постачальник рису, який проживає в Україні вже 20 років, згадує, що першим торговцем на цьому місці була людина на ім'я Ікрам, який почав продавати пахлаву біля ісламського центру, коли тут запрацювала мечеть:

"Близько 7-8 років тому, коли мечеть відкрили, тоді і з'явився цей базарчик. Тут спочатку тільки пахлаву продавали. Це був мій приятель Ікрам, він торгує тут досі".

Точна дата заснування мечеті при ісламському культурному центрі "Альраїд" невідома, але сама організація з'явилася в 1997 році. Сьогодні на території культурного центру працює мечеть із трьома молитовними залами, халяльний ресторан, загальноосвітня гімназія, перукарня, мультимедійна бібліотека, школа арабської мови, спортзал і офіси різних мусульманських організацій.

 

Наш співрозмовник-афганець стверджує, що ще два роки тому тут було всього п'ять торговців, і тільки з недавніх пір кількість прилавків почала збільшуватися, а разом з ними і кількість бажаючих спробувати східну їжу:

"Людина в намаз пішла молитися, а після молитви завжди хочеться щось з'їсти. Тому тут і з'явилася наша їжа. У нас багато людей приїжджають сюди навіть просто пообідати, тому що їжа свіжа, від своїх для своїх".

Торговці та покупці

 

Тут можна зустріти людей різних східних національностей: узбеків, арабів, турків і азербайджанців. Всіх їх об'єднує те, що вони є парафіянами мусульманської мечеті. Серед покупців зустрічаються і українці - працівники сусідніх офісів і місцеві жителі.

 

 

З усіх боків доноситься "ассаламу алейкум" [арабське привітання, що означає "Мир вам" - БЖ]. Більшість покупців вітаються з торговцями за руку, впізнають один одного і цікавляться, як йдуть справи. Люди явно знайомі не перший день. Багато приходять цілими сім'ями.

Біля одного з прилавків ми знайомимося з торговцем на ім'я Абдула. Він каже, що є "західним арабом", тому що приїхав з Алжиру:

"О, Алжир? Ахмед бен Белла, герой Радянського Союзу! ", - радісно помічає пенсіонер, який розглядав прилавок разом з нами [бен Белла - перший президент Алжиру, який отримав в 1964 році звання героя Радянського Союзу - БЖ].

 

 

Пенсіонер, до слова, постійний покупець плову на мусульманському ринку. Він працює в офісній будівлі неподалік і вже більше року приходить сюди обідати. Каже, що їжа смачна, недорога і "з душею".

Люди обідають, стоячи вздовж паркану, прямо навпроти торгового ряду. Тим часом найбільші черги - за пловом і свіжими коржами з лаваша.

Їжа і ціни

На ринку - великий вибір не тільки готової їжі, але і свіжих продуктів. В ряду є чотири точки з пловом в різних варіаціях: класичний узбецький плов з морквою і м'ясом, з овочами і вареними яйцями, з перцем чилі, салатом і з родзинками.

Торговець-узбек не хоче називати свого імені, розповідає лише, що приїхав в Україну ще молодим, одружився на киянці і залишився тут жити, а ще про те, що тут немає конкуренції:

"Ми не конкуруємо між собою, тому що у всіх різний плов за різними рецептами, і у кожного свій покупець. У нас в Узбекистані, наприклад, 20 регіонів. І в кожному регіоні плов різний, розумієте?"

 

У арабів за сусіднім прилавком - шаурма із свіжоприготовленого на шампурі телячого кебаба. За 30-40 грн ви отримуєте шаурму, підігріту на мангалі, з кебабом, свіжим салатом і соусом всередині. Один з продавців шаурми сказав нам, що приїхав сюди з Сирії.

На прилавку у алжирця Абдули - страви та солодощі з різних куточків східного світу. Тут фініки з Тунісу за 50 грн, турецька халва за 70 грн (500 г), і хумус за 35 грн (250 г). Є домашній сулугуні по 140 грн за кг і традиційні турецькі фісташкові солодощі ручної роботи - по 250 і 275 грн.

Турки продають свіже м'ясо, вирізки і котлети. Домашня курка - по 80 грн за кг, котлети з телятини - по 135 грн, а ковбаси з телятини і баранини - по 150 грн.

 

 

В самому кінці торгового ряду стоїть великий причіп, усередині якого - піч з домашньою узбецькою самсою з телятини за 30 грн. Торговець каже, що ліпив всі 80 штук своїми руками:

"Все роблю сам, а як ще? У нас тут кожен народ представляє свої традиції. Всі готують свої національні страви і роблять це по-своєму".

Текст: Денис Маракін

Фото: Валерія Ландар, Alraid

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Agrohub запускають новий проект

16 лютого відбувся Startup 101 by MHP Accelerator- спеціальний навчальний тренінг від експертів Radar Tech, Agrohub та Миронівський Хлібопродукт.

Протягом 9-ти годин лекційного інтенсиву, учасники отримали необхідний набір теоретичних та практичних знань, щодо агротрендів, основ технологічного бізнесу та рекомендації для вдалого оформлення презентацій.

А доки всі заявники із неперпінням чекають на оголошення переможців, AgroHub анонсували новий проект. Деталі тут:

Нагадаємо, свої агростартапи ви можете подати до МХП акселератора до 26 лютого. Які тренди панують у цій сфері можна переглянути за посиланням.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview