Імпорт пальмової олії досяг максимуму за останні сім сезонів

У 2017/18 сезоні (вересень-листопад) Україна імпортувала максимальний за останні сім сезонів обсяг пальмової олії - біля 78 тис. тонн, що на 43,7% більше в порівнянні з аналогічнім періодом минулого сезону (54,6 тис. тонн), пише УкрАгроКонсалт.

Географія імпорту пальмової олії в Україну продовжує демонструвати зміни, характерні для початку поточного сезону. Так, Індонезія далі нарощує поставки і займає 74% усього українського імпорту. Малайзія (6%), навпаки, знизила товарний потік й поступилася першістю новому гравцеві - Гондурасу (15%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тепличні господарства не забезпечують потреби українців

Вітчизняна теплична продукція забезпечує лише п'яту частину внутрішніх потреб, а обсяг споживання овочів лише зростатиме –  у 3-5 разів наступні п'ять років.

В українських теплицях найбільше вирощують огірків та помідорів – 50% та 44% відповідно. Такі дані наводить Міністерство аграрної політики та продовольства, пише ТСН.

Аналітики підрахували, що на сучасну нову теплицю, з рентабельністю у 35%, треба вкласти 5 млн євро. Найбільший дохід принесе вирощування кропу та огірків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Окупанти заявили про необхідність продажу всіх винзаводів в Криму

Ставленик Кремля, глава російської окупаційної влади в Криму Сергій Аксьонов заявив, що півострову нібито буде вигідний продаж всіх виноробних підприємств. Про це повідомляє liga.net.

"Я прихильник того, щоб продати їх усі (виноробні підприємства Криму, - ред.), тим більше, що у нас ефективно працюючих державних потужностей з цього напрямку немає і навряд чи будуть. Все одно система мотивації зовсім інша. Я не вірю, що ми цей процес у сфері держуправління при нинішній якості і кількості підготовлених кадрів зможемо збудувати", - зазначив Аксьонов.

Він додав, що володіння виноробним підприємством приватною особою більш вигідно.

"Приватник все-таки більше зацікавлений. Тим більше, держава отримує від всіх цих продажів подвійну вигоду: і гроші в бюджет, і у нас з'являється великий платник податків, який шляхом вкладення інвестує у бізнес", - сказав Аксьонов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна втратить до 20% свого аграрного потенціалу

Такий прогноз міститься в звіті ФАО — Продовольчої організації ООН, пише etcetera.media.

Вчені прогнозують, що при підвищенні середньої температури від 1,8°С до 4°С Україна втратить до 20% свого аграрного потенціалу, причому основний збиток припаде на південні регіони з більш посушливим кліматом.

Відзначимо, що в 2015-2017 роках урожайність зернових у Західній Україні була в 1,5 рази вище, ніж у південних регіонах, завдяки більш рівномірним опадам.

Найбільше глобальне потепління вдарить по країнах Африки, Близького Сходу та Середземномор'я. До кінця століття Іран, Єгипет, Іспанія і Болгарія можуть втратити до половини землеробського потенціалу, Франція і Румунія — більше 20%.

Виграють від потепління і перерозподілу опадів Канада, Росія, Казахстан і країни Скандинавії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Експортна вартість української пшениці почне зростати

Передумову для цього створює загальне зниження пропозиції пшениці з Південної півкулі на 6,7 млн тонн, зазначає аналітик ринку Тарас Головешко, пише AgroTimes.

За його словами, іншими передумовами для зростання експортної вартості української пшениці є міцне євро, що знижує конкурентоспроможність європейської пшениці, та низькі зимові температури, що ускладнюватимуть експорт російського збіжжя через мілководні азовські порти.

«Уплив негативних фундаментальних чинників поступово сходить нанівець. Якщо протягом останнього півріччя зростання на товарних ринках лише пом’якшувало падіння для зернових, то вже нове збільшення вартості сировинних активів створить передумови для сталого зростання вартості зернових аж до періоду нового збирання врожаю у світі», – підкреслив аналітик.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробники курятини отримали необґрунтовані конкурентні переваги

При цьому вони користувалися ресурсами державної підтримки з кількох, подекуди взаємовиключних, джерел, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи результати податково-бюджетного регулювання розвитку агропромислового виробництва у минулому році.

З одного боку, зауважив він, птахівничі підприємства повною мірою змогли скористатися ресурсами нового напряму підтримки «Бюджетна дотація для розвитку окремих видів сільгосппродукції» бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», на яку припадала левова частка ресурсів державної фінансової підтримки. Цей напрям підтримки був своєрідним компенсатором остаточно скасованого у 2017 році спецрежиму ПДВ.

При цьому частка «зарезервованих» за птахівничими підприємствами бюджетних ресурсів – 50% від виділених за програмою 4 млрд грн – була явно завищеною, підкреслив експерт. Адже, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2016 року частка птахівничих підприємств у доходах від вирощування дотаційних видів сільгосппродукції становила близько 45%. Приблизно таку ж величину склала частка суми ПДВ-акумуляції по продукції птахівництва у загальній сумі ПДВ-акумуляції від здійснення усіх дотаційних – відповідно до пункту 16-1.3 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 №1877-IV – видів діяльності у 2015 році, коли ще повноцінно функціонував спеціальний режим акумуляції сум ПДВ.

Як наслідок, рівень повернення сплачених від ведення дотаційної діяльності сум ПДВ у вигляді бюджетних дотацій в режимі квазіакумуляції ПДВ для птахівничих підприємств щомісяця був вищим, ніж для інших сільгосппідприємств – отримувачів таких бюджетних дотацій, зазначив Леонід Тулуш.

Крім того, формула розподілу бюджетних дотацій за окремими напрямами, визначена пунктом 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 №83, була сформована таким чином, що частка птахівничих підприємств у загальному обсязі виплачених дотацій по факту склала майже на 2 відсоткові пункти більше встановленого нормативу – внаслідок перерозподілу невикористаних залишків дотацій попередніх місяців, поінформував науковець.

До того ж, зауважив він, переваги птахівничих підприємств полягали і у специфіці їх діяльності, а саме – ритмічності відвантаження продукції протягом року. Внаслідок цього значна частина птахівничих підприємств взяла участь не менш, як у дев’яти розподілах бюджетних дотацій. При цьому майже 35% учасників даної програми підтримки отримали не більш двох дотаційних виплат (!).

Загалом 2017 року за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» птахівничі підприємства отримали понад 2,07 млрд грн держпідтримки, що становить майже 5% від загального рівня їх доходів від реалізації продукції птахівництва, зазначив Леонід Тулуш.

Слід також взяти до уваги, що експортери продукції птахівництва – як правило, структури, пов’язані із виробниками птиці, – у 2017 році змогли скористатись можливістю отримання експортного бюджетного відшкодування ПДВ. При цьому виплата бюджетних дотацій в режимі акумуляції ПДВ запроваджувалася лише для галузей, орієнтованих на внутрішній ринок, частка експорту продукції яких по відношенню до обсягів виробництва є незначною, підкреслив експерт.

Проте обсяги експорту, зокрема, м’яса птиці в останні роки суттєво зростають, зазначив експерт. У 2017 році вони перевищили показники попереднього року на 13% і становили понад 272 тис. т. У вартісному вимірі обсяги експорту цього виду тваринницької продукції збільшилися з 292,5 млн дол. США у 2016 році до 390 млн дол. США – у 2017 році.

Якщо у 2015 році частка експорту від обсягів виробництва м’яса птиці становила 14,2%, у 2016 році – 20,7%, то у 2017 року вона збільшилася майже до 23%, поінформував експерт.

Постачання на зарубіжні ринки майже чверті виробленого в Україні м’яса птиці обумовило необхідність відшкодування з бюджету понад 1,5 млрд грн. експортного ПДВ. Більша частина зазначеної суми є прямими бюджетними втратами, оскільки переважна частка сплаченого птахівничими підприємствами ПДВ до бюджету вже поверталась їм у вигляді бюджетної дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ, наголосив Леонід Тулуш.

Таким чином, виробництво продукції птахівництва, на відміну від інших видів сільгосппродукції, у 2017 році підтримувалося за двома напрямами – у вигляді бюджетної дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ та шляхом надання бюджетного відшкодування ПДВ при експорті продукції птахівництва. Загальний ресурс підтримки склав понад 3,6 млрд грн. При цьому виробництво інших видів сільгосппродукції стимулювалось лише за рахунок бюджетної дотації, підкреслив експерт.

У 2018 році при формуванні порядків використання бюджетних коштів, в першу чергу, за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва», за якою сконцентровано майже дві третини – 4 млрд грн з 6,3 млрд грн – ресурсів підтримки, необхідно забезпечити більш рівномірний розподіл ресурсів бюджетної підтримки між галузями сільського господарства та суб’єктами аграрного бізнесу, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview