Імпорт сільгосптехніки під загрозою

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» стурбована Постановою Кабміну «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694 і від 11 листопада 2009 р. № 1200», яку було ухвалено 15 листопада цього року. Документом регулюються питання щодо порядку реєстрації та введення в експлуатацію сільськогосподарських машин та техніки відповідно до Технічного регламенту.

Постановою виробників техніки зобов’язують протягом перехідного періоду, який закінчується у березні 2018 року, отримати сертифікат затвердженого типу відповідно до Технічного регламенту. Сертифікат видаватиметься на 5 років. Таким чином замість дерегуляції у системі сертифікації і зменшення бюрократичної складової, виробники техніки отримали завдання в найкоротший термін пройти процедуру затвердження типу відповідності.

«Обговорення цього питання тривало три роки. Проте, пропозиції профільних Асоціацій враховані не були», - заявив Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу. Членів Асоціації непокоїть той факт, що перехідний період для перереєстрації техніки закінчується у березні. На думку Тараса Висоцького, це надто короткий строк, за який компанії не встигнуть отримати сертифікати. Також у виробників техніки є питання до алгоритму проведення сертифікації, оскільки він містить положення, яких немає у європейському законодавстві. У Європейському союзі сертифікат затвердження типу с/г техніки видається один раз, натомість за новою процедурою в Україні, виробникам техніки пропонують проводити сертифікацію раз на 5 років. Крім того, вітчизняними сертифікаційними органами не визнаються сертифікати затвердження типу, видані міжнародними органами. Такий алгоритм може сприяти виникненню зловживань і поля для корупції. Сама процедура є складною у розумінні та виконанні.

«Відсутність сертифікату призведе до того, що компанії-виробники техніки не зможуть передавати техніку клієнтам на початку сезону весняно-польових робіт, оскільки процедура підтвердження типу відповідності – це доволі тривалий процес, яким наразі займається формально дві установи, а по факту – один інститут ДП «УкрЦВТ». Аби агровиробники не відчули проблем з вчасним виконанням технологічних операцій, Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» вбачає об’єктивну необхідність продовження перехідного періоду до листопада 2018 року і узгодження з профільними організаціями умов Технічного регламенту. Зі свого боку, ми готові долучитися до процесу створення прозорої процедури, котра буде  зрозумілою і доступною для виконання бізнесом», - прокоментував Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Нагадаємо, що 15 листопада, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694 і від 11 листопада 2009 р. № 1200», якою урегулював питання щодо порядку реєстрації та введення в експлуатацію сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, причепів, причіпних машин та іншої сільськогосподарської техніки відповідно до Технічного регламенту на основі оцінки безпеки техніки та її впливу на навколишнє середовище. При реєстрації та продажу сільськогосподарської, лісогосподарської техніки та продажу її комплектуючих, що мають ідентифікаційні номери, документи системи УкрСЕПРО замінені на документи, передбачені Технічними регламентами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна взяла курс на збільшення експорту сільгосппродукції в країни Азії та Африки

Про це говориться в огляді агропродовольчої торгової політики в пострадянських країнах 2015-2016 років, підготовленого ФАО, передає УНН.

Так, в 2015 році в Російську Федерацію експортовано сільськогосподарської товарів на суму 281,9 млн дол. або 30,8% від рівня 2014 року. При цьому, за підсумками першого півріччя 2016 року обсяг поставок зменшився до 45,2 млн дол. або всього 35% від відповідного показника 2015 року.

Разом з тим, в 2015 році зменшилися також і обсяги сільськогосподарського експорту в ЄС до 3 686,2 млн дол. (76,9% від рівня 2014 року). У першому півріччі 2016 року вартість експортованої в ЄС сільгосппродукції становила 2 061 млн дол., що на 26% більше, ніж за аналогічний період 2015 року.

Таким чином, в першій половині 2016 року частка Російської Федерації в експорті сільськогосподарських товарів скоротилася до 0,7%, а частка країн ЄС збільшилася до 30,3% проти аналогічних показників 2015 року (2% і 24,9% відповідно).

В огляді ФАО також відзначається, що Україна взяла курс на збільшення експорту сільгосппродукції в країни Азії та Африки.

"Аналогічні тенденції спостерігаються і щодо імпорту сільськогосподарської продукції", - уточнили в ФАО.

Так, в 2015 році імпорт сільгосппродукції з Росії скоротився на 59% щодо рівня 2014 року (до 246,4 млн дол.), а сільськогосподарський імпорт з ЄС - на 50,1% (до 1 409,3 млн дол.). У першій половині 2016 року на тлі загального збільшення обсягів сільськогосподарського імпорту в Україну поставки з РФ скоротилися на 75,1% відносно аналогічного показника 2015 року та склали 27,9 млн дол.

У той же час, імпорт сільгосппродукції з ЄС, збільшився на 6,8% щодо рівня першої половини 2015 року та досяг 863 млн дол.

Таким чином, в першій половині 2016 року частка РФ в імпорті сільськогосподарської продукції зменшилася до 1,4%, а частка країн ЄС становила 43,7% (проти показників першої половини 2015 року, 6,2% і 45,1% відповідно).

В цілому ж, як стверджують аналітики, з 2016 року спостерігається збільшення сільськогосподарського експорту, а тенденція зменшення вартості імпорту змінилася на протилежну.

"У першому півріччі 2016 року експорт сільськогосподарських товарів виріс на 223,5 млн дол., або на 3,4% в порівнянні з показниками першого півріччя 2015 року, а імпорт - на 179,7 млн ​​дол., або на 10% в порівнянні з показниками аналогічного періоду 2015 року", - підсумували в звіті.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Fresh Business Expo Ukraine: Міжнародна спеціалізована виставка в галузі плодоовочівництва

Fresh Business Expo – провідна торгівельна подія для всієї галузі плодоовочівництва. Fresh Business Expo організовують досвідчені фахівці, які розуміють важливість проведення B2B заходів та враховують інтереси учасників і відвідувачів.

У виставці 2017 року братимуть участь компанії з України, Польщі, Німеччини, Нідерландів, Молдови, Італії, Бельгії, Франції, США та Південної Кореї, які представлять увесь діапазон технологій для вирощування, обробки, переробки, зберігання і пакування овочів, фруктів та ягід.

Угода про вільну торгівлю між ЄС та Україною відкриває широкі можливості виходу на нові зовнішні ринки збуту.  Ця виставка буде корисною та цікавою для Вас, якщо Ваша компанія займається виробництвом, експортом та імпортом фруктів, овочів, ягід; поставками насіннєвого матеріалу; обладнанням для сортування, пакування, зберігання; переробкою плодоовочевої продукції; обладнанням для теплиць, системами крапельного зрошення, виготовленням протиградових сіток  тощо. Унікальність виставки полягає у тому, що вона є вузькоспеціалізованою. Fresh Business Expo залучає провідних фахівців галузі.

 

Детальніше на сайті: https://www.freshbusinessexpo.com/uk/

Контакти: Тел.: +380 44 577 04 25
                   E-mail: [email protected]

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Індекс українського борщу в 2017 році виріс на 33%

Про це повідомив голова асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пишуть Українські Новини.

Відзначається, що за середньостатистичними цінами свинина з кісткою коштує 100 грн за кілограм, або 60 грн за 600 гр, буряк - 5,4 грн за кілограм, або 2,7 грн за 500 гр, картопля - 5,8 грн за кілограм, або 2,9 грн за 500 гр, капуста - 4,2 грн за кілограм, або 1,3 грн за 300 гр, морква - 6,4 грн за кілограм, або 1,3 грн за 200 гр, цибуля - 5 грн за кілограм, або 1 грн за 200 гр, сметана - 47,5 грн за кілограм, або 11,9 грн за 250 гр. Таким чином, борщ обійшовся станом на 20 листопада у 81 гривню.

При цьому за статистичними даними на 10 січня 2017 року борщ коштував 61 гривню. Таким чином, борщ з початку року подорожчав на 20 грн, або на 33%. Але борщ, приготовлений 10 вересня, коштував 84,2 грн. Тобто за два місяці він став дешевше на 3,2 грн за рахунок здешевлення м'яса і деяких овочів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна має потенціал для нарощування виробництва бобових культур

Тому завдання Мінагрополітики полягає у сприянні збільшенню долі бобових культур у структурі агровиробництва.

Таку думку висловив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань фермерства та розвитку сільських територій Віктор Шеремета під час ІІ Міжнародної конференції «Бобові культури. Назустріч викликам глобального попиту», яка пройшла сьогодні, 23 листопада, у Києві. Участь у конференції взяли представники Мінагрополітики, посольств країн світу, міжнародних організацій, науково-дослідних інститутів, трейдингових компаній, фермерських господарств та агрохолдингів України, громадських організацій, українські та міжнародні експерти.

Конференція проводиться за підтримки Мінагрополітики з метою популяризації споживання бобових в середині країни, збільшення посівних площ під бобовими культурами в Україні.

«Важливість бобових культур обумовлена не тільки їх високим експортним потенціалом, а й ефективністю в системі сівозмін та збереження родючості ґрунтів. Важливо відмітити, що виробництво бобових культур поступово збільшується в Україні – минулого року було зібрано близько 880 тис тонн бобових. У поточному році ми розраховуємо отримати лише гороху понад 1 млн тонн, і я впевнений, що за іншими культурами ми також побачимо зростання об’ємів виробництва», - зазначив Віктор Шеремета.

За словами заступника Міністра, Друга міжнародна конференція «Бобові культури. Назустріч викликам глобального попиту» є ефективною платформою для обміну досвідом українських та світових гравців ринку, яка зарекомендувала себе вже минулого року як майданчик для всіх, хто вже працює з бобовими, чи тільки планує займатись цими культурами.

Конференція поділялася на чотири сесії – стратегічну, економічну, професійну та дискусійну, в рамках яких висвітлювались такі питання - світове виробництво та споживання бобових культур, потенціал України на ринку бобових культур: виробництво та переробка, нові підходи та можливості для інвесторів по вирощуванню бобових в Україні, роль бобових культур в сортовій диверсифікації рослинництва, специфіка агротехнологій вирощування бобових культур та перспективи розвитку насінництва цих культур в Україні, основні напрямки збуту бобових культур та міжнародні вимоги з торгівлі бобовими – контракти GAFTA (міжнародна асоціація торгівлі зерном і кормами).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

ТОП–10 експортерів борошна з України

На зовнішні ринки борошно в Україні поставляють понад 110 підприємств.

Якщо порівнювати з минулорічним сезоном, то борошно експортували 88 підприємств України, а експортери, які входили в ТОП–10, відвантажили лише 81% від загального обсягу, пише Аgravery.com.

До переліку ТОП–10 експортерів борошна в липні–вересні 2017 року, зокрема, увійшли:

  1. ТД «Новаагро» (ДП «Новопокровський КХП») — 19,2 тис. тонн борошна;
  2. ТОВ «Вінницький КХП №2» — 17,9 тис. тонн;
  3. ТОВ «СХП "Агропромтехніка"» (ТОВ «Хмельницьк-млин») — 17,2 тис. тонн;
  4. ТОВ «Українська борошномельна компанія» (КХП «Тальне») — 9,1 тис. тонн;
  5. ТОВ «Первомайськ Агро» (ТОВ «КПФ Рома») — 7,9 тис. тонн;
  6. ПАТ «Аграрний фонд» — 7,1 тис. тонн;
  7. ПАТ «ДПЗКУ» — 6,8 тис. тонн;
  8. ТОВ «Енлиль» — 6 тис. тонн;
  9. ТОВ «Атланта-Агро» — 5,7 тис. тонн;
  10. ДП «Куліндорівський КХП» — 4,5 тис. тонн.

 

ПАТ «ДПЗКУ» суттєво знизило обсяги експорту, натомість ПАТ «Аграрний фонд» — повернулось до ТОП–10 експортерів борошна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview