Імпортні фрукти стали доступнішими для українців

В грудні -  місяці з найбільшим споживанням цитрусових, в країну було ввезено майже 85 тис. тонн цитрусових та більше 23 тис. тонн бананів. За першу половину сезону 2018/2019 Україна імпортувала майже 100 тис.тонн бананів, тобто, на 5% більше, ніж в той самий період минулого сезону. Імпорт цитрусових збільшився на 15% до 167 тис. тонн, повідомляє Інфо-Шувар.

Цікавим є те, що збільшення імпорту бананів відбулось навіть в умовах великої пропозиції досить дешевого яблука на ринку України, яке є прямим конкурентом бананів у фруктовому кошику українців. Втім, ціни на банани та цитрусові цього року є теж значно нижчими,  ніж в попередньому році, саме це позитивно вплинуло на обсяг їх споживання.

Дані моніторингу «Інфо-Шувар» підтверджують інформацію про зниження ціни на імпортні фрукти в цьому сезоні. На початку січня 2018 року, гуртові ціни на банани в Україні складали  33-35 грн/кг (0,98-1,04 EUR/кг), а сьогодні вартість цих фруктів не перевищує 23-26 грн/кг (0,72-0,81 EUR/кг). Ціни на мандарини та апельсини за рік впали на 10-15% до 25-36 грн/кг (0,78-1,12 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок Індії все ще закритий для українського яблука

За інформацією Української плодоовочевої асоціації (УПОА), Індія затягує технічні процедури надання доступу до свого ринку для постачальників яблука з України. Незважаючи на те, що українська сторона надає всі необхідні документи дуже оперативно, остаточного рішення про постачання все ще немає, хоча попереднє позитивне рішення було прийнято ще на початку жовтня.

«Ми як і раніше не знаємо, коли зможемо відправити перші партії українського яблука на ринок Індії, оскільки у нас поки що немає ніяких точних відповідей хоча-б з орієнтовними датами від офіційних представників Індії з цього приводу», – каже Федір Рибалко, керівник УПОА, – Ми щодня спілкуємося з найбільшими імпортерами яблука з Індії, які очікують наших поставок. Кожен день список індійський компаній, зацікавлених у придбанні нашого яблука, росте, а українські фермери вже зарезервували певні обсяги яблука для цих покупців. Ми дуже сподіваємося, що ми поставимо перші партії ще в цьому сезоні».

 

Після того, як Індія заборонила імпорт яблук з Китаю, США став ключовим постачальником свіжого десертного яблука на ринок Індії. За даними EastFruit, в сезоні- 2017/18 Індія імпортувала 279 тис. тонн яблука, з яких 55% було завезено з США. Близько 18% яблука або 50 тис.тонн було імпортовано з Чилі, що зробило цю країну другим найбільшим постачальником яблука в Індію. На третьому місці розташувалася Нова Зеландія з 25 тис. тонн або 9% всіх поставок яблука.

Проте, на даний момент існує загроза того, що Індія введе “захисні” мита на імпорт яблука з США у відповідь на введення американцями імпортних мит на сталь з Індії.

На думку аналітиків FAS USDA, імпорт яблука в Індію в сезоні-2018/19 знизиться на 9%, до 230 тис. тонн, а імпорт груш – на 4%, до 14 тис. тонн. USDA також зазначає, що виробництво яблук в Індії виросте в цьому році відразу на 19% через сприятливі погодні умови і складе 2,3 млн.тонн. При цьому більшість яблуневих садів Індії на даний момент застарілі – їм в середньому 30-35 років. Фермери використовують малоефективні технології вирощування, які призводять до низької врожайності і невисокомї якості продукції.

В основному в Індії вирощуються яблука сортів Ред Делішез (Red Delicious), Роял Делішез (Royal Delicious) та Річ Ред (Rich Red). Іншим словами, виробляються переважно червоні сорти яблук, і вирощуються вони в передгір’ях, де клімат дозволяє це робити. Однак ці регіони виробництва знаходяться порівняно далеко від основних центрів споживання, що, в сукупності з низькою продуктивністю, поганою інфраструктурою і дорогою логістикою робить місцеве яблуко не дуже конкурентним.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Німеччині запровадили премію для фермерів за випас овець і кіз

Вівчарську премію запроваджено у зв’язку з тим, що випас саме цих тварин допомагає підтримувати в доброму стані цінні степові луки Німеччини.

Про це пише landlord.ua.

У Тюрингії, що в центральній частині Німеччини, Міністерство охорони навколишнього середовища запроваджує у 2019-2021 рр. підтримку випасу тварин і догляду за пасовищами. Фермерам, які вирощують овець і кіз, платитимуть з розрахунку 25 євро на одну тварину за рік. Заявку на вівчарську премію за випас овець і кіз пастухи можуть подавати з січня до кінця березня.

«Пастухи в Тюрингії можуть розраховувати на нашу підтримку, оскільки вони є цінними партнерами в управлінні ландшафтом. До прикладу, наші дорогоцінні степові луки та багаті на орхідеї вапнякові луки можуть бути збережені в доброму стані тільки завдяки випасу овець», – пояснює міністр навколишнього середовища Тюрингії Anja Siegesmund.

Державні субсидії в Німеччині мають ліміт – 5000 євро на ферму в рік. Міністерство хоче збільшити його вдвічі –  до 10 000 євро в рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український фермер вирощує субтропічну приправу

Про це пише kurkul.com.

За словами садівника, листя тримається на рослині навіть взимку. Він рве його і додає свіжим до страв.

Лавр, який пройшов процес акліматизації, набув нових смакових якостей — його листя стало набагато ароматнішим, ніж те, яке виросло в субтропічних умовах. До того ж воно позбулося звичної терпкості.

Олег Гиндич першим на західноукраїнських землях досяг такого результату.

Окрім лавру, садівникові також вдалося акліматизувати фейхоа. Фейхоа на ділянці Олега Гиндича надійно вкоренилося й почало плодоносити. Варто зазначити, що фейхоа набагато вибагливіше за лавр.

Олег Гиндич культивує на своїй присадибній ділянці й інші рідкісні рослини, зокрема змієвон та гінкго. Саджанцями гінкго він ділиться з такими ж як він екологами-аматорами.

Природолюб не тільки акліматизовує субтропічні екзотичні рослини, але й детально описує ці процеси у своїх щоденниках. Потім упорядковує їх у посібники.

Кілька років тому він видав окремою брошурою нарис про секрети вирощування гінкго дволопатевого. Після цього природолюб порадував читачів ще одною новою науковою працею під назвою «Інжир за межами субтропіків у відкритому грунті».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна в 2018 році різко збільшила виручку від експорту фруктів, ягід і горіхів

За інформацією аналітиків EastFruit, в 2018 році Україна експортувала 163 тис. тонн фруктів, горіхів і ягід, збільшивши експортну виручку на 17% до $229 млн. При цьому обсяг експорту в натуральному вираженні зріс на 20% порівняно з 2017 роком.

Найбільший приріст експорту у вартісному вираженні відзначався з експорту яблук – у 2,2 рази порівняно з попереднім роком. Однак загальна виручка від яблука в структурі експорту по цій групі товарів була порівняно невеликою – лише близько 6,6%, а загальна виручка – $15,2 млн. Приріст виручки від експорту яблук склав $8,3 млн.

Набагато більш прибутковим бізнесом для України був експорт горіхів, на який довелося в 2018 році більше половини всієї валютної виручки з цієї категорії товарів. Виручка за рік зросла на 16% до $117,1 млн – майже у вісім разів більше, ніж від експорту яблук, хоча в натуральному вимірі експорт був аналогічним за обсягом.

Ще одним значним джерелом експортної виручки для України стали заморожені ягоди. Незважаючи на різке падіння експортних цін на заморожену ягоду, особливо на малину, експортна виручка від замороженої ягоди зросла на 28% до $78,2 млн, що становило 34,2% від загальної валютної виручки по цій групі товарів. До речі, саме ягоди у вартісному вимірі забезпечили найбільший приріст валютної виручки в 2018 році в порівнянні з минулим роком – на $17,3 млн.

Не можна не згадати і тих позицій, за яким експорт знизився. Насамперед – це експорт сливи, яка була лідером серед фруктів за обсягом експорту в 2017 році. В цілому ж по кісточкових фруктах (слива, черешня, вишня, абрикос, персик) зниження експорту склало 67% і у вартісному і натуральному вимірі, а експортна виручка впала на $6,4 млн до $3,2 млн. На 29% знизилася виручка від експорту свіжих ягід, що також було неприємною несподіванкою, а виручка по цій категорії скоротилася на $3,3 млн до $8,2 млн.

«Ми очікуємо істотне уповільнення зростання експорту фруктів в 2019 році, особливо в другій половині року, так як прогнозуємо зниження врожаю малини і яблук. Зниження врожаю буде наслідком розкорчування частини садів через катастрофічно низькі ціни влітку 2018 року. Урожай яблук також частково скоротиться внаслідок періодичності плодоношення екстенсивних та напів-інтенсивних садів», - говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО). «У той же час ми прогнозуємо зростання експорту свіжої чорниці, а також, сподіваємося на збільшення експорту свіжої малини. Ми також очікуємо чергового суттєвого приросту експортної виручки по волоському горіху», - додає експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Вінниччині реалізують інвестиційні проекти в АПК на 13,7 мільярдів гривень

Про це повідомляє Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів ОДА.

Із 75 інвестиційних проектів , які реалізуються в області: 49 - в сільському господарстві та 26 - в харчовій і переробній промисловості.

Найвагоміші проекти:

  • ТОВ «Вінницька птахофабрика». Продовження будівництва ВП «Вінницький бройлер» загальною потужністю 700 тис. тонн м’яса птиці в рік;
  • Будівництво біогазового комплексу потужністю: Біогаз – 120 тис. куб м на добу; Електроенергія – 10 МВт; Теплова енергія - 10 МВт;
  • ТОВ «ВІН-АГРО-ЕКСПОРТ», с. Махаринці, Козятинського району - будівництво елеватору потужністю 65 тис. тонн;
  • ТОВ «Український волоський горіх» на території Яришівської та Кремінської сільської ради – посадка горіхів на площі 970 га.
  • ТОВ «Зернопереробний комплекс «Альфа» м. Гнівань - будівництво елеватора на 110 тис. тонн та заводів по переробці зерна на 300 тис. тонн;
  • ТОВ АФ «Україна-О», с. Каташин, Чечельницький район – будівництво міні-молокозаводу потужністю 5 тис. л молока на добу;
  • АПНВП «Візит», с. Уланів, Хмільницький район – реконструкція тваринницького приміщення для виробництва молока 1000 гол./місць;
  • АПНВП «Візит», с. Соколова, Хмільницький район – реконструкція свинокомплексу потужністю 18000 гол./місць;
  • ПрАТ ПК «Поділля», с. Городківка, Крижопільський район – реконструкція свинокомплексу потужністю 10000 гол./місць.
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview