150670

Індекс цін на продовольчі товари ФАО зріс завдяки підвищенню цін на пшеницю та м'ясо

Індекс цін на продовольчі товари ФАО - середньозважений за місяць показник, що відслідковує ціни на п’ять основних груп продовольчих товарів на міжнародних ринках, був опублікований сьогодні, і становить 175,2 пункти в червні, що є більше на 1,4 відсотків порівняно із травнем та на 7,0 відсотків у порівнянні з минулим роком, повідомляє прес-служба ФАО.

Індекс цін ФАО на зернові зріс на 4,2 відсотки в цьому місяці, за рахунок підвищення цін на високобілкові сорти пшениці, що було спричинене погіршенням стану посівів у США. Ціни на кукурудзу, навпаки, зменшилися за рахунок рекордних врожаїв у Південній Америці.

 Індекс цін ФАО на м'ясо та молочну продукцію також збільшився, тим часом, як на рослинну олію та цукор зменшився.

 Також в ФАО повідомили, що глобальні запаси зернових ймовірно будуть залишатись в надлишку в наступному році - за даними останніх зведених підсумків ФАО по пропозиції та попиту на зернові, що був також опублікований сьогодні.

 ФАО знизила прогнози червня щодо глобального врожаю пшениці в 2017, в той же час збільшуючи прогноз по врожаю кукурудзи та рису. Глобальне виробництво зернових цього року, скоріш за все, буде становити 2 593 мільйони тон, що є на 0,6 відсотків менше за обсяги 2016 року.

Очікується, що світові запаси зернових будуть зростати і надалі, до встановлення нового рекорду – близько 704 мільйона тон.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Леонід Козаченко: рекордного врожаю цьогоріч не буде

Не варто сподіватися на рекордний урожай в цьому році чи перевершення минулорічних показників урожайності. Таку відповідь на запитання кореспондента AgroReview дав під час ділового сніданку Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації (УАК), народний депутат України, голова «Аграрного об’єднання» в ВРУ. 

«Загальні показники та кліматичні умови в цьому році жорсткіші, ніж в минулому. Крім того, аграрії внесли менше мінеральних добрив, ніж торік», - пояснив Леонід Козаченко.

Така ситуація, за його словами, сталася внаслідок того, що виробник Osthem вимагав передплату в 2,5 млрд від підприємств, а потім зупинив виробництво, не поставивши добрива. Дехто з аграріїв зміг отримати добрива з інших джерел, але величезна кількість господарств (особливо середні та малі) не змогли знайти для цього коштів. Аграрії взяли кредити, оплатили добрива, але компанія, яка отримала від них кошти, відмовилася надавати добрива, начебто через арешт газу на 6 млрд грн в припортовому заводі.

Наразі всі громадські об’єднання аграріїв збираються підписати меморандум відносно мінеральних добрив, щоб не зірвати осінні роботи - крок, що може призвести до втрати об’ємів продукції в майбутньому році.

«Не можу сказати, що такі кліматично-погодні умови радикально вплинуть на урожай, але є ризик, що зерна буде зібрано менше, аніж у минулому році. Через меншу кількість вологи, і меншу кількість добрив», - резюмував народний обранець.

За його словами Вадима Бодаєва, віце-президента агрокомпанії AgroGeneration, ще одним чинником зменшення врожайності стане втрата аграріями дотацій, які надходили у формі повернення ПДВ – а це, до речі, 15 млрд грн!

«Саму на цю суму зменшились всі роботи – починаючи з закупівлі міндобрив і закінчуючи засобами захисту, насіння і т.д. Скоріше за все, буде зменшення урожайності в комплексі. Про ці речі потрібно говорити, адже вплив на врожай природніх умов буде менш помітним, аніж скорочення посівних площ, яке вже відбулося», - переконаний фахівець.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бельгійці будуть вирощувати в Україні корів

Бельгійська компанія BBCI хоче вирощувати нову породу корів на базі корпорації "Агропродсервис". Про це повідомляє прес-служба компанії.

"У Бельгії ми займаємося вирощуванням біло-блакитної м'ясної породи корів, яку поки не вирощують українські фермери. Ми б хотіли співпрацювати з "Агропродсервисом" в напрямку розведення на базі компанії чистої бельгійської біло-блакитної м'ясної породи і, можливо, поставити відлучених телят компаніям, які мають на це попит", — розповів менеджер з експорту BBCI Філіп Коллард.

За словами генерального директора "Агропродсервиса" Івана Чайковського, зараз, крім молочного скотарства, компанія починає займатися вирощування м'ясних порід ВРХ.

"На даному етапі ми вивчаємо ринок і переваги різних порід, а також готуємо відповідні умови на наших тваринницьких комплексах", — розповів він.

Раніше повідомлялося, що компанія "Агропродсервис" планує експортувати свинину і яловичину в Китай і В'єтнам.

"Агропродсервис" займається рослинництвом, насінництвом, виробництвом комбікормів, племінним тваринництвом і птахівництвом, а також виробництвом паливних пелет. Виробничі потужності підприємства займають 10 районів, 9 з яких знаходяться в Тернопільській області, один в Івано-Франківській.

За матеріалами видання Дело

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гройсман: Ми знаходимося в діалозі з фермерством по земельній реформі

Проект земельної реформи, напрацьований Кабінетом Міністрів України, наразі проходить широке обговорення в експертному колі, серед громадських організацій та об’єднань фермерів, оскільки в цьому питанні важливо ухвалити пакет правильних та виважених рішень.

Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в телевключенні з Лондона. Глава Уряду перебуває з візитом у Великій Британії.

«Земельна реформа має відбуватися в інтересах громадян. Хочемо, аби це був інструмент розвитку фермерства. Наразі ми в діалозі, напрацьовуємо пакет рішень - будемо дискутувати та отримувати зворотній зв'язок, з шаною та повагою до народу будемо проводити консультації», - наголосив Глава Уряду.

Він звернув увагу, що земельна реформа дійсно входить в загальний пакет реформ програми співпраці з МВФ, проте це ті перетворення, які потрібні не стільки кредиторам та партнерам, скільки самій Україні – задля зміцнення економіки та зміни якості життя. Серед таких перетворень – не тільки земельна реформа, а й пенсійна реформа та реформа управління держвласністю.

«Без змін ми не зможемо формувати якісно нову країну», - сказав Володимир Гройсман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Популярний гербіцид визнали можливим канцерогеном

Гліфосат (N-(фосфонометил)-гліцин) — неселективний гербіцид. Він працює проти більшості бур'янів. Є дві причини його популярності.

Перша, гербіцид дуже ефективний.

Друга, компанія "Монсанто" — колишній власник патенту на речовину — розробила стійкі до гербіциду генетично модифіковані культури (сою, кукурудзу і ряд інших). Тобто гліфосат на полях з цими культурами можна застосовувати без ризику втратити врожай.

У США ці ГМ-культури складають близько 80-90% кукурудзи, сої і бавовни. Крім полів глифосатом обробляють декоративні ландшафти, поля для гольфу, оранжереї і виноградники.

Але каліфорнійське Бюро з вивчення екологічних небезпек для здоров'я (OEHHA) все ж внесло гліфосат у список потенційних канцерогенів.

Гліфосат офіційно потрапить в список 7 липня 2017 року. Тоді виробники будуть зобов'язані протягом року розміщувати попередження про небезпеку речовини на упаковках з ним. Якщо цього не зробити, речовина не можна буде продавати.

Monsanto вже заявила, що буде оскаржувати в суді рішення OEHHA.

За матеріалами AgGeek

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Києві проходить діловий сніданок аграріїв з журналістами

Согодні, 06 липня, в Києві проходить діловий сніданок, на якому присутні представники агросфери країни. Про це повідомляє з місця події кореспондент AgroReview.

Зокрема, на сніданок запрошені: Леонід Козаченко, Президент Української аграрної конфедерації (УАК), Народний депутат України, голова «Аграрного об’єднання» в ВРУ та Вадим Бодаєв , віце-президент агрокомпанії AgroGeneration.

За сніданком обговорюється багатоукладність АПК України в ситуації, яка склалась на сьогоднішній день.

Як відомо, з переходом аграрного сектора України до господарювання в ринкових умовах та формування багатоукладної економіки постало питання співіснування великого та малого агробізнесу.

Акценти які сьогодні розставляє уряд, спричиняють цілий ряд суперечок між великими агрокомпаніями і  малими, середніми  формами господарювання.

Учасники сніданку  мають намір спільно знайти відповідь на наступні питання: На яку підтримку варто очікувати з боку держави всім гравцям? Чому умови ведення бізнесу так різняться для великих та малих агрофірм? Чи можуть в даних  умовах існувати рівні ринкові відносини? Що потрібно зробити аби знайти оптимальний вихід для всіх форм власності? Які кроки пропонують фахівці для прискорення розвитку реформ АПК?

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview