Індія підвищила ввізні мита на олію до рекордного рівня

Про це пише propozitsiya.com.

Метою запровадження мит став захист місцевих виробників пальмової олії від дешевого імпорту з Індонезії, Малайзії та інших країн. Однак «під роздачу» потрапили всі види олії. Зокрема, на соняшникову олію мито зросло з 12,5 до 25% на нерафіновану і з 20 до 35% на рафіновану.

Аналогічно збільшилося мито на ріпакову олію. Також зросло ввізне мито на соєву олію: нерафіновану — з 17,5 до 30% і рафіновану з 20 до 35%. Крім того, підвищене ввізне мито на соєві боби з 30 до 45%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чорний список контрагентів в АПК

Щоб інформувати аграріїв про подібні випадки, ВАР публікує Чорний список контрагентів. Він містить відомості про компанії, з якими учасники ВАР мали негативний досвід роботи і проти яких ведуться або вже виграні відповідні судові справи.

Вся представлена інформація носить ознайомчий характер і надається виключно учасниками ВАР, які використовують Чорний список контрагентів, як засіб передачі інформації для своїх колег. Список буде оновлюватися за надходження нових повідомлень.

Назва, ідентифікаційні дані Спеціалізація Суть випадків Кількість випадків
ТОВ ПКП «ТехАгроЛюкс»

Запорізька область,            м.Бердянськ

Виробництво сільськогосподарської техніки для збирання врожаю Отримали 100% передплату і не поставили товар. Суд проти компанії виграний, справа знаходиться у виконавчій службі 2 відомих випадки
ТОВ «Яскрава Долина»

ЄДРПОУ 39340858

Київська обл., м.Київ

Спеціалізується на торгівлі зерновими та олійними культурами Отримали насіння соняшника за договором і не здійснили оплату 5 відомих випадків
ТОВ «ЄВРО ХІМ»

ЄДРПОУ ‎36629355

Директор Підвашецький Гліб Юрійович

Поставка мінеральних добрив (представляється підрозділом російського «Єврохіму») Отримали 50% суми договору в якості передплати і не поставили товар. Не реєструють податкові накладні. Контактні телефони відключені. 1 відомий випадок
ТОВ «Верітас-фінанс»

ЄДРПОУ 39869017

Київська обл., м.Київ

Поставка мінеральних добрив Отримали передплату і не поставили товар. Контактні телефони відключені 4 відомих випадки
ФГ «Зернодар»

ЄДРПОУ 36782410

Черкаська обл., Чорнобаївський район, с.Лящівка

Вирощування сільськогосподарської продукції Отримали передплату і не поставили товар. Проти компанії порушена кримінальна справа по факту шахрайства, яка зараз розглядається в суді 1 відомий випадок
ТОВ «Агровал»

ЄДРПОУ 36385105 Київська обл. Васильківський район, с.Соколівка

Спеціалізується на торгівлі зерновими та олійними культурами Одержали товар, але кошти оплатили в частково. Підприємство фактично не працює. 1 відомий випадок
ПП "Лагуна-С"

ЄДРПОУ  31651632  м.Суми 

Оптова торгівля зерном, кормами для тварин Отримали предоплату за купівлю кукурудзи і не поставили товар (лише 5%). Порушена кримінальна справа 1 відомий випадок
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для чого потрібні аграрні ф’ючерси та опціони

Про це зазначила заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка на конференції «Трансформація аграрного ринку України: виклики та рішення», повідомляє  FinPost

«На глобальних ринках аграрні ф’ючерси займають приблизно 9% загальної біржової торгівлі ф’ючерсами. За 2016 рік цей ринок швидко зростав. Зростання обсягу торгівлі угод з аграрними ф’ючерсами та опціонами становило 57%! Це один з найдинамічніших ринків, у тому числі і через те, що у світі зростає попит на продукцію аграрного сектору, – підкреслила Юлія Вітка. – Україна не буде стояти окремо від цих трендів – будуть створюватися нові фінансові інструменти для українського ринку. Це тільки питання часу, коли, ким і як буде створено ефективний прозорий ринок агропродукції».

На її думку, якщо ринки агропродукції в Україні будуть непрозорими, а ціноутворення – несправедливим, то від цього буде втрачати вся країна. Перш за все підприємства, які купують аргопродукцію, та споживачі.

«Якщо немає чесних цін, немає об’єктивних індикаторів ринку, це породжує недовіру. Недовіра завжди стримує інвестиції. Доступна ринкова інформація та прозорі ціни по всій країні – це те, чого очікує будь-який іноземний інвестор, який хоче вкладати гроші в український АПК. А роль державних регуляторів – не тільки сприяти розвитку нових біржових ринків та фінансових інструментів для аграріїв, але й забезпечити адекватний нагляд за такими ринками в епоху новітніх цифрових технологій», – наголосила Юлія Вітка.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Очікування та реальність часникового бізнесу в Україні

Ціни на імпортний часник дійсно суттєво зросли після девальвації гривні, що спровокувало масове захоплення часниковою темою серед виробників. Втім, реалії поточного сезону показали, що не все так просто в цьому бізнесі, пише Інфошувар.

«Відсутність досвіду - це головна проблема часникового виробництва в Україні. Давайте будемо відверті один перед одним: багато тих, хто останні 2 роки інвестував в часникові проекти не мали чіткої стратегії, як отримати задовільну врожайність і, тим більше, куди продавати свій врожай», – розказує Сергій Антончик, керівник часникового проекту ОРСП «Шувар».

На думку фахівця, виробники часнику в Україні вимушені навчатись на власних помилках, за якими дуже часто стоять втрачені гроші. Але майбутнє саме за тими, хто зможе правильно використати цей досвід. Втім, в Україні можна вирощувати часник із собівартістю, яка б дозволила конкурувати не тільки на внутрішньому ринку, а й в країнах ЄС, не дивлячись на розповсюджену думку про нездоланність ціни іспанського та китайського часнику.

«Я твердо впевнений, що отримати задовільну рентабельність на перший рік вирощування товарного часнику дуже важко, використовуючи покупний насіннєвий матеріал та орендуючи всю необхідну техніку. І ще треба розуміти, що нас стає більше, а Китай нікуди не зникне, тому конкуренція буде ставати жорсткішою і в ній виживатимуть справжні профі, які навчаться отримувати високу врожайність та вивчать потреби покупців», – розповідає Сергій Антончик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як будуть штрафувати виробників за пальмову олію

Про це йдеться у відповідному законопроекті №3871, зареєстрованому у ВРУ, передає «Слово і Діло».

У пояснювальній записці до документа наголошується, що відповідно до Закону України «Про молоко та молочні продукти» у виробництві традиційних молочних продуктів забороняється використовувати жири та білки немолочного походження, різні стабілізатори і консерванти. Але, виробники нехтують цією забороною, особливо в частині використання пальмової олії.

Тому законопроектом передбачається накладення штрафу на власників таких підприємств-порушників в розмірі від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700 гривень).

Якщо порушення повториться протягом року ще раз, то штраф буде досягати від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Птахівництво залишається єдиною галуззю тваринництва, яка нарощує поголів’я

Таким чином, птахівництво залишається єдиною галуззю тваринництва, яка нарощує поголів’я. Адже за даними Держкомстату, станом на 1 листопада 2017 року кількість голів птиці становила 224 374 600, що на 3 040 200 голів або 1,3% більше, ніж минулоріч.

 

Хоча ще в минулому році динаміка була негативною, зокрема, 1 листопада 2016 року кількість птиці буде меншою на 3,6 відсотки, ніж попереднього року.

«У галузі птахівництва спостерігається позитивна динаміка, - зазначила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. – Гадаю, що причиною цьому є різке скорочення виробництва свинини, яка є найулюбленішим м’ясним продуктом українців. Крім того, приблизно на чверть зросли ціни на внутрішньому ринку. Через те, що свинина через ситуацію з африканською чумою свиней здорожчала майже вдвічі, українці почали вживати більше курятини, і ціни на курятину, відповідно, теж підстрибнули. Збільшився також експорт курятини: за підсумками січня-серпня 2017 року експортувала 191,6 тис. тонн м'яса птиці та субпродуктів, що на 24% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Таким чином, птахівники сьогодні знаходяться в найбільш привабливому становищі Для галузі це, безумовно, позитивна тенденція. Для споживача – негативна, адже ціна на м'ясо птиці падати не буде через високий споживчий попит, доки ми не наростимо обсягів виробництва свинини та яловичини».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview