150670

Індонезія вимагає "прожарювати" українську пшеницю

Міжнародна торгова зернова коаліція (IGTC) та Асоціація торгівлі зерном (GAFTA) підтримали Українську зернову асоціацію у питанні відміни вимоги Республіки Індонезія щодо термічної обробки української пшениці, повідомляє прес-служба УЗА.

Зокрема, під час засідання Генеральної асамблеї IGTC, що проходила 27-28 листопада 2018 року у м. Пекін. в.о. виконавчого директора Української зернової асоціації (УЗА) Сергій Іващенко підняв питання абсурдності вимоги Індонезії «прожарювати» українську пшеницю, що експортується до Індонезії, при температурі 70-80 С протягом 10-20 хвилин.

За його словами, фітосанітарний комітет IGTC протягом 2 тижнів ухвалить рішення щодо вимоги Індонезійської сторони по термічній обробці пшениці.

«Важливо й те, що це взяли на контроль в GAFTА, адже саме ця асоціація має великий досвід в питаннях торгових/не торгових бар’єрів», – додав Сергій Іващенко.

Він підкреслив, що завдяки підняттю питання припинення цієї вимоги Індонезії на міжнародному рівні – Україна має позитивні передумови вирішення даної проблеми.

За експертними відповідями у даній ситуації УЗА звернулася до ADMMills,  до Інституту досліджень ім. Макса Руберна (MRI) у Детмольде, в Німеччині, який працює у галузі захисту здоров’я споживачів у секторі живлення, та до  Schuttmuhle Berlin – компанії Goodmills Germany Group, яка щорічно використовує біля 2,7 млн. тонн зерна на європейських млинах. Всі троє зазначили, що грибки Tilletia, котрі стали «причиною» такої вимоги, часто присутні в зерні по всьому світу, яке застосовують для переробки на борошно. При цьому термічна обробка пшениці задля знищення грибків є не вірним шляхом для їх усунення. Адже, в світі нема доводів ефективності такого методу.

Також, Сергій Іващенко розповів про важливі доводи, які аргументують потребу скасування «прожарки»:

– неможливість виконання терміналами цієї вимоги через відсутність обладнання для термічної обробки та незмоги ізоляції великої кількості зернових для їх нагрівання до 70 °С;

– негативний вплив «прожарки» на білок і клейковину пшениці;

– термічна обробка призводить до затемнення зерна.

Він додав, що первинні дослідження термічної обробки пшениці доводять неефективність такого підходу.

В УЗА вважають таку вимогу Індонезії – як нетарифний бар’єр, що призведе до зниження рівня конкуренції на ринку, підвищення ціни та негативно вплине на міжнародну торгівлю між двома країнами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Асоціації птахівників спростували дефіцит курятини в Україні

Втім, цю інформацію заперечує Асоціація птахівників України, повідомляє УНН.

В Асоціації підтвердили, що експорт курятини дійсно збільшується, але не за рахунок внутрішнього споживача, а за рахунок зростання виробництва.

Читайте також: Ціни на курятину зростатимуть і надалі

Водночас, цифри, якими апелюють представники Інституту, в Асоціації вважають спотвореними.

"В Інституті аграрної економіки, мабуть, не складають і не ведуть баланси попиту і пропозиції м'яса в Україні.

За 10 місяців 2018 року загальне споживання м'яса птиці в Україні зросло порівняно з аналогічним періодом минулого року на 2,2% або на 19 тис. тонн.

Експорт збільшився фактично лише на той обсяг, який був додатково вироблений підприємствами в цьому році порівняно з минулим.

Виробництво за 10 міс. 2018 року зросло на 48,4 тис. тонн, а експорт на 44,3 тис. тонн", - розповів УНН директор Асоціації Сергій Карпенко.

Обраховуючи статистичні дані, в Інституті ймовірно забули про важливі показники - рівень скорочення населення та купівельної спроможності українця, додав експерт.

"Тому, вважаємо що твердження про скорочення внутрішньої пропозиції м'яса птиці через експорт не відповідає дійсності.

Внутрішнє виробництво зростає, але низька купівельна спроможність та скорочення населення суттєво обмежує споживання на внутрішньому ринку", - підкреслив Карпенко.

Крім того, cеред усіх видів м'яса, ціни на курятину ростуть найповільніше, зауважив експерт.

Читайте також: Українська курятина готує прорив на світових ринках

"З початку року, споживчі ціни на м'ясо птиці зросли лише на 7%, що найменше серед усіх видів м'яса.

Ріст обумовлений збільшенням собівартості, що підтверджується даними Держстатистики - за 10 місяців сукупний індекс витрат на виробництво тваринницької продукції становив 117,1%", - сказав Карпенко.

Водночас, за його словами, лише експорт дає можливості підприємствам розвиватись, що в сьогоднішній ситуації повинно бути пріоритетом для країни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нові правила маркування продуктів: Рада ухвалила закон

Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому законопроект № 8450 про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів. "За" проголосував 231 народний депутат, повідомляє 112.ua.

Законопроект представив нардеп, представник комітету з аграрної політики Петро Юрчишин.

"Проект закону передбачає комплексне врегулювання усіх питань, пов'язаних з наданням споживачам інформації про харчові продукти. При цьому кількість підзаконних актів, необхідних для запровадження нового підходу до надання інформації для споживачів, є мінімальною. Проектом закону забороняється використання інформації, що може ввести споживачів в оману. Зазначена заборона поширюється на рекламування та представлення харчових продуктів", - сказав Юрчишин.

За його словами, найважливіший аспект, який врегульовує законопроект - це забезпечення надання точної, достовірної та зрозумілої пересічному громадянину інформації про харчові продукти.

Законопроект передбачає уніфіковані правила для оператора ринку щодо надання споживачу інформації стосовно харчових продуктів. Очікується, що це дозволить забезпечити правову визначеність та зменшити адміністративний тягар на операторів ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграріям варто відмовитися від вирощування кукурудзи

Уже наступний рік покаже, що кукурудза для України стане не найрентабельнішою культурою, повідомив аналітик компанії Spike Invest Solution Андрій Новосьолов, пише agrotimes.net.

За його словами, зараз найбільшим конкурентом України в постачанні кукурудзи на зовнішні ринки є Бразилія, потенціал якої – дуже великий.

Очікується, що ця країна і далі нарощуватиме площі під кукурудзою, тому конкуренція тільки загострюватиметься.

«Варто розуміти, що в Україні вартість логістики одна, а в Бразилії вона складає $100/тонна. І незважаючи на таку ціну, ця країна вирощує кукурудзи все більше і більше», – зауважив Андрій Новосьолов.

Він підкреслив, що на фоні розширення залізниці та днопоглиблення частини Амазонки логістика в Бразилії може подешевшати вдвічі і тоді українській кукурудзі буде дедалі важче конкурувати з бразильською.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські порти звільняють працівників через конфлікт в Азовському морі

Про це написав міністр інфраструктури Володимир Омелян на своїй Facebook-сторінці.

"Як ми й очікували, Москва здійснює ручне регулювання доступу торговельних суден в українські морські порти Азовського моря за давнім принципом Кремля: "хочу/не хочу", - заявив він.

За словами Омеляна, про дотримання свободи судноплавства та "не перешкоджання проходженню Керченською протокою навіть не йдеться".

"Працюємо з союзниками по антиросійській коаліції з повернення окупованих територій, звільнення захоплених моряків і кораблів, відновленню міжнародного права та припинення економічної блокади Азовського регіону України", - підсумував міністр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кернел став найкращим роботодавцем вітчизняного АПК

В агросекторі працюють майже 6% українців. За перші 7 місяців 2018 року в країні відкрилися більше 1,3 тис. нових агропідприємств.

Дана галузь демонструє найбільшу динаміку зростання середньомісячної офіційної зарплати. За даними Держстату, на початку 2018-го вона становила майже 6 тис. грн, а ближче до другого півріччя вирісла майже на чверть — до 7,8 тис. грн.

Однак реальна заробітна плата вища. За даними Work.ua, понад 10 тис. грн. За останні три місяці лише на цьому сайті роботодавці розмістили близько 800 вакансій. Затребувані вузькі фахівці зі знанням іноземних мов — селекціонери, агрономи, механіки.

Найбільша кількість вакансій в Київській області. У лідерах також Харківська, Львівська, Запорізька і Одеська області.

Найбільше платять агрономам. У Київській області, наприклад, їх заробіток становить понад 20 тис. грн на місяць. Великі агрохолдинги часто пропонують агрономам офіційне працевлаштування, повний соціальний пакет, службовий автомобіль і компенсацію вартості житла.

Редакція журналу "Фокус" вибрала 10 галузей економіки, що формують ВВП нашої країни. У кожній з них представили по три кращі компанії, в яких збалансований рівень зарплати і можливості кар'єрного росту. У трійку кращих роботодавців аграрного сектора увійшли компанії "Кернел", "Нібулон" і Ukrlandfarming.

Кернел

Один з найбільших агрохолдингів країни — "Кернел", який з кожним роком нарощує свою потужність. Головний напрямок роботи — виробництво і експорт соняшникової олії. На частку компанії припадає близько 8% її світового виробництва. У найближчі три роки компанія інвестує більше $500 млн в нові проекти, серед яких мережа елеваторів і маслоекстракційний завод. На підприємстві працює близько 16 тис. осіб.

Читайте також: 100 млн тонн зернових – аграрний прорив України як результат синергії виробників

Нібулон

Компанія "Нібулон" працює на українському ринку з 1991 року. На сьогодні обробляє найбільшу за всю свою історію площу земель — понад 83 тис. га. Вона має 44 виробничих підрозділів у 12 областях України, власний суднобудівельно-судноремонтний завод і сучасний вантажний флот. У планах компанії — збільшити перевезення вантажів річковим транспортом на 20% — до 3 млн тонн. На підприємствах холдингу працює близько 4 тис. осіб.

Ukrlandfarming

Група Ukrlandfarming — це вертикально інтегрований агрохолдниг, що володіє земельним банком площею 570 тис. га. Компанія експортує продукцію в 40 країн. На підприємстві працюють понад 5 тис. осіб. UkrLandFarming — відмінний майданчик для старту кар'єри, оскільки в агрохолдингу передбачена програма стажування студентів четвертих та п'ятих курсів. Після її успішного проходження працевлаштовують молодих спеціалістів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview