182818
178171

Інноваційні рішення для захисту та підживлення сільськогосподарських культур

Керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР Групи Компаній UKRAVIT Олександр Мигловець розповів про комплексні інноваційні рішення для захисту та позакореневого підживлення широкого спектру сільськогосподарських культур.

Зокрема, при вирощуванні зернових колосових культур на особливу увагу заслуговує новинка сезону 2018 - ВЕЙРОН®. «Це двокомпонентний гербіцид, що контролює широкий спектр бур’янів, зокрема падалицю соняшнику (звичайну, стійку до імідазолінонів та трибенурон-метилу). Також технологічною перевагою препарату є досить широке «вікно» застосування з фази кущення до фази прапорцевого листка включно, що дає змогу на високому рівні контролювати широкий спектр бур’янів у посівах зернових колосових культур. Однією з вагомих переваг Вейрону є контроль підмаренника чіпкого навіть у перерослій фазі (фаза 14 кілець, висота рослини понад 20 см). Ця проблема особливо актуальна у вологих умовах західних регіонів», - зазначає Олександр Мигловець.

Так, як площі під соняшником щорічно збільшуються та актуальнішим постає питання контролю бур’янів у 2018 році представлено ринку новий гербіцид системної дії  ІМІ-ВІТ®, який застосовується в посівах соняшника, стійкого до імідазолінонів. «Препарат знищує широкий спектр однорічних дводольних та злакових видів бур’янів, від 2 до 8 листків у культури. Окрім соняшнику, даний препарат застосовується у посівах сої та гороху, як ефективний гербіцид, який одночасно контролює дводольні та злакові бур’яни», - підкреслює Олександр Мигловець.

Для захисту посівів сої в період вегетації представлений гербіцид ФЛАГМАН® ЕКСТРА, який володіє контактно-системною дією та контролює однорічні та деякі багаторічні дводольні бур’яни. «За рахунок поєднання двох діючих речовин відмічається підвищена ефективність проти наступних бур’янів: щириця (види), гірчак (види), паслін чорний, амброзія полинолиста, хрестоцвіті (види), падалиця соняшнику та ріпаку (в т.ч. стійких до дії імідазолінонів). Препарат є толерантним по відношенню до культури та відсутня післядія на наступні культури в сівозміні», - зауважує Олександр Мигловець.

За його словами, лінійку мікродобрив ТМ АВАНГАРД від UKRAVIT доповнили 5 нових препаратів, у чотирьох з яких міститься кремній як для передпосівної обробки насіння різних сільськогосподарських культур, так і для обприскування в період вегетації. Кремнієві добрива АВАНГАРД® Кремній біо, марки А та марки Б, активують процеси фотосинтезу та ріст і розвиток кореневої системи, знижують температуру культур на 3-5 °С, що є надзвичайно важливим в умовах повітряної посухи, підвищують посухо- і солестійкість культур, та ряд додаткових переваг. АВАНГАРД® Кремній бобові, олійні та АВАНГАРД® Кремній зернові  застосовуються для обробки насіння, що підвищує польову схожість насіння до 10% та енергію їх проростання на 2-5%; сприяє появі дружніх сходів на 3-5 днів раніше; покращує споживання сполук азоту, фосфору, кальцію та магнію кореневою системою молодих проростків культур; підвищує стійкість культур до хвороб, ґрунтової посухи, приморозків та до інших біотичних факторів; знижує ретардантний вплив протруйників на молоді проростки культур та підвищує на 10-15% ефективність дії протруйників. АВАНГАРД® Р Гроу – містить у своєму складі високо і низькомолекулярні поліетиленгліколі, багатоатомні спирти, амінокислоти, солі гумінових і фульвових кислот, бурштинову кислоту та інші карбонові кислоти, біогормональний комплекс, мікроелементи. Даний продукт має властивості стимулятора росту, кріопротектора, адаптогена, антистресанта, імунокоректора і прилипача.

«UKRAVIT  пропонує інноваційні та економічно обґрунтовані технологічні рішення залежно від регіону вирощування та рівня інтенсифікації. При цьому ми завжди надаємо повну безкоштовну консультаційну допомогу аграріям від наших фахівців щодо використання препаратів на посівах тих чи інших сільгоспкультур», - зазначає Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Влада vs люди: чи буде заборона продажу домашнього м’яса?

Точиться дискусія навколо того, чи справді така інформація відповідає дійсності, і наскільки ситуація критична. Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.


Буквально на днях голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв’ю виданню «БізнесЦензор» розповів про нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції, і назвав заборону продажу домашнього м’яса відвертою неправдою (ознайомитися з повним текстом інтерв’ю можна за посиланням).

Хочеться розставити всі крапки над «і», аби люди могли зрозуміти суть тих змін, які пропонуються, і чітко побачити, де правда, а де брехня.

У Верховній Раді активно лобіюють прийняття  законопроекту № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Більше того, цей проект закону вже підтриманий профільним Аграрним комітетом, незважаючи на обурення населення, адже дуже скоро «відверта неправда», як сказав Володимир Лапа, стане гіркою, цілком реальною істиною.

Прихильники законопроекту № 7489 від 16.01.2018 дуже лукавлять, коли акцентують увагу на тому, що чинний Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» дозволяє не лише споживати м’ясо, забите на подвір’ї, але і продавати кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений. Таким чином вони просто відволікають увагу людей.

Норма діючого закону дослівно звучить так: «Із 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений».

Однак законопроектом № 7489 пропонується її змінити таким чином, що зникає право продажу навіть в 50 км. У новій редакції записано: «Із 1 січня 2020 року м’ясо та інші продукти забою, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання».

Наступним цікавим моментом в інтерв’ю голови Держпродспоживслужби є висловлювання про те, що можна буде привезти на бійню худобу, забити, а потім реалізувати на ринку. Однак пан Лапа не уточнив, які вони, ці бойні. Хтось бачив ці 400 боєнь, і які з них реально зможуть отримати експлуатаційний дозвіл? Боєнь, які відповідають високим санітарно-епідеміологічним стандартам, часто в деяких регіонах - одиниці. А якщо б навіть вони існували, то чи вистачить їх на 28 385 сіл, яких нараховується в Україні?

Якщо, наприклад, відстань до бойні 100 км, то хто повезе туди на забій худобу? Це суттєві додаткові витрати, на які в людей елементарно немає коштів. А даним законопроектом  держава перекладає вирішення цього питання на плечі селян, які вирощують худобу. Тобто, маємо ситуацію: хочете утримувати худобу на продаж, будь ласка, везіть її за 100 км на забій.

Це далеко не весь перелік тих проблемних моментів, які містить в собі законопроект № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Асоціація тваринників України надзвичайно стурбована такою ситуацією. Якщо ВРУ прийме даний проект закону, то використання домашнього м’яса на продаж опиниться під загрозою, а це, в свою чергу, призведе до вирізання поголів’я та підвищення цін для населення.

Безумовно, Україна повинна прагнути до високих стандартів, але в той же час треба подумати і про звичайних людей, і для початку прийняти відповідну державну програму з підтримки і розбудови мережі забійників по регіонах.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Частка дикоросів у структурі експорту ягід з України впала з 90% до 50% за останні три роки – УПОА

Але очікується, що обсяг експорту цієї ягоди буде знижуватися, як і її частка в експорті. Основна причина полягає в тому, що кількість людей, які займаються збиранням лісової ягоди знижується, адже багато людей виїхало на сезонні заробітки до ЄС, завдяки безвізу. 

До речі, приблизно 6% експорту ягоди в вартісному та кількісному вимірах припадає на дикорослу лісову ожину. Отже "дикороси" дають 50% всього експорту кількісно та понад 50% у виручці.
 
Але ще три роки тому ситуація була інакшою. Тоді на дикориси припадало близько 90% всього експорту. Отже, можемо зробити висновок, що виробництво та експорт культурної ягоди розвивався в Україні останніми роками досить швидко.
 
Вже зараз малина займає в експорті 29%, а три роки тому її частка сягала лише 5-7%.
 
Зростає і суниця садова – її частка в експорті вже сягнула 12% проти 5% три роки тому.
 
Якщо ж відкинути дикороси, то на малину вже в 2017 році припадало 59% експорту, на суницю садову – 24%, а на лохину (чорницю садову) – 15%.
 
Цікаво відмітити, що частка свіжої ягоди в експорті всіх ягід, включаючи дикорослі, зростає досить помітно, і в 2017 році сягнула вже майже 17% – проти 3% три роки тому. А ось в культурній ягоди тенденція протилежна – зростає частка заморозки, власне завдяки тому, що дуже стрімко зростає експорт малини, яку, переважно, експортують в замороженому вигляді.
 

Структура експорту м’яких ягід з України, 2017 рік, у об’ємах

 

 
 
У 2017 році Україна отримала 66,5 мільйонів доларів США від експорту м'яких ягід. Левову частку виручки – близько 61% – приносять чорниця та лохина.
 
Аналітики Української плодоовочевої асоціації відзначають наступні важливі тенденції в розвитку експорту ягід:
 
☑ Зростання частки малини в експортній виручці за три роки з 5,3% до 22,5%;
☑ Зростання частки експорту свіжих ягід з 2% три роки тому до 16,3% в 2017 році! Що є дуже позитивним, якби не одне "але" – значна частка цих свіжих ягід йшла на переробку до сусідів в ЄС, де вже до них додавали вартість. Натомість, потрібно створювати власну переробку!
☑ Різке падіння цін на заморожену дикорослу чорницю, що негативно впливає на її збір на фоні проблем з робочою силою в Україні. За три роки середня ціна впала більше ніж на третину.
☑ Зростання експорту культурної лохини (чорниці садової) в 5,4 рази протягом всього трьох років!
☑ Зростання експорту малини в 9 разів протягом всього трьох років!
☑ Падіння середньої вартості експортованої продукції внаслідок загострення конкуренції на зовнішніх ринках та дефіциту потужностей з переробки всередині країни приблизно на третину за останні три роки.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Кредит під заставу майбутнього врожаю: які ризики необхідно врахувати фермеру

Отримати фінансування для розвитку бізнесу сільгоспвиробнику не так вже й просто. Банківські кредити інколи невигідні та потребують забезпечення застави у вигляді нерухомості або техніки, яку фермер не завжди може надати. Саме тому останнім часом набувають поширення кредити під заставу майбутнього врожаю та аграрні розписки.

Але що робити, якщо очікуваний врожай так і не вдалося зібрати через погодні умови, такі як град, заморозки або посуха?

«При кредитуванні під заставу майбутнього врожаю фермерам обов’язково потрібно враховувати всі можливі ризики, як втрата врожаю через несприятливі погодні умови або внаслідок протиправних дій.  Відповідно, ці ризики можуть бути як ризиками самого підприємства, так і ризиками банку, який прийняв майбутній врожай в якості застави забезпечення кредитних зобов'язань. Саме тому обов’язково врожай має бути застрахованим. Лише в такому випадку буде стовідсоткова гарантія відшкодування завданих збитків для сільгосппідприємств, а для банку - наявність механізму реалізації заставного права», - підкреслює експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін. 

За його словами, співпраця банку, аграріїв і страхових компаній є важливою для забезпечення передбачуваності агробізнесу та мінімізації ризиків у сільському господарстві.

«Фермери зацікавлені у кредитуванні, банки хочуть бути впевненими у поверненні коштів. Саме тому при кредитуванні під заставу майбутнього врожаю дієвим механізмом управління ризиками є агрострахування. Адже передбачити заздалегідь погодні умови та фактори, які істотно можуть вплинути на врожайність, не може ніхто», - наголошує Володимир Юдін. 

Він зазначив, що страхування посівів сільськогосподарських культур і майбутнього врожаю передбачає страхування від різних подій, викликаних кліматичними, біологічними, техногенними причинами, протиправними діями та ін.

«Незважаючи на те, що ризики аграрного виробництва несуть катастрофічний характер, українські аграрії, на відміну від західних колег, майже не страхують свої посіви, що загалом впливає на рентабельність усього агропромислового комплексу. На мою думку, розвиток вітчизняного ринку агрострахування може вирішити проблему нестачі обігових коштів у сільгосппідприємств, відкривши  їм змогу залучати ресурси від фінансових установ та кредиторів. Крім того, застрахувавши врожай завчасно, в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Для сталого розвитку бізнесу, для впевненості у завтрашньому дні, завжди треба враховувати всі ризики та намагатися мінімізувати можливі збитки», - зазначає Володимир Юдін.

Він переконаний, що агрострахування є оптимальним захистом в першу чергу для малих і середніх агропідприємств, для яких будь-який великий збиток може принести відчутні втрати.

«Враховуючи всі потреби вітчизняних сільгоспвиробників, компанія  «Агрориск» розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для аграріїв. Ми працюємо з надійними страховими компаніями, обговорюємо з фермерами всі умови договору агрострахування та мінімізуємо вплив згубних ризиків на майбутній врожай», - зауважує Володимир Юдін. 

Так, у компанії «Агрориск» на сезон «весна-літо» 2018 року діє програма «МультіРиск», за якою можуть бути застраховані врожаї пшениці, жита, ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Крім таких природних катаклізмів як град, заморозки, крижана кірка, посуха, сель, землетрус, буря, ураган, повінь "МультіРиск" страхує також і від форс-мажорних обставин, як знищення врожаїв шкідниками або вогнем. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільськогосподарської культури, а врегулювання страхового випадку за продуктом здійснюється як по всій застрахованій площі поля, так і за пошкодженою його частиною.

«Це дає змогу фермеру провести, наприклад, пересів культури тільки на пошкодженій ділянці поля. Для цього знадобиться значно менше фінансових та часових витрат, що є вагомою перевагою в особливо активний для фермерів весняно-літній період», - пояснює Володимир Юдін.

На його думку, саме агрострахування є джерелом  фінансової стабільності сільського господарства. «Я сподіваюсь, що вітчизняні аграрії страхуватимуть свої посіви не лише на вимогу фінансових установ та кредиторів, але й задля подальшого забезпечення рентабельності свого агробізнесу. Це дозволить фермерам не лише не перейматися через погодні катаклізми, а й у будь-якому випадку мати обігові кошти для подальшої господарської діяльності», - зауважує Володимир Юдін.

 

Довідкова інформація про компанію «Агрориск» 

Ваш вибір 'Подобається'.


Молочні війни: імперія наносить удар у відповідь

За повідомленням Асоціації тваринників України, акція протесту зібрала близько тисячі тваринників з усієї України. Із гаслами «Не дамо знищити тваринництво!», «Геть чиновників від корита!», «Тваринникам – гроші, чиновникам – нари!» виробники пройшлися вулицею Грушевського до будівлі Уряду.

Голова АТУ Ірина Паламар відзначила, що наприкінці 2016 року держава, відмінивши повернення тваринникам ПДВ, фактично забрала в них близько 10 млрд грн. Режим квазіакуміляції, який було запропоновано натомість у 2017 році, також виявився неефективним, оскільки не всі виробники змогли отримати ці гроші. А в 2018 році взагалі забрали гроші за даними статтями, натомість давши 4 млрд на підтримку тваринництва. 

«Минулого року наша Асоціація цілий рік оббивала пороги владних кабінетів, - відзначила Ірина Паламар. - Ми просили про підтримку, і нас почув Прем’єр-Міністр Володимир Гройсман, віділивши 4 млрд. Проте Міністерство АПК хоче ці гроші пустити за своїми кишеньковими схемами!»

Ірина Паламар відзначила, що лише на утримання свого апарату Мінагрополітики витратило минулого року 2 млрд 607 млн грн. Натомість же тваринництво знищується. Лише за минулий рік було вирізано 10% корів, 8% свиней.

Як красномовне свідчення того, що може статися з тваринництвом, під будівлю Уряду принесли роги й копита тварин, а просто на дорогу вилили цистерну молока.

А на іншому боці столиці упродовж Національного круглого столу "Державна підтримка тваринництва України" Ольга ​Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань Європейської інтеграції, відповідаючи на доповідь Михайла Соколова, заступника голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» зазначила:

Минулоріч програма затрималась в своєму організаційному запуску і фактично почала працювати з кінця вересня - початку жовтня минулого року. За ці 3 місяці 2017 року було використано 136 мільйонів гривень і програмою підтримки скористалася тисяча фермерів по всій Україні. Як на мене, це показник успішності програми.

З огляду на це замміністра підтримує виділення цьогоріч більшої суми, позаяк ще більший відсоток витрат аграріїв буде компенсований. Трофімцева закликала уважно читати офіційні документи, а не орієнтуватись на інтерпретовані презентації. І окремо наголосила, що навіть минулий рік показав, що такі фокусовані програми підтримки аграрного сектору і аграрних виробників працюють. Також спікер пообіцяла, що у 2018 році програми підтримки сільського господарства працюватимуть краще для того, щоб:

«Молочний сектор, і не тільки молочний сектор, а й виробництво яловичини, в якому вбачають великий потенціал в Україні - дійсно почали працювати. Підтримка, яка закладена на 2018 рік є першою цеглинкою, щоб підтримувати цю галузь і цей сектор в довгостроковій перспективі. Тому що ми хочемо будувати довгострокову стратегію підтримки галузі».

За повідомленням голови Всеукраїнської Аграрної Ради Андрія Дикуна серед присутніх в залі молочарів були представники більше ніж половини вітчизняного молочного ринку. Серед виробників упродовж дискусії було проведено декілька голосувань, зокрема стосовно державної підтримки щодо компенсації витрат на будівництво тваринницьких комплексів, присутні висловили таку точку зору: 

 

46,48% респондентів виказали готовність брати участь у програмі підтримки і 53,52% опитуваних відповіли, що не планують звертатися по державну допомогу щодо компенсації витрат на побудову/реконструкцію тваринницьких комплексів.

Андрій Дикун наголосив, що вибірку можна вважати репрезинтативною, адже 760 представників із 280 провідних молочних ферм України виробляють 70% всієї вітчизняної молочної продукції.

Яким буде вітчизняний молочний ринок у наступному сільськогосподарському році, слідкуйте на  AgroReview.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Найкраща молочна продукція експортується, решта залишається українському споживачеві - Андрій Ярмак

Так, за словами експерта, минулого року ціни на молочні жири продемонстрували безпрецедентний рівень зростання за останні п’ять років, збільшившись на 60 %.

Андрій Ярмак підкреслив, що український молочний бізнес стає більш професійним, про що свідчить відсутність значного коливання закупівельних цін на молоко.

Що стосується прибутковості виробництва молока, то за рік вона зросла на 32 %, а прибутковість переробки навпаки впала.

«Серед негативних тенденцій варто відмітити зниження споживання українцями молочних продуктів як в цілому, так і в порахунку на одну людину. Найбільше зниження споживання спостерігається на цільномолочну продукцію. Позитивним фактором є те, що відбулася реабілітація молочних жирів в очах споживачів. Люди споживають все більше молочних продуктів з нормальною жирністю.  Але, як і раніше, найкраща молочна продукція експортується, а решта  залишається українському споживачеві», -  підкреслив Андрій Ярмак.

За його словами, структура експорту молочної продукції якісно не змінюється. Експерт нагадав, що Україна стала другим за обсягами постачальником вершкового масла до ЄС

10 фактів від Андрія Ярмака про молочну продукцію:

Факт №1. Прибутки виробників молока в лютому 2018 року знову впали. Швидкість падіння прибутковості пришвидшилася, і склала за місяць відчутних 7,6%❗

✅ Факт №2. Прибутки з початку року вже зменшилися на 11,7%❗

✅ Факт №3. Основна причина падіння прибутковості виробництва молока не має майже нічого спільного з молочним ринком – це наслідок девальвації валюти, та підвищення цін на концентровані корми, які ми, переважно, експортуємо.

✅ Факт №4. В лютому 2018 року прибутковість виробництва молока була вже відчутно (на 5%❗) нижчою, ніж в тому ж місяці 2017 року. В січні прибутковість була майже співставною.

✅ Факт №5. Невтішні прогнози поки що справджуються. До подорожчання кормів додався також фактор зниження цін на молоко. І це вже в лютому. І це не зважаючи на те, що глобальні ціни в січні-лютому, переважно росли.

✅ Факт №6. Прибутковість виробництва молока за перші два місяці поточного року на порядок вища, ніж в кризові 2015-2016 роки, але нижча на 3,1% ніж середня за останні шість років.

✅ Факт №7. Світові ціни на молокопродукти лишаються занадто високими, якщо брати до уваги фундаментальні чинники. Це неодмінно спровокує ще більше зростання виробництва, яке буде тиснути на ціни. При цьому дуже дорогі молочні жири спричиняють ще більше тиску на ціни білку. Тому існує імовірність цінового обвалу ще в поточному році. А ми зараз дуже щільно прив’язані до цін експорту, адже наша експортозалежність зростає (про це покажу слайд на конгресі).

✅ Факт №8. Світові ціни на нафту зросли, і лишаються відносно високими. А ось це - дуже позитивний фактор для потенціалу споживання молочних продуктів в тих країнах, які залежать від експорту енергоносіїв. Щоправда за північним забором ціни щось впали так, що там, схоже, хочуть ввести санкції проти всього імпортного молокопродукту. Навіть браття-нереекспортери-білоруси під санкції потрапили.

✅ Факт №9. Сезонність внутрішніх цін на молоко знижується. Це прогнозувалося минулого року, і так і сталося. Якщо ця тенденція збережеться, то ми можемо отримати цілком пристойний рівень УМІ влітку, та відносно низький в другій половині сезону. Але тут забагато "якщо".

✅ Факт №10. Насправді дуже важко зараз прогнозувати будь-що, бо кількість чинників, що не підлягає прогнозуванню, лишається дуже високою, а наша залежність від експорту зростає. Тому висновок простий – не буде ціни на масло, не буде у нас ціни на сире молоко.

Поки що з ціною на масло все добре. То ж саме час розвивати виробництво експортабельної якості сирів та інших молочних продуктів. Бо гратися в казино на чистих commodities дуже небезпечно!

Ваш вибір 'Цікаво'.