Інноваційні рішення: HARP на АГРО-2019

4-7 червня пройшла наймасштабніша аграрна виставка в Україні та Східній Європі «АГРО-2019», де Харківський підшипниковий завод (HARP) представив аграріям рішення для ефективної роботи сільгосптехніки.

Серед експонатів HARP представлені як традиційні лінійки підшипникової продукція, так і оновлена серія.

«На виставці ми представили підшипники і підшипникові вузли, завдяки яким сільгосптехніка ефективно виконує свою роботу, – розповідає менеджер з продажу Валерія Акіньшина. – Це лінійка спеціальних підшипників HARP AGRO c системою багатокромкових ущільнень X-SHIELD, що забезпечують високу герметичність і захист від зовнішнього впливу. При цьому зовнішня сторона ущільнення металева, а значить рослинна маса, пил, бруд при роботі сільгосптехніки не може пошкодити ущільнення або потрапити всередину підшипника, тим самим вивести його і всю техніку з ладу».

HARP представив оновлені ступичні підшипникові вузли HARP AGRO UNIT. У модернізованій лінійці ширина корпусу (спеціально для імпортної техніки) виконана в розмірі 60 мм і встановлено додатковий захист з боку диска. З такою вдосконаленою конструкцією необслуговувані рішення HARP стали ще надійніше.

Експозицію Харківського підшипникового заводу доповнила серія підшипників UC і лінійка ефективних корпусних вузлів HARP, які мають збільшений термін служби і зниження тертя.

Традиційно продукцією HARP цікавилися аграрії, дилери, а також виробники сільгосптехніки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На українській фермі вирощують надкорисних африканських сомів

В Україні збудували ферму з вирощування дієтичного африканського сома, пише shotam.info.

Перевага цього виду риби у тому, що вона досягає товарної ваги за шість місяців. Загалом така риба росте до 8 років і може важити до 60 кг!

На фермі планують вирощувати 220-260 тонн на рік.

Ця риба дуже смачна і корисна. Крім цього, кларієвий сом швидко росте – може набирати за півроку більше кілограма ваги. Тому і собівартість у нього невисока. Для порівняння: свинина у середньому коштує 120 гривень за кілограм, а ця риба – 70. Це дає можливість забезпечити ринок недорогим, але якісним м’ясом.

Кларієвий сом – продукт дієтичний, він не містить алергенів, які є в м’ясі деяких інших видів риб, на 100 грамів м’яса припадає добова норма жирних кислот омега 3 та всього 109 ккал, луска зовсім відсутня. Їстівне у нього все – з голови та хребта, наприклад, виходять смачні холодець та юшка.

Від українського “побратима” відрізняється не лише кількістю вусів (вісім проти двох), а й меншою жирністю, повною відсутністю запаху, паразитів тощо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Безпечне молоко - це просто

На XXXI Міжнародній агропромисловій виставці «Агро-2019» відбувся форум «Безпечне молоко – це просто» за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової, під час якого було презентовано однойменний анімаційний ролик за розробки швейцарсько-українського проекту з безпечності молока за підтримки Державного Секретаріату Швейцарії з економічних питань (СЕКО) в рамках економічного співробітництва та розвитку.

Відео направлене на підвищення обізнаності щодо показників безпечності молока та демонстрацію найкращих практик виробництва якісного і безпечного молока.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Великобританії створили робота-збирача малини

Компанія Fieldwork Robotics з Плімутського університету представила робота, який може збирати більше 25 тисяч ягід малини в день.

Робот був розроблений викладачем робототехніки в Плімутському університеті доктором Мартіном Столеном, повідомляє agroportal.ua.

Робот використовує методи машинного навчання для визначення «зрілої» малини з допомогою своїх камер і датчиків. Як тільки він визначив хорошу малину для збору, захоплення (які можна порівняти з щипцями для барбекю) «хапають» ягоди і поміщають їх в найближчу кошик. На розробку цієї технології пішло майже $900 тис.

За словами представника Frontier IP Ендрю Джонсона, компанія, що спеціалізується на комерціалізації університетської інтелектуальної власності та підтримує Fieldwork, цей процес може призвести до того, що робот буде збирати одну ягоду кожні 10 секунд протягом 20 годин в день.

Після того, як робот буде повністю споряджений чотирма руками (в даний час у нього є тільки одна), це дозволить йому збирати більше 25 тис. ягід в день, що набагато більше від середнього показника в 15 тис., який людина може набрати за восьмигодинну зміну, наприклад.

Нова технологія може потенційно допомогти фермерам вирішити проблему нестачі робочої сили і зростання вартості найму збирачів.

Розробники розповідають, що Fieldwork планує провести більше випробувань восени і використовувати отримані дані для вдосконалення технології. Почати виробництво комерційних машин планується в 2020 році.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український фермер заснував унікальний свинокомплекс

10 років тому на місці старої свиноферми, яка вже занепадала, український фермер-ентузіаст з Київської області Леонід Смокталь вирішив створити власний сільськогосподарський комплекс, пише uatv.ua.

На ферму тоді були завезені 400 свиноматок гібридної породи. А сьогодні там вирощують близько 4,5 тисяч голів.

“Я народився і виріс у сільській місцевості, і з самого дитинства бачив, як вирощують тварин. Своє ж заняття я сприйняв як виклик, – розповів фермер. – Мені було цікаво вивчити нову сферу, я активно включився в процес і почав його освоювати”.

У комплексі Леоніда Смокталя вирощують в основному свиней породи Хайпер голландської селекції.

“Ці тварини набирають максимальну вагу дуже швидко, мінімальний термін відгодовування – 5,5 місяця. Потім ми отримуємо якісну товарну свиню, – підкреслив герой програми. – За нашою технологією ми вирощуємо поросят до 110 кг, потім вони йдуть на продаж. Це найоптимальніша вага, якій надають перевагу покупці”.

Як корм в господарстві використовують тільки зерно, вирощене на власних полях.

“Раціону тварин повинна приділятися особлива увага, зокрема, харчуванню свиноматки, адже від неї залежить здоров’я поросят. Раціон повинен бути збалансованим, розрахованим на певний вік поросяти. А оскільки ми самі вирощуємо зерно, знаємо, за якою технологією, на яких землях і що було внесено в якості добрив, то впевнені в якості готового продукту”, – зазначає Леонід Смокталь.

На фермі для свиней створили оптимальні умови утримання. Тут є можливість регулювання мікроклімату. У приміщеннях – гратчаста підлога, яка заощаджує площу.
“Щоб повністю окупити витрати на реконструкцію комплексу і на первинне утримання тварин, необхідно близько 3 років, – розповів фермер. – У минулому році ми скористалися державною програмою для розвитку тваринництва по відшкодуванню відсотків по кредиту”.

Варто відзначити, що в минулому році з бюджету України виділили 1,276 млрд грн на часткове відшкодування вартості будівництва тваринницьких комплексів, побудованих за власні кошти сільгосппідприємств, і майже 67 млн грн – на компенсацію вартості об’єктів, побудованих на банківські кредити. В цілому такою підтримкою скористалися 16 свинокомплексів, в яких вирощують понад 20 тисяч голів.

У цьому році в бюджеті на державну підтримку тваринництва передбачено 3,5 млрд грн.

На своїх досягненнях Леонід Смокталь зупинятися не збирається. У його планах – побудувати власне переробне підприємство і випускати готову продукцію, а також розширити свинокомплекс.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як українське село туристів на кашу “підсадило”

Тиманівка – це село у Вінницькій області, яке заманює туристів на смачнющу кашу. Заради неї на Вінниччину приїздять навіть зі Швейцарії, пише shotam.info.

“Тиманівська каша – страва не рядова, а святкова, вона на кожному святковому столі в наших сім’ях. Її щоб зготувати, треба коло плити зо три години постояти”, – розповідає жителька села Ольга Небилиця.

400 років тому хазяйки підгледіли рецепт у козаків та збагатили: основа – пшоно, перебране і добре промите, квашена капуста. Варять на джерельній воді, зовсім трошки молока додають. Ще треба на великий казан гарненько масла та домашньої олії, чимало цибульки, яйця та сіль. Хто любить – лаврове листя і перцю кидає, але то вже за смаком.

Шанувальників Тиманівської каші може незабаром стрімко побільшати, адже на її честь у селі торік восени започаткували фестиваль традиційних подільських страв «Диво з горнятка». Цьогоріч фестиваль планують провести вдруге.

А вінницькі турбюро включили Тиманівку у свою програму:

“Гіди не можуть туристів від нас забрати, ті їхати геть не хочуть”, – ділиться пані Ольга.

Тиманівська каша поступово стає обов’язковим елементом туристичних маршрутів, які пропонує внутрішнім туристам один із провідних вінницьких туристичних клубів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview