178171

Інновації в АПК: майбутнє української агросфери

Впровадження інноваційних технологій в агросфері дасть Україні не тільки додаткові відсотки до ВВП, але і створить робочі місця.

Крім того, це збільшить урожайність та зменшить витрати для агровиробників. Але поки Україна лише на початку цього шляху. У Києві представники агрокомпаній і експерти обговорили майбутнє сільськогосподарської галузі.

Основну увагу приділили інновацій у сфері АПК. Поки українська агросфера відстає в питанні застосування інноваційних технологій від більш розвинених країн, таких як Ізраїль та Нідерланди. За різними даними, близько 10-12 % розумних технологій використовуються в аграрному секторі України.

Експерти підкреслюють: родюча земля і сприятливий клімат вже не грають вирішальну роль у врожайності культур. В останні роки у світі зросла кількість мобільних додатків для аграріїв. Програми пишуть і українські айтішники. Їх рішення націлені на економію грошей і збільшення ефективності роботи підприємства.

Джерело: 7kanal.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Вчені підсадили бджіл на робоквіти

Винахідники розробили систему роботизованих 3D-друкованих квітів. Їх встановлюють поруч зі справжніми рослинами, щоб стимулювати бджіл до запиленню.

У надрукованих квітів є пилок та нектар. Останній переноситься на поверхню квітки за допомогою декількох моторчиків і трубки. У кожній квітці передбачені тичинки й пелюстки, що виглядають як справжні. Та й збирають пилок бджоли як зі звичайних квітів, пише agroday.com.ua

Робоквіти жовтого кольору і нагадують ріпак. Це необхідно, щоб обдурити бджіл і змусити їх сприймати квіти як звичні.
«Щоб привабити бджіл до синтетичних запилювачів, знадобитися кілька років, — вважає Майкл Кенді, один з учасників проекту. — У бджіл є безліч способів ідентифікувати квіти, тому колір і форма надзвичайно важливі».

Можливо, в майбутньому, коли рослини не зможуть виробляти пилок, якраз і знадобляться синтетичні квіти, вважають автори проекту.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Фермер покинув десятки тварин помирати голодною смертю

На Житомирщині селяни намагаються врятувати тварин, які голодують через те, що покинуті власником напризволяще. Однак фермер існування проблеми заперечує, йдеться у сюжеті ТСН.

Голодні схудлі коні зачинені в брудних стайнях, стоять у гною, а в приміщенні немає ні сіна, ні комбікорму. По засніженому полю гуляють іще зо два десятки овець – рештки від колись великої отари. Селяни кажуть, що інші тварини вже померли голодною смертю. Самі ж вони підгодували б худобу, однак бояться власника тварин. "Ми не маємо права годувати через те, що він викличе поліцію. В нього худоба поздихає, а він скаже, що її потруїли", - вважає жителька села Кілки Валентина Мошонець.

Два десятки овець блукають селом у пошуках їжі, інші тварини зачинені у стайнях і потерпають від холоду, голоду та бруду. Чоловік, якого селяни звинувачують у жорстокому поводжені з тваринами, живе у цьому ж селі, але зустрічі з односельцями уникає. Вплинути на нього не можуть ні у сільраді, ні у поліції.
Фермер узяв в оренду комплекс чотири роки тому, і спочатку доглядав за тваринами. Однак кілька місяців тому все змінилося, і тепер господар навідується на ферму раз на тиждень, а зустрічі з односельцями уникає. Останні ситуацією обурені. "Гнати далі, ніж очі бачать! Для цих 20 овечок ні кормом забезпечити… Он скоро ті телята з ніг упадуть. Геть слів неможна підібрати", - каже Віктор Школьник.

Власник комплексу не відчиняє дверей свого обійстя та недоступний телефоном. Селяни кажуть, що апарат він відключає, аби не розмовляти з людьми. Сільський голова зізнається, що про знущання над тваринами знає, але вплинути на фермера не може, бо худоба – його приватна власність. "Створили комісію, склали акт, але практично вплинути неможливо", - каже Віктор Паращенко.

Селяни написали звернення до поліції, після чого ферму обстежили і визнали, що тварини утримуються неналежно. Але це також нічого не змінило. "Від надання будь-яких пояснень із цього приводу він відмовляється, нічого пояснювати не бажає", - розповів про господаря тварин начальник Чуднівського відділення поліції Анатолій Корнієць. Тепер у поліції хочуть відкрити кримінальне провадження за фактом жорстокого поводження з тваринами, і якщо провину чоловіка за цією статтею доведуть, йому загрожує штраф у 8,5 тисяч гривень або ув’язнення до 5 років.

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні відкрився унікальний м'ясопереробний цех

Підприємство - м’ясопереробний цех із єдиним в Україні автоматизованим морозильним складом продукції місткістю 4000 тонн, наразі займається переробкою лише свинини, проте компанія в майбутньому планує працювати також по курятині та яловичині.

"Підприємство спеціалізується на забої свинини, її обвалюванні та постачанні сировини як на українські, так і закордонні ринки. У нас є великі можливості, зокрема обвалювання свинини у кількості 100 тонн щодня. Окрім того, також її заморожування у автоматизованій камері, – від +8 до -15 градусів" - зазначив директор м’ясопереробного комплексу компанії «Лемберг Міт» Віталій Балух .

Ваш вибір 'Подобається'.

Уряд компенсує кооперативам 70 відсотків вартості обладнання

Мінагрополітики продовжує серію анімаційних відеороликів, які інформують аграріїв про державні програми підтримки та запрошують ними скористатися.

Зокрема, програмою держпідтримки передбачено відшкодування кооперативам 70 відсотків вартості обладнання.

У бюджеті-2018 на підтримку фермерства та кооперацій виділено 1 млрд гривень.
 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Як боєць АТО узявся за виробництво сиру та в'яленого м'яса

Війна забрала домівку, друзів та улюблену роботу. На початку 2014 року Сергій Свириденко відстоював незалежність України на проукраїнських мітингах у Донецьку, з початком війни пішов добровольцем на війну. Після демобілізації патріот вирішив розпочати життя заново – створив власну ферму. Що з цього вийшло – у сюжеті 5.ua.

Сергій Свириденко у свої сорок чотири роки – фермер. Цьому передували боротьба з сепаратистами у Донецьку, волонтерство та служба у складі 54-ї механізованої бригади, куди він добровільно пішов артилеристом.

"У ЗСУ пішов, бо треба було звільняти своє місто. Побув, так і не звільнив. Але це поки, тому і пішов добровольцем. Чуб і вуса з’явилися, коли я ще був у Семиполку зв’язківцем. У товариша мого, який загинув, були вуса. Тож він сказав: "Що то за козак без вусів? Відпускай", – розповідає Сергій.

Будинок чоловіка залишився на окупованій територій, тож родина вирішила оселитися неподалік – у невеличкому селі в Костянтинівському районі. Аби прогодувати родину, колишній боєць створив ферму: закупив кіз, курей, качок і свиней.
За фахом Сергій – технолог. Раніше працював шеф-кухарем у ресторанах. Оскільки добре знається на продуктах, йому захотілося зробити власне виробництво ковбас та сирів. Грошей на розвиток бізнесу забракло, тож вирішив податися на грант.

"За три ночі написав бізнес-план. Він завжди був у голові, тільки треба його було написати на комп’ютері. У середньому, за пять років, всі ці гроші вернуться у скарбницю", – зазначає ветеран АТО.
План фермера вразив організаторів грантового конкурсу підприємців-початівців під назвою "Донецький куркуль", і переможцю надали фінансову підтримку.

"Максимальною сумою гранту в нас є 500 тисяч. Ця сума ділиться пропорційно між обласним бюджетом, муніципалітетом та громадою, яка зацікавлена в розвитку громади та створенні робочих місць", – каже перший заступник голови Донецької обласної ВЦА Євген Вілінський.
На виграні гроші новоявлений "донецький куркуль" побудував сироварню і закупив обладнання для перероблення м'яса та молока. Виробляти м'ясні вироби та варити сир вчилися всією родиною. Дочка підприємця навіть відвідувала майстер-класи відомих сироварів з Італії та Франції.

"Ми це почали робити з малої кількості молока. Поголів’я кіз почало рости, і треба було щось із цим робити. Ось це називається "Качуковала", її виробляють із будь-якого молока, і це прабатько "Моцарелли". Це такий його різновид, але більш витриманий", – розповідає Йордана Альникова, донька фермера.
Фермер задіяв на фермі дочку, дружину і дав роботу ще трьом людям. Разом за зміну вони переробляють понад 200 літрів молока і виготовляють понад 30 видів сирів та стільки само ковбас. Сергій зізнається, саме війна його навчила ставити мету та досягати її.