Іноземні компанї відмовляються інвестувати в тепличний бізнес України

Саме з цих причин кілька років тому в Україні припинили роботу чимало підприємств, які вирощували овочі в закритому ґрунті. Але проблеми з енергоносіями не скінчилися. Їх відчувають навіть закордонні інвестори. Нині охочих вкладати кошти у розвиток тепличних господарств украй мало. Навіть іноземці, які торік інвестували в цю галузь, не впевнені в завтрашньому дні.

П'ять років тому нідерландець Майкл Хондерс із командою нідерландських фермерів вирушив до Казахстану, Грузії та України, щоб вирощувати овочі за сучасними технологіями. Згодом у м. Буську Львівської області він заснував компанію «Галіція Ґрінері», а сам став її комерційним директором.

 «Дешевизна виробництва в пострадянських країнах — міф. Усе обладнання довелося закуповувати в Нідерландах, а витрати, наприклад, на електрику — непередбачувані: тарифи змінюються майже щомісяця», — розповів Майкл Хондерс.

Закордонні інвестори свої прибутки на законних підставах виводять за кордон. В Україні залишається заробітна платня, плата за оренду землю, енергоносії тощо. Українські тепличники витрачають свої прибутки в Україні, тим самим підтримуючи вітчизняну економіку.

Крім того, негативно вплинуло на тепличне виробництво закриття хімічних підприємств, які випускали мінеральні добрива.

Також здали свої позиції господарства, що вирощували посадковий матеріал. Тепер усі ці компоненти — від посадкового матеріалу до технологій — тепличні господарства України закуповують за кордоном.Тепер власникам теплиць надзвичайно складно говорити про рентабельність тепличних господарств у 100—150%, що було результатом дешевих енергоносіїв.

kurkul.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«АГРО-2017»: чим дивує найголовніша агропромислова подія України

"Агро-2017" відкриває можливості для співпраці з країнами – лідерами світового аграрного сектору, а також є унікальною нагодою для діалогу між приватним бізнесом і державою, асоціаціями та іноземними представниками.

Особлива увага приділяється під час виставки новинкам сільськогосподарської техніки та устаткуванню, високопродуктивним породам свійських тварин, сучасним агротехнологіям для всіх галузей сільського господарства.

Крім того, відвідувачі зможуть ознайомитися з інноваційними технологіями, автоматизацією управ­ління і контролю в сільському господарстві, впровадженням енергозберігаючих технологій. Під час виставки буде насиченою і ділова програма: більше ніж 30 науково-практичних заходів (конференції, круглі столи, симпозіуми, брифінги);

Також відбудуться презентації та дегустації різноманітної продукції, показ племінних коней та великої рогатої худоби.

А сьогодні, 7 червня, під час на "Агро-2017" встановили новий рекорд – "Найвищий в Україні коровай". Витвір кулінарного мистецтва, а саме коровай вагою понад 500 кілограмів виготовив  ПАТ "Київхліб".

У рамках «АГРО-2017» традиційно пройдуть спеціалізовані виставки:

ЕкспоАгроТех - 2017 – сільськогосподарська техніка, обладнання і запасні частини;
Біопаливо - 2017 – відновлювальні джерела енергії;
Hi-Tech Агро - 2017 - автоматизація, керування альтернативною енергетикою, GPS і GIS-технології;
Organic - 2017 – органічні продукти і технології;
Animal'EX - 2017 – свійські тварини, ветеринарія і продукти для тваринництва;
Еквісвіт – 2017 – виставка конярства та кінного спорту;
FishExpo - 2017 – рибне господарство і рибальство;
Рослинництво і агрохімія – агротехніка, агрохімія, екологічні продукти і технології, присадибне господарство, садівництво, городництво, рослинництво, теплиці;
Agro Build - Expo - 2017 - будівництво в аграрному секторі: техніка, БМЗ, будівельні матеріали;
Агротранспорт і логістика - забезпечення транспортування і зберігання продукції.

А також нові спеціалізовані виставки:

Сучасний Фермер – комплексні рішення для невеликих фермерських господарств та приватних землевласників;
EСO HOUSE - 2017 – демонстрація переліку будівельних екологічно чистих матеріалів і технологій.
"Агро-2017" працюватиме з 7 по 10 червня в Києві на ВДНГ.

Щиро зичимо учасникам та відвідувачам виставки плідної роботи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рання капуста в Україні за рік подорожчала в 10 разів

Традиційно, саме друга половина травня-початок червня – це період найбільшого падіння ціни на ринку капусти. Принаймні за останні 5 років протягом,  першого тижня літа ціни на капусту в Україні знижувались  мінімум на  20%, а в деякі роки капуста за цей період взагалі дешевшала в 1,5-2 рази. Але в цьому році, на початку червня, рання капуста подорожчала на 40-50%.

Більш того, поточний рівень цін  значно відрізняється від минулорічних показників, сьогодні  рання капуста  коштує майже в 10 разів дорожче ніж рік тому.  Нагадаємо, рік тому продавці на оптових ринках намагались  продавати капусту по 0,7-1,2 грн/кг (0,02-0,04 EUR/кг) і, навіть, за таких низьких цін, збут відбувався дуже повільно. Сьогодні на оптових майданчиках України капусту пропонують по 9-12 грн/кг (0,32-0,42 EUR/кг) і продавці в цілому продажами задоволені.

На думку фахівців «Інфо-Шувар», високі ціни цього року мають прямий зв'язок з минулорічним  «ціновим провалом».  Багато хто з фермерів залишився дуже розчарованим фінансовими результатами, тому вирішили в 2017 році скоротити площі під ранньою капустою на користь перцю, кабачків, пекінської  та цвітної капусти, а також броколі.  Крім того, деякі господарства повідомили про втрати врожаю  ранньої ґрунтової капусти через кілька хвиль похолодання у першій половині травня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Після зняття мораторію попит на землю буде в рази більший, ніж пропозиція – економіст

За даним опитувань, серед власників паїв лише 10-12% хочуть продати свій пай, в той час як не менше 90% із діючих фермерів хочуть купити землю.

"З економічної точки зору за час дії мораторію сформувалася величезна відкладена пропозиція. Якщо у власності громадян перебуває 27 млн га паїв, то 12% – це близько 3 млн га; і якщо такий обсяг одномоментно вийде на ринок – це справді багато. Але попит іще більший. Українці не дуже люблять продавати землю; як ми пам’ятаємо історію – українці завжди мріяли прикупити ще землі", – заявив Михайло Кухар.

Досвід країн, які відкривали ринки землі, вказує на поступове зростання вартості ділянок, а також формування позитивних тенденцій в АПК – зокрема, збільшення врожайності та перехід до більш дбайливого землекористування. Крім того, відкриття ринку землі стане драйвером для зростання оренди, яка зараз може вимірюватись декількома мішками збіжжя на рік.

"Тому я б не радив власникам одразу продавати. Скажімо, в країнах східно-європейського поясу, зростання гектара землі в ціні за перші 2 роки склало в середньому 72%", – зазначає експерт.

Він також вказує на низку міфів, які супроводжують питання земельної реформи та гальмують її проведення.

"Один із таких міфів – неготовність земельного кадастру. Український кадастр – один із найкращих у Європі. У Польщі, коли вводили ринок, кадастр ще був на папері. Але це їх не зупиняло", – підкреслив економіст.

Він звертає увагу на те, що урядова модель запуску ринку передбачає створення низки преференцій для фермерів, оскільки розвиток фермерства стане стимулом розвитку сільських територій.

За матеріалами: 112 Україна

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Після зняття мораторію попит на землю буде в рази більший, ніж пропозиція – економіст

За даним опитувань, серед власників паїв лише 10-12% хочуть продати свій пай, в той час як не менше 90% із діючих фермерів хочуть купити землю.

"З економічної точки зору за час дії мораторію сформувалася величезна відкладена пропозиція. Якщо у власності громадян перебуває 27 млн га паїв, то 12% – це близько 3 млн га; і якщо такий обсяг одномоментно вийде на ринок – це справді багато. Але попит іще більший. Українці не дуже люблять продавати землю; як ми пам’ятаємо історію – українці завжди мріяли прикупити ще землі", – заявив Михайло Кухар.

Досвід країн, які відкривали ринки землі, вказує на поступове зростання вартості ділянок, а також формування позитивних тенденцій в АПК – зокрема, збільшення врожайності та перехід до більш дбайливого землекористування. Крім того, відкриття ринку землі стане драйвером для зростання оренди, яка зараз може вимірюватись декількома мішками збіжжя на рік.

"Тому я б не радив власникам одразу продавати. Скажімо, в країнах східно-європейського поясу, зростання гектара землі в ціні за перші 2 роки склало в середньому 72%", – зазначає експерт.

Він також вказує на низку міфів, які супроводжують питання земельної реформи та гальмують її проведення.

"Один із таких міфів – неготовність земельного кадастру. Український кадастр – один із найкращих у Європі. У Польщі, коли вводили ринок, кадастр ще був на папері. Але це їх не зупиняло", – підкреслив економіст.

Він звертає увагу на те, що урядова модель запуску ринку передбачає створення низки преференцій для фермерів, оскільки розвиток фермерства стане стимулом розвитку сільських територій.

За матеріалами: 112 Україна

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська кухня підкорила Європу

Українські продукти харчування все більше завойовують європейців, вітчизняні вареники та інші смаколики просто розмітають з полиць магазинів у країнах ЄС.

Про це пише Директор асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко у Facebook.

Українці все частіше відкривають у Європі невеличкі магазинчики, щоб нагадати співвітчизникам рідні смаки та залучити місцевих покупців.

За словами Дорошенка, наприклад, у Польщі дуже популярними стали знамениті цукерки "Вечірній Київ", бекон та халва, які пропонують значно дешевше, ніж місцеві виробники. Наприклад, у Варшаві можна купити рибну ікру з України втричі дешевше.

Найбільше у таких магазинах серед клієнтів - українців, які проживають за кордоном. Магазини просто не справляються з обігом товару.

Європейцям найбільше до смаку наші вареники, а також сушена риба.

Проте, за словами експерта, багато з українських продуктів "застряють" на митницях, через відсутність необхідних документів стандарту якості.

За матеріалами: Знай

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview