«Інститут здоров’я рослин» працює над збереженням навколишнього середовища

Про це 14 вересня під час Міжнародного екологічного форуму «Екологія: сучасний стан, завдання, виклики та пошук нових можливостей  збереження навколишнього середовища» розповів старший науковий консультант Інституту Володимир Малиновський.

«В Інституті вивчають вплив діяльності людини на рослини, ґрунт, мікробіоту і навколишнє середовище та розробляють рекомендації зі збереження і відновлення природних ресурсів. За результатами цих досліджень, ми створюємо новітні препарати та формуляції, які, з одного боку, зменшують витратну частину виробництва сільськогосподарської продукції, а з іншого – знижують негативні впливи на екологію України», – пояснив вчений.

Такі дослідження можливі завдяки формату роботи Інституту «Зелена хімія». Це – принципово новий підхід у сфері хімічних досліджень, який передбачає мінімізацію використання шкідливих компонентів і синтез хімічних речовин з поновлювальної сировини.

За словами засновника «Інституту здоров’я рослин» Віталія Ільченка, одним з векторів сталого розвитку не лише для України, але й для всього  світу є подолання продовольчої кризи. Тому особлива увага в Інституті приділена дослідженню аеропоніки.

«Аеропоніка – це перспективний напрямок, який передбачає вирощування культур без ґрунту. В умовах забрудненості екології, вичерпності ресурсів та підвищення рівня споживання аеропоніка може стати основним способом подолання світової продовольчої кризи вже у найближчому майбутньому», – відзначив Віталій Ільченко.

Детальніше про напрямки діяльності «Інституту здоров’я рослин» гості і учасники форуму могли дізнатися, відвідавши експо-зону Інституту та поспілкувавшись з ученими.  

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Суд визнав селян потерпілими в справі «Гаврилівських курчат»

Печерський районний суд Києва визнав жителів села Гаврилівка потерпілими у кримінальній справі, яку розслідує Національна поліція проти керівництва компанії «Агромарс» за підозрою в порушенні екологічного законодавства та створенні нелегальних могильників, пише iAgro.

Як повідомив активіст громадської організації «Зелений фонд. Подолання гуманітарних і екологічних катастроф» Олексій Француз, спочатку слідство відмовило мешканцям Гаврилівки у визнанні потерпілими, тому вони не були стороною процесу і навіть не могли ознайомитися з матеріалами кримінальної справи. Громадська організація подала в суд позов, діючи від імені жителів села, які були членами організації. «Тепер потерпілі зможуть брати участь в досудовому процесі і отримають доступ до матеріалів справи. Це рішення — визнання того, що права жителів села Гаврилівка були порушені », — сказав він. Згідно з рішенням, суд зобов’язав слідчого Національної поліції, який розслідує кримінальну справу проти «Агромарса», визнати п’ятьох жителів Гаврилівки потерпілими в цій кримінальній справі.

За словами громадського активіста, визнання за жителями Гаврилівки статусу потерпілих буде додатковим аргументом, коли громадська організація і селяни почнуть вимагати в суді від «Агромарса» компенсації моральної шкоди через сусідство з неблагополучною в екологічному плані птахофабрикою. «Ми будемо подавати позови на компенсацію моральної шкоди. Сума компенсації може досягати як десятків, так і сотень тисяч гривень. Але про конкретні суми говорити поки рано », — зазначив Олексій Француз. Він пояснив, що йти по шляху компенсації шкоди здоров’ю, нанесеного за 18 років несприятливої ​​екології, в українських реаліях практично неможливо — в суді буде складно довести, що збиток здоров’ю жителів завдано саме в результаті забруднення навколишнього середовища від діяльності птахофабрик. «Довести причинно-наслідковий зв’язок на сьогодні практично неможливо», — сказав він.

За словами Француза, поки що громадська організація працює з жителями Гаврилівки і Тарасівщини, як найбільш постраждалими від шкідливої ​​екологічної ситуації. Однак в майбутньому планує залучити до подачі позовів до судів жителів інших сіл — Синяк, Раківка, Димер.

Сільський голова Гаврилівки Олег Покрасьон розповів iAgro, що надання судом статусу потерпілих жителям села не дозволить «зам’яти» кримінальну справу проти порушників екологічного законодавства. «Ви ж знаєте, в якій країні ми живемо. Якщо ще можна домовитися з якогось епізоду, то дуже складно це зробити, якщо буде 200 потерпілих», — сказав він.

Він зазначив, що з часу відкриття кримінального провадження проти керівництва «Агромарса» ситуація в плані екології і настроїв місцевих жителів у ставленні до компанії в кращу сторону не змінилася.

Керуючий партнер юридичної фірми Suprema Lex Віктор Мороз вважає, що обгрунтований розмір моральної шкоди визначається шляхом проведення психологічної експертизи, основою якої є так звана формула Ерделевского, що фактично дозволяє монетизувати моральні страждання нормальної середньостатистичної людини. «В українській судовій практиці розмір морального збитку коливається від кількох тисяч гривень до кількох мільйонів гривень (найбільшої шкоди виплаченої потерпілим у кримінальному провадженні за фактом ДТП у розмірі 4 мільйонів гривень)», — уточнив він.

За словами керівника практики кримінального права адвокатського об’єднання «Кролевецький і Партнери» Іллі Ткаченка, чинне законодавство не визначає ні максимального, ні мінімального розміру відшкодування моральної шкоди. Але, аналізуючи відповідну судову практику, можна прийти до висновку, що існує тенденція до збільшення розміру такої компенсації.

«Одночасно в справах про відшкодування шкоди, заподіяної екологічними порушеннями, так і в інших категоріях справ, вбачається тенденція до збільшення сум відшкодування, і зараз розмір виплат може доходити до 1 млн гривень і більше. Однак такі розміри компенсацій призначаються у випадках заподіяння значної шкоди здоров’ю потерпілих або їх смерті», — сказав Ілля Ткаченко.

iAgro направив журналістський запит в «Агромарс» з питанням про те, чи готова компанія виплачувати компенсації селянам, якщо суд прийме відповідне рішення. На момент публікації матеріалу відповіді отримано не було.

Віктор Мороз уточнив, що навіть якщо компенсація моральної шкоди буде стягнена на користь п’яти жителів села Гаврилівка, визнаних потерпілими, іншим буде простіше доводити, що їм також заподіяно моральну шкоду, і їх ключовим завданням буде тільки довести його розмір.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні запустили завод з виробництва рідких добрив

Про це повідомляє прес-служба компанії Grossdorf, пише landlord.ua.

Зазначається що це вже другий завод компанії з виробництва рідких добрив. Потужність виробництва складає 60 тисяч тонн КАС на рік. З відкриттям цього заводу потужності компанії Grossdorf з виробництва рідких добрив зросли до 410 тисяч тонн на рік.

Відкриття заводу суттєвим чином оптимізує логістику компанії з доставки КАС у південний регіон. Крім того, Grossdorf розглядає південний регіон як базовий для розвитку портової інфраструктури та планує імпортувати сировину не тільки з Середньої Азії, а й з Європи та Перської затоки.

«Компанія Grossdorf отримує сировину з Європи та Середньої Азіїї, але транспортування цієї сировини для виробництва КАС з центральних областей у південні є затратним. Тому ми побудували у смт Сарата виробничу базу, і базу зберігання сировини. У перспективі 2019 року є плани диверсифікувати ринки постачання сировини для виробництва КАС», — розповів комерційний директор компанії Grossdorf Сергій Рубан.

Введені потужності дозволять компанії забезпечувати КАС всю Одеську область, а також розглянути можливість експорту добрив з виробничого підрозділу в смт Сарата в Молдову.

Технологію виробництва Grossdorf портував з черкаського заводу, обладнання на новому заводі теж власного виробництва. Наразі додатково добудовуються інженерні мережі і до кінця року можливості зберігання становитимуть 5 тис тонн КАСу. На даний момент можливості відвантаження КАС з виробничого підрозділу в смт Сарата складають 200-260 т/добу автомобільним транспортом, 600-700 т/добу залізничним транспортом.

Об’єм ринку КАС в 2018-2019 роках складає 800-950 тисяч тонн на рік. Потенційне споживання КАС в Одеській області становить близько 60-80 тисяч тонн на рік. Експерти прогнозують, що виробництво цього виду добрив може бути стримане дефіцитом карбаміду (сировини для КАС) в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка вартість хліба в Україні та у країнах ЄС

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

"Асоціація постачальників торговельних мереж вже майже два роки порівнює ціни в нашій країні та в сусідів. І ми є свідками, що значна кількість продуктів стала дорожче ніж у Польщі. Оскільки останній час питання вартості дешевого хліба є актуальним, то наші експерти минулого тижня промоніторили інтернет-магазини відомих торгових мереж в Україні та за кордоном на предмет найдешевшого хліба", - зазначив Олексій Дорошенко.

В Україні найдешевший білий хліб  знайшли за 28грн за кілограм. У той час у Литві найдешевший був 44грн за кілограм. У Польщі хліб стартує від 27 грн, тобто дешевше ніж у нас. В Естонії менше ніж за 39 грн не знайдете, а в Румунії – від 38грн. Угорський супермаркет пропонував білий хліб від 34грн за кілограм.

Найдешевший чорний хліб у нашій країні коштував цієї неділі 28 грн за кілограм, а в Литві – 13 грн. Польська мережа пропонувала хліб від 45 грн, естонська – від 28 грн, румунська – від 41 грн, а угорська – від 58 грн.

"Порівняння говорить про те, що середня вартість хліба в Україні та в найближчих сусідів вже майже зрівнялась. І це погано. А добре те, що зростати далі нікуди. Тому 2019 року ми будемо свідками помірного зростання ціни на хліб усіх цінових категорій, яке буде йти в рівень з інфляцією", - підсумовує Олексій Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мін'юст зробив важливий крок до боротьби із рейдерством

Про це повідомила заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова, передає прес-служба відомства.

«До Антирейдерської комісії Мін'юсту надходить багато скарг, коли у порушення вимог закону реєстратори вчиняють реєстраційні дії поза межами своєї юрисдикції, тобто поза межами області. Наприклад, реєстратор в Луганській області реєструє об'єкти нерухомості у Києві чи Дніпрі. Так бути не може!», — сказала Олена Сукманова.

За її словами, на такі дії Мін'юст реагував шляхом відключення реєстраторам доступу до реєстрів, але такі заходи мали незначний ефект, оскільки недобросовісні реєстратори все-одно продовжували порушувати цю норму закону, хтось роблячи це несвідомо, а хтось — спеціально.

Тому ми вирішили використати принцип, коли система просто фізично не дозволить людині зробити навмисну чи ненавмисну помилку. Тобто тепер реєстратор на технічному рівні не зможе здійснити реєстраційну дію не у своїй області, бо, якщо він спробує це зробити, на екрані з’явиться напис «технічна помилка» і натиснути кнопку буде неможливо», — пояснила заступник Міністра юстиції.

«Ми не можемо вмовити й переконати всіх реєстраторів, що потрібно працювати відповідно до закону, тому ми й надалі будемо застосовувати технічні рішення, щоб захистити права власності громадян і представників бізнесу, — наголосила Олена Сукманова. На черзі - автообмін даними між реєстрами Мін'юсту і єдиним реєстром судових рішень для того, щоб унеможливити реєстрацію на основі підроблених рішень судів, випадки яких зараз часто зустрічаються», — додала вона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Девальвація нацвалюти в Індії та торговельна війна США з Китаєм – погані новини для українського агроекспорту

Про це повідомив на своїй сторінці в соцмережі Facebook економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

"Індія є найбільшим імпортером української агропродуктції в світі. Це, переважно, соняшникова олія та зернові. Тому девальвація національної валюти ускладнює імпорт. Це може негативно вплинути на ціни соняшника та зернових в Україні, хоча, звичайно, є й інші, більш позитивні фактори”,- зазначив Андрій Ярмак.

На його думку, торговельна війна з США призведе до втрат та сповільнення економічного зростання в Китаї.

“Це також негативно вплине на розрібну торгівлю в США та в Китаї. Отже, два потужних “мастила” світової економіки трохи підсохнуть.

Крім того, Китай входить в трійку основних ринків збуту агропродукції з України. Тому коли у них проблеми – нам це не дуже вигідно. Здавалося б ми могли б десь замінити США на ринку Китаю, але, поки що, ці перспективи є дуже непевними.

Я б, все-таки, сказав, що це негативні новини для нас. Світ є занадто тісно звязаний торговельними відносинами. У двох з трьох наших найбільших імпортерів чималі проблеми”,- резюмував Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview