150670

Інсулін і антибіотики вирощують у полі та збирають комбайном

Про це розповів вчений Станіслав Ісаєнков, заввідділом Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, пише agroday.com.ua.

Бактерії, наприклад, кишкова паличка застосовуються для виготовлення антибіотиків. Їх можна робити і з допомогою рослинних технологій. У цьому випадку собівартість продукту виходить набагато нижче.

Кишкова паличка вимагає біореактора, додаткового обладнання, певну температуру, а рослини просто сіються і забираються комбайном, пояснює Ісаєнков.

Речовини, які можуть виробляти рослини, використовуються, по-перше, у фармакології, по-друге, в харчовій, і по-третє — хімічній промисловості. Системи синтезу в біотехнологіях сьогодні настільки ефективні, що хімічний синтез в деяких випадках набагато більш витратний.

Рослини можуть служити непоганими біореакторами, наприклад, накопичувати в собі корисні елементи. Наприклад, інсулін можна вирощувати, а не синтезувати. Така технологія вже використовується в США. При цьому рослинний інсулін істотно дешевше.

Інсулін не характерний для рослинного організму, тому в геном рослини додають тваринний ген, що виробляє цей необхідний медичний препарат. Вже є подібна розробка на соняшнику.

Вчені також випробують вирощування антитіл та інших сполук для потреб фармакології.

Збільшення за допомогою біотехнологій ненасичених жирних кислот у деяких рослинах може зменшити навантаження на водні ресурси, адже риби у світовому океані стає все менше. Грубо кажучи, вживання цих рослин у їжу може замінити риб’ячий жир.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з’явився перший офіційний розсадник фундука

Ця обов'язкова процедура для всіх розплідників введена постановою Кабінету Міністрів України № 97 від 21.02.2017 року.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав віце-президент «Української горіхової асоціації» Геннадій Юдін, пише kurkul.com.

Господарство отримало сертифікати підтвердження сортових якостей на сорти фундука «Барселонський», «Косфорд», «Галле».

«Сьогодні можна по-праву сказати, що Ігор Цибенко і його ФГ «Батьків Сад» — один із перших на Україні професійних розплідників фундука нового покоління з хорошою агрошколою, якісними районованими саджанцями. Ігор, як і багато горіхових «першопрохідців» набив на цьому шляху чимало гуль. І він вміє відверто розповісти про свої помилки, поділитися власним досвідом перед початківцями-горіховодами», — відмітив Геннадій Юдін.

За словами фахівця, сьогодні одна з найбільших проблем в горіховій галузі — це нестача систематизованого досвіду створення та обслуговування промислових горіхових садів із волоським горіхом та фундуком. Адже горіховий промисловий сад — це довготривалий проект, протяжністю в декілька десятків років. Ось тому починати такий проект потрібно не з покупки горіхових саджанців, а перш за все з ретельного вивчення досвіду вже існуючих садів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Громадськість закликала притягнути до відповідальності недобросовісного виробника масла

Про це повідомляє прес-служба організації, пише agropolit.com.

У зверненні зазначається про порушення законодавства України у вигляді неправомірного використання у складі масло солодковершкове 63% жирності торгової марки «Наш молочник» рослинних жирів 5% від загальної маси всупереч вимогам ДСТУ та без зазначення даної інформації на упаковці товару.

В організації додають, що це вже не перший випадок, коли «Укрпродукт груп» порушував законодавство, та випускає неякісну продукцію. В 2016 році Антимонопольний комітет України наклав штраф на «Старокостянтинівський молочний завод» в розмірі 790 000 грн за порушення технології виробництва масла солодковершкового. Також завод сплачував штрафи за порушення правил заготівлі молока від населення протягом 2015 — 2017 років.

Також «Старокостянтинівський молочний завод» не сплатив селянам Хмельницької, Рівненської та Житомирської областей за спожите молоко понад 23 мільйони ривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Смугастий рейс": херсонські кавуни прибули до Києва

"25 серпня, до причалу філії "Переяславська" причалило несамохідне судно NBL-91 разом з буксиром "Анатолій Ганькевич", завантажене першою партією кавунів, зібраних херсонськими фермерськими господарствами. Шлях через усю Україну судно пройшло трохи більше ніж за три доби" - повідомила компанія на сторінці в соцмережі Facebook в суботу ввечері.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені прогнозують 4 роки аномальної спеки

Згідно роботі, проведеної дослідниками на чолі з науковим співробітником з Саутгемптонського університету (Англія) і з Лабораторії фізики океану і дистанційного зондування в Університеті Західної Бретані (Брест, Франція) Флоріаном Севеллеком, наступні кілька років будуть такими ж аномально жаркими, пише Зерно.

Використовуючи новий метод під назвою Procast (імовірнісний прогноз), вчені, що опублікували своє дослідження в виданні Nature Communications, демонструють, що на глобальному рівні період з 2018-го по 2022 рік може бути ще більш спекотним, ніж очікувалося.

Система, розроблена дослідниками з Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS), Університету Саутгемптона і Метеорологічного інституту Королівства Нідерланди, застосовує статистичний метод для пошуку кліматичних симуляторів 20 і 21 століття з використанням кількох еталонних моделей для пошуку аналогів існуючих кліматичних умов і виведення майбутніх можливостей. Точність і надійність цієї системи виявилися, щонайменше, еквівалентними нинішнім методам, особливо для моделювання глобального потепління на початку цього століття.

За допомогою нового методу вчені склали прогноз, згідно з яким стало відомо, що середня температура поверхні землі і моря по всьому світу може бути аномально високою між 2018 і 2022 роками. Це явище ще більш помітно по відношенню до температур поверхні моря. Підвищення температури поверхні моря може збільшити активність тропічних штормів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняна птахофабрика переходить на альтернативне джерело енергії

Головний еколог МХП Олександр Семенець назвав це частиною екологічної політики холдингу, який прагне зменшити обсяги енергії, одержуваної з поновлюваних джерел, замінивши їх «зеленої» енергією, передає прес-служба «Миронівської птахофабрики».

У 2017 році на птахофабриці встановили в якості експерименту сонячну панель потужністю 9 кВт, закривши таким чином потребу в електроенергії для побутових потреб.

Заступник директора з інженерно-технічного устаткування «Миронівської птахофабрики» Денис Смірнов розповів, що найближчим часом в компанії планують збільшувати кількість панелей на птахофабриці. Окупність таких панелей складає 5 років.

«Перспективи є, хочемо весь дах обладнати панелями і повністю перейти на енергонезалежність. Розглядаємо в цьому сенсі і інші джерела альтернативної енергії, в тому числі, будівництво біогазової установки», — зазначив він.

Джерело: agroinsider.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview