"Інтернет тварин": розумні гаджети для худоби та птахів

По всій Америці фермери вже створюють інтернет-мережу для корів, свиней і курчат. Використовують будь-девайси - від мікрофонів, акселерометрів і засобів відстеження GPS до градусників, вимірників глюкози і датчиків провідності шкіри, пише aggeek.net.

За десятиліття сільськогосподарської індустріалізації технології дозволили фермерам розводити тисячі тварин одночасно, збільшуючи масштаб господарств і доходи з кожним роком. Але поки світовий попит на продукти тваринного походження зростає (в наступні 15 років він повинен вирости на 40%), число тварин, продовжує падати. З 9 мільярдами ротів, які потрібно буде прогодувати до 2050 року, агропромисловість не стане багатолюдною. Замість цього камери, мікрофони і датчики стануть замінювати очі і вуха численних фермерів.

Натільні комп'ютери для домашньої худоби вже існують у багатьох формах і розмірах - це і браслет на лапу, і пояс для живота, і бирка для вуха. Але всі вони покликані вирішити одну проблему: зберегти тварин здоровими при зростаючих масштабах сільськогосподарських операцій. Переповненість загонів і антисанітарні умови збільшують ймовірність хвороб і поранень. Сьогоднішня технологія може допомогти фермерам своєчасно надати медичну допомогу або запобігти пораненню.

Це доцільно і з точки зору захисту тварин, і з точки зору економіки. Здорові тварини дадуть більше яєць, молока і м'яса.

GPS проти курячого кліща

Споживачі не поспішають ставати вегетаріанцями, але вимагають все більшої прозорості у виготовленні продуктів тваринного походження і кращого лікування для домашньої худоби. Візьмемо, наприклад, яйця. До 2025 року експерти очікують, що сім з десяти яєць, з'їдених в США, будуть відкладені куркою поза клітиною. Але утримувати птахів у клітках - настільки звична справа, що багато фермерів навіть не замислюються, що на волі курки будуть вести себе інакше.

вольер

Не знаючи нюансів технології, це може бути страшним. Комерційні пташині вольєри без клітин - це гучні, пилові, металеві коробки c крилатим хаосом всередині. Датчики на птахах допомагають фермерам вивуджувати інформацію про кожну з 20,000 голів - засікти спалах курячого кліща, помітити бійку або лихоманку.

Одна з найбільш поширених травм у домашніх птахів - перелом грудної кістки. Щоб перевірити, чи допомагають натільні комп'ютери визначити травму, дослідник Майкл Тоскано вирішив прикріпити датчики до своїх курчат. Коли курчата проходять повз антени, вона фіксує чіп, прикріплений до лапи кожного курчати. Тоскано виявив, що у здорових і поранених курчат виявилися різні режими дня. Травмовані птиці проходили повз датчика в один і той же час, немов по будильнику. На наступних етапах експерименту Тоскано планує додати радіодетекторні датчики для відстеження рухів курей до вольєра і з вольєра, а потім і GPS-трекери для відстеження їх точних маршрутів.

Так фермери зможуть створити систему, яка автоматично визначала б ознаки хвороби або травми на основі моделей руху або температури тіла. Це дозволить більш комплексно доглядати за птахами. Наприклад, робити щеплення від кліща будуть тільки тих птахам, які вважають за краще гуляти по відкритій частині вольєра. А якщо фізично слабкі птахи будуть вибирати годівниці тільки на нижніх рівнях, фермери зможуть додавати кальцій тільки в них.

Вібропояс проти поросячої смертності

Для деяких фермерів інтерес використовувати датчики полягає не в тому, щоб знайти певну особину серед стада, а в тому, щоб знайти стадо взагалі. Велика рогата худоба переміщається по величезних пасовищах протягом багатьох місяців, і власники ранчо змушені буквально переслідувати стада - витрачаючи години і галони палива.

Мелісса Брандао спробувала вирішити цю проблеми. Спочатку її компанія HerdDogg спробувала використовувати автономний ровер, який зміг би об'їжджати по долині стадо і повідомляти його координати. Але незабаром Мелісcа залишила позаду свої інженерні амбіції, промінявши їх на простоту і практичність. Вона вирішила зайнятися приладом, з яким агроринок вже добре знайомий - вушною биркою для корів.

Її винахід транслює на смартфон або комп'ютер розташування кожного бичка, температуру його тіла і дані про мікроклімат. Мелісса запропонувала свій пілотний проект дрібним фермерам в Каліфорнії і Колорадо, які вважають за краще стійкість підприємства його масштабу. Для них це зробило смартфон таким же звичним сільськогосподарським обладнанням як совок або трактор.

belt

Є і фермери, які пішли далі, дозволяючи технології автоматично втручатися в життя тварин, коли ті наражають себе на небезпеку. Наприклад, 10% поросят вмирають через те, що їх випадково душать свиноматки, коли поросята підповзають до них в пошуках тепла. "Тисячі поросят вмирали тільки на нашій фермі", - говорить Метью Руда, менеджер великої компанії по розведенню свиней в Айові. - "Ми втрачали сотні тисяч доларів кожен квартал. Але свині досить розумні тварини. Одного разу я подумав - а чому б не спробувати навчити їх не вбивати своїх дитинчат?".

Руда придумав суміш коміра-електрошокера і фітнес-пояса. Прилад надягав на живіт свині і засікав час, коли вона йшла їсти і пити. В цей час температурні датчики допомагають зберігати в сараї досить тепла, щоб поросятам не було холодно далеко від мами. У системи є і слуховий компонент - якщо вона фіксує поросячий писк, пояс на свиноматці починає вібрувати, змушуючи її посунутися. Якщо ж свиня не реагує - комір посилає слабкий розряд електричного струму. При цьому команда Руди винайшла алгоритм, який відрізняє передсмертний вереск поросят від простих похрюкувань.
І свині, здається, дійсно вчаться - з часом система стала запускати шоковий сигнал все рідше і рідше. Зараз проект Руди, який він назвав SwineTech, співпрацює з Університетом Айови, а послугами пояса для свиней вже хочуть скористатися кілька великих американських свиноферм. Руда вважає, що така швидка слава його проекту повністю виправдана - суворі умови роботи і важка фізична праця не дозволяють фермерам розпорошувати свою увагу на неперспективні проекти. Це означає, що вони вкладають гроші не просто в хайтек-примху. Вони вкладають в майбутнє.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якою буде рентабельність основних сільськогосподарських культур

Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко. Це майже вдвічі (-43%) нижче порівняно з показниками 2016 року.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, найбільш рентабельним буде виробництво хмелю, ягід, винограду та ріпаку, а серед зернових – вівса та гречки.

Рентабельність виробництва зернових культур зменшиться проти минулого року майже вдвічі і становитиме 20,8%, зазначив академік.

Рентабельність вівса 2017 року очікується на рівні 51,0%, проти 34,4% торік та 21,5% 2015 року.

Рівень рентабельності гречки продовжить знижуватися – зі 100% у 2015 році, 87,5% у 2016 році – до 42,9% цього року.

Рентабельність рису збільшиться проти минулорічних показників в 1,2 разу і становитиме 40,7%.

Рентабельність виробництва ячменю збільшиться майже в 1,6 разу – з 25,4% минулого року до 39,5%.

Продовжить зростати рентабельність виробництва пшениці – до 34,2% проти 31,7% минулого року, та жита – до 30,8% при 24,6% у 2016 році.

Майже удвічі порівняно з показниками 2016 року прогнозується зменшення рентабельності сорго – до 12,9%, утричі – проса, рентабельність якого очікується на рівні 11,3%.

Найбільше знизиться рентабельність виробництва гороху, яка торік сягнула рекордного рівня у 76,8%. 2017 року вона зменшиться у 7,5 разу і становитиме 10,3%.

Рентабельність кукурудзи на зерно знизиться у 5,5 разу і становитиме 8,3% проти 50,3% 2015 року та 45,7% 2016 року.

Серед олійних культур збережеться тенденція до зростання рентабельності виробництва ріпаку. За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, його рентабельність збільшиться до 58,8% – проти 44,9% у 2016 році та 44,3% у 2015 році.

Збережеться тенденція зменшення рентабельності виробництва соняшника – з 80,5% у 2015 році та 63% у 2016 році – до 30,8%, тобто більш, ніж вдвічі проти минулорічного показника.

Рентабельність сої може удвічі зменшитися порівняно з показниками 2016 року і становити 25,4%.

Рентабельність виробництва цукрових буряків зменшиться порівняно з минулорічним результатом майже у 4 рази – до 6,1%.

Рентабельність картоплі, виробництво якої торік було збитковим (-3,2%), збільшиться до 35,2%.

Рівень рентабельності виробництва овочів відкритого ґрунту знизиться з 19,7% 2016 року до 7,4% цього року. При цьому виробництво овочів закритого ґрунту, рентабельність якого минулого року становила 7,7%, збільшиться до 10,9%.

Збережеться тенденція збільшення рентабельності виробництва баштанних продовольчих культур – з 17,1% 2016 року до 36,2% цього року.

Рентабельність виробництва плодів зменшиться порівняно з минулорічними показниками (12,0%) майже в 4,3 разу і становитиме 2,8%.

Рентабельність ягід, яка торік майже в 1,2 разу перевищила показники 2015 року і становила 104%, знизиться до 70,5%.

Рентабельність виробництва винограду продовжить зменшуватися – з 102,3% у 2015 році та 74,6% у 2016 році – до 51,2% цього року.

Рентабельність виробництва хмелю прогнозується на рівні 83,0% проти 100,4% у 2016 році.

Хоча у 2017 році рівень рентабельності переважної більшості культур зменшиться, що пов’язано зі стабілізацією інфляційних процесів у вітчизняній економіці, виробництво усіх видів рослинницької продукції буде рентабельним, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти спрогнозували, наскільки здорожчає хліб

В Україні знову подорожчає хліб.

В Асоціації фермерів та приватних землевласників прогнозують, що наступного року ціни зростуть на 26%. Про це повідомляє ТСН.

Однак, подорожчання не буде різким – по 2% щомісячно. Основна причина – ціна зерна на експорт. Цього року хліб уже подорожчав, що пояснюється зниженням врожаю зернових у світі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Україні найкраща урожайність цукрових буряків

Про це повідомляє прес-служба НАЦУ "Укрцукор".

«Кампанія по збору «солодких» коренів цього року проходить жвавіше, адже на аналогічну дату минулого року було викопано на 6% менше. Всього накопано 13,05 млн т цукрових буряків, за середньої урожайності 452 ц/га. У порівнянні з минулим роком урожайність цукрових буряків зменшилась на  26 ц/га ( або 5%)», - коментує аналітик сировинних ринків та сільського господарства НАЦУ «Укрцукор» Василь Долінський.

Більше половини усіх цукрових буряків зібрали у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Полтавській областях. Вінниччина знову є беззаперечним лідером за обсягами вирощування коренеплодів – валовий збір вже наближається до позначки 2,5 млн т. За лідером слідують Хмельниччина – 1,8 млн т, за нею - Полтавщина та Тернопільщина із валовим збором по 1,4 млн т.

Найкращу урожайність «солодких коренів» зафіксовано на Херсонщині , де дощувальні зрошувальні машини забезпечили 739 ц/га цукрових буряків. Найкращі результати без зрошення отримали господарства в Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях – 540-570 ц/га у заліковій вазі. Найгірші результати показали Харківська, Сумська, Кіровоградська, Полтавська області – 350-390 ц/га.

Нагадаємо, за прогнозами асоціації, валовий збір цукрових буряків досягне 13,8-14,0 млн т.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З початку року зарплата у сільському господарстві зросла майже на третину

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Загалом, у січні-вересні цього року середня заробітна зарплата у сільському господарстві склала 5 585 гривень, що 47% більше ніж за аналогічний період минулого року.

Середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві, разом із лісовим та рибним господарством, у січні-вересні 2017 року складала 5 863 грн (у січні-вересні 2016 року – 4 060 грн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому ДФС списує аграріям кошти з рахунків у системі адміністрування ПДВ?

Як виявилося, Державна фіскальна служба проводила помісячний перерахунок показників сум перевищення в накладних, починаючи з 1 липня, пише Аgravery.com.

В  результаті такого перерахунку майже у всіх підприємств, що застосовували спеціальний режим оподаткування, виникло від’ємне значення по формулі у СЕА ПДВ.

«Наші кошти списалися 15 листопада. Ви знаєте, дивлюся як вони їх знімали, і не можу знайти логічного пояснення, бо списання із загальної декларації робилося два рази. Навіть уявлення не маю, чого вони їх зняли. Ми одразу звернулися до Всеукраїнської Аграрної Ради, щоб дізнатися, можливо, не лише в нас така проблема, і виявили, що таки дійсно ми не одні», - розповіла Інна Мельник, бухгалтер підприємства «Перлина Поділля» (Хмельницька обл.).

«26 жовтня я помітила, що кошти з нашого рахунку пропали, хоча увечері я зробила витяг і все було добре. Ні Податкова, ніхто ніяк пояснити мені це списання не може, я не розумію, на яких підставах це відбулося, і найголовніше, навіть якщо ці гроші знялися, чому ця інформація не потрапляє до нас у витяги. Я вже дзвонила і на гарячу лінію, і писала листа, але реакції поки що не отримала», - скаржиться головний бухгалтер господарства «Відродження» (Черкаська обл.), Ірина Ткаченко.  

Як пояснила партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine, голова Податкового комітету Громадської ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Ольга Богданова списання коштів відбулося тому, що Державна фіскальна служба проводила перерахунок показників сум перевищення за накладними і коригуваннями за липень-жовтень, щоб мати в базах суми не наростаючим підсумком, а помісячно. Експерт розповіла, що таким чином ДФС виконувала вимоги Податкового кодексу щодо реєстрації накладних/коригувань із запізненням в рахунок показника «Сума перевищення», незважаючи на розмір показника «Сума накладної».

«Зареєструвати із запізненням можливо тільки податкові накладні за ті звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у податкових деклараціях, над сумою податку, що міститься в податкових накладних і розрахунках коригування, зареєстрованих в реєстрі», - зазначила Ольга Богданова.

Однак, за словами аудитора, агросектор неочікувано постраждав від дій ДФС. Податківці перерахували суми перевищення окремо по загальних деклараціях (у порівнянні із зареєстрованими податковими зобов’язаннями по податкових накладних/коригуваннях) та по скорочених деклараціях (у порівнянні із зареєстрованими податковими зобов’язаннями по окремих накладних за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування). В результаті такого перерахунку майже у всіх підприємств, що застосовували спецрежим ПДВ, виникло від’ємне значення по формулі у СЕА ПДВ.

«Але є й інші причини виникнення від’ємного значення за результатами такого перерахунку. Законодавчі підстави саме для такого алгоритму перерахунку є сумнівними, оскільки закон не містив і містить норм щодо визначення окремого показника формули СЕА ПДВ окремо по загальній та скороченій декларації», - наголосила Ольга Богданова.

Експерт порадила агропідприємствам переконатися, що вони не потрапили в цю ситуацію. А в разі, якщо виявлять списання коштів, звернутися на гарячу лінію щодо протидії корупції в ДФС, зафіксувати негативні наслідки і вимагати проведення перерахунку за новим алгоритмом (без перерахування показника «Сума перевищення» окремо по декларації загальній і скороченій). «Позиція щодо негативних наслідків такого перерахунку доведена до ДФС та Мінфіну і наразі тривають роботи, щодо змін алгоритму проведення такого перерахунку сум перевищення. Очікуємо, що найближчим часом в наслідок проведення нового перерахунку показник формули у СЕА ПДВ буде анульовано», - зазначила Ольга Богданова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview