Іранці вирішили вирощувати зернові в Україні

Про це заявив надзвичайний і повноважний посол Ірану в Україні Мохаммад Бехешті-Монфаред, пише НВ.

“Вже підписана угода про розвиток екстериторіального господарства — оренди іранськими підприємствами сільськогосподарських угідь в Україні, а саме в Одеській області”, - розповів він.

Посол також відзначив, що більша частина загального українського експорту до Ірану становить сільськогосподарська та харчова продукція.

Зокрема, Іран є третім найбільшим покупцем української соняшникової олії після Китаю та Індії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які перспективи експорту українського часнику

Про це розповіла директор фірми UkrUP Анна Морозова, пише propozitsiya.com.

Справді, якість українського часнику невисока, через що досить складно знайти велику партію однорідної й високої якості. Причинами досить низької якості товарного часнику є брак якісного посадкового матеріалу та спеціалізованої техніки за доступною ціною. Перешкоджає становленню часникової галузі навіть… менталітет основної маси виробників. Це виражається в небажанні взаємодіяти між собою, неготовності до кооперації та бажанні заробляти не менше, ніж «подвійний підйом».

Разом з тим на нашому боці – природа (грунти та клімат), дешева робоча сила, настороженість споживачів до китайського часнику. Все це вкупі дало змогу скоротити імпорт часнику в Україну з 11,7 тис. т в 2011 р. до 3 тис. т у 2016 р.

Тож, з одного боку, вітчизняним виробникам вдалося в кілька разів знизити ринкову частику імпорту. З іншого – ще є потенціал для подальшого нарощування виробництва.

І навіть коли Україна зможе повністю задовольняти попит внутрішнього ринку, перспективи у часникового бізнесу залишаться. «Навіть при такій низькій, як зараз, ціні на китайський часник, і достатній наявності партій останнього досить високої якості,  на світовому ринку існують ніші для українського продукту», - впевнена Анна Морозова.

Щоб знайти такі ніші, вона закликає проаналізувати ті країни, які імпортують багато часнику. До таких належать Індонезія (найбільший світовий імпортер, який завозить 480 тис. т. на рік), Бразилія (понад 165 тис. т), Малайзія (115 тис. т), США (87 тис. т), ОАЕ (майже 60 тис. т), Італія (29 тис. т) і Німеччина (22 тис. т.). Деякі з цих країн, як зауважує А. Морозова, мають досить високі (фактично заборонні) мита на китайський часник і порівняно низькі на український. І ці країни могли б стати для українського часнику вікном на світовий ринок.

Нам сприятиме й те, що споживачі насторожено відносяться до китайського часнику не тільки у нас, а й у низці іноземних країн, зокрема, європейських. Водночас Україна, за словами Анни Морозової, має серед споживачів цих країн позитивний імідж аграрної країни, яка вміє добре вирощувати сільгосппродукцію і через свою бідність застосовує мало пестицидів. Тож за вирощування часнику можна сміливо братися, якщо чітко сформувати перспективу свого бізнесу, а не обмежуватись лише мріями гребти гроші лопатою.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині виробляють біогумус за допомогою черв’яків

Про це пише agravery.com.

Підприємство має турецькі інвестиції, займає територію давно занедбаної ферми, пропагує екологічне землеробство, дає робочі місця і має багаторічні плани роботи на території Херсонщині.

Це найбільша в Україні ферма, що виробляє біогумус за допомогою каліфорнійських черв’яків. Кільчасті займають 21 «клітку», щодня гумус «зростає» на 10 см, через тиждень субстрат готовий і його очікує 3 місяці сушки. Добрива використовуються в Україні та експортуються в Середню Азію, В’єтнам, Корею та ін. Сьогодні ґрунти виснажені хімічними обробками і біогумус — одна із ефективних складових вирішення цієї проблеми.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Третина насіння на українському ринку — підробка та контрабанда

За словами Сюзанни Григоренко, виконавчого директора Насіннєвої асоціації України, через високу кількість контрабанди та підробок аграріям слід купувати посівний матеріал лишу у офіційних представництвах насіннєвих компаній, пише superagronom.com.

Про це Сюзанна Григоренко розповіла у ході проведення міжнародної виставки  «АгроВесна-2018». За оцінками експертів асоціації, від 25 до 30% насіння на українському ринку не відповідає належній якості, у переважній більшості — це підробки.

Виконавчий директор Насіннєвої асоціації України радить вітчизняним аграріям купувати насіння лише у офіційних представництвах насіннєвих компаній, аби уникнути в подальшому втрат врожаїв та не завдавати цим самим шкоди навколишньому природному середовищу.

«Наслідки від такого неефективного використання можуть проявлятись протягом декількох наступний років. Контрафактне насіння не лише не дає очікуваного врожаю, а й може шкодити екології через неефективне використання добрив і ЗЗР», — зазначила експерт.

При змиві, невикористані речовини потрапляють у водойми, що призводить до погіршення якості води у річках та озерах.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як змінилася вартість м'ясного кошику

Про це повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає УНН.

За його словами, найбільше додали в ціні свинина та сало – 39 грн та 32 грн за кілограм. Кілограм яловичини подорожчав в середньому на 26 грн, кілограм ковбаси вареної і філе курки – на 21 грн. Серед усіх видів м'яса найменше додала в ціні курка в тушці – всього 13 грн.

"На кінець січня кілограм яловичини з кісткою можна було купити в середньому за 117 грн, свинини – за 110 грн, філе курятини – за 92 грн, варену ковбасу – за 83 грн, сала – за 72 грн, а тушку курки – за 55 грн", - розповів експерт.

На кінець 2018 року вартість м’ясного кошика становила в цілому 529 грн.

"Тобто індекс м’ясного кошика за рік зріс на 40%, або на 152 грн", - пояснив О.Дорошенко.

Нагадаємо, за даними експертів, собівартість м'яса формують 5 основних показників: ціни на кормові, комунальні послуги, вартість паливно-мастильних матеріалів, рівень заробітних плат у секторі і співвідношення національної валюти по відношенню до євро.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На експорті бобових Україна заробляє більше, ніж на молоці

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО.

Більш того, за підсумками 2017 року бобові ввійшли в ТОП-10 товарів українського аграрного експорту.

«Експорт бобових дає більше виручки, ніж експорт меду, молокопродуктів, горіхів, свіжих фруктів навіть разом з овочами, а також більше, ніж експорт борошна, сокових концентратів і т.п.», — акцентує Ярмак. Причому зовнішні поставки бобових зростають дуже швидко. Тільки за 2017-й експорт зріс відразу на 64% і приніс Україні $193 млн.

За словами фахівця, все більше аграріїв цікавляться, де купити насіння сочевиці, нуту, гороху чи інших культур. А потім — куди збути врожай.

Нарощування виробництва бобових має позитивний ефект, адже збагачує ґрунт азотом.

До слова, непогані успіхи в експорті бобових демонструє Узбекистан. Фактично на продажі самого машу (родич квасолі) країна отримує $0,5 млрд виручки щороку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview