178171

Італійці відмовляюся від черешні на користь ківі

За свідченням економіста інвестиційного департаменту ФАО Андрія Ярмака, італійські фермери вже не вважають виробництво черешні таким привабливим, як раніше. Це спричинено високим інвестиційним навантаженням та сильною конкуренцією на ринку. І все частіше садівники обирають замість черешні ківі. Виробники, які все ж продовжують цей бізнес, вирощують черешню під накриттям. Сітка убезпечує від дощу та шкідників і стає гарантією якості, і, відповідно, вищої ціни.

Як зазначає Андрій Ярмак на своїй сторінці у фейсбук: "Найбільша проблема - це збирання врожаю. За інформацією садівників збирання 1 кг черешні в Італії коштує приблизно 1 євро за кг (30 грн/кг). При роздрібній ціні від 3,5 до 5,0 євро, з яких 1 євро мінімум іде торгівлі, заробити на черешні в Італії надзвичайно важко! Для порівняння - в Україні збір 1 кг черешні коштує в 5 разів дешевше (приблизно 5-7 грн/кг). Більше того, вартість збирання черешні в Італії є приблизно такою самою, як в Україні роздрібна ціна на цей товар!"

Експерт наголошує на необхідності постачати українську черешню до ЕС автотранспортом. Адже якісний український продукт буде конкурентним на ринках Европи.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Топ-10 трендів в АПК, які скоро прийдуть в Україну

Теґи: 

Звичні комбайни та сівалки модифікуються до невпізнання, кількість працівників на 1 га сільгоспугідь скорочується в рази.


Зниження цін на продукцію АПК на тлі рекордних врожаїв по ідеї повинно стимулювати аграріїв до переробки і створення товарів з високою доданою вартістю. Однак українські компанії поки не поспішають наслідувати приклад зарубіжних колег.

Яким буде сільське господарство в найближчому майбутньому? Яких змін чекати і до чого варто готуватися українським фермерам? LIGA.net побувала на Міжнародній зерновій конференції в Лондоні (IGC 2017) і вивела топ-10 трендів в АПК, про які говорили її учасники. Частина з них вже досягли нашої країни, інші ось-ось доберуться.

Омолодження фермерства та фокус на невеликі ферми

Незабаром відбудеться омолодження підприємців, які займаються сільським господарством. Середній вік фермера в США - 57 років, а 30% з них - старше 65 років. У Європі цей показник приблизно такий же. Середньосвітовий показник - 55 років.

У агросектор активно приходять підприємці-фермери 30-35 років - з'являються невеликі фермерські господарства, які за рахунок новітніх технологій роблять агробізнес успішнішим.

У той же час тренд на відхід від великих холдингів в світі буде проявлятися все яскравіше. Типова ферма в Європі з земельним банком 2000 гектарів може коштувати близько $ 10 млн, включаючи вартість землі.

В Україні поки цей принцип не працює - холдинги нарощують земельні банки, а фермерські господарства зберігають розміри своїх земель.

Ставка на технологічність

Фермери в світі все частіше використовують наукові розробки, щоб стати більш конкурентними і незалежними. Нові продукти, засновані на аерофотознімках, датчиках, грунтових картах і мільйонах метеорологічних даних, вже стали невід'ємною частиною "розумної ферми". Володіння технологіями стає конкурентною перевагою.

В Україні до технологій сьогодні особливе ставлення. Майже всі великі агрохолдинги вже давно практикують точне землеробство. Однак більш широке поняття - smart farming  тільки входить в будні українських аграріїв. За словами засновника компанії SmartFarming Артема Бєлєнкова, тільки 3-5% українських агрокомпаній готові до впровадження новітніх технологій. Більшість лише використовують вдалі приклади конкурентів. Ноу-хау активно впроваджують "Кернел", "Миронівський хлібопродукт", "Сварог Вест Груп", "Індустріальна молочна компанія", "Астарта" та ін. Для дрібних фермерів нові технології часто залишаються недоступними.

Розвиток біотехнологій

Суперечки навколо ГМО не вщухають вже багато років. Якщо в США є система реєстрації модифікованих рослин, то в Україні поки офіційно немає заборони на ГМО.

Тим часом світові розробники технологій генної інженерії вже прийшли в сільське господарство.

Замість спірних генно-модифікованих культур впроваджуються і альтернативні методи. Такі технології доступні і в українських дослідницьких центрах глобальних компаній. Зокрема, Dupont Pioneer розробила методику редагування генома Crispr-Cas, а модифіковані гібриди вже ростуть по всьому світу.

Вузька спеціалізація

Агробізнес стає все більш спеціалізованим. У 1982 році 35% всіх американських ферм виробляли кукурудзу, але в 2007 році її вирощували тільки 22% ферм. Сьогодні фермери диверсифицируются за родом діяльності: одні компанії спеціалізуються на виробництві органічних культур і продуктів без ГМО, інші - на виробництві соєвих бобів і кукурудзи з високим вмістом крохмалю.

Цей тренд прийшов в Україну кілька років тому. Аграрії зрозуміли, що нішеві напрямки - соя, рапс - більш вигідні, ніж вал традиційних зернових. Однак з часом вони перейшли в групу основних культур. Сьогодні сою та ріпак вирощує кожне друге господарство. Фермери шукають нові, більш прибуткові нішеві культури. Наприклад, розвивається вирощування льону та гороху.

Нестача ресурсів і кліматичні зміни

Фермери повинні бути готові до того, що природні ресурси можуть вичерпатися або втратити свої родючі властивості. Наприклад, в Америці з 1961 року за рахунок зрошення вдалося домогтися приросту виробництва продовольства більш ніж на 40%.

Але підземні джерела виснажуються. Американські вчені турбуються, що водоносний горизонт Огаллала, який забезпечує 30% підземних вод зрошення в США, з часом втрачає свої запаси. Зміна клімату також створює проблеми. Вчені вважають, що підвищення температури на кожні 1,8 ° F знижує врожайність на 10%.

Дефіцит води в силу потепління відчувають і українські аграрії. На полях все частіше з'являються зрошувальні системи, створюються штучні водозабори.

Зміна товарної кон'юнктури

Сьогодні ресурсні ринки настільки волатильні, що про стабільні ціни не доводиться говорити. Наприклад, коливання цін на нафту впливають на сільськогосподарські ринки.

Прогноз врожаю кукурудзи в майбутньому менш оптимістичний, ніж в останні роки, оскільки ціни на кукурудзу і біопаливо багато в чому залежать від цін на нафту. Хоча попит на сою залишиться високим.

Українські фермери, як і їхні закордонні колеги, звикли до того, що ціни на зернові в останні три роки досить волатильні. Вони остерігаються прогнозів, але при цьому збільшують врожаї і збувають левову частку продукції у вигляді сировини.

Зміна м'ясних вподобань

Споживання м'яса в світі зростає. До 2022 року споживання м'яса і птиці в Китаї, згідно з прогнозами, виросте на 15,2%. Є й інший тренд: переваги жителів планети змінюються в сторону дієтичного і більш дешевого курячого м'яса.

Ця хвиля вже добралася до України - курятина стає самим високомаржинальним видом м'ясної продукції в країні.

Публічний контроль за захворюваннями тварин

Гуманні методи в системі забезпечення безпеки тваринництва стають основним трендом. Великі харчові компанії і мережі супермаркетів поступово відмовляються від використання небезпечної тари, все більш жорстким стає законодавство в сфері АПК.

В Україні прийнята частину законів про харчову безпеку. У них є норми про сертифікацію, походження товарів, вимоги до результатів лабораторних досліджень та ін.

Здоровий спосіб життя і тренд на екологію

Фермери все частіше відмовляються від добрив і пестицидів. Органічні товари вважаються безпечними для здоров'я, а постулати екологічних організацій все глибше проникають у свідомість людей.

Попит на органіку в Україні зростає вже кілька років. Більш того, підтримка виробництва натуральних продуктів без використання хімічних речовин і добрив задекларована на рівні Міністерства аграрної політики і продовольства.

Державна аграрна і економічна політика

Фермери повинні бути готові до макроекономічних змін. Епоха криз триває вже понад 10 років, і немає ніяких підстав очікувати, що незабаром вона закінчиться.

Аналітики радять пильно стежити за тим, як розвиваються найбільші світові економіки, не забуваючи і про власну.

В Україні фермерам все ще надають підтримку - дотації з державного бюджету виділяються пропорційно обсягам виробленої продукції. Однак дотуються не всі галузі. Рано чи пізно агробізнесу доведеться виживати за свій рахунок.

Марія Бровинська

 

Половина твердих і плавлених сирів в Україні сфальсифіковані - результати перевірки

Про це повідомляє голова правління незалежної громадської організація «Громадський контроль захисту прав споживачів» Владислава Миронова, пише ГолосUA.

Експерт інформує, що організація «Громадський контроль захисту прав споживачів», провівши в травні цього року дослідження якості сирів твердих і сирів плавлених, що реалізуються на споживчому ринку України, прийшла до невтішних висновків.

«Результати перевірки є невтішними: з 34 зразків, які були досліджені в ДП «Укрметртестстандарт», 17 виявилися фальсифікатом, тобто 50% нібито натуральних молочних продуктів містили в своєму складі жири немолочного походження (від 15% до 100% немолочного жиру)», - констатують в організації.

«На жаль, на сьогоднішній день з боку держави відсутній дієвий контроль за якістю і безпекою товарів. Ринок продовжує насичуватися фальсифікованими товарами, а підприємства в свою чергу продовжують виробляти і постачати на споживчий ринок нестандартну, неякісну, фальсифіковану продукцію та отримують надприбутки за рахунок обдурених споживачів», - підкреслює глава організації.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Скільки коштуватиме картопля восени

Фермери добре заробили, — розповідає gazeta.ua 40-річний Микола Гудило з Херсона.

"Втрати були через заморозки в травні. У корчі менше картоплин, вони дрібніші. Торік у цей час я продавав крупну бульбу, переважно везли її в Білорусь, Росію. Цього року нема сенсу оптом здавати. Вийде дешевше, ніж на базарі. Основні покупці картоплі — Київ та Одеса. Щодня одна машина вантажиться. У решту міст беруть менше, — говорить фермер. — Займаюся овочами 15 років. Кажуть, цей рік поганий. Не погоджуюся. Погода не вплинула на врожайність моркви, буряку, зеленого горошку, кабачків. Зараз оптом продаємо кабачки по 5 гривень. Торік у цей же період за них давали 1,5 гривні. У липні ми взагалі перестали збирати цей овоч із полів. Бо заробітків не вистачало, щоб оплатити роботу працівників. Цього року думав не садити кабачки. Але друг умовив".

Рання капуста добре продалася. А от із середньою гірше. Заморозки були якраз у час висадки розсади. Вона підмерзла. Головки достигають із запізненням. Через це вийшла велика перерва між ранньою та середньою капустою. Ціна росте, бо попит великий, а товару нема.

Найгірше холодну дощову погоду переносять огірки. Торік вибірку з поля робили щодня. Зараз — двічі на тиждень. Також змушений додатково удобрювати, кропити від хвороб. Рахували з напарником, що не можемо віддавати огірки дешевше 4 гривень.

Польові помідори торік в червні вже достигали. Нині лише починають рожевіти. Є плантації, де довелося пере­саджувати розсаду цілими рядами. Дешевих помідорів чекати не варто. Торік восени їх із поля продавали по 50 копійок. Цього року будуть дорожчі.

"Кілограм пізньої картоплі на осінь коштуватиме 5–7 гривень, — каже фермер із Миколаєва 35-річний Сергій Олещук. — Вона не постраждала ні від морозу, ні від холоду. Господарства потроху скоротили врожай, але понад 90 відсотків всієї картоплі вирощується в домогосподарствах людей. До того ж у фермерів нема надії на експорт. Якщо й продаватимуть за кордон, то невеличку частину. Тому всі працюють на внутрішній ринок. Перевіряв — у корчі по 12–15 картоплин. Це хороша зав'язь".

Рання картопля коштує майже вдвічі дорожче, ніж торік у червні. Цибуля — в 1,5 разу. Найбільше зросла ціна на капусту — в 10 ­разів.

"Висока вартість капусти пов'язана з торішніми низькими цінами, — розповідає експерт плодоовочевого ринку  Тетяна Гетьман. — Фермери мали збитки. Дехто навіть лишив капусту на полях, бо була по 80 копійок за кілограм. Цього року скоротили площі під цю культуру. Посадили броколі, цвітну, пекінську, перець, кабачки. Як ніколи, користується попитом торішня цибуля. Минулого тижня її продавали по 8–9 гривень за кілограм. Це була рекордна ціна для цього періоду року. Навіть почали завозити з Польщі, бо великий попит. Рання цибуля менш популярна через високу ціну — 11–13 гривень за кіло".

"Кілограм часнику продають по 35–50 гривень за кілограм. Це вдвічі дешевше, ніж торік", — говорить експерт плодоовочевого ринку 40-річна Тетяна Гетьман.

Торік часник завозили з Китаю. Він був дорогим. Українські фермери засадили ним тисячу гектарів. Думали заробити. Але виявилося, в Україні бракує експертів із вирощування цієї культури. Врожай гірший, ніж за кордоном. На імпорт часник не годиться. Весь товар пішов на внутрішній ринок. Тому ціни і впали.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Польові роботи аграріїв обійшлися в рекордну суму, влада компенсувала мінімум

Таку думку висловив експерт з аграрних питань Денис Марчук, пише ГолосUA.

«Посівна кампанія виявилася значно дорожчою, ніж в минулому році - якщо в минулому році витрати досягали 95-96 млрд грн, то в цьому році на це пішло більше 100 млрд грн», - зазначив експерт.

За його словами, з початку поточного року частково функціонує система компенсації витрат аграріїв на покупку нової сільгосптехніки. Але через те, що у аграріїв були вимиті обігові кошти, а розмір бюджетних дотацій був невеликий, вони не змогли дозволити собі такі покупки.

Решта ж витрат на польові роботи, як підкреслив експерт, повністю лягли на плечі сільгоспвиробників.

Так, за даними Дениса Марчука, якщо в минулому році аграрії придбали техніки на 10 млрд грн, то в поточному році загальна сума закупівлі не перевищила 3,5 млрд грн.

Нагадаємо, МінАПК повідомило, що проведення весняно-польових робіт в поточному році обійдеться аграріям майже в 95 млрд грн, причому на 90% це будуть власні кошти аграрних підприємств.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

"Хлібне перемир'я": чого просять аграрії в ОБСЄ та Нормандської четвірки

Аграрії Донеччини просять посередників із Нормандської четвірки та ОБСЄ домовитися з російсько-окупаційними військами про місяць затишшя. Так зване "хлібне перемир'я" їм потрібне, щоб розпочати жнива. Про це повідомляє 5 канал.

Селяни скористалися затишшям навесні і встигли засіяти поля поблизу окупованих територій. Тепер турбуються, чи зможуть зібрати врожай у липні, а до цього - провести польові роботи через обстріли бойовиків. Окрім пошкодженої техніки, вони втрачають найцінніше - своїх працівників.

"У нас вже загинули два трактористи, двоє поранені. Кілька людей постраждалих та контужених", - зазначає голова Павлопільської сільради Сергій Шапкін.

Свої вимоги аграрії виклали у листі, в якому, зокрема, запросили режим тиші під час збирання врожаю.

"Ми звернулися до Нормандської четвірки, звернулися в ОБСЄ .... Ми очікуємо, що нашу ініціативу підтримають. Ту ініціативу, що ми назвали "хлібне перемир'я". Вона спрямована на те, щоб під час збирання врожаю не було військових дій", - зазначає голова селищної ради Сартани Олександр Куркчі.

Зі змістом листа аграріїв - представники чотирьох місцевих рад – Сартани, Павлополя, Чермалика та  Лебединського - ознайомили заступника голови  ОБСЄ в Україні Александра Хуга.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.