150670

IX Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями»

Цьогорічний формат події змінює звичний готельний  конференц-зал на виробничий павільйон!

Дата: 19-20 вересня 2018 року
Місце: виробничий павільйон агрохолдингу «Агро-Регіон», вул. Соборна, 59, с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київська область.

Ключова тема конференції: Агробізнес 2018: АГРО чи БІЗНЕС

Основні теми:

Генетичне редагування агробізнесу: балансування між фермерством та бізнесом;

Інновації як виклик. R&D чи пошук готових ідей (Corporate Venture);

У пошуках оптимального розміру: міжсекторіальний досвід;

Корпоративна соціальна відповідальність (CSR): більше ніж «благодійність».

Ключові спікери:

Міхаель Хорш, засновник, генеральний директор, Horsch (Німеччина). Видатний конструктор та інноватор, співвласник компанії сімейного типу з виробництва с/г техніки, що має щорічний обіг півмільярда євро; стратег та футуролог.

«Ми з моїм братом дуже «агресивні» підприємці. Постійно критикуємо один одного, ставимо перед собою виклики. Завдяки цьому ми створюємо середовище, яке мотивує нас ставати більш інноваційними. Наша команда робить неймовірні речі на науково-дослідному полі розміром в 6 тис. га. Компанія ставить перед собою декілька ключових завдань. По-перше, це повна автоматизація, і ми говоримо саме про роботизацію підприємства. Якщо брати до уваги наш R&D відділ,то ми використовуємо багато нових технологій, зокрема програми симуляції, 3D-принтери тощо. Комп’ютерні симуляції забезпечують нас більш точними даними, аніж випробування в польових умовах. По-друге, компанія намагається знайти баланс між використанням ЗЗР та механічною культивацією для того, щоб піклуватися про навколишнє середовище», – ділиться робочими моментами Міхаель Хорш. 

Фабіо де Резенде Барбоса, генеральний директор, NovAmerica (Бразилія). Фабіо де Резенде Барбоса працював у Франції, Тайвані, Кореї та Австралії. У 2005 році повернувся на Батьківщину, а уже в 2008 році був призначений відповідальним за всі операції компанії NovAmerica у Бразилії. Сьогодні NovAmerica є найбільшим незалежним виробником цукрової тростини із земельним банком 85 тис. га та має посіви зернових культур (соєвих бобів та кукурудзи) на 5 тис. га.

Фабіо де Резенде Барбоса акцентує увагу на тому, як технології вже змінили процес управління та роботу в NovAmérica: «Сьогодні всі замовлення обробляються за допомогою програмного забезпечення. Ділове спілкування все більше переходить в цифровий формат: через соціальні мережі чи мобільні додатки. Раніше  погодження окремого процесу займало від 15 до 20 днів, а сьогодні 78% відкритих питань закриваються протягом 2. Наша ціль – 100% в день поданої заявки».
Клеман Куссенс, генеральний директор, Agro KMR (Франція-Україна). Компанія обробляє близько 11 тис. га землі у Дніпропетровській області силами всього 42 працівників, що в 4-5 разів менше, ніж у середньому по Україні. Підприємство з французькими інвестиціями в Україні працює вже 12 років, використовуючи новітні технології і демонструючи високі показники продуктивності. Злагоджена колективна робота професіоналів – ось основний секрет успіху Agro KMR. Основні принципи кадрової політики компанії – це побудова команди на людських відносинах та взаємоповазі. «В Україні є люди, котрі хочуть працювати, та великі площі родючих чорноземів – саме ці два компоненти забезпечують високу ефективність агробізнесу. Ми мотивуємо наших працівників як фінансово, забезпечуючи належний рівень оплати, так і надаючи гідні умови праці та соціальне забезпечення», – коментує Клеман Куссенс, генеральний директор, Agro KMR.
Другий день конференції LFM проходитиме у форматі польової події, де буде представлено 25 провідних брендів с/г техніки.


Детальніша інформація про захід ТУТ.

З питань участі у події звертайтеся, будь ласка, за телефонами: (044) 236-21-10, 236-21-13 або електронною поштою: derdiichuk@ucab.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Порошенко підписав закон, який полегшить роботу сімейних фермерських господарств

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання cтворення та діяльності сімейних фермерських господарств». Про це повідомляє прес-служба президента, пише Главком.

Закон спрямований на отримання офіційного статусу сільським населенням, яке працює на своїй землі, що дозволить легально продавати свою продукцію і отримати соціальний захист та право на пенсію. Документом вносяться зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». 

Зміни передбачають віднесення до платників єдиного податку четвертої групи фізичних осіб - підприємців, які організували фермерське господарство, за умови відповідності сукупності певних критеріїв та визначення особливостей їх державної реєстрації/анулювання реєстрації, податкового обліку і звітності, сплати єдиного податку тощо. Також міститься встановлення державної допомоги по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (від 10% до 90% мінімального страхового внеску) для кожного із членів фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів Державного бюджету України через механізм доплати на користь застрахованих осіб-членів сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Документом також передбачено уточнення положень щодо створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи. Реалізація Закону дозволить створити умови для започаткування сімейних фермерських господарств та детінізацїї підприємницької діяльності в агарній сфері, що позитивно вплине на зростання надходжень до місцевих бюджетів від сплати податків і створення нових робочих місць на селі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні почастішали орендні війни за землю

Про це пише Олена Сукманова, заступниця Міністра юстиції з питань державної реєстрації, у своїй колонці для Економічної правди.

Як зазначає Сукманова, "за законом пріоритетне право на викуп земельної ділянки має її орендар. Тому зараз і почалися такі собі орендні війни, коли багато хто за будь-яку ціну хоче мати в оренді землю, щоб у випадку зняття мораторію мати право її викупу".

За словами заступниці міністра юстиції, кандидати в орендарі застосовують всі доступні методи: і підробляють договори оренди, і використовують психологічний тиск, і залякують власників земельних ділянок тим, що після зняття мораторію їх землю примусово викуплять за смішні гроші тощо.

"Зараз важко спрогнозувати, коли і за яких умов буде скасовано цей мораторій. Це рішення за політиками. Але всі повинні чітко розуміти, що ця міра є тимчасовою. А тому головним завданням органів виконавчої влади був і є захист права власності людей на землю за будь-яких обставин", - каже вона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зернотрейдери та Мінагрополітики погодили об’єм зерна для експорту

Такі обсяги погодили Мінагрополітики та експортери зерна під час підписання відповідного Меморандуму про взаєморозуміння сьогодні, 10 серпня, передає прес-служба Мінагрополітики.

Перегляд вище зазначеного обсягу для експорту буде здійснено за результатами завершення жнив пшениці, однак не пізніше 28 вересня 2018 року.

Даний документ є одним із факторів збереження балансу між внутрішнім споживанням зернових та експортними можливостями.

На ринку зернових підписання Меморандуму знаменує старт нового маркетингового року.

За попередніми підсумками 2017-2018 року, Україна експортувала 39,4 млн тонн зернових. З них, пшениці – 17,1 млн тон. Найбільшими покупцями українського зерна у І півріччі 2018 року були країни Африки, Азії та Європи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні 65% плодово-ягідної продукції не доходить до споживача

Про це заявила доктор технічних наук, професор Таврійського державного агротехнологічного університету Олеся Прісс, під час практикум-дискусії «Фруктове довголіття: післяврожайна доробка, кращі практики», пише Пропозиція.

Науковець наголосила, що відсоток втрат не може дорівнювати нулю. Але його можна суттєво скоротити.

«В Україні близько 65% усієї вирощеної продукції просто не доходить до споживача. Від 30 до 35% втрачається ще на етапі первинної обробки – це продукція, що не відповідає стандартам якості, 10% псується під час збуту, ще 25-30% — під час зберігання та реалізації кінцевому споживачу. У країнах із гарно розвиненими технологіями, наприклад, у Нідерландах, відсоток втрат не перевищує 35%. На сьогоднішній день спроби ще більше скоротити цей показник виявилися економічно необґрунтованими», — каже фахівець.

Основними причинами високого відсотку втрат продукції в Україні є нестача ємностей для зберігання, порушення температурного режиму до та під час завантаження продукції у транспорт, погане пакування, транспортування без охолодження, багаторазове перевантаження продукції через недосконалу структуру ринку та неврахування біолого-фізіологічних особливостей конкретного продукту.

Дослідниця відділу післязбиральної науки для свіжої продукції СГДО Вулкані Центр у Бейт-Даган Една Песіс стверджує, що  для розуміння основ зберігання різних фруктів та ягід потрібно, перш за все, розбиратися у їхній фізіології. Важливою частиною сучасних технологій зберігання свіжої плодоовочевої продукції є застосування у сховищах двох основних речовин: етилену та 1-метилциклопропену (МСР).
Весь цикл життя ягід після збирання з поля пов’язаний виключно з постійною втратою якості. Цей процес, однак, можна і потрібно уповільнювати. У загальносвітовій практиці для цього застосовується 1- метилциклопропену (МСР), який, на відміну від етилену, сповільнює процеси дозрівання та псування свіжої продукції. Завдяки його ефекту можна виграти 1-2 тижні життя продукту на полицях.

Ці технології дають змогу успішно транспортувати делікатну ягоду на великі відстані та зберігати свіжою протягом 8 і більше днів — транспортування із застосуванням модифікованої атмосфери.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як заробляти на вирощуванні лаванди

Однією з таких трав є лаванда, і з неї отримують цінну лавандову олію. Кілограм такого масла коштує від 100 до 270 доларів, а його всесвітній ринок щорічно зростає на 6,5%. Якщо в 2016 році його грошовий еквівалент оцінювався в $ 76 млн, то до 2024 року прогнозується вже $ 124,2 млн.

Про це повідомляє Pro-Consulting.

На нашому континенті великі лавандові плантації можна зустріти у французькому Провансі, в Англії, Росії. Лідером з виробництва масла з цієї трави є Болгарія. В Україні також вирощується лаванда, але з втратою Криму, де були основні посадки, дана галузь прийшла до занепаду. Залишилися лише невеликі ділянки по 0,5-1 га в інших регіонах. Таким чином, ніша вирощування лаванди в нашій країні виявилася вільна, і в ній можна створити рентабельне господарство з гарними перспективами розвитку.

Аналітиками Pro-Consulting розроблений бізнес-план такого агропідприємства. Він передбачає вирощування лаванди на площі в один гектар. Для реалізації проекту необхідно вибрати ділянку з відповідними грунтово-кліматичними умовами для росту цієї теплолюбної рослини. З цією метою цілком підійдуть південні регіони нашої країни.

Посадкова кампанія лаванди починається з жовтня. На її проведення необхідно 19,1% від загального обсягу фінансування. Найбільша стаття витрат - управління персоналом, вона складе 57% від загальної суми.

Всього на створення підприємства з вирощування лаванди потрібно $ 73 тис., А окупляться вони менш ніж за два роки, точніше за 19,8 місяців з урахуванням дисконту.

Бізнес, заснований на вирощуванні лаванди, можна буде в подальшому розширити шляхом додавання потужностей з її переробки. З урожаю даної трави, зібраної на одному гектарі, виходить 60-70 кг ефірного масла плюс побічний продукт - лавандова вода. А це вже набагато більший рівень доходів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview