Кабмін призначив нового в.о. голови Держгеокадастра

Кабінет міністрів України призначив виконуючим обов'язки голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру директора департаменту контролю за використанням та охороною земель відомства Олександра Колотиліна замість звільненого Олега Цвяха.

Відповідне розпорядження від 25 жовтня опубліковано на сайті Кабінету міністрів, повідомляє УНІАН.

Нагадаємо, 24 жовтня на засіданні Ради регіонального розвитку представник однієї з райадміністрацій попросив "прибрати смотрящіх" від Держгеокадастра.

У відповідь на це прем'єр-міністр Гройсман повідомив про відсторонення Цвяха від виконання обов'язків голови Госгеокадастра. Також глава уряду заявив, що звернеться до Генпрокуратури та НАБУ щодо розслідування порушень в роботі Цвяха та керівників райуправлінь Держгеокадастра.

Також роботу Цвяха розкритикував президент Петро Порошенко. 25 жовтня Кабмін звільнив Цвяха із посади, яку то обіймав.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Росія розширила продуктове ембарго для України і низки інших країн

Росія розширила список продуктів, імпорт яких до країни заборонений. Про це йдеться в постанові уряду РФ, передає РБК.

Зокрема, в санкційний список додані живі свині, а також деякі субпродукти і жири великої рогатої худоби. В розрізі країн, заборонено ввезення зазначених продуктів, вироблених у країнах ЄС, США, Канаді, Австралії, Норвегії, Україні, Албанії, Чорногорії, Ісландії та Ліхтенштейні. Заборона буде діяти до 31 грудня 2018 року.

За запевненням уряду федерації, "введені обмеження на ввезення товарів не позначаться на забезпечення внутрішніх потреб Росії".

Нагадаємо, в Російській Федерації за останні два роки знищили 17 тис. тонн санкційних продуктів.

Росія ввела продовольче ембарго відносно продукції ряду країн 7 серпня 2014 року. З цих країн не можна ввозити, м'ясо, молочні продукти, рибу і інші продукти. У минулому році до списку додали сіль, однак пізніше заборона на ввезення цього продукту була знята.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В дискредитації вітчизняних агрохолдингів можуть бути зацікавлені транснаціональні компанії

Про це УНН заявив політолог Віктор Небоженко, прогнозуючи розвиток подій після скасування мораторію з продажу землі.

Під удар можуть потрапити компанії Юрія Косюка (Миронівський хлібопродукт), Олега Бахматюка (UkrLandFarming), Андрія Веревського (Кернел Груп) та інші великі агрохолдинги країни.

"У великих агрохолдингів головний противник - транснаціональні компанії. І це навіть не наш з вами рівень. Конфлікти будуть дуже гострі, тому що світові транснаціональні аграрні компанії давно націлилися на Україну. Найбільша цінність України - це близькість до Росії і великі українські чорноземи.

Олігархи олігархами, але вони наші. Їм би звичайно треба було вже формувати власні політичні сили. Як це сталося в Угорщині, Словаччині, Румунії і особливо в Польщі. Там аграрне політичне лобі неймовірно сильне. Але поки ми цього не бачимо," - пояснив В.Небоженко.

Вітчизняні агрохолдинги, схоже, не тільки позбавлені комплексної підтримки на політичному рівні, а й регулярно стають об'єктами всіляких політичних маніпуляцій і провокацій.

Взяти хоча б недавні витівки і шоу "радикалів" в стінах парламенту проти Миронівського хлібопродукту (МХП) і його головного акціонера Юрія Косюка. Звинувачення, які звучать на його адресу зводяться фактично до того, що Ю.Косюк вибудував успішний бізнес і є самодостатнім підприємцем. Користуючись культивуванням бідності і гаслами антиолігархічної боротьби, "радикали" звинуватили МХП в прибутковості, технічно промовчавши про те, що від цієї прибутковості безпосередньо залежить державний бюджет і приплив валютного виторгу.

Нагадаємо, в 2016 році агропідприємства заплатили близько 90 млрд грн податків до бюджету, що становить 16,5% зведеного бюджету країни.

Станом на 1 червня 2017 року агросектор вже заплатив більше 13 млрд грн. При цьому відшкодування ПДВ отримав на рівні 10%. Найбільшим одержувачем відшкодування ПДВ за травень 2017 року стали компанії "Кернел-трейд" (А.Веревський) і "Нібулон" (О.Вадатурський).

До слова, про "Кернел груп". Нещодавно власником 5% цієї компанії став колишній глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради Віталій Хомутинник. Він придбав частину агрохолдингу через свій інвестиційний бізнес "Cascade Investment Fund".

Про те, що може означати це об'єднання, експерти дискутують донині. Хтось впевнений, що це просто бізнес, інші ж припускають, що таким чином стався розрахунок "Кернел груп" за якісь послуги політика. Не виключено, що це може бути інвестиція А.Веревського в майбутнє, а саме спробу зберегти свій холдинг за допомогою політичного лобі під час боротьби зі світовими гігантами. Як би там не було, а дискредитації вітчизняним компаніям уникнути швидше за все не вдасться.

Політолог Олег Саакян вважає, що боротьба за землю буде аналогічна тотальному переділу часів 90-х.

"Все те, що відбувалося в 90-і роки з приватизацією. Перша хвиля це легалізація. Потім переділ того, що ще не було прихоплено. Потім відстріл і боротьба за невеликі шматки, які залишилися і перерозподіл тих, які були несправедливо на думку окремих суб'єктів розподілені між тими чи іншими гравцями. Теж саме нам треба очікувати і при знятті мораторію на продаж землі", - вважає політолог.

Методи боротьби за землю будуть різними: від самих м'яких до найрадикальніших, додав він.

"Починаючи від умовно м'яких методів: дискредитації, інформаційних кампаній, нездорового політичного лобізму до чисто кримінальних: тітушок і терористичних атак," - сказав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як змінився в ціні стандартний набір продуктів (інфографіка)

Щоправда, апокаліптичні прогнози про катастрофічну інфляцію та стрибок цін до захмарних висот усе ж поки що не збулися. Такий висновок можна зробити з того, як у відсотковому співвідношенні змінилася вартість стандартного продуктового кошика – мінімального набору продуктів, який бере за основу соціальних розрахунків Кабінет міністрів.

Звичайно, що ані зарплата 3200 грн, ані передбачений урядом продуктовий кошик геть не можуть вважатися нормою, якщо ми говоримо про справді гідний рівень життя. Але як показники соціальних змін вони цілком можуть бути використані.
Отже, у порівнянні з 2016 роком, коли «мінімалка» складала 1450 грн, а вартість продуктового кошика – 1169,4 грн, тобто 81%, у 2017-му ситуація стала помітно кращою. Тепер, за мінімальної зп в 3200 грн мінімальний набір харчів коштує 1446,1 грн на місяць, тобто лише 45% (в обох випадках наведені цифри без урахування податків, які виплачуються с зарплати).

Що входить до споживчого кошика і в якій кількості? Відповідно до нормативів, затверджених у 2016 році Кабінетом міністрів, маса основних продуктів у розрахунку на одну людину на місяць така: яловичина – 1,33 кг, м’ясо курки – 1,17 кг, свинина – 0,67 кг, яйця – 18,3 штуки (в середньому), риба – 0,5 кг, молоко – 5 л, картопля – 7,92 кг, хліб пшеничний – 5,17 кг, крупа рисова – 0,21 кг, борошно пшеничне – 0,78 кг, олія соняшникова – 0,59 л.

Що ще входить в мінімальний набір продуктів, розрахований урядом, – дивіться в інфографіці «Слова і Справи».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бджолярам вигідніше виробляти квітковий пилок та маточне молочко

Світовий досвід, зокрема Туреччини та Китаю, це підтверджує.

Про це йшлося 27 жовтня під час конференції «Сучасне бджільництво 2017» в м. Мелітополі в ході виступу Мирона Пундора, незалежного експерта з агроефективності, повідомляє Інфоіндустрія.

За даними експерта, виручка від маточного молочка в Китаї становить 1 млрд доларів, країна виробляє 4000 тон на рік. «Україна сьогодні виробляє менше 1 тони маточного молочка на рік і пасічники втрачають можливість отримати 6-7 тис. грн на бджолосім’ю», — нарікає Мирон Пундор.

Ще один альтернативний продукт – це пилок квітковий. «Цього року пилок квітковий у Туреччині коштує в перерахунку від 700 грн/кг в опті до 2000 грн/кг у роздріб. Потенціал України становить 5-10 кг в залежності від регіону. Це можливість отримати 1000-1500 грн на бджолосім’ю в Україні», — свідчить Мирон Пундор.

Трохи краща ситуація із воском. Україна експортувала близько 300-400 тон віску у 2016 році. Також перспективно виробляти в Україні прополіс.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні найдешевша цибуля в Європі

Про це свідчать дані щоденного моніторингу «АПК-Інформ: овочі та фрукти», а також дані, надані німецьким агентством AMI.

Так, сьогодні українські фермери пропонують цю продукцію по 2,2-3 грн/кг або 0,07-0,10 євро/кг. При цьому пропозиція цибулі на ринку досить об'ємна, оскільки багато господарств, а також оптові компанії відмовляються від закладки цієї продукції на зберігання, посилаючись на високі ризики.

Для порівняння: у Німеччині середня ціна на цибулю на даний момент становить 0,10 євро/кг. Польські фермери готові здійснювати відвантаження по 0,09-0,14 євро/кг. Ціни в господарствах Нідерландів та Австрії доходять до 0,16 євро/кг. В той же час, виробники Франції реалізують цибулю з поля від 0,11 євро/кг, а сортовану продукцію в роздрібні мережі вони відвантажують по 0,18-0,24 євро/кг

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview