150670

Кабмін схвалив виділити з держбюджету 21 млрд грн на розвиток АПК протягом 2018-2020 років

Урядом схвалено Основні напрямки бюджетної політики на 2018– 2020 роки ( так звану бюджетну резолюцію), яку розробив Мінфін спільно з Урядом, експертами, профспілковими організаціями, Асоціацією міст України, а також міжнародними партнерами. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на Урядовий портал.

Згідно з документом, на розвиток АПК протягом 2018-2020 років із загального фонду держбюджету планується виділити 21 млрд грн.

Зокрема, у 2018 році заплановано виділення 6 млрд грн, в 2019 ― 7 млрд грн, в 2020 ― 8 млрд грн.

Зазначається, що гроші будуть витрачені на надання бюджетних дотацій, технічне переоснащення с/г виробництва, здешевлення кредитів і страхових платежів, кредитування фермерських господарств, стимулювання розвитку тваринництва і садівництва.

Крім того, згідно з документом, фінансове забезпечення проведення земельної реформи розплановане наступним чином: 453 млн грн ― у 2018 році, 132 млн грн ― у 2019, 297 млн грн ― у 2020.

Зазначається, що гроші будуть направлені на проведення загальнонаціональної оцінки земель, переведення матеріалів державного фонду документації із землеустрою в електронний (цифровий) вигляд, підготовку до продажу земель с/г призначення, адміністрування Державного земельного кадастру.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний експорт перевищив $6 млрд

За 4 місяці поточного року було експортовано аграрної продукції на $6,03 млрд, що на 32% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Про це повідомляє Agroreview з посиланням на прес-службу Мінагрополітики.

Зростання зовнішніх постачань відбулося переважно за рахунок експорту продуктів рослинного походження. Зокрема, такої продукції було поставлено на $3 млрд, що на $2,4 млрд більше ніж у січні-квітні минулого року. У тому числі зернових культур експортовано на $2,3 млрд (+$0,3 млрд до аналогічного періоду 2016 року).

У розрізі інших аграрних товарних груп було поставлено на зовнішні ринки:

  • живих тварин та продуктів тваринного походження – на $304,4 млн (154,1% до січня-квітня 2016 року);
  • жирів та олій - на $1,7 млрд (134,6% до січня-квітня 2016 року);
  • готових харчових продуктів - на $0,99 млрд (147,2% до січня-квітня 2016 року).

Щодо імпорту, за січень-квітень 2017 року в Україну було ввезено аграрної продукції на $1,4 млрд, що на 4% менше, ніж за перші чотири місяці минулого року. У розрізі товарних груп було імпортовано:

  • живих тварин та продуктів тваринного походження - на $209 млн;
  • продуктів рослинного походження - на $610 млн, у тому числі зернових культур – на $106 млн;
  • жирів та олій - на $74 млн;
  • готових харчових продуктів - на $513 млн.

Нагадаємо, що у 2016/2017 маркетинговому році Україна вже експортувала 42,3 млн тонн зернових культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«НІБУЛОН» відкрив термінал у Запорізькій області

15 червня у с. Біленьке Запорізької області в присутності Прем‘єр-міністра України Володимира Гройсмана відбулося урочисте відкриття нового перевантажувального термінала з відвантаження зернових та олійних культур на річковий транспорт, збудованого за усталеною традицією компанії «НІБУЛОН» якісно і в короткі терміни – усього за три місяці.

Перевантажувальний термінал для зернових та олійних культур філії «Хортиця» (с. Біленьке Запорізький район) у Запорізькій області зведено за кошти Європейського інвестиційного банку. Кредитна угодна, на загальну суму 74 мільйони доларів США, була підписана Олексієм Вадатурським в Брюсселі.

Новозбудоване підприємство в Запорізькій області оснащено найсучаснішим обладнанням від провідних виробників світу. Будівництво розпочалося 10 березня. Практично менше ніж за сто днів виконано всі роботи з будівництва підприємства.

У будівництві такого потужного об’єкта було задіяно близько 1,5 тис. людей із 100 підрядних організацій практично з усієї України.

Вартість будівництва термінала, розміщеного на ділянці більше 6 га, становить близько півмільярда гривень. Новозведений комплекс має наступні технічні характеристики: об’єм зберігання зерна – 77 тис. тонн, добова потужність сушарок становитиме 4 тис. тонн, добова потужність з відвантаження на водний транспорт – 12 тис. тонн. Загальна потужність комплексу з відвантаження – 716,8 тис. т/рік.

Високотехнологічний перевантажувальний термінал у Біленькому забезпечить робочими місцями близько 120 людей, а також значно скоротить витрати сільгосптоваровиробників області на транспортування вирощеної продукції.

У рамках заходу відбулось  підписання кредитної угоди з Міжнародною фінансовою корпорацією на загальну суму 100 мільйонів доларів США. Це дозволить компанії реалізувати масштабний інвестиційний проект щодо розвитку інфраструктури річкових перевезень і завершити реконструкцію власного суднобудівно-судноремонтного заводу в Миколаєві. Окрім того, це дозволить створити близько 2 тис. додаткових робочих місць, залучити до роботи до 150 будівельних організацій і забезпечити роботою понад 3 тис. людей будівельних і монтажних організацій, збільшити об’єми річкових перевезень до 4 млн тонн на рік та зняти з автошляхів 160 тис. автомобілів. У результаті аграрний сектор України додатково отримає близько 5 млрд грн доходів.

Нагадаємо, що паралельно із будівництвом цього перевантажувального термінала компанія зводила аналогічний об’єкт у м. Гола Пристань Херсонської області, урочисте відкриття якого відбудеться вже наступного тижня.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Справжній делікатес: чому в Україні неймовірні ціни на ранню картоплю

Сьогодні відвантажувати продукцію господарства готові за 7-9 грн/кг залежно від якості і сорту, інформує еizvestia.com.

Як відзначають аналітики проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти», підвищений попит з боку експортерів дозволяє виробникам підвищувати ціни на картоплю, незважаючи на сезонне збільшення пропозиції.


Зростанню цін сприяють і досить активні темпи збуту всередині країни.

Як результат, ціни на ранню картоплю в Україні в 1,6-2 рази вищі, ніж в середині червня 2016 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська органіка отримала державний логотип

Про це повідомляє Департамент продовольства Мінагрополітики на офіційній сторінці у Facebook.

"14.06.2017 Укрпатентом прийнято рішення про реєстрацію державного логотипу для органічної продукції (сировини) як знаку для товарів і послуг. Тож вже скоро побачимо логотип на українській органічній продукції!" - йдеться у повідомленні.

Також Департамент продовольства опублікував два варіанти логотипу з написами українською та англійською мовою.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з'явиться Сертифікат походження риби

Відсутність механізму контролю за виловом і простежуваністю виловленої риби продукує величезний чорний ринок риби, стримує розвиток легальних підприємців, ставить під питання харчову безпеку.
 
«Сертифікат походження риби та система простежуваності виловів – це ефективний спосіб боротьби з незаконним рибальством. Якщо риба буде виловлена без дозвільних документів, вона не отримає сертифікат. Без сертифікату її неможливо буде продати, ми позбавляємо браконьєрство економічного змісту. Закриваючи ринок  для нелегальної риби, ми відкриваємо нові ніші для легальних виробників, для рибних фермерів»,  ̶ зауважив голова Держрибагентства Ярема Ковалів. 

Говорячи про економічний ефект Сертифікату, він  сказав, що, за оцінками експертів,  тіньовий ринок риби  в Україні становить щонайменше 150 тис тонн  на рік або 6 млрд грн, які вийдуть «з тіні» завдяки сертифікату. Крім того, впровадження Сертифікату має важливу екологічну складову і необхідне для  підтримання сталих запасів риби у  водоймах.
 
Експерт Офісу підтримки реформ Костянтин Дем’яненко  відзначив, що  в ЄС система сертифікації вважається ключовим фактором для забезпечення простежуваності водних біоресурсів у комерційних операціях.  Розробляючи український законопроект, експерти спиралися на досвід  Данії, Великобританії, Словенії, Естонії та Норвегії, а також  директиви Генеральної Комісії з питань рибальства у Середземномор'ї (GFCM).
 
«Закон передбачає створення централізованого механізму електронної звітності про перші операції з переміщення водних біоресурсів та продукції з них. Протягом 24 годин з моменту вивантаження риби з  човна на рибоприймальний пункт або з моменту її першого продажу рибалкою переробнику чи торговій мережі,  центральна інформаційна система Держрибагентства отримує відповідну електронну звітність. Усі подальші продажі відбуватимуться зі збереженням первинної документації, яка на будь-якому етапі має підтвердити законність походження риб.  Сертифікація також стосуватиметься фермерської та  імпортної риби»,  ̶ повідомив  Костянтин Дем’яненко.
 
Ярема Ковалів додав,  що впровадження сертифікату походження риби та системи простежуваності – не справа одного дня. Держрибагентство  сподівається, що  ВР прийме законопроект до кінця 2017 року і з 1 січня 2018 р. система сертифікації та простежуваності розпочне  працювати в Україні. Повномасштабний запуск системи, включаючи електронний портал з інформацією  для споживачів, може зайняти до 3-х років.   Вся електронна звітність буде забезпечуватись самими суб'єктами господарювання, без залучення до процесу складання звітності державних посадовців/інспекторів, корупційні ризики зведено до мінімуму.

«Сертифікат матиме виключно електронну форму, кожній партії риби присвоюватиметься власний унікальний номер. Кожен бажаючий, і представник державного  органу, і звичайний споживач зможе зайти на спеціальний електронний портал та перевірити законність походження риби»,  ̶  повідомив голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview