178171
182818

Кабмін затвердив порядок проведення еколого-експертної оцінки для реєстрації пестицидів і агрохімікатів

Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні в середу, пише Інтерфакс-Україна.

У проекті постанови зазначено, що еколого-експертна оцінка є обов'язковою умовою державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів та проводиться Мінприродою на основі документів, поданих заявниками.

Для підготовки пропозицій і рекомендацій щодо еколого-експертної оцінки створюється робоча група, склад якої затверджується міністром екології та природних ресурсів.

Термін проведення оцінки повинен складати не більше 30 днів з дня надходження реєстраційних документів. У разі необхідності цей термін може бути продовжений до 45 днів. Строк проведення цієї оцінки для азотних добрив, які містять діючу речовину, яка входить до складу вже зареєстрованого препарату того ж призначення і для тієї ж групи культур, становить не більше 15 днів з дня надходження документів. У разі необхідності цей термін може бути продовжений до 25 днів.

Результати еколого-експертної оцінки затверджуються заступником міністра екології та природних ресурсів і можуть бути оскаржені в судовому порядку.



Віталій Хомутиннік продає аграрні активи

Про це повідомляє Антимонопольний комітет України, пише УНІАН.

Сума угоди офіційно не розголошується, але, за оцінками аудиторської компанії Ernst & Young, могла становити понад 50 мільйонів доларів.

Кінцевим 100% власником компанії DNIPRO AGRO ALLIANCE LTD є інвестиційний фонд Віталія Хомутинніка.

Директор інвестиційного фонду "Каскад-Інвест" Анатолій Шахновський підтвердив факт продажу частини агробізнесу, але коментувати деталі угоди відмовився.

Земельний банк DNIPRO AGRO ALLIANCE LTD знаходиться на території Дніпропетровської області і становить понад 50 тисяч гектар, а також елеватори з одночасним обсягом зберігання 80 тонн. Окрім цього, в активах компанії знаходився хлібобулочний комбінат виробничою потужністю 50 тонн хлібобулочних виробів в добу.

Ваш вибір 'Цікаво'.


На боротьбу з конкурентом "Рошена" витратять $2 млн з бюджету

Міністерство юстиції планує витратити 56,4 млн гривень на оплату послуг британських адвокатів, які представлятимуть Україну в міжнародному арбітражі у Лондоні у справі проти власника Житомирської кондитерської фабрики американського інвестора Ігоря Бойка, пише ua1.com.ua.

За даними системи публічних закупівель Прозорро, Мін'юст уклав договір з лондонським офісом американської адвокатської компанії Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan. Ціна договору склала 1 988 902 доларів.

При цьому контракт з Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan укладено не на основі тендеру, а за спрощеною переговорною процедурою. В грудні 2017 року Мін’юст вже проводив тендер на закупівлю юридичних послуг по справі Ігоря Бойка. У тендері взяли участь чотири міжнародні компанії. Переможець – компанія Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan під час тендеру дивним чином зменшила свою комерційну пропозицію з 18 500 доларів до всього 136 доларів. За оцінками спеціалістів з міжнародного права, така ціна є економічно невигідною, та явно була частиною корупційної оборудки.

Видання Наші гроші припустило, що такий демпінг відомої американської фірми може бути пов'язаний з бажанням отримати замовлення, вартість якого визначатиметься вже без конкурентних торгів, а в результаті перемовин між замовником і підрядником. А саме, буде застосовано переговорну процедуру замість тендеру.

Інтернет-видання UA1 оцінило вартість майбутнього контракту в 2-4 млн доларів.

Тендер грудня 2017-го було відмінено, а компанія Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan в обхід закону отримала замовлення від Мін’юсту вже без конкурентних торгів. Тобто майже 2 млн доларів бюджетних грошей відомство Павла Петренка довірило не найкращому претенденту за найкращу ціну на основі чесного конкурсу, а компанії, яка, певно, отримує преференції у самого міністра юстиції.

Пряму зацікавленість Павла Петренка в цьому контракті підтверджують численні факти участі міністра юстиції в рейдерському захопленні бізнесу американського інвестора Ігоря Бойка – Житомирської кондитерської фабрики "ЖЛ".

Американський інвестор неодноразово звинувачував президента Петра Порошенка в замовленні рейдерського захоплення Житомирської кондитерської фабрики "ЖЛ", а виконавцями захоплення називав главу МВС Арсена Авакова, міністра юстиції Павла Петренка та депутата від "Народного фронту" Сергія Пашинського.

Причиною захоплення бізнесмен називає конкуренцію з боку кондитерської корпорації президента Порошенка "Рошен". До розбійного нападу в 2015 році Житомирська кондитерська фабрика "ЖЛ" входила до трійки лідерів кондитерського ринку України та займала перше місце з експорту солодощів.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Посівна-2018: розпочато посів кукурудзи на зерно

Посів ранніх ярих зернових та зернобобових культур проведено на площі 1,6 млн га (67% до прогнозу).

Зокрема посіяно:

- ярого ячменю - 1,1 млн га (68%);

- вівса – 97 тис. га (47%);

- пшениці – 101 тис. га (57%);

- гороху – 328 тис. га (77%).

Також продовжується посів технічних культур: цукрові буряки посіяно на площі 150 тис. га (50%), соняшнику - 457 тис. га (8%).

Завершується підживлення озимих культур на зерно – роботи проведено на площі 6,8 млн га (94% до прогнозу). Крім того озимий ріпак підживлений на 938 тис. га (93%).

Довідка:

Озимі культури на зерно під урожай 2018 року посіяні на площі 7,3 млн га або 101% до площ посіяних під урожай 2017 року в тому числі: пшениці – 6,3 млн га (103%), ячменю –0,8 млн га (94%), жита – 149,4 тис. га (88%). Крім того, озимий ріпак на зерно посіяний на площі 1,0 млн га (112%).

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ціни на молочну продукцію в Україні підтягнуться до європейських

Про це ГолосUA повідомив експерт з економічних питань Всеволод Степанюк.

«Що стосується молочної продукції, то її експорт до ЄС за останні 2 місяці зріс на 56%. Природно, ціна на внутрішньому ринку підтягнеться до європейської. Якщо раніше роль грав сезонний фактор, і влітку молочка коштувала майже в два рази дешевше, ніж взимку, то зараз зниження ціни буде не таке суттєве. Виробники орієнтується на Європу і на європейські ціни. До того ж свій внесок у подорожчання вносить політика уряду і Нацбанку, який постійно піднімає ставку рефінансування. Це призводить до подорожчання грошей і кредитів. Вся політика уряду довгі роки спрямована на подорожчання товару. Піком такої політики стало скасування держрегулювання цін на соціально значущі товари. Тобто, відбувається політика лібералізації ринку і вирівнювання ціни з світовими ринками», - сказав В. Степанюк.

Він підкреслив, щоб здешевити ціни, Україні потрібно переглянути зобов'язання з ЄС і Світовою організацією торгівлі (СОТ).

«Здешевити продукти можна різними способами, краще економічними, а не регулятивними. Щоб економічним способом здешевити ціни, Україні потрібно переглянути зобов'язання з ЄС і СОТ, і налагодити нормальні відносини з країнами, які постачають енергоносії – це Росія і Білорусь. Тоді енергоносії будуть значно дешевше, ніж зараз. Дивно, що при таких цінах на енергоносії не зростає внутрішній видобуток газу. Україна при вкладанні грошей у внутрішню видобуток могла б забезпечити себе енергоносіями. Однак у нас немає масштабного видобутку газу і нафти. Тому не обов'язково обмежувати ціни, але уряд не втручається в економіку», - резюмував В. Степанюк.

Нагадаємо, з 1990 року в Україні кількість споживання молочних продуктів, що поставляються із заводу, скоротилося на 50%. Це ставить під загрозу здоров'я населення, повідомляє експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас. Вона нагадала, що з-за "молочного голодування в організмі не вистачає кальцію і молочного білка. У 2017 році протягом року кожен житель їв до 204 кг молочних продуктів, в 2018 - 188 кг. Показники весь час падають. Особливо якщо врахувати, що 30 років тому наші предки з'їдали за рік 365 кг.



Порошенко підписав закон про детінізацію виробництва вина в Україні

Відповідна інформація оприлюднена на сайті Верховної Ради, передає УНН.

"17.04.2018 року повернуто з підписом від Президента", - зазначається на порталі парламенту.

Нагадаємо, що зазначений документ передбачає спрощену процедуру ліцензування виробництва для малих виробництв виноробної продукції на основі декларативного принципу.

Так, вступом закону в силу винороби не повинні будуть отримувати більше сотні різних дозвільних документів для отримання ліцензії на виробництво.

Депутати очікують, що ухвалення закону призведе до збільшення кількості малих виноварень, детінізації та легалізації виробництва вина в Україні.

На думку авторів проекту, збільшення кількості малих віноварень автоматично призведе до збільшення обсягів експорту і розмірів надходжень до бюджету.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.