Кабмін збільшив дотації найбільшим агрохолдингам на 500 млн грн

Кабінет міністрів України у середу, 31 жовтня, вніс зміни до розпорядження уряду, згідно з яким найбільшим агрохолдингам країни в рамках компенсації будівництва ферм суму до кінця 2018 року буде збільшено на 500 мільйонів гривень - до 1,7 мільярда гривень.

Про це сказано у документі "Про перерозподіл деяких видатків держбюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства", пише УНІАН.

Цим же документом передбачено, що на 15 тисяч гривень, до 515 тисяч гривень, буде збільшена дотація на утримання корів, а також на 15 тисяч гривень зменшено допомогу бджолярам і кролівникам.

Згідно з розміщеним на сайті Мінагропроду розподілу коштів, станом на 20 липня 2018 року, всього 5 компаній отримали 220 мільйонів гривень у рамках надання часткового відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм.

З цих 220 мільйонів гривень понад 187 мільйонів гривень отримала "Вінницька птахофабрика", що входить до найбільшого агрохолдингу країни - "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка.

Нагадаємо, у лютому 2018 року Кабмін затвердив програму підтримки аграрного сектору, що передбачає виділення дотацій у розмірі 6,3 мільярда гривень. З цієї суми 4 мільярда передбачено на підтримку тваринництва, а інші кошти – на компенсацію вартості сільгосптехніки, підтримку фермерства та садівництва.

Однак станом на середину жовтня, за даними Інституту аграрної економіки, уряд з 6,3 мільярда гривень зміг виділити на дотації українським аграрії лише 27%. Причому найгірше виконується програма підтримки фермерів – ця програма освоєно всього на 2%.

Група компаній "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка вже кілька років є абсолютним лідером по одержання з бюджету аграрних дотацій. Згідно даних ДФС, лише за підсумками трьох кварталів 2017 року "Миронівський хлібопродукт" отримав 1,25 мільярда гривень держпідтримки.

При цьому МХП за підсумками 2017 року отримав 230 мільйонів доларів чистого прибутку, що в 3,3 рази більше, ніж роком раніше.

Наприкінці 2017 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман, реагуючи на критику з боку народних депутатів з приводу дотування з бюджету в основному великих агрохолдингів, включаючи агрохолдинг МХП, неодноразово обіцяв змінити механізм розподілу дотації аграріям. Проте він до цих пір залишається незмінним.

Протягом 2018 року українські аграрії і експерти неодноразово просили уряд перерозподілити кошти державних дотацій, зокрема, спрямувати кошти на здешевлення кредитів для фермерів, а також спростити механізм отримання дотацій для малих та середніх господарств.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як створити підприємство з переробки амаранту

Нинішню популярність амаранту на міжнародному ринку обумовлює унікальний склад білків, амінокислот, вітамінів і мікроелементів, що містяться в цій рослині, і його перевага за цими показниками над іншими зерновими, пише Pro-Consulting.

Зрозумівши, що на амаранті можна непогано заробляти, українські аграрії засівають цією культурою все більше площ. Амарант досить невибагливий і добре росте в нашому кліматі. Його середня врожайність становить 2 т/га, а вартість тонни насіння близько тисячі доларів США. На практиці, амарант, володіючи дуже високим коефіцієнтом розмноження, здатний давати в умовах України врожайність і 5 тонн з гектара.

Але продавати можна не тільки насіння. Додатковий дохід створить їх переробка і випуск продуктів з більшою доданою вартістю, таких як масло, борошно, комбікорм для худоби.

Аналітиками Pro-Consulting розроблений бізнес-план такого переробного підприємства. Його річна потужність завантаження складе до 3 тис. тонн насіння амаранту. Для реалізації проекту буде потрібно вкласти 4 млн євро, більша частина яких піде на закупівлю виробничого обладнання та сировини.Продаж вихідної продукції: масла, екстракту масла, борошна і гранульованого корму з амаранту буде, за розрахунками, здійснюватися з рентабельність 30%, тобто в кожному євро доходу буде міститися 30 центів чистого прибутку.

Окупляться вкладені з створення підприємства кошти менш ніж за 2,5 року (29,3 місяця) з урахуванням дисконту, що свідчить про високу інвестиційну привабливість даного проекту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому українська картопля не зможе компенсувати дефіцит європейської продукції

Представники плодоовочевого бізнесу стурбовані цією ситуацією, найбільш занепокоєні компанії, які мають довгострокові контракти на поставку картоплі з покупцями віддалених ринків, наприклад, Африки, пише «Інфо-Шувар».

Саме це змусило європейців розпочати пошук альтернативних джерел поставок, одним з яких теоретично могла б стати Україна. Експерти галузі розказали, чому ми не зможемо скористатись цією можливістю.

«Ще в серпні європейці почали шукати можливість доставки української картоплі в Африку. Зацікавленість була обумовлена суттєвою різницею в цінах - в ЄС цього року ціни в 2 рази вищі від минулорічних, а в Україні картопля протягом всієї осені була мінімум в 2 рази дешевша від європейської. Але, навіть, за таких умов ми не можемо конкурувати з європейською картоплею на ринку Африки. Причина не лише в дорогій логістиці в цей регіон, на жаль, в нас все ще нелегко знайти картоплю з якістю, яка б відповідала вимогам африканських покупців. Розвантажити наш ринок поставками в прикордонні з нами регіони ми теж не можемо, вхід української картоплі до країн ЄС заборонено через фітосанітарні невідповідності, а в країнах СНД пропозиція власної картоплі досить велика. Наслідком цього є низька ціна на нашу картоплю, особливо на фоні суттєвого подорожчання інших складових борщового набору», - коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

За даними «Інфо-Шувар», такі країни як Сенегал та Мавританія щороку імпортують понад 60 та 50 тис. тонн картоплі, відповідно. До 90% поставок відбувається з ЄС. Україна щороку експортує не більше 12-15 тис. тонн картоплі, при тому, що власне виробництво становить більше 20 млн. тонн. Сьогодні ціни в африканських країнах в декілька разів вищі, ніж в Україні, але доставка картоплі з України в Північні та Західні країни Африки коштує в 2,5-3 рази дорожче, ніж сама картопля!

«Ми прорахували всі можливі шляхи виходу на ринок Африки в цьому сезоні, бо ж шкода було втратити таку можливість. На жаль, ми зайшли в глухий кут. По-перше, через значний відсоток браку вартість української картоплі експортної якості буде набагато вища від середньої ціни внутрішнього ринку. По-друге, вартість доставки картоплі з України коштує майже 6000 EUR за один контейнер вагою 25 тонн. Для порівняння, логістика з порту Роттердаму в порт Дакар обходиться європейцям в 800 EUR. Ми навіть прораховували варіант поставити нашу картоплю в Африку через Європу транзитом, але нам це не вдалось через діючу заборону ввезення української картоплі на територію ЄС.  Така можливість для виходу на зовнішні ринки з'являється раз в 10-15 років. Тому, погано, що українські виробники не можуть скористатися цим у поточному сезоні. Втім, ми не опускаємо руки, впевнені що питання з фітосанітарними розбіжностями колись буде вирішено і в нас розпочнеться системний експорт. Українським виробникам картоплі потрібно вже до цього готуватись»,- розповів Микола Гордійчук, керівник насіннєвої компанії «Агріко Україна».

За даними «Інфо-Шувар», станом на 1 листопада на гуртових ринках України картопля пропонується по 2-3,8 грн./кг (0,06-0,12 EUR/кг). Для порівняння в сусідній Польщі картопля коштує (0,12-0,35 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зростає виробництво основних ягід і фруктів

Про це повідомляють аналітики EastFruit з посиланням на виступ Олександра Хорева, керівника проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти», на аграрному форумі по переробці продуктів тваринництва і рослинництва AgroPro.

В першу чергу, експерт звернув увагу на суницю садову, інтерес до якої повернувся у виробників саме в цьому році. При цьому в результаті збільшення виробництва відразу на 14%, ціни на ягоди в 2018 році були на порядок нижче по відношенню до попереднього сезону.

Виробництво малини збільшується вже четвертий рік поспіль, і, на думку експерта, наступного року ситуація кардинально не зміниться. Ситуація з цінами на малину на свіжому ринку в 2018 році була негативною для виробників, і впродовж всього сезону ціни були самими низькими за останні 4 роки. Разом з цим продовжує збільшуватися експорт свіжої ягоди, ціни на які в рази перевищують показники на внутрішньому ринку. Також з кожним роком зростає експорт замороженої малини на ринок ЄС. І саме останні два пункти беруть на озброєння нинішні виробники, так і ті, хто тільки планує вирощувати малину.

Виробництво черешні в Україні в 2018 році зросло на 10%, в першу чергу, за рахунок вступу в плодоношення нових інтенсивних садів. Українські виробники все більше дивляться в бік експорту, що дає свої результати в ціновому відношенні. Так, в кінці нинішнього сезону ціни на черешню перевищували торішні показники більш ніж в два рази.

Також в рамках презентації експерт відзначив зростання виробництва яблук в цьому році та збільшення виробництва лохини протягом кількох років поспіль. Аутсайдером серед ягідних культур в плані зростання виробництва залишається чорна смородина.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині відкрили лабораторію екологічного землеробства

Це один із восьми центрів колективного користування наукового обладнання створених в Україні. Він поділяється на два підрозділи — екологічний та фізичний. Наразі лабораторія займає дві кімнати. Ця лабораторія розрахована на чотири аграрні університети: Сумський, Харківський, Миколаївський та Київський.

«Всі базові речі, які потрібні для проведення агроекологічних досліджень вони безумовно вже є, і це є потужною основою для розгортання різнопланових і поглиблення різнопланових наукових досліджень, хоча безумовно є потреба і в іншому обладнанні, можливо в більш такому потужному», — повідомила доктор біологічних наук Вікторія Скляр.

За словами проректора з наукової роботи СНАУ Юрія Данька, бюджет лабораторії склав 10 млн грн.

«3,5 млн — це цільове фінансування Міністерства освіти і науки, решта це внесок СНАУ. Цей центр створено, він буде розширюватися, до його складу будуть входити інші лабораторії», — зазначив Юрій Данько.

Джерело: agravery.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні закладено перший промисловий сад горіха пекан

Про це розповів керівник компанії Сергій Малиновський, пише AgroPortal.

«Горіхівництво — не той вид діяльності, де можна швидко заробити. Плодоношення саду необхідно чекати років 7», — зазначив він.

Однак, Сергій Малиновський вважає, що горіховий проект не може бути провальним.

«Світова ціна на ринку нелущеного горіха становить мінімум долар. Таким чином, гектар саду при будь-якому розкладі може давати $1-2 тис. чистого прибутку», — підраховує Малиновський.

Горіховий сад компанії «Імпак» становить 80 гектарів. Вирощується молдавська, українська та європейська селекція.

Спроби вирощування горіха пекан і раніше приймалися в Україні. Він значно вище цінується і коштує дорожче волоського горіха. Однак фермери побоюються закладати промислові сади в силу кліматичних особливостей — плоди не завжди встигають дозріти.

«Щоб горіх досяг зрілості, необхідна середньодобова температура плюс 10 градусів і щоб не було заморозків до листопада. А такі умови створюються природою не щороку — приблизно раз в чотири-п’ять років», — пояснює Віктор Жадан, старший науковий співробітник по селекції і насінництва.

Зараз, за ​​його словами, на території Ізмаїльського лісового господарства є дерева пекан, які ростуть вже понад 60 років. А в цілому вони можуть плодоносити і всі 300 років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview