186395

Каліфорнійський суд виніс вирок каві

Судовий процес в американському штаті тривав вісім років і нарешті рішення прийнято: кава шкідлива й продавці повинні попереджати про це, повідомляє CNBC.

Виною всьому став акриламід — хімічна речовина, яка утворюється в процесі обсмаження бобів. Вона ж є канцерогеном, здатним викликати рак.

Starbucks і майже 90 інших виробників стверджують, що акриламід міститься в каві в таких малих концентраціях, що ними можна знехтувати. Проте бізнес не зміг відстояти свої аргументи в суді.

Видалити акриламід з продукту, не порушуючи його смак, неможливо. Деякі кав’ярні вже вивісили у себе попереджувальні надписи — як цього і вимагає рішення суду.

При цьому багато споживачів говорять, що це не утримає їх від споживання кави. Або скорочення цього споживання.

До слова, ще в 2016 році Всесвітня організація охорони здоров’я вивела кави зі списку можливих канцерогенів». Дослідження показують, що кава навряд чи викличе рак молочної залози, передміхурової залози або підшлункової залози, і, схоже, знижує ризик розвитку раку печінки і матки.

А от в Україні споживання натуральної кави набуває все більшої популярності. За словами Слави Бабича, чемпіона світу з приготування кави в джезві 2018 року, кав’ярні на сьогоднішній день стали найвигіднішим бізнесом.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Харчові підприємства високого ризику перевірятимуть раз на 3 місяці — Держпродспоживслужба

Про це Громадському повідомив голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа.

«Далеко не кожне підприємство буде перевірятися, скажімо, раз на квартал. Тільки ті, що будуть віднесені до високого ступеню ризику. А я думаю, що їх буде близько півтора тисячі в Україні. Інші, менше ризиковані будуть перевіряти раз два роки, раз на три роки», — зазначив він.

До таких підприємств, наприклад, належать молокопереробні. Лапа також додав, через посилення контролю за якістю продукції, у Держспоживслужбі можуть виникнути проблеми із кадрами:

«Ми будемо дивитися на наше кадрове забезпечення. Там де буде потреба, будемо додатково оголошувати конкурси. Або інший варіант — якщо побачимо, що не справляємося, можливо будемо пропонувати зменшення періодичності такого контролю. Бо збільшити граничну чисельність державних службовців не так просто. Попередньо ми оцінюємо, що зможемо ефективно виконувати контроль в цій сфері», — додав Лапа.

В Україні з 4 квітня 2018 року набув чинності ухвалений минулого року Верховною Радою закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми та побічні продукти».

Контроль за якістю харчових продуктів здійснюватиметься за «ризик орієнтованою моделлю». У підприємствах, що відносяться до групи високого рівня ризику, перевірки будуть проводитись раз на квартал.

Крім цього, новий закон передбачає підвищення штрафів за порушення умов зберігання продуктів та неналежні умови їхнього виробництва.

Зокрема, за продаж продуктів, термін зберігання яких вже вичерпався, підприємцям доведеться заплатити до 45 тисяч гривень,  а якщо споживання таких продуктів нанесе шкоду здоров’ю, то відповідне підприємство можуть закрити на 10 днів.

Ухвалення такого закону щодо регулювання якості харчових продуктів було однією з євроінтеграційних вимог.



Селянам не заборонять продавати молоко і м’ясо – Володимир Гройсман

Про це під час години запитань до уряду сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, повідомляє Укрінформ.

"Ніякої заборони немає і не буде, а якщо хтось буде щось забороняти, то ми будемо жорстко реагувати. Треба пам'ятати, що та продукція, яку виготовляють українські селяни та передають для подальшої переробки, має бути безпечною. Треба організувати елементарний контроль гігієнічних заходів під час надою та забою. Це не важко зробити", - сказав Гройсман.

Нагадаємо, з 4 квітня набирають чинності нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції. Вимога про посилення правил забою передбачається Законом «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Зокрема, йдеться про те, що з 4 квітня 2018 року зменшується кількість забитих тварин не на бойні (подвірно) в тиждень до трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин. А з 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений.

Як раніше наголосив Прем'єр-міністр Володимир Гройсман щодо введення нових санітарних стандартів на молоко, то "жодних обмежень на приймання молока другого сорту в населення не запровадять". "Був сигнал щодо заборони продажу молока другого сорту в населення. Хочу попередити: люди нехай вирощують худобу, продають спокійно молоко, і нехай ніхто їм не заважає", - підкреслив Прем'єр-міністр, доручивши Мінагрополітики проконтролювати ситуацію.

Мінагрополітики відклало впровадження нових стандартів молока з 1 січня на 1 липня 2018 року. Нові стандарти молока жодним чином не спрямовані на заборону його продажу із приватних домогосподарств. Введення нових норм буде поступовим, щоб виробники могли адаптувати своє виробництво. Передбачено перехідний період в два роки. Прийняття цих стандартів є одним із зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Причина низьких врожаїв в Україні - велика кількість сортів пшениці

Одна з причин такого стану – те, що на сьогодні в провідних областях України висівається надмірна кількість сортів пшениці - більше ста. Це катастрофічна ситуація для України, за якої втрачаються неймовірні ресурси та ні про яке насінництво не може бути й мови. Таку думку висловив завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НААН України, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау, передає propozitsiya.com.

За словами вченого, в провідних країнах, де розуміють, що таке досягнення генетики, зароблені гроші спрямовують саме на сорти, оскільки бачать хорошу віддачу. У нас же всі кошти спрямовують на добрива, а до вибору сортів підходять з позицій «сарафанного радіо», тобто керуючись порадами колег та знайомих.

“Видатний учений-генетик Микола Іванович Вавілов колись сказав, що рівень врожайності залежить не від родючості ґрунту, а від культури нації», – зазначає Віктор Швартау. І додає: «Мені доводиться багато спілкуватися з обласним керівництвом, їздити по країні, і коли бачиш, що у нас в провідних областях висівається більше 100 сортів пшениці, розумієш, що це стан катастрофи. Яке насінництво 100 сортів?».

За словами вченого, для досягнення високої врожайності Україні слід зосередитись на сортах, які мають репутацію. «Адже ефективність поглинання елементів живлення, стійкість сортів до шкідників, патогенів, бур’янів - це генетично детермінована ознака, і не кожен сорт здатен окупити урожаєм витрати на технології», - вважає вчений.

Для ефективного землеробства, вважає Віктор Швартау, достатньо 15-20 сортів - 10 вітчизняних, і 10 західних. Вони й сформують весь зерновий клин.

Щоб зрозуміти, чи підійде певний сорт пшениці, чи ні, учений радить власнику упродовж 2-3 років висівати його на 10 сотках. Це дасть змогу зрозуміти, чи варто його поширювати на великі ділянки. Якщо зі свого виробництва господар отримує 5 тонн і мріє про 8, і якщо експериментальний сорт два роки поспіль забезпечує 8 тонн, його можна переводити на великі площі.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


У м'ясо виробники додають антибіотики, в молочні продукти - технічний жир

Про це ГолосUA повідомив генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Висока конкуренція «змушує» вітчизняних виробників харчової продукції виробляти продукти з небезпечними добавками, причому ми говоримо про всі продукти без винятку, зазначив експерт.

«Наприклад, в м'ясі це можуть бути антибіотики. Якщо говорити про молочні продукти, то тепер стало дуже поширеним явищем додавати туди технічний жир», - пояснив аналітик.

Олексій Дорошенко додав, що зрозуміти, що це за технічні жири, не можна, оскільки для того, щоб провести дослідження цієї добавки, потрібно витратити десятки тисяч гривень. Далеко не кожному споживачеві це по кишені.

«Десятки тисяч гривень, ці величезні гроші, потрібні для того, щоб зрозуміти, що це таке - технічні жири. Це небезпечне хитрощі виробників триватиме, якщо ми не прийдемо до системи рівноваги, коли знову почнемо контролювати виробників харчової продукції », - підкреслив експерт.

Аналітик упевнений, коли почнуть накладатися штрафи, ми прийдемо до того, що в кілька разів стануть безпечнішими і якісніше продукти харчування в нашій країні.

Ваш вибір 'Цікаво'.


В Одеській області пройде чемпіонат зі швидкісної стрижки овець

Як повідомили в обласному управлінні туризму, реакріації і курортів, за звання кращого боротимуться стригалі з Арцизького, Болградського, Ізмаїльського, Тарутинського та Татарбунарського районів області. За правилами, їм потрібно буде не лише випередити суперників по швидкості, але і намагатися не поранити тварину, а також зістригти руно цілком. Все це впливає на підсумкові оцінки.

Першість пройде в рамках щорічного фестивалю «Vinogradovka Country Fest». Крім стрижки овець, заплановані кінні скачки, турніри з вільної боротьби та міні-футболу.

Вперше змагання по стрижці овець пройшли у Виноградівці у минулому році. Перше місце зайняв стригаль Іван Кедик з села Дмитрівка Болградського району. Він отримав грошову винагороду — 10 тисяч гривень. Друге місце посів Руслан Текменжи (Дмитрівка Татарбунарського району). «Бронзу» виграв житель Арцизького району Дмитро Шидеров.

Джерело: Думська

Ваш вибір 'Нічого сказати'.