182818
178171

Канада сприятиме розвитку молочних ферм та кооперативів на Львівщині

Про це повідомляє департамент агропромислового розвитку обладміністрації, пише landlord.ua.

В рамках ініціативи проекту уряду Канади «Розвиток молочного бізнесу в Україні» на Львівщині вже відкрито 40 нових сімейних ферм, створено лабораторію молока для консультування виробників, впроваджено систему аналізу діяльності у 7 кооперативах з використанням системи PerformCoop. Крім того, 52 малих і середніх господарств отримали технологічну підтримку у виробництві кормів та комфортному утриманні корів, а кооперативне об’єднання «Рівноправність» отримало молоковоз об’ємом 8 тонн.

Нагадаємо, у Львівській області будується кооперативний молокопереробний завод. На фінансування проекту уряд Канади виділяє $1 млн. Ще $300 тис. інвестують виробники молока.

Ваш вибір 'Подобається'.


Виробники неякісної ягоди дуже скоро залишаться поза ринком

Якщо ще 3 роки тому мова йшла про 5% зростання на рік, то сьогодні це 8%. Але поряд із цим, зростають і вимоги споживачів до якості та безпеки ягоди, цей тренд особливо помітний в тих країнах, в які раніше можна було сміливо продавати ягоду будь-якої якості.

Про це розповіла Ірина Кухтіна президент Асоціації «Ягідництво України» в своєму виступі на 9-й міжнародній конференції «Ягоди України-2018. Заморозка та свіжий ринок», пише Інфо-Шувар.

«Виробники, які вважають, що їх ягода завжди буде користуватись попитом в незалежності від якості продукції, дуже ризикують. Навіть на внутрішньому рику постійно збільшується розрив в цінах на ягоду, в залежності від її якості, зовнішній ринок неякісну ягоду вже не приймає. В майбутньому ця тенденція буде лише посилюватись і виробники, які не вважають потрібним працювати над якістю та маркетингом ягоди, дуже скоро залишаться поза ринком»,- каже пані Кухтіна.

Додана вартість є гарантією успіху в маркетингу свіжих ягід, але більшість учасників ягідного ринку помилково вважають, що додана вартість – це додатковий дохід для виробника. «Додана вартість- це не додатковий прибуток, це те за що споживач готовий заплатити більше. Гарним прикладом є рітейл, в супермаркетах покупці готові платити вищу ціну за зручність, зовнішній вигляд, якість і т.д. Ягоди теж повинні бути затребуваним та зручним продуктом як для внутрішнього споживача, так і для зовнішнього ринку»,- зауважила Ірина Кухтіна.

За словами експерта, сьогодні Україна експортує багато замороженої ягоди в країни ЄС, головним покупцем залишається Польща, хоча українські фермери могли б отримувати набагато більший дохід на інших більш вимогливих ринках. «Зараз ми йдемо шляхом найменшого спротиву, продаємо ягоду до Польщі, яка для нас є логістично ближчою та зрозумілою. Але ми можемо отримувати набагато вищу ціну на ягоду в інших, більш розвинутих країнах. Для того, щоб увійти на більш дорогі ринки треба вже підтягувати продукцію до рівня специфікації покупців в цих країнах»,- розповіла пані Кухтіна.

Ваш вибір 'Подобається'.


Попит на українську лохину зростає швидше, ніж її виробництво

На відміну від ринку суниці садової та малини, у виробників лохини відсутній головний конкурент- населення, яке вирощує великі обсяги ягоди і не рахує собівартості. А головне - попит на українську лохину зростає швидше, ніж її виробництво, хоча площі під цією ягодою в країні в останні роки суттєво зросли.

Про це розповів Тарас Баштанник, керівник ТЗОВ «Українська ягода», під час виступу на 9-й міжнародній конференції «Ягоди України-2018. Заморозка та свіжий ринок», пише Інфо-Шувар.

Експерт зауважив на тому, що сьогодні лохиною зацікавилось багато бізнесменів, але серед них дуже багато так званих «ситуативних» виробників, які інвестують у виробничі проекти без досконалого вивчення технологічних моментів, таких як підготовка ґрунту та підбір певних сортів і це негативно впливає на якість ягоди. На думку пана Баштанника, такі проекти приречені, тому що бізнес з вирощування лохини передбачає експорт, а експортувати неякісну лохину неможливо, продавати дорого на внутрішньому ринку теж буде складно.

«Питання маркетингу лохини потрібно вирішувати ще на етапі виникнення ідеї про інвестицію в ягідний проект. Добре пропрацьований маркетинг нівелює одразу кілька серйозних проблем, притаманних ягідній галузі. Наприклад, для того щоб забезпечити себе робочими руками, треба платити працівникам стільки ж скільки платять поляки, а для цього потрібно продавати лохину дорого, принаймні, не дешевше, ніж ті ж самі поляки»,- розповів Тарас Баштанник. Також експерт зауважив, що сьогодні у виробництві лохини не існує альтернативи ручній праці. Механізовано збирати лохину можливо лише для переробки, така ягода відносно дешева. Дорого лохина продається на свіжому ринку, а таку ягоду в усьому світі збирають тільки руками.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Латвійські виробники яєць занепокоєні конкуренцією з українськими

Про це пише eurointegration.com.

В даний час на ринку яєць в Латвії спостерігається велика конкуренція — поряд з місцевими яйцями на прилавках магазинів можна знайти яйця з Естонії, Литви, Польщі, Фінляндії.

Член правління птахофабрики Balticovo Томс Аушкапс каже, що конкуренція відчувається практично з боку всіх найближчих сусідів, крім Росії.

«Варто зазначити, що українські виробники яєць єдині, хто пропонує споживачам Латвії продукцію з-за меж ЄС, яка не була визнана як така, що виготовлена за європейськими вимогами», — зазначив він.

За словами члена правління Асоціації виробників яєць Латвії Солвіти Гулби, конкуренція на ринку яєць спостерігається не лише в Латвії, а й в усій Європі.

«В останні два роки великі українські виробники яєць, чия продукція виготовлена відповідно до вимог ЄС, підсилюють конкуренцію», — сказала вона.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні стартував сезон черешень

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За інформацією проекту, на даний момент продажу ягоди вже набувають масового характеру. Таким чином, сезон реалізації черешні цьогоріч почався в середньому на тиждень раніше, ніж роком раніше, завдяки досить сприятливим погодним умовам.

Ціни на ранню черешню варіюються в межах 15-20 грн/кг, а це в середньому в 2,3 рази дешевше, ніж наприкінці травня 2017 р.



Ухвалення «компромісного» законопроекту щодо «соєвих правок» може порушити конкурентні умови в галузі

Це, зокрема, порушення конкурентних умов, розвиток оптимізаційних схем постачання продукції, посилення заходів податкового контролю і, як наслідок, формування корупціогенних ризиків, заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 22 травня 2018 року Верховною Радою України законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-д від 4 квітня 2018 року.

Набуття чинності положеннями законопроекту №7403-д означатиме, що представники великого аграрного бізнесу продовжать здійснювати поставки сої та ріпаку на світові ринки у звичайному режимі справляння ПДВ, тоді як представники малого та середнього змушені будуть наповнювати переробні потужності підприємств оліє-жирової промисловості.

Такі норми є дискримінаційними по відношенню до представників малого та середнього аграрного бізнесу. Вони суперечать положенням частини третьої статті 42 Конституції України, відповідно до яких держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, не допускає неправомірне обмеження конкуренції.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, обсяги вирощування сої у сільгосппідприємств, які зможуть самостійно організувати поставки на експорт, становлять 2/5 загальних обсягів її вирощування – близько 1,7 млн т.

Натомість виробники 3/5 обсягів соєвих бобів в Україні будуть змушені спрямовувати свої поставки на переробні підприємства. Внаслідок цього обсяги переробки сої зростуть більш, як втричі проти нинішнього обсягу, що негативно позначиться на рівні закупівельних цін – принаймні до того часу, доки переробники не налаштують нові каналу збуту виробленої продукції. А це означає, що представники малого та середнього бізнесу недотримуватимуть частину потенційно можливих доходів, зауважив Леонід Тулуш.

За його словами, різновекторний механізм справляння ПДВ для різних категорій сільгосппідприємств потребуватиме посилення заходів податкового контролю.

Адже, прогнозує науковець, вже восени 2018 року може розпочатися формування оптимізаційних схем, спрямованих на те, щоб вирощена представниками малого та середнього бізнесу соя реалізовувалася великими сільгосппідприємствами, які самостійно організовують експортні поставки.

Ще однією загрозою, на думку експерта, є збільшення обсягів виробництва сої та ріпаку «в тіні» – на офіційно не зареєстрованих землях. Реалізація такої продукції може здійснюватись як шляхом її «заведення» на сільгосппідприємства, здатні забезпечити експортні поставки, так і безпосередньо трейдерам. В останньому випадку відшкодовувати буде нічого, оскільки виробник не зареєстрований платником ПДВ.

Водночас, зауважив Леонід Тулуш, переваги власників переробних підприємств також не є очевидними – за умов нераціонального законодавчого рішення бізнес сам визначить правила гри на даному ринку, внаслідок яких переробні потужності можуть так і залишитись незавантаженими.

Слід також врахувати, нагадав Леонід Тулуш, що у Держбюджеті-2018 ресурсу на бюджетне відшкодування ПДВ по операціях з поставки сої взагалі не було передбачене.

З огляду на всі ці фактори ухвалення «компромісного» законопроекту 7403-д може посилити протистояння сільгосппідприємств різних масштабів діяльності та контролюючих органів, зауважив експерт.

Отже, існує висока ймовірність того, що законопроект 4703-д не є останнім рішенням по «соєвих правках». Не виключено, що після кількох місяців адміністрування ухваленого порядку Податковий комітет ВРУ буде змушений повернутися до його розгляду знову і пристати на пропозицію товаровиробників, як це вже було, зокрема у 2014 році, спрогнозував Леонід Тулуш.

Ваш вибір 'Цікаво'.