178171
182818

“Кернел” отримав з бюджету понад 2,2 млрд грн

Про це свідчать дані Державної казначейської служби, пише УНН.

У січні компанія отримала 931,5 млн грн, у лютому — 674,5 млн грн, у березні — 402,2 млн грн, у квітні — 264,9 млн грн.

Водночас “Нібулон” отримав за весь період 1 млрд 28 млн грн, ДП “Сантрейд” — 1 млрд 456 млн грн.

Нагадаємо, мажоритарним власником “Кернел” є Андрій Веревський. Суттєвою часткою акцій володіє також народний депутат від “Партії Відродження”, член Податкового комітету ВР Віталій Хомутиннік. З приходом нардепа у компанію в 2015 році, “Кернел” збільшив доходи на 228%.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Курчата замість гречки: в Україні вибори до ОТГ

За повідомленням Комітету виборців України, в різних регіонах країни зафіксовано багато випадків підкупу виборців.

Наразі поліцією розбираються факти підкупу, зареєстровані в Торчинській ОТГ на Волині, де мешканцям сіл Садів, Білосток, Кошів та Горзвин “Аграрна партія” роздавала курчат та комбікорм. Місцеві ЗМІ оприлюднили інформацію, що третина населення Кошова отримала по кілограму комбікорму та по 15 курчат. “Подяка” відбувалася на фоні виборчої агітації.

За голоси торчинців також боролися представники “Радикальної партії Ляшка”. Вони задобрювали виборців солодощами.

Голова КВУ Олексій Кошель так коментує інцидент:

"Технологію "партійні цукерки" формально дуже складно довести як порушення чинного законодавства. Оскільки партія могла сховати їх за партійною обгорткою, вартість якої не перевищує допустимої норми закону (5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати). Однак за змістом такі дії мають ознаки технології підкупу".

Одещина опинилася у фокусі представників ВО "Батьківщина". “Бессарабия Инфо” повідомляє, що виборці мали можливість отримати гроші, якщо вони проголосують на певного кандидата.

Нагадаємо, що вибори відбуваються у 40 об’єднаних громадах, очікується, що у них візьме участь понад 260 тисяч громадян.

 


Вченому дали десять років в’язниці за крадіжку ГМО

Федеральний суддя в штаті Канзас виніс вирок Вайцян Чжану 5 апреля: 121 місяць тюремного ув’язнення, пише agroday.com.ua.

Чжан, якому зараз 51 рік, отримав вчений ступінь кандидата сільськогосподарських наук від Університету штату Луїзіани і працював розробником ГМ-рису, який має цінні білки для використання в медицині.

У суді прозвучали докази того, Чжан вкрав сотні ГМ насіння рису і зберігав їх у своїй резиденції на Манхеттені, Канзас.

Влітку 2013 року він приймав співробітників науково-дослідного інституту рослинництва Китаю у своїй манхеттенської резиденції і влаштував їм тур в Айову, Міссурі і Огайо. Коли гості доктора зібралися покинути країну, митна і прикордонна охорони знайшли насіння, що належать компанії, в багажі.
За словами судді, справедливе покарання Джану покаже всім, хто мав намір вкрасти комерційну таємницю, якими можуть виявитися наслідки.

Ще більше ускладнює ситуацію те, що вчений намагався розкрити комерційну таємницю саме Китаю, якому Трамп нещодавно оголосив “торговельну війну”.

Ваш вибір 'Цікаво'.


4 тис. локомотивів «Укрзалізниці» зношені на 90%

Про це виданню «Економічна правда» написав перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк, повідомляє АgroРolit.com.

Першопричиною можливого колапсу на залізниці він називає дефіцит локомотивів.

Довгий час існувала думка, що корінь проблеми криється в дефіциті вагонів. Але практика показала, що це не так – до старту минулого сезону ми підійшли з 14 тис. вагонами, рік по тому їх було 18,7 тис. одиниць, але помісячні обсяги зернового експорту від цього не збільшилися, –– зазначив заступник міністра.

Він вважає, що парк отрібно оновлювати і збільшувати, інакше в якийсь момент УЗ не зможе виконати взяті на себе зобов'язання через банальну несправність.

За його даними, на сьогодні у УЗ є близько 2000 електровозів і стільки ж тепловозів, але їх знос перевищує 90%.

"На жаль, обсяг закупівель нової техніки – кілька десятків одиниць – не може зрівнятися з потребою, яка обчислюється сотнями", –  написав М. Мартинюк.

І додав: "Функція забезпечення тягою залишається повністю у віданні держави, хоча реформою УЗ і передбачена поступова лібералізація. Однак, враховуючи, що це найбільш вигідний сегмент cargo-перевезень, УЗ не поспішає розлучатися з ним на користь приватних операторів. Тому в експортному сезоні 2018/2019 ми будемо діяти в умовах залізничного статус-кво".

Він вважає, що у 2018 році можна розраховувати на урожай не нижче торішнього –  60 млн тонн.

Сезон 2018/2019 галузь пройде успішно. Найімовірніше, ми вийдемо на врожай співставний з минулорічним (хоча деякі учасники ринку обережно прогнозують зростання на 2–4 млн тонн) і відповідний експорт – близько 45 млн тонн. Але без радикальних заходів, без лібералізації залізничних перевезень, доступу приватних операторів до ринку тяги, в умовах константи ємності внутрішнього ринку Укрзалізниця може мимоволі стати стопером розвитку агропромислового комплексу і економіки України в цілому, – вважає заступник міністра.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Посівна-2018: Зерновими та зернобобовими засіяно 2,1 млн га

Зокрема, посіяно:

- ярого ячменю – на площі 1,4 млн га (90%);

- вівса – на площі 173 тис. га (84%);

- пшениці – на площі 149 тис. га (84%);

- гороху – на площі 394 тис. га (93%).

Окрім того, продовжується посів кукурудзи, який проведено на площі 1,5 млн га або 32% до прогнозу, цукрового буряку посіяно на площі 253 тис. га, або 84% до прогнозу, соняшнику – на площі 2,5 млн га, або 45% до прогнозу.

Триває посів сої, який проведено на площі 262 тис. га, або 14% до прогнозу.

Підживлення озимих культур на зерно проведено на площі близько 7,2 млн га або 99% до прогнозу та повністю завершено у 16 областях. Крім того, майже завершено підживлення озимого ріпаку, яке проведено на площі 977 тис. га або 97% до прогнозу.

Довідково:

Озимі культури на зерно під урожай 2018 року посіяні на площі 7,3 млн га або 101% до площ посіяних під урожай 2017 року в тому числі: пшениці – 6,3 млн га або 103%, ячменю – 0,8 млн га або 94%, жита – 149,4 тис. га або 88%. Крім того, озимий ріпак на зерно посіяний на площі 1,0 млн га або 112%.

 
Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Овочева галузь гине в Україні

Овочева галузь гине в Україні. Так вважає депутат обласної ради, директор сільськогосподарського підприємства "С-Росток" Тахір Садрідінов, про що розповів у коментарі виданню "АгроЮг".

Компанія «С-Росток» була провідною овочевою компанією не тільки в Україні, але і в Європі. Але на даний момент ситуація така, що підприємство скорочує виробництво овочевих культур і більше переходить на технічні та зернові культури.

«На жаль, на сьогоднішній день відбувається стагнація і ми йдемо вниз. Піке таке, що ми напевно не вирулимо цей момент. Йдемо на соняшник, зернові. Ми стали такими ж традиційними сільськими господарниками, ніж городниками. Овочева галузь гине в Україні», – заявив Садрідінов.

Однією з причин занепаду овочівництва є державна політика, оскільки ціни масово ростуть і мати велике виробництво економічно не вигідно.

«Це коли є хороша машина, але немає бензину. Так і у нас. Ми побудували величезний термінал, найбільший в Україні, але, на жаль, він наполовину порожній, а тарифікація, оренда землі, послуги, електроенергія ростуть. Це все потрібно утримувати, що економічно дуже важко», – коментує директор підприємства.

Друга причина – це масова міграція кадрів. Багато спеціалістів їдуть закордон, де їм пропонують значно кращий оклад. Сільськогосподарські підприємства України не можуть конкурувати в цьому питанні.

«У нас сьогодні фахівець вищої кваліфікації не отримує 30 тисяч гривень, може десь на 17-18 тисячах він зупиняється. На сьогоднішній день все працює проти нас. Тому хотілося б, щоб швидше всі ці політичні негаразди закінчилися і економіка диктувала як людям жити. Це був би правильний підхід», – зазначає Садрідінов.

Садрідінов вважає, що незабаром близько 70% великих овочевих підприємств зникнуть і перекваліфіковуються. Оскільки не вигідно утримувати таку інфраструктуру. І щоб це запобігти потрібні квоти, дотації і нові «шовкові шляхи» для овочівників.

«Зерноводство у нас в Україні було завжди. А овочівництво це нововведення, яке впроваджували на промисловому рівні десь з 1965 року. Одним з основоположників цього напряму був мій батько. Ми більше 25 років збирали команду об'єднавши 5-6 колишніх колгоспів. А зараз ми знищуємо своїми руками. За рахунок політики, нераціонального бачення і економічної складової. Міністр сільського господарства повинен думати про сільське господарство: домагатися квот, дотацій...», – резюмував миколаївський аграрій Тахір Садрідінов.

Ваш вибір 'Цікаво'.