Кількість спалахів АЧС серед домашніх свиней в ЄС зростає

АЧС вперше виявили на території ЄС у 2014-му, серед популяції диких кабанів у Литві, Латвії, Естонії та Польщі. У 2016-му ситуація дещо погіршилася, адже спалахи продовжували реєструвати серед диких кабанів та, все частіше, серед домашніх свиней. У 2017-му хвороба поширилася також на територію Чехії та Румунії, в 2018-му — Угорщини (квітень), Бельгії (вересень),Болгарії (серпень) та дійшла до Словаччини (у липні) та Сербії (у серпні) у 2019-му.

Варто зазначити, що в Чехії не було зареєстровано жодного випадку з квітня 2018-го року, тож на території цієї країни захворювання вважається ліквідованим.

У Румунії спостерігалося значне збільшення кількості випадків серед домашніх свиней. Зокрема у 2019-му тут зафіксували більш 1400 спалахів, декілька з яких — на великих промислових підприємствах. Згідно з інформацією Національного органу з санітарно-ветеринарних питань і безпечності харчових продуктів Румунії, з 2017-го року через АЧС у країні знищили близько 500 тис. свиней.

На території Угорщини досі не фіксували жодного випадку захворювання серед домашніх свиней, проте кількість спалахів серед диких тварин різко зросла з 182 у 2018-му до 1109 у 2019-му році.

Болгарія підтвердила перший спалах вірусу серед домашніх свиней у серпні 2018-го, після чого нових випадків не реєстрували аж до липня 2019-го. Після цього від хвороби постраждало декілька великих свиноферм та присадибні господарства.

Джерело: PigUA.info 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна може залишитися без власного молока

Про це  під час прес-конференції в ІА «Укрінформ» повідомила віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк, передає прес-служба АВМ.

«Україна стрімко перетворюється з експортера молочної продукції на імпортера. В 2018 році ми були у топ-5 експортерів масла, а станом на 1 вересня 2019 року ми вже не експортуємо його, а імпортуємо. І до кінця року українці відучують ще більший дефіцит вітчизняної молочної продукції, а кожна друга-третя пачка вершкового масла на поличці магазинів може бути імпортною», - коментує вона.

Збільшення імпорту відбувається через скорочення поголів’я ВРХ, і як наслідок – браку вітчизняної сировини.

«У 2018 році експерти обережно констатували тенденції до зростання кількості корів у промисловому секторі - плюс 0,3 %. Однак уже у 2019 році маємо найбільше за останні 20 років падіння -- мінус 6% поголів’я у промисловому секторі! До стрімкого згортання молочного напрямку господарства штовхнули  заяви уряду про турборежим ринку землі без гарантій та пільг для виробників молока. Господарства почали розпродувати корів, адже для МТФ не може вижити без власної землі, бо ніде не купить силосу чи сіна, якщо не виростить сама. За підсумками серпня 2019-го у порівнянні із аналогічним періодом 2018-го галузь втратила рекордні і безпрецедентні 26 тисяч корів! Це  близько 100 ферм розміром 200-300 корів. Якщо до липня місяця промисловий сектор зменшувався на 2-2,5 тис. корів, то за серпень, коли урядовці анонсували наміри повністю скасувати всі програми держпідтримки тваринництва на 2020-ий, темпи вирізання корів подвоїлися: мінус 5 тис. голів! Якщо ця геометрична прогресія збережеться, ми не просто залишимося без українського молока, а й втратимо галузь, що є ключовим генератором робочих місць та податкових відрахувань до бюджету», - підкреслила Лавренюк.

Ситуація, яка склалася в молочному скотарстві, безпосередньо впливає на  переробку: за перше півріччя 2019 року переробники недорахувались понад 900 тонн молока щодоби, які мали забезпечити Україну вітчизняними молочними продуктами, або в перерахунку на переробні потужності – сировину втратили як мінімум два потужних молокопереробних заводи.

За прогнозами Спілки молочних підприємств, до кінця року імпорт молочної продукції тільки наростатиме, зокрема буде імпортовано 20 тис тонн сирів.

«А це 18-20% від загального споживання. Як з цим боротися? Безумовно, без державної волі і підтримки ми нічого не можемо зробити. Коли ми підписували асоціацію з ЄС, то нам відкривали ринки, але при одній умові – квоти. На сьогодні ті квоти, що існують, – це іронія, а не відкриті двері. Тому держава повинна зробити дзеркальні рішення: теж ввести квоти на імпортні молочні продукти до України», - сказав голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

Окрім того, що українці можуть залишитись без вітчизняного молока, ми ризикуємо ще і втратити близько 3,6 млрд грн податкових відрахувань в бюджет та 12% робочих місць в аграрному секторі, які дає молочне скотарство.

«Якщо ми хочемо, щоб в Україні створювались робочі місця, а люди повертались працювати назад в Україну, нам треба зберігати і розвивати ту галузь, яка є найбільшим генератором робочих місць. За офіційною статистикою США, яка цілком застосовна і до українських реалій, -- на 1 працівника молочно-товарної ферми припадає 12 працівників суміжних галузей: молоко- і м’ясопереробної промисловості, ветеринарної та кормової галузей, будівництва і логістики і так далі. Тому криза молочного скотарства – це не проблема окремо взятих ферм, а всієї економіки країни, – зауважує Михайло Юрков генеральний директор ТОВ АФ «Пісчанська».

За словами Тетяни Ляшенко, директора СПОП «Відродження» саме відрахування з молочно-товарних ферм ставлять основу бюджетів сільських громад:

«У структурі нашої групи компаній є дві ферми по 500 голів ВРХ.  Фонд оплати праці на кожній  - близько 9 млн грн – це податки, відрахування,  ПДФО, військовий збір, та ін.  Тобто це кошти, які йдуть безпосередньо у сільський бюджет і спрямовуються на  утримання інфраструктури та  розвиток села. Як ви думаєте, які наслідки будуть для громади, якщо обставини нас змусять закрити молочну ферму?».

Знищити всі здобутки молочної галузі останніх 20 років можна буквально за рік! Тоді як на її відновлення потрібно буде 10 і більше років.

«Щодо держпідтримки, то було розроблено проект бюджету, який передбачує виділення на підтримку аграрної сфери 4,4 млрд грн,  замість 8 млрд грн – 1% аграрного ВВП -  які мали б надати, відповідно до Бюджетного Кодексу. Але навіть цю наполовину ампутовану суму планують витратити на компенсацію відсотків за кредитами під купівлю землі для малих підприємств. Тобто, фактично ніякої іншої державної підтримки аграрному і молочному сектору не буде. Важлива деталь: кредити під купівлю землі братимуть не на півроку-рік, а як мінімум на 5 років. Хто дасть гарантії, що сьогоднішні обіцянки здешевити кредити не спіткає така ж  доля і їх не скасують вже через рік? Наша позиція: дайте те, що обіцяли – квазі-акумуляцію ПДВ пропорційну до реалізованої сільгосппродукції», - сказав заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

Окрім того, Михайло Соколов підтвердив, що пропонований нині формат обігу земель абсолютно невигідний середньому фермеру.

«Той дизайн реформи ринку землі, який пропонує Уряд, вигідний для великих агрохолдингів, оскільки дає можливість консолідувати 200 тис. га в одних руках. Якщо у нас з’являться підприємства із такою концентрацією ріллі, це будуть найбільші латифундії в світі! А враховуючи те, що у крупних холдингах і кількість зайнятих спеціалістів, і додана вартість нижча ніж у тих, хто обробляє менше 50 тис. га землі, холдинги не будуть займатись молочним тваринництвом», - підкреслив Соколов.

Щоб не допустити знищення молочної галузі України, зберегти продовольчу безпеку та не стати імпортозалежними, необхідно терміново докласти всіх зусиль, щоб зупинити спад виробництва та почати стимулювати зростання молочної галузі. А це неможливо без грамотної держпідтримики.

Відтак, Асоціація виробників молока звертатиметься  до Аграрного Комітету  та бюджетного комітетами з відповідними обґрунтуваннями та пропозиціями щодо необхідності  оперативного та грамотного реагування на ситуацію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний комітет провели за закритими дверима і протягнули земельний законопроект

Члени Комітету з питань аграрної та земельної політики зібрались без засобів масової інформації і не запросивши вчасно авторів альтернативних законопроектів, ухвалили рішення рекомендувати Раді альтернативний урядовому законопроект авторства членів "Слуга народу". Про це повідомила народний депутат Оксана Савчук журналістам в кулуарах парламенту, передає УНН.

"Те, що сьогодні відбулось, без будь-якого інформування, не було ніяких представників ЗМІ, о 9:08 комітет розглянув уже всі законопроекти, які були запропоновані, а о 9:00 тільки розпочав роботу. Комітет проголосував за те, щоб взяти за увагу один із законопроектів, авторами якого є представники "Слуги народів". Це кричущий факт... Все, що вони сьогодні вирішили фактично за закритими дверима, їм виллється в те, що люди, якщо ще й очікували якогось діалогу, зрозуміли, що цього діалогу може взагалі не відбудеться", - зазначила Савчук.

За її словами, особисто їй та іншим членам Комітету дзвонили о 8:40-8:55 і повідомляли, що о 9:00 відбудеться засідання комітету, на яке, зі зрозумілих причин, багато його членів і автори альтернативних законопроектів прибути не встигли.

У свою чергу прес-служба Аграрного комітету повідомила про результати засідання.

"За результатами розгляду питань порядку денного прийнято наступне рішення: рекомендувати Верховній раді України прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, поданий народними депутатами України Сольським М.Т., Нікітіною М.В., Нагаєвським А.С., Богданцем А.В., Шол М.В. та іншими (реєстр. № 2178-10 від 10.10.2019)", - сказано у повідомленні.

При цьому вона додала, що підтриманий комітетом законопроект передбачає можливість продажу землі іноземцям, а також закріплює першочергове право викупу землі за іноземними громадянами і власниками агрохолдингів, які вже орендують цю землю.

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Нагадаємо, у Верховну Раду внесли Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Раніше президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новинки LOZOVA MACHINERY на AGRITECHNICA-2019

Сучасні підходи до обробки ґрунту вимагають від фермерів максимальної віддачі. Крім якісної обробки і раціонального використання поживних речовин, важливо домогтися економічного ефекту, а це – швидкість роботи, відсутність зупинок техніки на техобслуговування і ремонти, малі витрати на паливо і багато іншого. З урахуванням цих вимог LOZOVA MACHINERY пропонують аграріям найвигідніші і ефективні рішення.

Так в Німеччині, вперше на європейському ринку, компанія презентує новинку 2019 року – глибокорозпушувач ФРАНК-3sp.

Це новий агрегат, який обробляє грунт на великій глибині (до 45 см) без обороту пласта і залишає на поверхні до 60 рослинних залишків, що вирішує проблему ерозії ґрунту і гарантує тривалу родючість. До того ж в новому ФРАНК реалізована функція одночасного внесення гранульованих добрив на рівні 150 і 250 мм, що значно підвищує врожайність.
Знаряддя також оснащено дворівневим захистом пружинної стійки від зламу, що поліпшує його працездатність в умовах складних кам'янистих ґрунтів.

Дана модель комплектується трьома варіантами змінних робочих органів-доліт, з твердосплавними наконечниками HARD-SHELL, це істотно знижує витрати на їх заміну.
Застосування ФРАНК-3sp зберігає органічний склад ґрунту, покращує його водно-повітряний режим і родючість.

Побачити і познайомитися з перевагами даного агрегату ви зможете на AGRITECHNICA на стенді LOZOVA MACHINERY – зал 12, стенд А06.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Європейський банк надасть гроші українським фермерам: на що витратять 400 млн євро

Крім спеціальної державної програми з надання кредитів для купівлі земельних паїв, малих і середніх фермерів підтримає Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). З 2020 року їм будуть доступні кошти на суму 400 млн євро на реалізацію середньо- і довгострокових проектів. Проект був ініційований ще в 2015 році, і тепер повертається до активної фази, пише Сегодня.

"Історія з кредитом ЄІБ почалася в 2015 році. ЄІБ оголосив про початок співпраці з Україною і йшлося по 400 млн євро, які будуть спрямовані на кредитування малого і середнього бізнесу в Україні. Це кредитні кошти для малих і середніх підприємств на технічне переобладнання, створення ланцюжків доданої вартості, в тому числі це можуть бути приватні сільгоспвиробники, але також кредит може бути поширений на і державні підприємства", – пояснила заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Інна Метелева.

На даний час, за словами заступника міністра, вже відпрацьована технічна частина – визначено банк-агент, далі виберуть 5-6 банків, які займуться реалізацією програми.

В рамках програми передбачається також навчання позичальників фінансовій грамотності.

"Це комплексна програма – з одного боку, це кредитні кошти за доступними відсотковими ставками, з іншого боку – це надання технічної підтримки в плані отримання цих коштів, використання цих коштів", – додала Метелева.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Один із найбільших м'ясокомбінатів продають за 92 млн грн

Про це повідомляє socportal.info.

На продаж виставлено цілісний майновий комплекс підприємства, який складається з будівель, споруд, земельних ділянок, устаткування, інвентарю, транспортних засобів, прав на торгівельні марки.

Історія ПрАТ «Кременчукм’ясо» починається у 1913 році.

Беконна фабрика була заснована двома братами-німцями австрійського походження Фрідріхом та Робертом Зейпи.

Підприємство під ТМ «Фарро» випускає більше 170 найменувань ковбасних виробів і м'ясних делікатесів.

Понад 60% — це ГОСТівська продукція, інше — авторські рецептури технологів.

"Сучасне підприємство м'ясопереробної промисловості має впізнаваний бренд та великі перспективи розвитку, - наголосив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Віктор Вишньов.

Посилання на лот: https://setam.net.ua/auction/382437.
Дата закінчення подання заявок: 15 листопада 2019 року
Стартова ціна: 92 149 155.51грн
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview