Ключові продукти харчування здорожчали майже на третину

За даним Держстату, станом на 1 січня 2018 року порівняно з аналогічним періодом 2017 року м’ясо та м’ясопродукти здорожчали на 26,2%; молоко – на 21,3%, яйця – на 27 %, олія та жири – 18 %, овочі – 29%.


«Дива не сталося, і ціни на сільськогосподарську продукцію знову відчутно зросли, - прокоментувала ситуацію голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. Причин тому кілька. На подорожчання м’яса у 2017 році критично вплинула ситуація з африканською чумою свиней, через що підприємці змушені були вирізати поголів’я, і, на фоні дефіциту, ціна на свинину стрімко зросла. Відповідно, до неї підтягнулася й ціна на курятину, на яку зріс попит не лише на внутрішньому, але й на зовнішніх ринках.

Ситуація ж із молоком дещо інша: тут вагому роль відіграє і монополістична поведінка заводів-переробників та торгових мереж, які, на мою, думку, немотивовано завищують ціну на молоко. Адже закупівельна ціна на молоко, зокрема, в населення, порівняно з аналогічним періодом минулого року не зросла. Тому постає питання: хто нажився на підвищенні цін на молоко в магазинах, якщо виробник отримує за нього ті ж самі гроші?

Що ж до підвищення цін на яйця, то вважаю цей процес закономірним, підприємці змогли прийти до хоч якоїсь рентабельності. Адже протягом перших кількох місяців яйця настільки стрімко дешевшали, більше ніж на 100% (подекуди коштували навіть менше 7 грн за десяток), що їх виробництво було збитковим, підприємців рятував лише експорт».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як різкі зміни у погоді вплинуть на врожай

Аномально тепла зима, особливо на півдні України, шокувала навіть науковців.

На Херсонщині виросла не лише їстівна зелень, а й літні квіти – кульбабки, повідомляє ТСН.

Плюсова температура в  грудні й на початку січня для аграріїв - справжній порятунок. Через відсутність дощів на Півдні України восени, посівна кампанія затягнулася, що під час сильних морозів могло вплинути на врожай.
Своєю чергою, днями до України прийшло суттєве похолодання. Стовпчик термометру різко впав до 8, а подекуди 10 градусів морозу.

За словами експертів, для озимих культур дуже важливо, який буде вихід з потепління. Якщо піде сніг, накриє їх, то уже потім навіть сильні морози для них не будуть небезпечними, якщо ж снігу не буде достатньо, то морози можуть нанести значну шкоду.

А от плодові дерева та кущі повинні дати гарний врожай. Бо навіть за теплої погоди ці рослини не встигли розцвісти, тому нинішні морози їм не зашкодять. Однак, якщо  наприкінці лютого на початку березня - в час коли плодово-ягідні культури просинаються після зими - в Україні вдарять морози, врожай яблук, абрикосів, персиків та винограду може бути низьким. Отже, ціни в сезон зростуть.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери Німеччини вимагають знищити 70% кабанів

Це змушує німецьку фермерську асоціацію вимагати відстрілу 70% диких кабанів в якості запобіжного заходу, пише agroperspectiva.com.

"Крім того, повинно бути дозволено вбивати самок кабана, — сказав віце-президент Асоціації фермерів Вернер Шварц. — Страждання тварин в результаті дій мисливців набагато менше, ніж від поширення чуми". Шварц також визнав, що масове культивування кукурудзи для біогазових установок забезпечило кабанам велику кількість їжі і місця для укриття — прекрасні умови для зростання популяції".

У числі додаткових протиепізоотичних заходів пропонується використання собак на прикордонному контролі для пошуку  можливо зараженої їжі, інформування під розпис сезонних сільськогосподарських працівників на їх рідних мовах про забезпечення регулярного очищення і дезінфекції приміщень ферм і транспорту.

Міністр сільського господарства Німеччини Крістіан Шмідт згоден із запропонованим посиленням відстрілу. "Розумне скорочення популяцій дикого кабана відіграє ключову роль у профілактиці поширення АЧС", — сказав Шмідт. — Щоб досягти мети скорочення їх популяції, сезони полювання на кабана повинні бути цілорічним".

Президент Асоціації Йоахім Руквид попередив, що спалах африканської чуми свиней у Німеччині буде мати «катастрофічні наслідки» для свинарської галузі. "Ринки впадуть, — заявив він. — Тому необхідно використовувати всі доступні засоби для захисту від хвороби".

За оцінкою фахівців, потенційний збиток німецькому сільському господарству становить від двох до трьох мільярдів євро в рік. Якщо до цього додати витрати на боротьбу з хворобами і втрати всієї пов'язаної з сільським господарством харчової промисловості, то сума буде обчислюватися десятками мільярдів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Імпортні продукти витісняють українські з полиць магазинів

Частка вітчизняних продуктів на магазинних полицях становить 90%, проте до кінця року вона може зменшитися до 85%. Перш за все – через зростання цін на українську продукцію, пише etcetera.media.

За інформацією Дорошенка, до середини 2018 року біля половини асортименту українських торгових мереж буде коштувати на 5-12% дорожче, ніж в Польщі. Таким чином, імпорт стане більш привабливим для покупців скромного достатку.

У 2017 році швидше за все зростав імпорт сирів (+ 42%) і кондитерських виробів (+ 36%), а також риби, бананів і кави. Експерти відзначають, що частина українців стали активніше купувати відносно дорогі продукти. Наприклад, живу рибу.

На думку економіста Віктора Скаршевського, це пов’язано з розшаруванням суспільства за рівнем доходу. Наприклад, працівники держапарату після реформи цієї сфери стали отримувати зарплати в десятки тисяч гривень. Такі доходи дозволяють їм купувати кращі продукти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим вигідне вирощування сорго

Для цього науковці порівняли витрати й собівартість вирощування на богарі зернового сорго, кукурудзи, сої та соняшнику, пише AgroTimes.

З’ясувалося, що витрати на виробництво зернового сорго однакові із соняшником і дещо менші, ніж у кукурудзи. Зокрема, через меншу вартість насіння та менші видатки на добрива.

Спираючись на середню ціну продажу цих культур в останні роки, в інституті дійшли висновку, що хоч сорго й не може конкурувати з кукурудзою щодо прибутковості, вигода в його вирощуванні насамперед полягає в можливості розширити сівозміну й до того ж не втратити цінову маржу.

Особливо вигідним є вирощування сорго за несприятливих погодних умов, оскільки культура є досить стійкою і має стабільну продуктивність.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сало в Україні буде в дефіциті

Про це Українським Новинам повідомив керівник асоціації "Свинарі України" Артур Лоза.

"Основними імпортованими категоріями серед продукції свинарства у 2017 році були сало й субпродукти. Україна давно дефіцитна на сало й імпортозалежна в цьому сегменті. Це не тенденція лише минулого року. Ми завжди імпортуємо значну кількість сала. Точно поки складно сказати, але цифра приблизно на рівні 2016 року - 40-50 тис. тонн" - сказав експерт.

З його слів, кризову ситуацію в галузі посилює АЧС і скорочення поголів'я, зокрема в присадибних господарствах.

"Тому ми спостерігали незвичайну ситуацію, коли вартість сала іноді зрівнювалася з вартістю м'яса на споживчих ринках у певні періоди. Ця тенденція збережеться - сало в дефіциті", - вважає Лоза.

Він розповів, що в Україну із субпродуктів в основному імпортується сировина 1 категорії - печінка, легені та інше, що використовується у виробництві харчових продуктів.

"Через зростання цін і рух попиту в більш низький ціновий сегмент, у виробництві використовується значно більше дешевої сировини, щоб знизити вартість продукту", - пояснив експерт.

Він зазначив, що все імпортоване сало повністю йде на переробку, на виробництво ковбасних виробів, а на продуктових ринках в основному представлена продукція для кінцевого споживання, що надходить із сегмента присадибних господарств.

Загальний імпорт свинини (м'ясо, сало, жир, субпродукти) оцінюється в 95 тис. тонн, за попередніми даними, при цьому в 2016 році показник становив 78 тис. тонн.

Експорт цієї ж продукції збільшився порівняно з 2016 роком з 9 тис. тонн до біля 15-16 тис. тонн.

Водночас, в 2015 році експорт становив 50-55 тис. тонн, і спрямовувався цей обсяг переважно в Росію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview