Колгоспні пейзажі вже у минулому: як розвиваються сучасні молочні комплекси

Молочний комплексу ТОВ «Агросервіс ЛТД», що в Чугуївському районі Харківської області вражає не лише високотехнологічним німецьким обладнанням, спроектованим з урахуванням світових досягнень і передової європейської практики, комп’ютеризацією ферм, а насамперед бажанням його працівників розвивати своє село Волохів Яр, пише ukurier.gov.ua.

Інвестпроект виправдовує надії

Три роки тому тут  без вагань щодо збитковості молочного виробництва взялися за впровадження великого інвестиційного проекту у сфері тваринництва, попри всі застереження сусідів, мовляв, ліпше та дохідніше вирощувати зернові…

— Зосередившись на тваринництві, найперше дбали про робочі місця, щоб село не вимирало. Адже в усіх наших сельчан хороші будинки, люди живуть непогано, без затримок отримують зарплати. У господарстві працює приблизно двісті місцевих жителів, — каже заступник генерального директора підприємства Олександр Сазонов.

Відкриваючи першу чергу суперсучасного доїльного комплексу на 320 корів, планували подвоїти виробництво молока, і сподівання справдилися. Уже через два роки ТОВ «Агросервіс ЛТД» утримувало 900 дійних корів, і поголів’я постійно зростає відповідно до науково вивірених розрахунків. Нині воно перевищує 3000 голів, а чисельність дійного стада збираються довести до півтори тисячі. За добу агросервісівці виробляють майже 30 тонн молока, проте наступною віхою вони вже визначили цифру 35 тонн. До того ж продукція тваринників Волохового Яру — найвищої якості. Виробничий процес влаштовано так, що молоко від доїння і до переробного заводу жодного разу не контактує з операторами машинного доїння й навіть із повітрям. Цього вдалося домогтися завдяки сучасній доїльній залі, новітньому обладнанню та комп’ютеризації комплексу.
Старше покоління ще пам’ятає ті колгоспні ферми, збираючись до яких слід було подбати про гумові чоботи, а повернувшись із відвідин чи з роботи, — поспішати до душу, щоб позбутися неприємного запаху та в’їдливого бруду.

Молочнотоварний комплекс Агросервісу геть не нагадує тих колгоспних пейзажів. Сучасні просторі приміщення корівників, телятників, доїльної зали, пологового корпусу ніби з кадрів телерепортажу якогось канадського чи європейського фермерського господарства.  Таке саме враження і від приміщень усередині: сучасне обладнання, працівники доглядають за худобою у форменому одязі, всюди техніка, апарати й навіть відеокамери.

Проте, як стверджують провідні фахівці, головне не в техніці й новітніх технологіях, а в зміні менталітету людей, відповідальності  та ставленні до роботи. І це було найтяжче. Впоратися допомогло колективне рішення щодо реалізації інвест­проекту.

Інтернаціональний молодняк

—  Загалом працюємо з породою українських чорно-рябих корів. Є й червоно­-рябі, також купуємо екземпляри імпортної селекції. Але для запліднення беремо лише генетичний матеріал канадських виробників. Тож молодняк у нас інтернаціо­нальний, — жартує Олександр Сазонов. — Торік  запустили 4-й корпус для корів, в якому міститься 410 голів. До ладу став і новий майданчик для молодняку на 500 голів.

Для вирощування телят за новітніми технологіями агросервісівці довго придивлялися до імпортного обладнання. За словами Олександра Сазонова, об’їздили кілька господарств, ознайомилися з їхньою роботою, ефективністю випоювальних апаратів, яких в Україні поки що одиниці,  і зупинилися на зразку німецької фірми, вартість якого тоді сягала 20 тисяч євро.

—  Техніка працює ідеально, тому вже встановили другий автомат випоювання й плануємо придбати третій, — каже заступник гендиректора підприємства.

За всіма тваринами, телятами і дійним стадом, тут ретельно доглядає бригада ветеринарних працівників із 4 лікарів і 2 санітарів та так званих копитників. Саме за ними та зоотехнічною службою вирішальне слово щодо раціону кормів, які для кожної тварини індивідуальні, скореговані завдяки комп’ютерній програмі з управління кормами, вакцинації, організації тризмінного доїння тощо.

—  Нині складно уявити, як раніше працювали без спеціальної комп’ютерної програми управління стадом, — констатує головний ветеринар підприємства Руслан Зубко. — Завдяки цій програмі щодня маємо всю інформацію по кожній тварині, з дня її народження. Тут закладено всі необхідні дані, які програма видає через протоколи. Так,  відстежуємо здоров’я тварин, вакцинацію чи необхідні медичні маніпуляції, надої, прирости, проводимо профілактичні заходи.

—  «Агросервіс ЛТД» — одне з потужних господарств не лише району, а й всієї Слобожанщини, — каже голова Чугуївської райдержадміністрації Микола Шошин. — Постійно контактуємо з головним організатором і натхненником цього проекту генеральним директором підприємства Володимиром Куликом. Радимося, чим допомогти, оскільки в країні багато різноманітних програм із розвитку певних галузей економіки. Тому необхідно користуватися всіма можливостями, щоб розвиватися. Приємно, що підприємство залучає великі кредитні кошти у виробництво, закуповує сучасне обладнання.

На підприємстві отримують одні з найвищих надоїв в області — за підсумками року цей показник становить 11,5 тисячі літрів на корову, тоді як в середньому по області він не дотягує до семи.

Як резюмує перший заступник голови облдержадміністрації Марк Беккер, господарство має високі показники. В області таких лише з десяток. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені знайшли вразливе місце колорадського жука

Про це повідомляє журнал Scientific Reports, пише agroday.com.ua.

Американські генетики провели дослідження метою якого було визначити як жук зміг пристосуватися до низьких кліматичних температур і чому він виживає при контакті з новими типами інсектицидів. Вони порівняли геноми картопляних шкідників з геномами інших – більш нешкідливих комах.

Результати дослідження показали, що ДНК колорадських жуків містить кілька десятків генів, які відповідають за виробництво безлічі ферментів, здатних перетравлювати різні білки і цукру. Цей факт дозволяє стверджувати, що комахи є практично всеїдними, незважаючи на те, що їх прийнято вважати шкідниками картоплі та інших пасльонових.

У той же час, вченим не вдалося знайти гени, що відповідають за невразливість колорадських жуків, так як їхні молекули ДНК, що обумовлюють протидію інсектицидів мають таку ж саму структуру і розміри, що і в інших комах.

Проте, вчені знайшли й вразливе місце колорадських жуків. Виявилося, що їх клітини використовують короткі молекули РНК, щоб блокувати дії певних генів.

Вчені сподіваються, що це дозволить їм створити більш ефективні версії інсектицидів, до яких шкідники не зможуть так швидко пристосуватися, як до колишніх.

Відзначається, що генетики продовжують роботу над розшифровкою ДНК ще сотні колорадських жуків і сподіваються, що їх геноми допоможуть розкрити інші слабкі місця цих шкідників.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

SmartAgroForum – це не просто агрофорум чи аграрна конференція!

Теґи: 

Це тематичний захід B2B формату, зручний marketplace для Вашого агро-бізнесу, а  також майданчик, який збирає широку аудиторію топ-менеджерів, директорів та фахівців агропідприємств, холдингів та фермерських господарств для знайомства з високотехнологічними новинками для АПК.
На сьогоднішній день завданням SmartAgroForum №3 є:
•    прискорення переходу інноваційних технологій з лабораторій і офісів на поля і підприємства;
•    інформування аграріїв про популярні ICT-технології та ПО, а також їх впровадження;
•    обмін інформацією та неформальне спілкування розробників та споживачів з питань розробки та супроводу інновацій;
•    розробка, створення та супровід ICT продуктів для АПК.
Цього разу до уваги відвідувачів буде представлено багато кейсів акцентованих саме на інноваційних технологіях для рослинницького та тваринницького комплексу.
На вас чекає:
•    9 годин інтенсиву присвяченому тільки новітнім технологіям для агро сектору ;
•    11 неймовірно цікавих та пізнавальних доповідей від провідних спеціалістів, які успішно розробляють та впроваджують IT-технології для АПК;
•    встановлення нових бізнес зв’язків та налагодження ділової комунікації;
•    приємне неформальне спілкування з колегами по цеху та потенційними партнерами.
Участь у форумі – платна. Кількість місць – обмежена.
Ознайомитись з учасниками та програмою форуму Ви можете на сайті: http://smartagroforum.com/
Слідкувати за оновленнями та всією актуальною інформацією з приводу заходу Ви можете на офіційній сторінці у Facebook: https://www.facebook.com/smartagroforum
З питань участі або інформаційної підтримки звертайтеся до орг. комітету за тел.+38063-41-77-463, 096 -080-80-15.
Або надсилайте запит на електронну адресу: [email protected]
До зустрічі на SmartAgroForum№4!    

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Який механізм передачі держземель громадам

Заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк розказав про механізм передачі держземель громадам, пише agropolit.com.

Процес передачі близько 760 тис. га від Держгеокадастру, який від імені держави управляє держземлі, до ОТГ офіційно стартував з 1 лютого. У зв'язку з цим у представників найрізноманітніших професійних і політичних груп, учасників агросектору та земельних відносин виникає багато питань, які ми постараємося максимально швидко зняти. Нижче — основні з них.

"Основних нормативних актів три: 1. Земельний кодекс, стаття 117, яка так і називається: «Передача земельних ділянок державної власності за у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності за у державну власність»; 2. Власне, постанова Кабміну, яка зобов'язує Держгеокадастр провести таку передачу в частині земель ОТГ; 3. Закон про місцеве самоврядування, стаття 26, яка регламентує обов'язкове узгодження дій Держгеокадастру з органом місцевого самоврядування в перехідний період передачі земель», — каже він.

За його словами, в цілому механізм схожий на процедуру передачі землі громадянам, наприклад, учасникам АТО, тільки приймаючою стороною виступає об'єднана територіальна громада.

"Передача земель здійснюється за заявницьким принципом. Це означає, що рада ОТГ на сесії повинен прийняти рішення про звернення до Держгеокадастру про передачу земель у комунальну власність, подати таку заяву за адресою. На фініші процесу — підписати акт-прийому передачі та з цим документом звернутися до державного реєстратора майнових прав для реєстрації комунальної власності на ці ділянки. Я б рекомендував почати з підписання меморандуму з головним управлінням Держгеокадастру, в якому узгодити всі кроки і терміни щодо передачі земель», — пояснює Мартинюк.

На його думку, децентралізація — це затверджена державна політика, ця реформа одна з найбільш успішних в країні, й уряд незмінно демонстрував прихильність цьому курсу. Примушувати до об'єднання «зверху» було б неправильно, та й просто неможливо, але можна створити стимули, які зроблять сільради зацікавленими у формуванні ОТГ. Тому Кабмін розглядає передачу земель як один із стимулів до об'єднання.

"Тривалість процесу залежить від кількох факторів, в першу чергу — від кількості неінвентарізірованних земель на території ОТГ. Значна площа таких неоформлених земель є на території Сумської, Житомирської, Чернігівської та Дніпропетровської областей. І навпаки, ситуація близька до оптимальної в Закарпатській, Чернівецькій і Вінницькій областях. В середньому, для окремо взятої ОТГ процедура займе близько двох місяців. Та оскільки процеси будуть паралельними, то в масштабах країни передача земель відбуватиметься зі швидкістю 72 ОТГ/місяць. Зрозуміло, що в Дніпропетровській області, де сформовано 56 ОТГ, інтенсивність роботи буде вищою, ніж, наприклад, у Закарпатській, де є поки тільки 6 об'єднаних територіальних громад. Загальнонаціональний дедлайн — 31 грудня 2018 року», — розповідає він.

Мартинюк повідомив, що після дискусій і консультацій з Асоціацією ОТГ, було прийнято рішення здійснити інвентаризацію за рахунок державного бюджету. Важливе уточнення — інвентаризації потребує лише незначна частина з 760 тис. га, які підлягають передачі у власність ОТГ.

"Істотно розширюється ресурсна база, якою місцеві органи влади зможуть розпорядитися на користь жителів. Умовно кажучи, сільрада краще розуміє, що пріоритетно — передати певну ділянку в оренду фермерові чи пристосувати його під суспільне пасовище. Саме необхідність розширити повноваження ОТГ у частині управління землями була основною ідеологічною підосновою рішення про передачу. Звичайно, отримання у власність земель за межами населених пунктів — лише перший етап організації грамотного управління ними. Наступним кроком має стати розробка містобудівної документації на ці землі та визначення планів розвитку цих територій. Держгеокадастр і так розігнав на аукціонах середню ставку оренди до середньорічних 14,74%, тому пікоподібного зростання вартості оренди після зміни власника земель я не очікую. Вони завершуються, та остаточне рішення приймається з обов'язковим погодженням з представниками відповідної громади в формі рішення ради ОТО», — додає перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Переробка волоських горіхів рентабельна на 300%

Про це повідомляють у компанії Pro-Consulting. За даними аналітиків, з врахуванням дисконту, гроші повернуться інвестору за 14 місяців. Та додали, що рентабельність у майже 300% можна отримати у разі налагодження виробництва з продуктивністю 5 тонн за зміну, пише landlord.ua.

«75% вітчизняного врожаю відправляється на експорт, і тільки 25% споживається українцями. Волоські горіхи, вирощені на нашій землі, мають настільки високі якісні показники, що, наприклад, китайці готові купувати їх у великих обсягах, незважаючи на те, що самі є світовими лідерами в цій галузі. Крім того, є куди розвиватися і на внутрішньому ринку. Середній українець на сьогоднішній день в 2-3 рази відстає по споживанню волоських горіхів від інших європейців», — кажуть експерти.

За даними фахівців компанії, наразі існує тенденція до збільшення виробництва волоських горіхів в Україні. Спад спостерігався у 2014-2015 роках, а до цього ще й в 2012-му. У 2016 році зростання врожаю горіхів збільшилось. У 2017-му їх валовий збір склав 113 тис. тонн і впритул наблизився до рекорду 2013 року, тоді було зібрано 116 тис. тонн.

«Тенденція до збільшення вітчизняного виробництва волоських горіхів буде продовжена і в майбутньому. У минулому році площа їх насаджень збільшилася на 18%, у порівнянні з 2016-м і досягла 16,3 тис. гектарів. Звичайно, сучасному сукупному розміру горіхових садів в нашій країні далеко до показників 1980-х років. З тих пір їх загальна площа скоротилася на 24 тис. га або на 247%. Але слід зазначити, що продуктивність сучасних сортів горіхів, культивованих в Україні, на 65% вище, ніж була в 1990-му», — кажуть аналітики.

Бізнесменам слід пам’ятати, що 86% волоських горіхів на українському ринку виробляють  присадибні господарства. На частку великих агропідприємств припадає лише 14% ринку. Підприємство краще розмістити ближче до джерел сировини. Для цього кращими будуть Одеська, Херсонська, Миколаївська, Вінницька або Львівська області.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ячмінь стане трендом цього сезону

Про це розповіла аналітик Марія Колесник, пише agravery.

«Вартість українського ячменю перевищила ціну на французький. Вперше вона перевищила ціну на пшеницю з протеїном на 11,5%. Зараз ячмінь — найбільш приваблива культура, у товаровиробників її вже не залишилось. Усі зрозуміли, що за обсяги потрібно боротися», — розказала М. Колесник.

Стрибок ціни пояснюється різким скороченням початкових запасів і посівних площ. Аналітик прогнозує, що високі ціни на ячмінь будуть стимулювати збільшення посівів ярового ячменю. Адже культура є найбільш рентабельною цього року. Росія не є нашим конкурентом на ринку ячменю. Ціни формують Україна та Франція, де спостерігається зростання.

Основні імпортери ячменю — Китай і Саудівська Аравія (саме до останньої постачається більшість вітчизняного ячменю). До Китаю цю культуру постачає Австралія, але там був неврожай, тому зараз Україна має шанс зайняти цю нішу.

«Цей ринок потрібно розвивати. Ми вже вийшли на нього, потрібно зберігати і розширювати свою присутність на цьому ринку. Там інші ціноутворюючі чинники. У першу чергу слід звертати увагу на якість», — підкреслила Колесник.

На ринку кукурудзи зростають початкові залишки. Попит на цю культуру зростатиме через зростання попиту на біоетанол. В ЄС запроваджують нові вимоги щодо викидів парникових газів при виробництві культур, що в подальшому використовуються на виробництво біогазу. Це може болюче вдарити по українських виробниках.

«У короткостроковій перспективі ціна на кукурудзу зросте, але незначно. На наступний рік вийдемо з більшими цінами на кукурудзу. Вона буде більш рентабельною і привабливою», — зазначає Колесник.

Запаси кукурудзи різко скорочуються в Китаї, при цьому зменшуються посівні площі під кукурудзою в США.

«Якщо в нас буде надлишок кукурудзи, саме на КНР потрібно звертати увагу, бо вони почнуть оновлювати свої резерви. Питання в тому, чи буде це власна закупівля чи активізація імпорту», —  попереджає аналітик.

Залишки пшениці тиснуть на цей ринок. Зокрема, вони постійно зростають в Китаї та ЄС, тому ціна на старті сезону буде доволі низькою. Проте в США не дуже хороша ситуація з озимими, очікуються великі втрати, тому там пшениця зростає в ціні. З іншого боку, озимі в РФ в досить хорошому стані, очікується великий урожай. «Росія вийде з надлишком пропозиції, тому ціна на пшеницю буде низькою», — пояснила Колесник.

При цьому для України відкривається ринок Японії у зв’язку з політикою Дональда Трампа щодо неучасті в Транстихоокеанському партнерстві. Японія зацікавлена у зерні із вмістом протеїну 12,5%. «Це великий ринок, він може звільнитися для нас, але важливо швидко відреагувати», — наголосила аналітик. 

Фітосанітарна політика Єгипту є традиційною перепоною для експорту українського зерна. «Цей ринок частково втрачений, лише уряд і дипломатичні кроки допоможуть змінити нинішню ситуацію російської гегемонії», — переконана Марія Колесник.

Нагадаємо, за результатами минулого року сальдо зовнішньої торгівлі аграрною продукцією  залишалося позитивним та склало $13,6 млрд.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.