Комітет Європарламенту погодився частково підвищити квоти на українську агропродукцію

Комітет з міжнародної торгівлі Європейського парламенту (INTA) підтримав підвищення квот на українську агропродукцію. Про це йдеться в прес-релізі на сайті Європарламенту у вівторок, згідно до недавньої угоди за підсумками зустрічі євроміністрів ЄС.

Комітет з міжнародної торгівлі в цілому схвалив підвищення квот на українську продукцію АПК, але по ряду товарних позицій раніше пропонована величина підвищення була знижена. Зокрема, пропонована величина підвищення квоти на перероблені томати знижена з 5 до 3 тис. тон, на пшеницю - з 100 до 35 тис. тон, кукурудзу - з 650 до 625 тис. тон, ячмінь - 350 до 325 тис. тонн. Квота на сечовину підвищуватися не буде.

За вказану пропозицію проголосували 29 євродепутатів комітету, вісім - проти, один утримався.

Остаточне рішення з питання квот на українську продукцію АПК буде прийнято на липневому пленарному засіданні в Страсбурзі.

Як повідомлялося, у вересні 2016 року Єврокомісія запропонувала підвищити квоти на ряд товарних позицій з України. Йшлося про можливість збільшення квоти на кукурудзу - на 650 тис. Тонн, пшеницю - 100 тис. Тонн, ячмінь - на 350 тис. Тонн, крупу і оброблене зерно - на 7,8 тис. Тонн, овес - на 4 тис. Тонн , мед - 3 тис. тонн, виноградний сік - 500 тонн, перероблені томати - 5 тис. тонн.

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна може без мит поставляти в Євросоюз 36 товарних позицій в рамках затверджених обсягів тарифних квот. Квоти на поставки для яловичини становлять 12 тис. Тонн, молока, йогуртів, кисломолочних продуктів - 8 тис. тон, сухого молока - 1,5 тис. тон, вершкового масла - 1,5 тис. тон, яєчних продуктів - 1,5 тис . тон, яєць - 3 тис. тон, свинини - 40 тис. тон.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд оприлюднив стратегію земельної реформи

Уряд оприлюднив своє бачення розвитку земельних відносин в Україні. Згідно з даними прес-служби Кабміну, повна назва документу ― «Стратегія удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними». Документ складається із 50 сторінок.

Одне з головних завдань урядової Стратегії ― удосконалити процес управління земельними ресурсами завдяки використанню стратегічного менеджменту та підвищенню прозорості під час формування та реалізації земельної політики. А також підвищити рівень обізнаності населення, землевласників і землекористувачів щодо проблем деградації земель та сталого їх використання.

Передбачається, що Стратегія допоможе виконати низку завдань: використання земель с/г призначення державної власності та територіальних громад; актуалізує дані Держгеокадастру; оптимізує структуру, площі земель державної власності й систему землекористування; дозволить провести консервацію деградованих, забруднених та малопродуктивних земель і рекультивацію порушених с/г земель; удосконалить механізм управління у сфері використання охорони земель.

Так, МВФ вимагає від української влади відкрити ринок землі до 2018 року. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий, навпаки, притримується думки, що основою концепції земельної реформи в Україні має стати запровадження купівлі-продажу та застави прав оренди земельної ділянки.

Натомість голова уряду Володимир Гройсман та автор земельного закону, перший зам аграрного міністра Максим Мартинюк наполягають на моделі запуску ринку продажу землі та 200 га в одні руки українцям. Наразі невідомо, чи встигнуть депутати проголосувати за земельний закон до літніх канікул.

За матеріалами AgroPolit.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна знизила експорт ріпаку в 7,28 разів

Україна в травні 2017 р. Україна експортувала 6,72 тис. т насіння ріпаку, що в 7,28 разів менше показника квітня (48,93 тис. т). Про це йдеться у інформації Державної фіскальної служби (ГФС).

При цьому Україна за січень-травень 2017 р. експортувала 137,35 тис. т ріпаку на суму $57,42 млн.

Основними імпортерами українського ріпаку у звітному періоді є Бельгія (на $17,69 млн), Португалія (на $11,76 млн) і Польща (на $8,55 млн). Експорт у ці країни склав 42,33 тис. т, 28,14 тис. т і 20,45 тис. т ріпаку відповідно.

При цьому, основними імпортерами ріпаку в 2016 р. є Франція (на $84,65 млн), Польща (на $73,08 млн) і Німеччина (на $65,87 млн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кабмін затвердив фінансовий план «Аграрного фонду» з чистим прибутком понад 91 млн грн

Кабінет міністрів затвердив фінансовий план ВАТ "Аграрний фонд" на 2017 рік з чистим доходом 8,31 млрд грн і чистим прибутком 91,45 млн грн.

"У відповідності з фінансовим планом на 2017 рік чистий дохід від реалізації продукції очікується в сумі 8,31 млрд грн. Загальна сума прибутків становитиме 9,22 млрд грн", - йдеться в повідомленні.

Також наголошується, що за підсумками діяльності у 2017 році компанія планує отримати 91,45 млн грн чистого прибутку, 24,36 млн грн планується направити на виплату дивідендів.

План капітальних інвестицій на 2017 рік становить 141,27 млн грн.

Раніше повідомлялося, що "Аграрний фонд планує здійснити залучення кредитних коштів в обсязі 6,7 млрд грн.

Довідка. ПАТ "Аграрний фонд" створено 2013 року. В його функціональні обов'язки входять форвардні закупівлі врожаю для підтримки українських сільгоспвиробників. Крім діяльності у сфері купівлі-продажу зерна, підприємство також займається реалізацією продуктів його переробки.

За матеріалами "БизнесЦензор"

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гройсман: аграрний сектор демонструє зростання

Сфера агропромислового комплексу демонструє найбільше зростання. Про це заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Кабінету міністрів України в середу, 21 червня.

"Всі сектори економіки демонструють зростання, особливо аграрний сектор", - сказав Гройсман. При цьому він зазначив, що потрібно продовжувати підтримку АПК. "Ми будемо все робити для того, щоб і далі підтримувати сектор",- додав глава уряду.

Нагадаємо, раніше міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий повідомив про те, що з початку 2017 року українські аграрії отримали дотації в розмірі майже 322 млн гривень. У свою чергу, Гройсман доручив Раді підприємців розробити пропозиції щодо встановлення ринкових цін на добрива, а також пообіцяв збільшити державну фінансову підтримку АПК на 50% у 2017 році.

За матеріалами РБК-Україна

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Майбутнє села – за об’єднанням в кооперативи та створенням малих сімейних ферм

Мінагрополітики шукає шляхи відмови від молока другого сорту, але це може стати серйозним ударом по приватним домогосподарствам, які його виробляють, вважає Віталій Луй, директор департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Тернопільської ОДА.

За словами чиновника, майже в усіх країнах світу вже давно відмовилися від такого молока й Україна також повинна це зробити. Щоправда, спершу таке рішення обов’язково обговорять з фермерами та експертами. Адже це серйозний соціальний удар для населення, яке традиційно виробляє молоко вдома. Наразі ж дана ініціатива міністерства лише на рівні обговорень, але вона залишається абсолютно правильною та доцільною в середній і далекій перспективах.

«Молоко другого сорту, тобто молоко, яке невчасно охолоджується і не проходить фільтрацію після доїння, є сировиною, яку важко переробляти в якісну продукцію. При цьому, всі сучасні переробники, які оновили устаткування й виробляють молоко екстра ґатунку, тобто європейських стандартів, не можуть «працювати» з молоком другого сорту. Саме тому, гадаю, що в межах 8-10 років «домашнє» молоко повністю заборонять продавати на переробку. Утім, це не стосується реалізації на ринках, якої не заборонятимуть», – зазначив Віталій Луй.

Водночас він зауважив, що всім селянам, які тримають вдома корів, потрібно вживати певних заходів. Серед таких – це об’єднання в кооперативи або створення мінімальних молочних сімейних ферм, за якими, власне, й майбутнє.

«Ціна на молоко залежить лише від двох показників – якості та кількості. Якість – це доїльні апарати, а кількість дозволить забезпечити об’єднання в кооперативи. Саме тому до цього потрібно прагнути і над цим працювати», – наголосив Віталій Луй.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview