Компанія Петра Порошенка заявила, що не працює на території Росії

Реалізацію сільськогосподарського проекту з виробництва модифікованого крохмалю на території Росії компаныя припинила ще у 2014 році.

Про це йдеться в офіційній заяві Укрпромінвест-Агро, розміщеній на сайті компанії, пише Укрінформ.

"У зв’язку з інформаційною атакою, яка готується на компанію «Укрпромінвест-Агро», офіційно заявляємо, що наша компанія не здійснює, прямо чи опосередковано, діяльності на території Російської Федерації, і, відповідно, не сплачує податків до російського бюджету", - йдеться у повідомленні.

У компанії зазначили, що у 2012 році Укрпромінвест-Агро справді розпочинала сільськогосподарський проект у Росії з виробництва модифікованого крохмалю разом із відомою міжнародною компанією, і для реалізації цього проекту залучались кредитні кошти. Однак, через початок російської агресії проти України, проект не відбувся. "У 2014 році було ухвалено рішення припинити діяльність проекту у Росії. Протягом 2014-2016 рр. корпоративні права і земля були продані, сільськогосподарська техніка вивезена в Україну, працівники звільнені", - наголошується в заяві.

Таким чином, зауважили в компанії, ТОВ «Крохмалопродукти» та її дочірня компанія «Лакі Грейн» на даний час не належать Укрпромінвест-Агро, і, "наскільки нам відомо, не ведуть комерційної діяльності, не сплачують податків у Росії, мають заборгованість по кредиту і, фактично, є банкрутами".

"Отже, фактично проект у Росії не відбувся і, з очевидних причин, відбутись не може", - зазначається в заяві.

Компанія просить засоби масової інформації не поширювати недостовірні відомості.

Укрпромінвест-Агро- одна з провідних вертикально-інтегрованих агропромислових компаній України, один із лідерів у цукровій та зернопереробній галузях України. Цей агрохолдинг пов'язують з ім'ям Президента України Петра Порошенка.

Власником російської компанії ТОВ «Крохмалопродукти» до 2014 року була Укрпромінвест-Агро. Однак у 2014 році «Крохмалопродукти» була продана.

В окремих ЗМІ нещодавно з'явилась інформація, що «Крохмалопродукти» було продано кіпрській офшорній компанії CHARTOMENA LIMITED.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перевізника зерна оштрафували майже на 2 тис. євро за перевищення вагових обмежень

Зокрема, маса вантажівки разом з кукурудзою становила 56 тонн при нормативно допустимій нормі у 40 тонн, повідомили в Волинській облдержадміністрації, пише AgroTimes.

Перевізником, який доправляв вантаж із порушенням вимог законодавства про автомобільний транспорт, виявилось підприємство «Захід-Руно», а замовником перевезення – Володимир-Волинська птахофабрика.

Відправником кукурудзи було підприємство «Городище», яке попередньо підписало з Волинською ОДА меморандум про недопущення випадків перевантаження автомобілів.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії незадоволені механізмом розподілу дотацій

Громадська спілка «Всеукраїнський Аграрний Форум» від імені провідних громадських організацій-членів: ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада, ГС «Аграрний союз України», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням допрацювати утверджений механізм державної підтримки аграрної галузі з урахуванням висновків, які розробила Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) за результатами аналізу порядків розподілу цих коштів.

«Просимо Вас, шановний Володимире Борисовичу, доручити профільним міністерствам врахувати зазначений висновок при доопрацюванні вказаних проектів, а також доручити Мінагрополітики підготувати проект постанови Кабінету міністрів України щодо внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, з метою урахування висловлених зауважень», - йдеться у тексті звернення.

Аграрні асоціації зазначили, що цьогорічні порядки розподілу державної підтримки галузі, які уряд затвердив 7 лютого, викликають значне занепокоєння у учасників ринку, як в частині їх загальної доцільності, так і невідповідності діючому законодавству України. На їх переконання, зазначений механізм розподілу коштів неефективний та розроблений в інтересах конкретних великих гравців ринку.

Для детального обговорення усіх недоліків затвердженого механізму держпідтримки аграрної галузі та визначення подальшого плану дій ВАР проведе круглий стіл за участі виробників м’яса й молока, представників міжнародних організацій, фінансово-кредитних установ та представників міжфракційного депутатського об'єднання «Аграрна Рада». Захід відбудеться у рамках XI Міжнародного молочного конгресу 6 березня у ВЦ «КиївЕкспоПлаза».

Крім того, у середу, 26 лютого, в прес-центрі ІА УНІАН пройде прес-конференція, у ході якої ВАР окреслить основні недоліки в затверджених порядках розподілу коштів.

Довідка: Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн з 5,5 млрд грн у 2017 році.

Зокрема, Кабінет міністрів спрямував 4 млрд грн на підтримку галузі тваринництва, з яких 2,5 млрд грн підуть на здешевлення кредитів для будівництва тваринницьких і молочнотоварних комплексів і ферм, а 1,5 млрд грн – на компенсацію вартості племінних тварин і матеріалів, утримання молочного стада і вирощування селянами молодняку ВРХ. Крім того, уряд направив 1 млрд грн на підтримку фермерських господарств і кооперативів, 945 млн грн – на часткову компенсацію вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва, і 300 млн грн – на підтримку садівництва та виноградарства.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молочній галузі необхідні світові стандарти

Таку думку висловила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева в межах IV Британсько-українського агробізнес форуму, пише  agroportal.

Зокрема, вона зауважила, що у Великій Британії є досвід розвитку невеликих молочних ферм, й Україні необхідно вивчати, як вони функціонують.
«Оскільки в Україні припинення існування домогосподарств з утриманням 1-2 корів — лише питання часу, нам уже зараз потрібно працювати над їх заміною», — додала Ольга Трофімцева.

За її словами, необхідно приділити увагу аграрним технологіям, які включають в себе не лише виробництво с/г продукції, а й логістику, інфраструктуру, реалізацію виготовленої продукції. Також треба визначитися з питанням, як малі та середні виробники можуть стати частиною «ланцюга збуту» на внутрішньому та зовнішньому ринках.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати пропонують обмежити виплату держпідтримки АПК до 150 млн грн одному виробнику на рік

Відповідний законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого розподілу державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників" (№8059) зареєстровано у Верховній Раді 23 лютого, пише Інтерфакс-Україна.

Ініціаторами законопроекту виступають Дмитро Святаш, Олег Кришин, Павло Дзюблик, Сергій Хлань, Вадим Нестеренко, Олексій Мушак, Андрій Кот, Микола Люшняк.

Законопроектом пропонується також зобов'язати товаровиробника, який претендує на отримання держпідтримки, надавати Міністерству аграрної політики і продовольства інформацію про всіх пов'язаних з ним осіб, які в цьому році отримають підтримаю.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, відсутність обмеження на суму держпідтримки, яку може отримати один сільгоспвиробник, створює умови для корупції, неефективного витрачання бюджетних коштів у цій сфері за рахунок повернення сплачених податкових відрахувань у формі держпідтримки в необгрунтовано великих обсягах.

У документі зазначено, що одержувачами держпідтримки в 2017 році в Україні за бюджетною програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" стали 1,7 тис. суб'єктів господарювання, середня сума допомоги в перерахунку на одного одержувача становила 2,3 млн грн, проте 26% виробників отримали від 1,8 грн до 43 тис. грн.

Згідно з даними ДФС, за цією програмою два суб'єкта розділили понад 1,9 млрд грн з 4 млрд грн: майже 35% загальної суми отримав агрохолдинг "Миронівський хлібопродукт" (1,4 млрд грн) і 13% - агрохолдинг "Укрлендфармінг" (0,5 млрд грн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Світові тенденції цін на зернові

Відповідно до щомісячного бюлетеня ФАО Food Price Monitoring and Analysis

Світові ціни на пшеницю, кукурудзу та рис,

доларів США за тонну, січень 2016 – січень 2018
 
 

 
 
Попередження про аномально високі ціни

 
У 9 країнах зафіксовано попередження про аномально високі ціни на один або більше базових продуктів харчування, що може поставити під загрозу продовольчу безпеку. Ці країни – Бангладеш, Буркіна-Фасо, Ефіопія, Малі, Нігер, Нігерія, Південний Судан та Судан.
  
Тенденції цін на зернові у СНД
 
У країнах-експортерах субрегіону експортні ціни на борошномельну пшеницю у січні зросли, підкріплені сильним попитом та тенденціями на міжнародному ринку. У Російській Федерації зростанню цін також сприяло зміцнення національної валюти по відношенню до долара США. Внутрішні ціни на пшеницю та пшеничне борошно в цілому посилились і в Україні, в основному внаслідок зниження пропозиції борошномельної пшениці.
 
У Російській Федерації оптові ціни на пшеницю були загалом стабільними, при цьому достатні запасів компенсували тиск на ціни у бік зростання через посилений експортний попит. Незважаючи на рекордно високі темпи експорту, внутрішні запаси пшениці в січні були на 17% вище, ніж у відповідному місяці минулого року.
 

Експортні ціни на борошномельну пшеницю в країнах СНД,
доларів США за тонну, січень 2016 – січень 2018
 

Оптові ціни на пшеницю та пшеничне борошно в Україні,
гривень за тонну, січень 2016 – січень 2018


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview