Компанія UKRAVIT постійно рухається вперед, створюючи нові іноваційні продукти

При цьому, щорічно Компанія збільшує обсяги виробництва та реалізації власної продукції. Про це повідомив директор компанії «Укравіт Агро» Євген Семененко під час прес-конференції з підбиття підсумків діяльності Компанії UKRAVIT на українському агроринку в поточному році, пише Аgronews.ua.

«Стратегія, яка була обрана Компанією минулого року, повністю себе виправдала – суттєво збільшилося використання українськими фермерами всієї лінійки продуктів Компанії UKRAVIT, що налічує понад 130 найменувань»,- зауважив Євген Семененко.

Директор «Укравіт Агро» зазначив, що значна частина великих господарств та агрохолдингів, які раніше принципово не використовували продукцію українських виробників, на сьогодні, спробувавши препарати комплексної системи захисту рослин компанії UKRAVIT, вже наступного року готові застосовувати їх повністю за всією системою.

«Своїм потенційним клієнтам ми пропонуємо 1-2 продукти для системи комплексного захисту рослин задля випробовування на 5-10 га посівної площі. І це дає свою ефективність»,- пояснив Євген Семененко.

Директор «Укравіт Агро» також звернув увагу, що в UKRAVIT  налагоджено потужне виробництво добрив з мікроелементами. Як і на ринку ЗЗР, в цьому сегменті Компанії також вдалося збільшити обсяги реалізації порівняно з минулим роком – і в літрах/кілограмах і в грошовому виразі. За словами Євгена Семененка, якщо оцінювати в цілому український ринок мікродобрив, що почав активно розвиватися приблизно з 2001 року, то на сьогоднішній день UKRAVIT покриває вже 10 млн. га посівної площі країни, а всього можна покрити 30 млн. га. Саме тому, Компанія планує нарощувати присутність на даному ринку.

Також він повідомив, що UKRAVIT вкладає суттєві інвестиції в побудову нової лінії для виробництва мікродобрив. В свою чергу, фахівці Компанії постійно проводять розробки нових мікродобрив в лабораторних умовах для того, щоб на наступний рік  представити споживачам декілька нових продуктів, зокрема, «Авангард» з кремнієм та продукти на основі амінокислот.

Під час прес-конференції Євген Семененко торкнувся і питання позицій Компанії на зовнішніх ринках.

«Стосовно експорту варто відзначити, що цим ми почали займатися активно з 2015 року. В Грузії та Молдові, куди ми наразі експортуємо свою продукцію, вона посідає значне місце на ринку ЗЗР та мікродобрив цих країн. Про це говорить зростання експортних обсягів.  В подальшому ми плануємо розширювати свою присутність на ринку СНД»,- підкреслив Євген Семененко.  

Зі свого боку, керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець зазначив, що  Компанія постійно рухається вперед, створюючи нові інноваційні продукти, з урахуванням умов як українських споживачів, так і експортних ринків, куди поставляється продукція українського лідера у виробництві ЗЗР та мікродобрив.  

Він повідомив, що у 2017 році Компанія представила ринку три нових продукти. Це два гербіциди: перший з них розрахований на знищення бур’янів в посівах сої, а другий – для застосування в посівах зернових колосових культур. Третій продукт – це фунгіцид «Делавіт», що застосовується для захисту плодово-ягідних насаджень.

«На сьогодні UKRAVIT має найбільший портфель продуктів серед виробників ЗЗР та мікродобрив в Європі та Азії. На початку 2018 року наш портфель збільшиться ще на 7 продуктів і становитиме 142 продукти. Маючи широку лінійку продукції, ми надаємо аграріям комплексні рішення щодо захисту польових культур, плодово-ягідних насаджень, овочевої групи відкритого та закритого грунту, певних нішевих культур», - зазначив Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT – один із лідерів ринку засобів захисту рослин. Виробляє та продає пестициди, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Стратегічний продукт: ціни на сало ростуть неймовірними темпами

Ціни на сало в Україні ростуть неймовірними темпами. До середини листопада за даними Державної служби статистки, за кілограм продукту в середньому просили 68,11 грн., що на 68% більше, ніж на початку року. Примітно, що свинина за той же період додала в ціні всього 28%, пише ubr.ua.
 

Вартість сала в окремих регіонах зросла більш ніж на 100%: в Одеській області за 11 місяців воно подорожчало на 101%, і досягло 87,9 грн. / кг, а в Миколаївській - на 106% (до 71,96 грн.). Абсолютним рекордсменом за ціною сала став Київ, де до кінця року за кіло продукту просили в середньому 125 грн.



Люди об'їдають свиней

Експерти пояснюють різке подорожчання сала в Україні збільшенням попиту на нього, при одночасному скороченні виробництва. І додають - виною всьому падіння добробуту людей.

Заковика в тому, що в промисловому виробництві в основному використовуються м'ясні породи свиней. Ті, що дають максимум м'яса і мінімум «марного жиру». А ключовими постачальниками сала на ринки і в супермаркети є домогосподарства.

Основним раціоном домашніх свинок були залишки з столів українців. Але останнім часом «зайвої» їжі у людей стало набагато менше.

«Тримати свиней стає невигідно. Одна з причин цього - відходів зі столу стає все менше і селянам доводиться закуповувати дорогі корми. А собівартість продукції, в тому числі і сала, різко зросла. Як не смішно це звучить, ми об'їдаємо свиней », - пояснив директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Крім того, через дорожнечу м'яса багато українців ще на початку року розглядали сало як дешеву альтернативу свинині, оскільки в середньому по Україні сало в січні було дешевше м'яса на 40% і більше. Зрозуміло, сало можна вважати повноцінним замінником м'яса в раціоні, однак попит на нього трохи виріс.

Правда, вже до середини року ситуація кардинально змінилася, а в листопаді ціни на сало наблизилися до вартості свинини. У столиці сало по вартості і зовсім обігнало свиняче м'ясо.

 

Врятує тільки імпорт

Промислові виробники свинини ніколи не робили акценту на салі, вважаючи його побічним продуктом. Так що покладатися на великих фермерів українцям не доводиться. Та й на селян розраховувати не варто.

«Поголів'я свиней скорочується і найближчим часом рости не буде. Курка вирощується близько року, а свиня - 3-5 років. Так що в 2018-2019 році дефіцит сала внутрішній виробник покрити не зможе. Залишається розраховувати тільки на експорт », - пояснив Дорошенко.

Його слова підтверджують і дані офіційної статистики. Станом на 1 вересня 2017 року поголів'я свиней в Україні скоротилося майже на 10% до 6,7 млн ​​голів. у порівнянні з тією ж датою 2016 року. З них 3,45 млн - поголів'я сільгосппідприємств. Якщо ринку буде не вистачати власного сала, шукати його потрібно буде за кордоном.

 

Хороша новина - дорожчати сало швидше за все більше не буде.

«Ми можемо купувати сало в Польщі або Німеччині. Там вирощують відповідні породи свиней - не ми одні в Європі любимо сало. Більш того, там їх виробляють промисловим способом. А значить їх сало буде дешевше нашого. І потім, в Україні мало які продукти, крім овочів і соціальних сортів хліба коштують дешевше, ніж в ЄС », - заспокоїв Дорошенко.

Неправильно рахують

Ще один феномен українського сала полягає в колосальній різниці цін. Якщо, наприклад, в Києві кілограм продукту коштує 125 грн., то у Волинській, Чернівецькій, Тернопільській та Запорізькій областях за кіло просять менше 50 грн.

Тим часом, експерти сумніваються, що цій статистиці потрібно вірити. Різниця є, кажуть вони, але не така велика.
«Думаю, що офіційні дані Держстату в повному обсязі достовірні. Дійсно, через те, що цей ринок неконкурентний, ціни від регіону до регіону сильно відрізняються. Проблема може критися в методиці проведення дослідження та базі, з якої збираються дані», - припустив Дорошенко.

За його словами, в одному регіоні інформація може збиратися в режимі телефонного опитування, а в іншому, де концентрація рітейлових мереж набагато вища, «списуванням» цінників. Так чи інакше, вважає експерт, більше довіри викликають київські ціни, а не, скажімо Волинської області.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Винзавод "Інкерман" на межі закриття

У результаті з 1 січня завод змушений буде припинити роботу, пишуть Примечания.

У середині жовтня окупаційна влада Севастополя вирішила розірвати договір оренди з ТОВ "Інкерманський завод марочних вин" щодо цілісного майнового комплексу (ЦМК) заводу, що включає в себе обладнання та приміщення цехів. Причина розриву – неналежний стан орендованого майна.

Згідно з російським законодавством, з 1 січня 2018 року виноробні підприємства, які не мають власних виробничих потужностей, позбавляються ліцензії. Керівництво заводу звернулося до "уряду" Севастополя з пропозицією розпочати поетапний план викупу орендованого майна. Але замість цього "департамент" майнових та земельних відносин міста подав у "суд" на ТОВ "Інкерманський завод марочних вин" про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна. У результаті з 1 січня 2018 року підприємство змушене буде зупинитися.

Аналогічна ситуація склалася і радгоспом "Качинський", де вирощується продукція для винзаводу.

Договір оренди землі у холдингу закінчився ще в грудні 2014 року, а новий договір окупаційна влада відмовилася укладати. “З початку 2015 року ведемо листування з урядом щодо укладення нової угоди. Але так і не змогли нічого домогтися: одні відмовки", — нарікає директор радгоспу Михайло Хош, додавши, що всі ці роки радгосп платив податок за землю і навіть готовий виплатити орендну плату, якщо буде підписаний новий договір оренди. Радгосп звернувся з позовом в "Арбітражний суд" Севастополя, вимагаючи зобов'язати "уряд" укласти з ними договір оренди.

Власником ТОВ "Інкерманський завод марочних вин" (частка 100%) і ТОВ "Качинський плюс" (частка 75%) є шведська компанія "ІНКЕРМАН ІНТЕРНЕШНЛ АБ". З 2016 року 20% частки в "Інкерман Інтернешнл АБ" належить китайському приватному інвестиційному фонду "Панг Чаг".

Джерело: podpricelom.com.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Roshen - найбільший експортер солодощів

Конференцію відкрив директор Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал, відзначивши, що з кожним роком відбувається падіння споживання кондитерських виробів з цукру через популяризацію тренду здорового способу життя: «Проте, найпопулярнішими серед споживачів залишаються борошняні вироби, які приваблюють своєю ціною, за ними в рейтингу слідують цукрові вироби, які значно дешевші за шоколадні аналоги, і на останньому місці – вироби з шоколаду».

Окрім того, він зазначив декілька основних трендів ринку кондитерських виробів:

«З кожним роком падає виробництво кондвиробів з натуральним цукром і переважає органічне виробництво. Окрім того, відбувається збільшення ролі шоколаду та жувальних цукерок, особливо в азійських країнах, адже вони прагнуть бути схожими на європейців. Також збільшується використання білкових інгредієнтів, відбувається мінімізація продовольчих відходів та переважає тренд екологічного пакування», - пояснює Шаповал.

Найперспективнішими для України імпортерами кондитерки, на думку експерта, є Нігерія, Туркменістан та Філіппіни.

Продовжив думку спікера Олександ Балдинюк, президент асоціації «Укркондпром», відзначивши, що за останній рік найбільше зріс експорт кондитерських виробів з України до Іспанії, Узбекистану та Угорщини – понад 220%, Білорусі, США, ОАЕ та Іраку – близько 170%, Польщі, Болгарії та Естонії – близько 140%. Найбільшим експортером (за обсягами експорту у січні-липні 2017 р.) стала корпорація «Рошен», яка експортувала 47,3 тис. т. Друге місце зайняв «Бісківіт-шоколад» - 11,6 тис. т, третє місце – «Монделіс Україна» – 10,8 тис. т

Щодо цукру, то його експорт за останній рік досягнув рекордних показників для незалежної України: «Обсяг надходжень по цукру від експорту зрівнявся з показниками по всіх групах м’яса, молочної продукції та яєць», - повідомила  керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

У наступному році, за її прогнозом,  виробництво залишиться на рівні минулого року – 1,9-2,0 млн т цукру.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінагрополітики звинуватили у серйозних порушеннях у фінансуванні галузі

Проте вже наразі можна констатувати, що ситуація з фінансуванням окремих бюджетних програм агропромислового комплексу протягом цього року була критичною та потребує негайного вирішення. Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

Так, Міністерство аграрної політики та продовольства України, у відповідь на запити  Асоціації тваринників України від 20.09.2017 року та № 119/11 від 09.11.2017, повідомило, що у першому півріччі 2017 року не здійснювалися видатки за такими  бюджетними програмами як «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів»,  «Витрати Аграрного фонду пов'язані з комплексом заходів із  зберігання, перевезення, переробки та експортом об'єктів державного цінового регулювання державного інтервенційного фонду», «Державна підтримка галузі тваринництва», «Міжнародна діяльність у галузі рибного  господарства». Відсутність фінансування протягом даного періоду профільне міністерство пояснило необхідністю внесення змін до відповідних нормативно-правових актів та затвердженням необхідних заходів щодо реалізації цих бюджетних програм. Тобто гроші в Держаному бюджеті на 2017-й рік були передбачені, але не потрапили до реципієнтів у зв’язку з тим, що Мінагрополітики не встигли підготувати відповідну підзаконну нормативно-правову базу.

У той час як відсутність фінансування «Міжнародної діяльність у галузі рибного  господарства» має обґрунтування (прийняті зміни до Плану заходів реалізації коштів затверджені Наказом Мінагрополітики від 15.03.2017 № 134 про виплату членських внесків країни одним платежем, а не декількома, як раніше), то лишається незрозумілою блокування коштів на інші напрямки, які потребують регулярного фінансування.

Зокрема зміни до Порядку використання коштів за бюджетною програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» були внесені лише 12 липня 2017 р.  Постановою КМУ   № 502, після чого Мінагрополітики видала Наказ № 391 від 28 липня 2017 року про розподіл видатків на цю бюджетну програму. У свою чергу зміни до порядку використання коштів за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» були внесені лише в серпні 2017 року Постановою КМУ № 573. Тобто, як можна побачити, зміни до механізмів використання бюджетних коштів були внесені лише на початку другого півріччя, що позбавило належного й своєчасного фінансування важливих напрямків в аграрній сфері аж на півроку. Чому цього не було зроблено одразу ж після схвалення Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» в грудні 2016-го року чи на початку 2017-го -  запитання риторичне. Незрозуміло, які справи для чиновників виявилися важливішими за забезпечення своєчасного фінансування агропромислового комплексу.

Але, для об’єктивності, потрібно пригадати, що фінансування зазначених бюджетних програм відбувалося не без процедурних проблем і в попередні роки. Згідно з Рішенням Рахункової Палати від 21 березня 2017 року, наприкінці 2016 року за бюджетною програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» залишилися невикористаними  5185,7 тис. грн бюджетних коштів,  що було спричинено окремими недоліками нормативних актів, які регулюють порядок використання коштів державного бюджету на такі цілі та неналежним станом внутрішнього контролю з боку Мінагрополітики як головного розпорядника коштів. У 2015  році залишок невикористаних коштів за даною бюджетною програмою становив 9353,5 тис. грн через ті самі причини, що і в 2016; а також через неналежний стан внутрішнього контролю з боку розпорядників коштів нижчого рівня, тобто структурних підрозділів облдержадміністрацій. Зважаючи на те, що за 9 місяців на дану бюджетну програму було виділено лише 20 % від запланованої суми коштів (61 268, 2 тис. грн), можна прогнозувати, що 2017 рік не стане винятком, і за цією програмою залишаться невикористані кошти.

У свою чергу, відповідно до рішення Рахункової Палати, обсяг невикористаних державних асигнувань  на бюджетну програму «Державна підтримка галузі тваринництва» в 2015 р. становив 209 млн 415, 2 тис. грн. А проблема полягала в невчасному затвердженню Мінагрополітики положення про комісії та зразки і форми відповідних документів.  

Отже, можна пересвідчитись, що фінансування вищенаведених бюджетних програм протягом останніх років відбувається з систематичними порушеннями з боку головного розпорядника - Мінагрополітики, що призводить до невикористання коштів наприкінці бюджетного періоду (поточний 2017  рік може не стати виключенням). За словами голови АТУ Ірини Паламар, Міністерство має негайно змінити підхід до фінансування даних бюджетних програм, тому що вони є надзвичайно важливими для вітчизняного агросектору, а їх невикористання призводить до ускладнення обґрунтування бюджетного запиту для аграріїв на наступний рік. 

Іншою процедурною проблемою в бюджетній діяльності Мінагрополітики є пізнє затвердження бюджетних програм. Станом на 14 листопада 2017 року, досі не є затвердженими паспорти програм за КПВК 2801250  «Витрати Аграрного фонду пов'язані з комплексом заходів із  зберігання, перевезення, переробки та експортом об'єктів державного цінового регулювання державного інтервенційного фонду» та за КПВК 2804070 «Селекція у рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні». Мінагрополітики запевняє, що паспорти будуть розроблені та подані до Мінфіну для їх подальшого затвердження після затвердження необхідних заходів, зокрема прийняття деяких нормативних документів, що регулюють використання коштів за даними програмами, на рівні Кабміну та самого Міністерства. Зважаючи на те, що бюджетний рік уже підходить до кінця, у даному випадку має місце порушення норми про 45-денний термін прийняття паспортів (від дня вступу в дію Закону про Державний бюджет), що затверджена в Наказі Мінфіну «Про паспорти бюджетних програм» № 1098

 Паспорти за рештою програм є офіційно прийнятими, проте  більшість з них були затверджені зі значним запізненням, наприклад, паспорти на 2017 рік за бюджетними програмами за КПКВК 2809020 "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро" та за КПКВК 2801580 "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників"  були офіційно затверджені наказами міністерства лише в квітні  2017 року. Ще 3 паспорти бюджетних програм були затверджені лише в березні цього року.

Відповідальними за такі порушення є безпосередньо Мінагрополітики та Міністерство фінансів, тому що за законодавством саме вони мають  гарантувати вчасну підготовку та прийняття паспортів бюджетних програм. Ці державні органи мають серйозно взятися за вирішення цих проблем та зробити відповідні кроки для усунення явища невчасного прийняття паспортів бюджетних програм в майбутньому. Можливо, це своєрідна форма «економії» державних коштів, яка потім дозволяє звітуватися про позитивні показники бюджету? Інакше, недоінвестовані державні кошти мають, мабуть, компенсовувати з кишень чиновників, які не забезпечили вчасну та юридично правильну реалізацію програм в агросекторі.

Якщо розглянути, яку частину коштів уже було реалізовано за більшу частину року, що минає, то можна побачити, що за деякими бюджетними програмами фінансування просувається дуже кволо. Так, за даними, які Мінагрополітики надала Асоціації тваринників України на запит від № 119/11 09.11.2017, за 9 місяців 2017 року на бюджетну програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» було виділено лише 11% від запланованих коштів на рік. На деякі інші програми за 9 місяців було виділено близько 20% від цифри, яка міститься в цьогорічному Державному бюджеті. До них зокрема належать «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» (20 %), «Підвищення кваліфікації фахівців агропромислового комплексу» (22 %), «Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства "Солотвинський солерудник" Тячівського району Закарпатської області» (23 %). За цей період лише половину коштів було виділено на бюджетні програми «Загальне керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу» (47 %), «Дослідження, прикладні розробки  та підготовка наукових кадрів у сфері лісового господарства» (46 %), «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» (50 %).

Коментуючи загальну ситуацію бюджетного процесу в аграрному комплексі 2017 року, голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар підсумувала: «Фінансування бюджетних програм в агропромисловому секторі в 2017 році відбувається з серйозними адміністративними порушеннями й недопрацюваннями, а саме: пізнє внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють порядки використання коштів за бюджетними програмами, що спричиняє відсутність фінансування протягом великого проміжку часу, а також відсутність прийнятих паспортів за деякими бюджетними програмами наприкінці бюджетного року, що є неприпустимим порушенням бюджетного процесу. Цьогорічні проблеми з фінансуванням не є унікальним явищем, а негативною тенденцією з року в рік, що призводить до неефективного фінансування агропромислового комплексу в цілому».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Чи відмовиться Україна від молока другого ґатунку?

Про це повідомив глава ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час конференції в Києві, пише AgroPolit.com.

З 1 січня 2018 року набудуть чинності зміни до ДСТУ. Відповідно до них матимемо три сорти молока замість чинних сьогодні п’ятьох: екстра-клас, вищий і перший.

За словами Чагаровського, не заважаючи на декларації та рішення в Україні не відбудеться повної відмови від неґатункового молока та молока другого сорту.

«Такою відмовою ми відріжемо таку соціально значиму верству, як населення в селах. Сьогодні молоко для селян ‒ це єдине джерело надходження готівки», ‒ наголосив глава Союзу молочних підприємств.

Він зазначив, що при цьому держава має дати підтримку індустріальному виробництву молока.

"Наразі йде дискусія навколо витрат. На 2018 рік на підтримку тваринництва закладають 2 млрд гривень. Це великі кошти. Частина з них передбачена на будівництво ферм. Чи є сьогодні підприємства, які готові інвестувати в будівництво ферм? Приблизно 400 млн гривень ‒ реально те, що можна надати на будівництво. Інші кошти потрібно направити на зовсім інші потреби. Але таке відчуття, що ведеться підпільна гра для того, аби потім невикористані кошти направити в русла лобістських компаній. Так як було цього року, коли дві компанії отримали більше підтримки, ніж аграрний сектор", ‒ підсумував Вадим Чагаровський.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview