Компартменталізація – це можливість експорту української свинини, незважаючи на АЧС

Величезний ринок Росії, який забирав на себе 96% експорту свинини, через АЧС закрили ще на початку 2016 року. Від нашої свинини частково відмовилася й Білорусь. Зокрема, кілька місяців тому було введено обмеження на ввезення свиней із Одеської, Луганської, Вінницької та Рівненської областей. Сусідня Польща взагалі вирішила відгородитися від нас стіною, запровадивши проект її будівництва вздовж свого східного кордону.

Такі дії сусідів зовсім не покращують репутацію України на світовій арені.

Зрозуміло, що АЧС дуже вдарила і по епізоотичній та економічній ситуації всередині країни. Наведемо лише кілька цифр:

309 випадків АЧС зафіксовано в Україні станом на 29.12.2017 починаючи з 2012 року, при цьому 161 випадок, тобто, більше половини з загальної кількості, лише за 2017 рік.

130 тисяч голів свиней знищено через АЧС в Україні починаючи з 2012 року.

114$ вартують збитки від АЧС на 1 голову в господарствах населення, 196$ - у маленьких та середніх свинофермах, 460$ - на великих промислових комплексах.

27,6 млн дол. США. – стільки втратило через АЧС лише одне господарство, ПАТ «Агрокомбінат Калита» у 2015 році!

«Загальні збитки від АЧС набагато більші від фактичних коштів, які втрачаються від загибелі чи забою однієї свині, - пояснює голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. – Це також і знецінення капітальних інвестицій, витрати на додаткове зберігання або термічну обробку фуражного зерна, втрати, пов’язані з унеможливленням ведення бізнесу, вартість протиепізоотичних заходів (дезінфекції території та приміщень, утилізації трупів та відходів, карантинні обмеження тощо). Слід додати сюди і непрямі збитки на рівні країни, оскільки потерпає не лише свинарство, а й економіка країни загалом. Зокрема, поширення АЧС вже викликало торговельні обмеження експорту продукції свинарства, тоді як експорт свинини у 2015-му приніс Україні 55 млн дол. США».

Який же вихід?

Як бачимо, на перший погляд ситуація критична і здається безвихідною, враховуючи той факт, що держава й досі не запровадила дієвих механізмів щодо боротьби з АЧС. Незважаючи на те, що ефективні рішення боротьби з АЧС є, і вони вже прописані на папері (зокрема, Асоціація тваринників України разом із науковцями та представниками Держпродспоживслужби розробили «Програму боротьби з АЧС» на найближчі 5 років) Мінагрополітики, на жаль, їх ігнорує. Адже проект і досі не підписаний і припадає пилом у владних кабінетах.

Та навіть якби вищевказану програму було запроваджено вже сьогодні, все одно отримати статус країни, вільної від АЧС, Україна так швидко не змогла б. Знадобляться місяці і навіть роки. Тим часом потенційні експортери втрачають потенційні гроші.

Компартменталізація – єдина на сьогодні можливість для експорту української свинини. Світова практика працює таким чином, що країни, які стикаються з проблемою АЧС чи іншою хворобою тварин, не лише вживають низку заходів в боротьбі з цією проблемою, але і продовжують залишатися активними учасниками міжнародної торгівлі через механізм компартменталізації. Саме тому в багатьох країнах світу, які зіштовхуються з тими чи іншими епізоотіями (епідеміями хвороб тварин), давно упроваджена процедура компартменталізації - розділення тваринницьких господарств за ступенем їх біологічного захисту. Це означає, що ті підприємства, які мають достатній (високий) ступінь захисту від проникнення хвороби на територію господарства (в даному випадку говоримо про АЧС, хоча процедура стосується й інших хвороб тварин), отримують статус безпечних, а значить, їхня продукція може вільно виходити на ринки, в тому числі й зовнішні.

Якщо говорити детальніше, то дана процедура регламентує віднесення свинарського господарства або підприємства з забою свиней, переробки та зберігання продуктів забою до одного з компартментів.

Компартмент I - незахищені від загрози господарства;

Компартмент II - господарства низького рівня захисту;

Компартент III - господарства середнього рівня захисту;

Компартер IV - господарства високого рівня захисту.

У країнах, де запроваджено на законодавчому рівні компарменталізацію (зокрема, у Росії, де господарства розподіляються за зоосанітарним статусом іще з 2010 року), дана процедура є добровільною і безкоштовною. Тобто, господарство саме висовує бажання, якщо хоче пройти процедуру компарменталізації й отримати відповідний статус.

«Компартменталізація дозволяє накладати карантин не за звичайною схемою, який тягне за собою певні обмеження, зокрема неможливість вивозу продукції, а за цілком іншою формулою, - пояснює  Василь Сапейко, науковий співробітник Інституту ветеринарної медицини НААН, кандидат ветеринарних наук. - Відповідно до належності підприємства до того чи іншого компартменту, йому надаються певні повноваження. Дана процедура дозволить свинарським господарствам з високим рівнем захисту без обмежень вивезти свинину за межі району, області, регіону в разі виникнення хвороби».

Що повинна зробити влада?

Аби почати упровадження процедури компартменталізації, необхідно, передусім,  затвердити відповідну постанову Кабінетом Міністрів України.

Даний проект постанови «Про впровадження компартменталізації», який підготувала Держпродспоживслужба, вже направлено на погодження до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Як інформує прес-служба Держпродспоживслужби, компартменталізація буде закріплена в Інструкції з профілактики та боротьби з АЧС і Ветеринарно-санітарних вимогах до утримання свиней.

Механізм запровадження даної процедури викладений в Кодексі здоров’я наземних тварин Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ), членом якого є і Україна з 1994 року.

Згідно із зазначеним Кодексом (глави 4.3 та 4.4), механізм компартменталізації дозволяє зберігати можливості торгівлі продукцією тваринництва для підприємств, які мають належний рівень біобезпеки, підтверджений компетентним органом відповідної держави. Тобто підприємства, які підтвердять компартмент з тієї чи іншої хвороби, за міжнародними правилами отримують можливість не зупиняти виробництво та здійснювати торгівельні операції, включаючи експорт, навіть якщо опинилися у зоні карантину відповідної хвороби.

«Запровадження в Україні принципу компартменталізації тваринницьких господарств дозволить підвищити ефективність національних заходів із профілактики АЧС, - коментує Ірина Паламар. – Ми разом із Держпродспоживслужбою та FAO активно працюємо над розробкою змін до Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней та нових Ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней. Упровадження компартменталізації стимулюватиме виробників підвищувати заходи біобезпеки на своїх господарствах, що в результаті сприятиме не лише появі можливості для експортування продукції свинарства, але й покращенню епізоотичної ситуації в країні в цілому.

Тому зараз дуже важливо, аби Мінагрополітики якнайшвидше погодило дану постанову, (про що наша Асоціація в останні рази апелювала до влади), аби можна було запустити в роботу розроблення відповідних вимог ветеринарно-санітарного статусу компартменту та затвердити перелік хвороб тварин, стосовно яких створюються компартменти. Не слід забувати, що біля кордонів України буяє нодулярний дерматит ВРХ, розповсюдження якого територією країн Європи та Російської Федерації набуває загрозливих масштабів. Ми не можемо ризикувати ще й втратою експорту ВРХ, дуже перспективного на сьогоднішній день напрямку».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки заробляють в АПК

Про це свідчать дані Державної служби статистики України, пише agroportal.ua.

Згідно з даними відомства, середня зарплата в сільському господарстві за січень–листопад 2017 р. склала 5689 грн, в той час як у січні–листопаді 2016 р. — 3874 грн.

В цілому по країні рівень середньої зарплати збільшився на 38,4% — з 5406 грн (листопад 2016 р.) до 7479 грн (листопад 2017 р.)

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зберігають зерно в полімерних рукавах

Така технологія дозволяє приймати зберігати зерно, навіть коли всі ємності вже заповнені, повідомили в компанії, пише AgroTimes.

За словами генерального директора Елеваторної компанії «Кусто Агро» Діани Телевань, однією з причин переповнення елеваторних потужностей компанії є те, що цього року зерно надходить з високими показниками вологості.

«Усі потужності на наших елеваторах в Козятині, Жмеринці і Росоші завчасно були законтрактовані поклажодавцями. Коли  зерно сухе,  його продають зі складів. А коли рік такий, як цей, то кожен господарник хоче давати йому раду на елеваторі», – зазначила вона.

Діана Телевань додала, що наразі «Кусто Агро» вже здійснила понад два оберти з приймання зерна та перевиконала всі поставлені завдання за операційними і фінансовими показниками.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці їдять все менше хліба

Якщо у 2013 році хлібозаводи, комбінати й пекарні виготовили 1,47 млн тонн продукції, то в 2016-му – вже 1,1 млн тонн. Минулого року тенденція не змінилася – виробництво хліба за дев’ять місяців упало на 7%, з 835 тис. тонн до 777 тис. тонн, пише agroday.com.ua.

Одна із причин, чому українці їдять менше хліба – подорожчання борошняної продукції через зростання цін на зернові, витрат на енергоресурси і зарплат працівникам.

На ціну також вплинула інфляція та зниження рівня державного впливу на ринок. До 2016 року діяли норми рентабельності, перевищення котрих треба було пояснювати. Тепер ціну визначає безпосередньо виробництво.

Багато українців, перейнявшись ідеєю здорового харчування, зменшують у раціоні дріжджову випічку і хліб, переходять на здоровішу продукцію – цільнозернові хлібці й лаваші. Тож якщо у 2013 році середньостатистичний  українець споживав 9 кг хліба, то в 2016-му – до 8,3 кг, спираючись на інформацію Держстату інформують у Pro-Consulting.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У скільки українцям обійдеться Різдвяна кутя?

Головна різдвяна страва – кутя. Іншими стравами можуть бути узвар із сухофруктів, печені фрукти, борщ, голубці з рисом та грибами, каша, салат із овочів, млинці, вареники, оселедець, печена картопля тощо.

Порахуємо, у скільки цього року обійдеться приготування традиційної різдвяної страви. Кутю зазвичай готують із пшеничної крупи, рідше – з перловки або рису. Відтак для приготування куті нам знадобиться: 400 грам пшеничної крупи, 200 грам маку, 200 грам горіхів, 100 грам родзинок, 100 грам кураги та 100 грам меду. Кожен із цих продуктів має своє символічне значення. Зерно вважається символом воскреслого життя. Мед – символом здоров’я і достатку в оселі, а мак символізує достаток у сім’ї.

Оскільки необхідні для куті інгредієнти не належать до товарів, які підлягають спостереженням Держстату, проведемо власний моніторинг за їх споживчими цінами в супермаркетах Києва станом на 03 січня 2018 року.

Склянка пшеничної крупи вагою 400 грам вартуватиме 8 гривень, 200 грам маку – 30 гривень. Заправка куті медом обійдеться у 20 гривень за 100 грам. Цукати і фрукти коштуватимуть: 45 гривень за 200 грам горіхів, 7 гривень за 100 грам родзинок, 25 гривень за 100 грам кураги. Підсумувавши, отримуємо, що для приготування куті вагою 1,5 кг на сім’ю необхідно витратити щонайменше 135 гривень. Це приблизно на 10% дорожче минулорічного показника. Нагадаємо, що за нашими підрахунками у 2017 році така ж порція куті коштувала 123 гривні, а у 2016 – 74,50 гривень.

Як свідчать статистичні дані, зростання вартості куті у порівнянні з минулим роком, не є несподіванкою, а відповідає тенденції підвищення цін практично на всі соціально значущі продовольчі товари, за виключенням цукру. Зважаючи на високі ціни на продукти харчування, дуже часто на накриття святкового столу середньостатична сім’я витрачає весь свій місячний бюджет. Однак українці не відмовляють собі в таких радощах, оскільки свято вірять, що чим багатший різдвяний стіл, тим заможніший буде рік. Хочеться вірити, що саме так і буде!

Джерело: Сегодня

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китай готується здійснити на Місяці свої грандіозні "фермерські" плани

Станція «Чан'е-4» отримає другий шанс на запуск після невдачі в 2015 році, пише glavnoe.ua.

«Чан'е-4» відправиться на Місяць у червні в супроводі ракети Чанчжен-4C з ретранслятором на борту. Ракета повинна вивести станцію на зворотну сторону Місяця, в гігантський Басейн Південний полюс — Ейткен.

Якщо всі плани вдасться втілити в життя, Китай стане першою країною в історії, що здійснила висадку на зворотному боці Місяця.

Ровер «Чан'е-4» буде забезпечений «фермерським комплектом» — китайські учені не втрачають надії на родючість місцевого ґрунту і спробують здійснити необхідні заходи, щоб прокласти людству шлях до Місяця.

Крім того, Китай оголосив про плани запустити космічний зонд за зразками місячного грунту: «Чан'е-5» проходить останні випробування і буде готовий до старту в серпні 2018 року, передає The Daily Mail.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview