Кому належать землі сільгосппризначення в Україні

У той же час дослідження показали значні "сірі зони" в сфері права землеволодіння в Украіні, тому дуже складно точно встановити, кому фактично належать значні площі земель.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомив радник глави МВС, експерт з аграрних питань Михайло Апостол.
 

"Компаніі і акціонери, які давно займаються купівлею земельних ділянок в Україні, знаходяться в різних країнах світу. Так, наприклад, 52 тысячі гектарів належать датській компанії «Trigon Agri». Ця компанія була створена в 2006 році на основі стартового капіталу фінськоі групи «High net worth individuals».

Компанія "United Farmers Holding Company», яка належить групі інвесторів із Саудовськоі Аравіі, контролює біля 50 тисяч гектарів українських земель, через посередництво компаній «Continental Farmers Group PLC». «AgroGeneration», власник 120 тисяч гектарів землі в Украіні, являється частиною французькоі корпораціі, причому 62 відсотка акцій знаходяться в управлінні інвестиційноі компаніі Техасу «SigmaBleyzer».

Американському пенсійному фонду NCH Capital належить 450 тисяч гектарів. Компанія розпочала свою діяльність ще в 1993 році. За останнє десятиліття вона систематично орендувала невеликі ділянки сг угідь (від 2 до 6 тисяч гектарів) по всій Україні, об'єднуючи їх в великі агрофірми. Ці договора аренди дають компаніі право викупу цих земель, після відміни мараторію на продаж землі", - зазначає Михайло Апостол.

Ще одна група компаній, керівництво яких здійснюють громадяни України, на базі комбінацій вітчизняних і іноземних інвестицій. Вони можуть бути інкорпорірувані в таких податкових гаванях, як Кіпр, Австрія і Люксембург.  Деякі з них управляются украінськими олігархами. Це може бути «UkrLandFarming» який контролює найбільший в країні земельний банк,"Мрія", "Агропросперіс" МХП....
І таких земель, які знаходяться під контролем великих агрохолдингів більше 7 мільйонів гектарів.
Разом з тим, скупка корпоративних прав продовжується надзвичайно швидкими темпами", - зауважує Михайло Апостол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Селяни не хочуть здавати молоко на заводи

В Україні незабаром помітно знизяться обсяги переробки молока. Причина – падіння по господарствах населення (-20% по категорії в першому кварталі), як наслідок – вперше за останні роки помітно скоротиться експорт в еквіваленті сирого молока. Про це розповів аналітик молочного ринку Максим Фастєєв, пише seeds.org.ua.

За його очікуваннями, частка надходження молока населення на переробку скоротиться до 25%. А ще 10 років тому було 50/50.

“Головна причина – падіння попиту (тут і в цілому про категорію, та про експортні ціни), що породило низьку закупівельну ціну безпосередньо у виробника (умовної “бабусі”)”, – каже експерт.

Переробники відмовилися або відмовляються від роботи з населенням через відсутність якості і бажання виробника (того ж населення) працювати над якістю, розповідає Фастєєв.

Існують складнощі в бух- і фінобліку, каже фахівець. “Тому останні роки робота йде переважно через посередників (СПД). В результаті вартість молока населення “на заводі” часто початку обходиться переробникам дорожче, ніж якісне молоко ферм.

Посередники, на відміну від населення, підходять до своєї справи як до бізнесу, тому не хочуть працювати за копійки.

Всі цінові ризики ланцюжка лягають на умовну “бабусю”, адже ті домогосподарства, які все-таки хочуть заробити, вже відмовилися від подібної моделі реалізації і працюють через інші канали – продають сировину на базарах самостійно, організовують “сімейні ферми”, відкривають крафтовую переробку і т. д.”, – зазначив Максим Фастєєв.

Також Фастєєв аналізує “плюси” та “мінуси” для галузі.

Серед мінусів – зниження пропозиції сировини для промислової переробки, зниження експорту, зниження фінансової підтримки з боку бізнесу сільського населення, ризики по галузевому балансу (зростання дефіциту в зимовий період), подорожчання ціни молочних товарів на полиці.

Плюси – це поліпшення якості сировини, що переробляється і, відповідно, якості молочної продукції на полиці; зниження волатильності в виробництві; можливе зростання закупівельної вартості молока сільгоспвиробників, тобто для інвестицій у великотоварне виробництво (за умови зростання споживчого попиту молочної продукції всередині країни); поступовий перехід на європейські вимоги до якості сировини не адміністративними шляхами, а ринковими.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Одеській області обікрали склади сільгосппідприємства

В Одеській області невідомі обікрали склад сільськогосподарського підприємства. Про це УНН повідомили у правоохоронних органах.

Подія сталася в селі Глибочок. Невідомі особи розібрали частину цегляної стіни та проникли до середини складу. Звідти вони викрали ядохімікати для сприскування зернових культур на суму понад 1 млн грн.

Із заявою про крадіжку звернулася фірма, яка охороняє склади.

Наразі розпочато розслідування за ст. 185 КК України (крадіжка).

Нагадаємо, це вже не перший злочин спрямований на заволодіння майном сільськогосподарського підприємства скоєний в Одеській області протягом останніх тижнів. Зокрема, зі складів одного фермерського господарства зловмисники викрали 1500 літрів засобів захисту рослин, а у другому випадку злочинці забрали окрім засобів захисту ще й насіння соняшнику, завдавши збитків на 2 млн грн. Крім того, нещодавно було пограбоване державне сільськогосподарське підприємство.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії у повному обсязі забезпечені мінеральними добривами

Станом на середину травня, з урахуванням перехідних залишків минулого року, сільськогосподарськими підприємствами законтрактовано та придбано 1,1 млн тонн поживних речовин мінеральних добрив, що складає 108% до попередньої потреби. Про це повідомила прес-служба МінАПК.

Рішення, яке було ініційоване Мінекономрозвитку щодо розширення переліку заборонених до ввозу на територію України товарів походженням з Росії, не відобразиться на подальшій ціновій ситуації щодо мінеральних добрив. 

Протягом останніх двох років відбулись суттєві зміни в обсягах імпорту різних видів мінеральних добрив з Російської Федерації.  Країнами постачальниками, крім РФ, стали низка європейських країн, а також країни Близького Сходу.  Тому мінеральні добрива, які все ще у певній кількості постачалися з РФ,  будуть замінені альтернативними з інших країн. При цьому, як відмічають аналітики ринку мінеральних добрив, зміни країни постачання не позначаються суттєво на вартості для сільськогосподарських виробників.

Відповідно по повідомлення Мінекономрозвитку,  заборона запроваджена Урядом України у відповідь на агресивні та дискримінаційні дії з боку Російської Федерації щодо закриття товарам походженням з території України доступу на російський ринок, а також на обмеження транзиту товарів з території України територією РФ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна збільшує поставки агропродукції до ЄС

У січні-березні 2019 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився на 20% і склав 2,6 млрд дол. США. При цьому додатне для нашої держави сальдо перевищило 1,1 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, у І кварталі цього року порівняно з відповідним періодом 2018 року відбулося збільшення імпорту до 735 млн дол. США (+10%), збільшення експорту – до 1882 млн дол. США (+24%).

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн – Нідерланди, Іспанія, Польща, Італія, Німеччина та Франція. Їх сукупна частка в обороті агропродукції складає близько 70%.

Основні обсяги поставок до Європи Україна продовжує забезпечувати за рахунок зернових культур (фактично, кукурудзи), олійних (сої і ріпаку), соняшникової олії та залишків переробної промисловості.

В свою чергу, Україна імпортує з країн – членів Європейського Союзу переважно кукурудзу і соняшник для сівби, різні харчові продукти, шоколад, тютюн і алкогольні напої.

За три місяця 2019 року вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти на поставки меду, яблучного і виноградного соків, кукурудзи (основна і додаткова) та цукру, а також квартальну квоту на м’ясо птиці.

Якщо існуючі темпи експорту збережуться, Україна за підсумками року в черговий раз оновить рекордний показник поставок агропродовольчої продукції до Європейського Союзу, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український молочний індекс став найкращим за останні роки

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

За словами Андрія Ярмака, це був один з найкращих квітнів для виробників за останні роки, тому що:

- УМІ був у квітні 2019 року на 28,1% вищим, за минулорічний в тому ж місяці;
- УМІ в квітні 2019 року був на 14% вищим, ніж в середньому за останні 7 років для цього місяця;
- УМІ в квітні 2019 року був найвищим з далекого 2012 року;

Крім того, кумулятивно за перші 4 місяці року:

- УМІ був вищим за минулорічний на 5,8%;
- УМІ був ідентичним середньому за останні 7 років за такий же період.

Але при цьому експерт зауважив, що УМІ таки знизився в квітні порівняно до березня, що буває майже завжди в цей період. Щоправда зниження цього року склало всього 0,8%, тоді як в 2018 році в квітні УМІ обвалився відразу на 13,3%.

«УМІ в середньому в квітні за останні сім років падав на 6,6%, отже в цьому році падіння було меншим. А це теж позитив», — зазначив Андрій Ярмак.

Також експерти ФАО відмічають, що на УМІ основний вплив мало зниження ціни на сире молоко, щоправда воно було частково компенсоване черговим позитивом на ринку кормів, які трошки здешевшали.

«А травень та червень — це найважчі місяці для нашого індексу. В цей час УМІ завжди впевнено рухається вниз, бо сезон «великого молока». Середнє зниження в травні, як правило, сягає 7,5%. Минулого року було менше, бо УМІ впав вже в квітні. В цьому році також маємо сподівання на краще завдяки позитиву на світових ринках», — прогнозує Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.