Кому Україна продає своє зерно

Про це свідчать дані митної статистики, оприлюднені Державною фіскальною службою (ДФС) України, пише ЦТС.

Питома вага товарної групи в загальному обсязі експорту в грошовому вираженні склала 15,6%. Серед позицій товарної групи найбільші грошові надходження традиційно забезпечили експортні поставки кукурудзи, пшениці та ячменю.

Зокрема, кукурудзи експортовано 15,065 млн тонн на $2,352 млрд. Найбільші експортні поставки в грошовому вираженні здійснені в Єгипет — на $352,452 млн (14,9% всього експорту товарної позиції), Нідерландів — на $340,805 млн (14,5%) і Іспанії — на $281,395 млн (11,9%). В інші країни кукурудзи експортовано на $1,377 млрд (58,6%). Питома вага товарної позиції у загальному обсязі експорту в грошовому вираженні склала 7,5%.

Пшениці експортовано 11,956 млн тонн на $1,888 млрд. Найбільші експортні поставки в грошовому вираженні здійснені в Єгипет — на $355,803 млн (18,8% всього експорту товарної позиції), Індію — на $234,834 млн (12,4%) і Бангладеш — на $204,663 млн (10,8%). В інші країни пшениці експортовано на $1,092 млрд (57,9%). Питома вага товарної позиції у загальному обсязі експорту в грошовому вираженні склала 6%.

Ячменю експортовано 4,199 млн тонн на $606,514 млн. Найбільші експортні поставки в грошовому вираженні здійснені в Саудівську Аравію — на $253,926 млн (41,9% всього експорту товарної позиції), Китай — на $112,558 млн (18,6%) та Лівію — на $49,081 млн (8,1%). В інші країни експортовано ячменю на $190,948 млн (31,5%). Питома вага товарної позиції у загальному обсязі експорту в грошовому вираженні склала 1,9%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Програма компенсації вартості сільгосптехніки майже не працює

Це лише 2,3% з 550 млн грн, виділених у Державному бюджеті 2017 року на програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», зазначив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ярослав Навроцький.

За його словами, перевагами програми найбільш активно скористалися аграрії південних областей України: 39 підприємств закупили 56 одиниць техніки на суму 24,9 млн грн.

Сільгосптоваровиробники центральних областей – 24 підприємства – придбали 35 одиниць агротехніки та обладнання на 10,3 млн грн. Машинно-тракторний парк 14 сільгосппідприємств Сходу поповнився 29 одиницями нової техніки, за яку заплатили 11,2 млн грн. У Західній Україні 12 агропідприємств закупили 19 одиниць вітчизняної техніки на суму 8,5 млн грн.

Найменше вітчизняної техніки – 10 одиниць на суму 3,0 млн грн – в рамках державної програми придбали сільгосптоваровиробники 7 підприємств північних областей.

У регіональному розрізі найбільша кількість заявок надійшла із Запорізької області – 17 на 19 одиниць техніки, та Миколаївської – 10 на 19 одиниць техніки. По дев’ять заявок надійшло від агропідприємств Луганської та Черкаської областей – на 13 та 11 одиниць техніки відповідно.

Підприємства Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей не подали жодної заявки. Решта регіонів також досить пасивно реагують на спроби держави підтримати вітчизняного товаровиробника сільгосптехніки, зауважив Ярослав Навроцький.

На його думку, низька дієвість програми компенсації вартості сільськогосподарської техніки зумовлена, перш за все, бюрократичними аспектами процесу – оформлення заявки, подача інформації для заповнення форм, відкриття додаткових рахунків у державних банках тощо.

Негативно вплинуло й подовження у 2017 році термінів прийому заявок від виробників сільськогосподарської техніки щодо включення їх продукції до Переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету, до 1 травня. Адже до цього часу аграрні підприємства вже не лише здійснили більшість весняних польових робіт, під які могла би закуповуватися сільгосптехніка в рамках державної програми, а й частково вже визначилися з її придбанням на осінньо-польовий період.

Крім того, згідно бюджетного розпису Мінфіну, перша виплата компенсацій відбулася лише у ІV кварталі (жовтень), тоді як закупівля техніки здійснюється протягом всього року. Отже, відтермінування отримання компенсації зменшує привабливість державної програми підтримки.

Але найважливішим чинником, який зумовив невиконання державної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», є недостатня якість та ефективність вітчизняної техніки порівняно з іноземними аналогами, що демотивує потенційних претендентів брати участь у цій програмі, підсумував Ярослав Навроцький.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Загрози для аграріїв: вплив Ель-Ніньо на сільгоспризики по всьому світу

Відповідь на це питання шукали журналісти ІА Agronews.ua разом зі спеціалістами компанії «Агрориск»  на 34-му конгресі AIAG (міжнародна організація, що об'єднує усіх страховиків cільгоспризиків з усього світу), що відбувся нещодавно у Варшаві.

Одним з факторів природного характеру, що істотно впливає на зміни у сільському господарстві всього світу, під час конгресу було названо чередовання Ель-Ніньо та Ла-Нінья – погодних явищ, які виникають, коли теплова вода з західного Тихого океану проходить на схід чи, навпаки, на Захід. Ефекти Ель-Ніньо можна помітити у багатьох частинах світу, через що різні чутливі регіони відчувають погодні аномалії. Вони є досить сильними і можуть спричиняти хаос у погодних системах  всього світу.          

В останні роки Ель-Ніньо завдав значних збитків  сільському господарству  США, Європи та Африки. Наприклад, у американському штаті Каліфорнія чотири роки поспіль спостерігаються посухи . На заході країни, навпаки, - повені та у результаті цього, значні втрати життя людей. Наслідки цього - збитки на загальну суму 2,1 млрд. доларів США та втрата 17 000 робочих місць.

У Мексиці ураган Патрісія завдав шкоди понад 40 000 гектарам посівів. Холодний фронт породив мороз і сніг під час осінньо-зимового вегетаційного періоду. У Чілі в наслідок затоплення та зсувів  загинуло 4000 людей  та постраждало 4427 будинків, а внаслідок засухи постраждали 114 населених пунктів. Втрачено 11,6% худоби та 30%  виробництва молока.

У Бразилії 2-річна посуха на південному та північному сході призвели до дефіциту води, у результаті чого постраждали понад 46 мільйонів людей.

В Аргентині надлишок опадів призвів до 4 400 жертв та заболочених полів – внаслідок стихійного лиха постраждало 9  провінцій,  33 783 осіб евакуйовано.

У Європі також відбулося декілька катастрофічних погодних змін. Наприклад,  у Чехії 3 роки поспіль випадало мало снігу, важка посуха і більшість водосховищ  знаходяться на низькому рівні ємності. В Англії, навпаки, через повені на північному сході, сотні людей постраждали внаслідок затоплення будинків. Мабуть, найсильніше цього року потерпало сільське господарство Іспанії: внаслідок заморозків навесні, посухи, градів, нищівних дощей постраждало більше 2 мільйонів гектарів посівів, збитки сягнули 725 мільйонів євро.

У Африці схожі проблеми. У Північно-західній Африці, незважаючи на недавній дощ, була важка посуха. А Мозамбік вразила 2-річна посуха, в наслідок чого постраждало 400 000 людей. Південна Африка стикається з винятковою посухою.

Як ми вже казали, Ель-Ніньо чи Ла-Нінья можуть залишити величезний збиток у сільському господарстві, але це залежить від певних факторів та характеристик події. Зокрема, на це впливають: місце розташування, терміни та ступінь тяжкості.

Зміна клімату впливає на явища ENSO (El Nino southern oscillation) - системи, заснованої на шести основних спостережних змінних над тропічним тихоокеанським регіоном. Ці шість змінних: тиск на морі (P), зональний (U) і меридіональний (V) компоненти поверхневого вітру, температура поверхні моря (S), температура поверхневого повітря (A) і абсолютна частка хмарності неба ( C). Індекс ENSO тепер використовується як система раннього попередження для:

• Попередження посухи /похолодання в найближчих умовах

• Запобігання сільськогосподарських катастроф та загибелі людей

• Ліквідації  сільськогосподарських катастроф в районах ризику

«Суспільство не може ігнорувати явища ENSO. У тому числі при страхуванні сільськогосподарських культур необхідно усвідомлювати їх»,- зазначає експерт в галузі агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

За інформацією Reuters, вважається, що між піврічним станом ENSO та тенденціями виробництва кукурудзи та пшениці у глобальному масштабі не існує значного зв'язку, ймовірно, через широкий географічний розподіл регіонів, що розвиваються. Для кукурудзи таке спостереження справедливо навіть при ізоляції великих трьох експортерів - Сполучених Штатів, Бразилії та Аргентини -, які займають 75% ринку світової торгівлі зерном. Ці три країни виробляють 82 % світових соєвих бобів, і Ель-Ніньо, здається, позитивно впливає на всесвітнє виробництво, коли теплий цикл існує щонайменше з березня по вересень.

Разом з тим, світова продукція рису, основного зерна в Азії - сильно скоротиться через Ель-Ніньо, оскільки воно представляє несприятливу погоду безпосередньо у основних районах.

Хоча на пшеницю та кукурудзу в будь-який спосіб Ель-Ніньо не впливає  - його вплив на окремі країни, а значить і на світовий ринок, може бути різним залежно від ролі кожного з них.

Індійські фермери, що займаються виробництвом пшениці, покладаються на мусонні дощі з липня по вересень, щоб мати достатню грунтову вологу та посадити урожай під час закінчення дощового сезону. Але якщо Ель-Ніньо приходить рано, що, на думку деяких синоптиків, може відбутися вже в червні, індійський мусон може бути зменшений значно більше, ніж у минулому, несучи підвищений ризик для аграрної галузі країни.

Більш ранній Ель-Ніньо  також може вплинути на Австралію, оскільки вона може вичерпати кінцевий термін посіву пшениці в країні, який розпочинається в наступному місяці. Найбільш гірші врожаї в Австралії були пов'язані з присутністю Ель-Ніньо, хоча протягом двох найсильніших епізодів Ель-Ніньо (в 1997 та 2015 рр.) урожай вийшов відносно нормальним.

Австралія є ключовим експортером пшениці. Але деякі з основних виробничих регіонів у східній половині країни виявилися сухими, і це чинить додатковий тиск на кількість опадів у найближчій перспективі до можливого візиту Ель-Ніньо.

Пальмова олія також може постраждати від сухих тенденцій у Південно-Східній Азії, оскільки вони часто сповільнюють випуск у двох основних виробників - Малайзії та Індонезії - особливо якщо теплий цикл з'являється швидше, ніж потрібно.

Виробництво тропічної олії не постраждало серйозно на ранній стадії з кінця 2014 року до початку 2016 року завдяки достатнім дощам та іншим кліматичним особливостям, що також пояснює, чому в 2015 році австралійська пшениця не постраждала надто сильно.

У минулому році аналітики та торговці, близькі до малайзійського ринку, зазначили, що нижчі рівні виробництва, особливо наприкінці 2016 року, ймовірно, були пов'язані з затримкою впливу Ель-Ніньо.

Як зазначає Володимир Юдін, явища Ель-Ніньо частково мають вплив і на Україну. «Достатньо згадати зими 2002-2003 та 2009-2010, щоби зрозуміти можливі наслідки Ель-Ніньо для України. Але важливо пам’ятати, що досить небезпечним можуть бути роки, які є нейтральними, тобто без Ель-Ніньо, наприклад, 2017. Згадайте про квітневі та травневі заморозки, цьогорічний буревій на Черкащині в липні, завдавший значних збитків аграріям регіону, або вересневий град розміром з куряче яйце у західних регіонах країни та на Поділлі, чого раніше ніколи не спостерігалося. Тобто, наша країна знаходиться в безпосередньому епіцентрі світових змін клімату і це варто враховувати фермерам, при плануванні своїх майбутніх посівів. Агрострахування ж в цьому випадку є вдалим рішенням тим, хто прагне себе убезпечити у випадку можливої втрати урожаю в наслідок кліматичних явищ»,- підкреслив Володимир Юдін.  

Марио Тіскареньо, Pro Agro Compañía de Seguros  MEXICO, який презентував матеріал з феномену Ла-Нінья/Ель-Ніньо у Варшаві, на якому будується ця стаття, наприкінці доповіді зробив таки висновки:

 - Обидви феномена,  Ла-Нінья/Ель-Ніньо, можуть завдати великих втрат сільському господарству, але, за великим рахунком, Ла-Нінья є більш загрозливою.

- Інтенсивність Ла-Нінья/Ель-Ніньо не відображає розмір можливих втрат. Мало інтенсивні явища Ла-Нінья чи Ель-Ніньо можуть бути вкрай нищівними.

- Людство все ще не в змозі вибудувати модель, яка б дозволяла спрогнозувати розвиток клімату у ту чи іншу сторону, ми не можемо сказати, що очікувати, Ла-Нінья чи Ель-Ніньо. Ми не можемо спрогнозувати наслідки цих феноменів.

- Зміна клімату проявляється також у зростанні інтенсивності  Ла-Нінья та Ель-Ніньо.

- Нейтральні роки можуть також нести загрозу для сільського господарства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Овочі в теплицях України подорожчали на третину

Згідно даних моніторингу «Інфо-Шувар», середня ціна тепличного огірка на майданчиках гуртових ринків сьогодні вже досягла 18-21 грн/кг (0,58-0,67 EUR/кг), а помідор подорожчав до 18-22 гр/кг (0,58-0,71 EUR/кг). В порівнянні з минулим роком, ціни на продукцію також збільшились на 25-30%.

 

«Ціни на тепличні овочі в Україні завжди починають стрімко зростати саме з початку жовтня, в цей період суттєво скорочується світловий день, тому вибірки в теплицях зменшуються. Загальна пропозиція тепличних овочів в українських господарствах в цьому сезоні була дещо меншою, тому і ціни на огірки та томати протягом майже всього сезону тримались на досить високому рівні. Саме через високі внутрішні ціни ми спостерігаємо скорочення обсягів експорту цієї продукції», - коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

За словами Тетяни Гетьман, найближчими днями слід очікувати посилення тенденції до зростання цін, бо в українських теплицях сезон вже майже добігає кінця. На початку поточного тижня, великі господарства підняли ціни на помідор до 20-21 грн/кг (0,64-0,67 EUR/кг),а огірок сьогодні пропонується не дешевше 19-20 грн/кг(0,61-0,64 EUR/кг). Слід зазначити, що імпортери поки що лише спостерігають за впевненим зростанням ціни на внутрішньому ринку і не квапляться масово завозити огірок та томат з Туреччини Таку стриману позицію трейдери пояснюють відносно високими цінами в самій Туреччині, до того ж, поки що зберігаються ризики пов’язані з валютними коливаннями в самій Україні.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на м’ясо у Україні продовжують відриватись від світових (інфографіка)

Вересневий індекс світових цін ФАО на м’ясо залишився на рівні попереднього місяця – 173,2 одиниці. В складі цього індексу незмінними залишилися індекси цін на яловичину і курятину, тоді як овече м’ясо трошки подорожчало, а свинина трошки (на 1,2%) подешевшала.




В Україні Держстат ще не вивів підсумків оптових цін на м’ясо за вересень, але є дані моніторингу роздрібних цін станом на кінець місяця і він показує продовження зростання по всіх позиціях. Яловичина і курятина подорожчали протягом минулого місяця на 2,7%, свинина – на 1,5%.

Що ж з цього випливає? По перше, для того, щоб мати можливість порівнювати тенденції світового і українського ринків, нам треба відокремити вплив зміни курсу долара до гривні. За вересень долар зріс у нас на 1,8%, отже наші ціни на м’ясо в доларовому еквіваленті продемонстрували дещо іншу картину – яловичина подорожчала на 0,9%, курятина – на 0,8%, а свинина подешевшала на 0,4%.

Отже можна побачити, що незважаючи на зростання долару, ціни на м’ясо у Україні продовжують відриватись від світових (дивись графіки), зменшуючи можливості для експорту і збільшуючи привабливість імпорту. Статистика зовнішньої торгівлі підтверджує це – у вересні імпорт всіх трьох видів м’яса, а також м’ясних субпродуктів і сала зріс відносно до серпня (яловичина +47% до 0,12 тис. тон, свинина +172% до 1,1 тис. тон, м’ясо птиці +30% до 13,7 тис. тон, субпродукти +50% до 2,2 тис. тон, сало +54% до 7,2 тис. тон).

Експорт, навпаки, впав по всіх товарах окрім яловичини і сала (яловичина +4% до 3,4 тис. тон), свинина –70% до 0,1 тис. тон, м’ясо птиці –8% до 20,4 тис. тон, субпродукти –11% до 0,7 тис. тон, сало зараз взагалі не експортується).

Загальний імпорт свинини, м’яса птиці і сала з січня по вересень в цьому році вже більший ніж рік тому, але експорт також збільшився, тож торговельне сальдо по м’ясу залишається позитивним. По субпродуктах і салу Україна, нажаль, була і є нетто-імпортером.

Тепер зрозуміло, що зростання внутрішніх цін на м’ясо не може продовжуватися нескінченно, оскільки імпорт буде зростати, а експорт падати, збільшуючи пропозицію на внутрішньому ринку. Ми це вже бачимо і можемо навіть спрогнозувати, що в найближчі тижні ціни мають стабілізуватись, або навіть трошки відкотитись назад. Відкат може бути найбільш помітним по свинині, ціни якої на світовому ринку зараз на спаді.

Щодо купівельної спроможності українського споживача, то вона зростає, але вочевидь не так як зростали ціни на м’ясо. Цілком очікуваним результатом цього буде скорочення загального споживання м’яса в країні в цьому році.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні давно немає якісного борошна

Про це заявив директор галузевого об`єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко в інтерв`ю Agravery.com, пише Аgropolit.com.

За словами Васильченка, найбільша проблема в тому, що робота зернотрейдерів, борошномелів та виробників хліба ще донедавна не була систематизованою та узгодженою, і лише зараз ми почали виступати із спільними інтересами.

«Пригадую, 1998 році був створений ДАК «Хліб України», який отримав державне замовлення від зернотрейдерів, тоді було створено перше ДСТУ. Його широко обговорювали, і коли ми порівнювали його із радянським  ГОСТом, ми вже бачили, що отримуємо зменшення якісних показників хлібу, хлібопекарні виступали проти цього стандарту, а борошномели мовчали. У ДСТУ були враховані деякі наші пропозиції хлібопекарень, проте узгодженої позиції  так і не було. По суті, хлібопекарні і зараз хоч і відносяться до Мінагропроду, проте безпосередньо ми із виробниками зернових не працюємо. Саме борошномели беруть зерно і вони мають спільно із нами мають бути зацікавлені у якісній сировині, у виробництві якісного продукту, думати над внутрішнім ринком», ‒ розповів директор «Укрхлібпром».

Він наголосив, що наразі все орієнтовано на експорт, але не розуміє, чому на експорт постачається краще, а в країні залишається гірше.

"За останні 12 років ми 4-5 разів вносили зміни у ДСТУ на пшеницю, постійно знижуючи якісні показники аби догодити зернотрейдерам. Таким чином по клейковині ми опустилися з 28 до 23. Це означає, що приміром нашої давньої візитівки «української паляниці» наші діти уже куштувати не зможуть, тому що просто не існує на ринку такого борошна з клейковиною 30-35%", ‒ зазначив Васильченко.

І додав, що деякі виробники переходять на прискорені технології, аби хліб швидко не черствів.

"Проте левова частка походить саме від сировини, яку ми вимушені використовувати. Якщо вхідна сировина не найкращої якості, то отримувати з неї хороший хліб  – це нонсенс", ‒ підсумував Олександр Васильченко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview