Концерн BASF запустив агроцентр у Великих Сорочинцях на Полтавщині

Міжнародний хімічний концерн BASF відкрив агроцентр у Великих Сорочинцях Полтавської області. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на інформацію від прес-служби компанії.

Згідно повідомлення центр стане майданчиком для випробування нових технологій і визначення особливостей застосування препаратів для ефективного захисту культур.

"З налагодженням роботи дослідницького майданчика в Великих Сорочинцях ми збільшили кількість агроцентрів до чотирьох, які тепер розташовані в Центральній, Південній, Західній і Східній Україні", - сказано в повідомленні.

Робота нового Агроцентру BASF відбуватиметься у двох напрямках - дослідах на п'яти ключових сільгоспкультурах східного регіону (озимої пшениці, ячменю, кукурудзі, соняшнику і сої) та демонстраційних полях, де представлені системи захисту BASF.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінагрополітики: технологію Blockchain залучать до захисту інформації Державного земельного кадастру

Вчора, 16 червня, відбулося підписання Меморандуму про співпрацю щодо створення новітньої цифрової системи захисту даних Державного земельного кадастру від зовнішнього втручання. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Мінагрополітики.

Програмний продукт буде розроблений на базі технології Blockchain, яка є найбільш досконалою із існуючих на сьогодні в сфері захисту даних.

Меморандум підписали перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, заступник Міністра юстиції України Денис Чернишов, Голова Державного агентства з питань електронного урядування України Олександр Риженко, виконавчий директор «Transparency International Ukraine» Ярослав Юрчишин та генеральний директор «Bitfury Hoilding B.V.» Валерій Вавілов.

«Державний земельний кадастр є потужною інформаційною системою, яка містить в собі дані про земельні ділянки, часткову інформацію про власників, про обмеження щодо використання земельних ділянок. Тому ми всі розуміємо, що питання безпеки інформаційних даних земельного кадастру та зведення рівня людського втручання до мінімуму є першочерговим завданням для повноцінного функціонування системи та гарантування прав громадян. Blockchain є одним з тих інструментів, який дозволить нам виконати це завдання», - зазначив Максим Мартинюк.

За словами першого заступника Міністра, перевагою Blockchain є те, що структура системи передбачає наявність стороннього аудитора, який буде здійснювати нагляд за коректністю її функціонування і сприятиме прозорості інформаційного ресурсу. Передбачено, що такий зовнішній аудит може здійснювати міжнародна антикорупційна організація Transparency International Україна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Насіння пшениці української селекції має вийти на нові ринки - Ковальова

Сьогодні, 16 червня, пройшов Міжнародний День поля «Сучасні сорти зернових культур миронівської селекції та особливості технології їх вирощування», під час якого відбулася презентація демонстраційних полів озимих та ярих зернових культур. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Міністерства аграрної політики та продовольства України (МінАПК).

Захід відбувся на базі Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової, заступника голови аграрного комітету ВРУ Олександра Бакуменка, Президента НААН Ярослава Гадзала, народних депутатів, іноземних делегацій, представників органів виконавчої влади різного рівня, науковців та громадськості.

«Такі події, як День Поля у Миронівському інституті з понад 100-річною історією, доводить важливість тісного співробітництва науковців з реальним сектором економіки. Нові сорти щороку поповнюють Державний реєстр сортів рослин, придатних до поширення в Україні. Сертифікація насіння відповідно до вимог ЄС значно розширить ринки збуту насіння української селекції», - зазначила Олена Ковальова за результатами огляду демонстраційних полів.

Заступник Міністра висловила сподівання, що українські сорти пшениці будуть користуватися високим попитом на зовнішніх ринках за умови виконання міжнародних вимог до сертифікації насіння. «Процес сертифікації повною мірою відповідає вимогам ЄС, про що свідчать Звіти європейського аудиту, що проходив в Україні в червні 2015 року. Очікується офіційне підтвердження Парламенту ЄС щодо визнання еквівалентності системи сертифікації насіння», - повідомила Олена Ковальова.

Під час Міжнародного Дня поля учасники також мали змогу ознайомитися з виставкою сільгосптехніки, експозиціями вітчизняних і зарубіжних компаній (насіння, засоби захисту рослин, міндобрива, стимулятори росту тощо).

Довідково

Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України - у числі провідних науково-дослідних селекційних установ України з багатою понад 100-річною історією. Науковий продукт інституту – сорти зернових культур: озимої і ярої м’якої пшениці, ярої твердої пшениці, озимого і ярого ячменю, озимого тритикале. На 2017 рік до Реєстру внесено 83 миронівські сорти. Державне сортовипробування України проходять ще 39 сортів зернових. Миронівські пшениці, ячмені та тритикале успішно випробовуються в Угорщині і Молдові.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

11 підприємств України отримали право експорту продуктів тваринного походження до Молдови

11 українським підприємствам надано право експорту продуктів тваринного походження до Молдови. Про це йдеться у повідомленні Національного агентства з безпечності харчових продуктів Республіки Молдова від 26.04.2017 № 01-6/857.

Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Мінагрополітики.

До вказаного переліку входять сирзаводи, птахокомплекси, холодокомбінати та інші підприємства.

Джерело новини: AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні скоротилося сільгоспвиробництво – Держстат

В нашій країні спостерігається спад виробництва сільськогосподарської продукції. Зокрема, в січні-травні поточного року спад становив 0,9% порівняно з аналогічним періодом 2016 року, повідомляє Державна служба статистики України (Держстат).

Зокрема, сільськогосподарські підприємства за звітний період скоротили виробництво на 1%, а населення - на 0,8%.

У повідомленні зазначається, що дані наводяться в постійних цінах 2010 року без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та Севастополя, а також частини зони проведення антитерористичної операції на сході України.

У 2016 році виробництво сільськогосподарської продукції в Україні зросло на 6,1% порівняно з 2015 роком. Сільськогосподарські підприємства в 2016 році виробили продукції на 9,8% більше, ніж роком раніше, а населення збільшило виробництво на 1,5%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Заводи Ostchem відновлюють виробництво азотних добрив

Про це повідомляє прес-служба компанії.

"Незважаючи на складності, спровоковані вимушеним простоєм підприємств, Групі вдалося відстояти позиції української хімічної галузі, відновити виробництво і повернути людям робочі місця", - йдеться в повідомленні.

Зокрема, «Черкаський« Азот» вже почав пускові операції по відновленню виробництва і до 20 червня планує вивести на 100% потужності роботу трьох основних цехів - цеху карбаміду, аміачної селітри та КАС (карбамідо-аміачної селітри). На «Рівнеазоті» і «Сєвєродонецькому об'єднанні «Азот» розпочинають підготовку до проведення пуско-налагоджувальних робіт, необхідних для запуску виробництва.

"Як і раніше, забезпечення потреб внутрішнього ринку залишається абсолютним пріоритетом для Ostchem, тому робота всіх хімічних заводів холдингу буде в першу чергу спрямована на задоволення попиту українських аграріїв.

За нашими оцінками, споживання внутрішнього ринку в період осінньої посівної складає близько 1,2 млн тонн азотних добрив. Нинішні сумарні виробничі потужності Черкаського «Азоту», «Рівнеазоту» і Сєверодонецького об'єднання «Азот» складають близько 350 тис. тонн добрив / місяць, чого повністю достатньо, щоб забезпечити потреби українських аграріїв до осінньої посівної 2017 року", - наголошують у компанії.

Запуску підприємств також посприяло введення Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (МКМТ) антидемпінгових мит на російські азотні добрива - карбамід і КАС. Крім того, такі заходи мають безпосередній соціальний ефект, оскільки дозволяють зберегти більше 40 тис. робочих місць, які прямо або опосередковано задіяні в українській хімічній промисловості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview