178171
182818

Конкуренція за якісне зерно на українському ринку зросте

Про це в газеті «АгроМаркет» пише експерт аграрних ринків, заступник директора компанії ProAgro Group Марія Колесник, пише AgroTimes.

За її словами, це пов'язано зі збереженням тенденції до зростання в Україні переробних потужностей і зі зниженням прогнозів на майбутній врожай.

Якщо взимку виробництво зерна в Україні очікувалось на рівні 68 млн тонн, то починаючи з березня під впливом спекотної й доволі сухої весни аналітики постійно скорочували оцінки майбутнього врожаю, які наразі складають 64,8 млн тонн.

Зокрема, на початок червня ProAgroGroup прогнозує на сезон 2018/19 МР виробництво пшениці в Україні на рівні 27,8 млн тонн, ячменю – лише 7,5 млн тонн, а кукурудзи – майже 27 млн тонн.

 



Власника "Гаврилівських курчат" затримали через екологічний злочин

Про це повідомляє прес-служба Генеральної прокуратури, пише Економічна Правда.

За інформацією джерела "Української правди", одним із затриманих є екс-депутат від Партії регіонів та власник підприємства з виробництва курятини "Агромарс" (ТМ "Гаврилівські курчата") Євген Сігал.

У ГПУ розповідають, що викрили "численні факти порушення" правил екологічної безпеки та санітарних норм аграрним холдингом, який задля заощадження коштів, замість переробки та утилізації, організував утилізацію відходів шляхом їх захоронення на земельних ділянках та створення сміттєзвалищ-могильників.

"Такий засіб переробки несе велику загрозу для санітарно-епідеміологічного благополуччя та здоров’я мешканців навколишніх сіл, оскільки небезпечні сполуки, що утворюються від розкладання решток птиці, потрапляють у землю та ґрунтові води", - пояснюють правоохоронці.

Крім того, зазначається в повідомленні, підприємство викидає в повітря надмірний об'єм забруднюючих речовин.

За даними ГПУ, внаслідок цих порушень довкіллю завдано збитків на понад 200 мільйонів гривень.

"6 червня 2018 року проведено 14 санкціонованих судом обшуків у приміщеннях агрохолдингу, контролюючих організаціях, за місцем проживання задіяних у злочинній діяльності осіб… За результатами проведених заходів затримані власники агрохолдингу та керівник структурного підрозділу", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що їм вже повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28 ст. 236 (порушення правил екологічної безпеки), ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 240 (порушення правил охорони або використання надр). Найближчим часом їм буде обрано запобіжні заходи.

При цьому за інформацією проекту "Стоп корупція", обшуки проводилися в приміщеннях холдингу "Агромарс". Затримано його власників Марину та Євгена Сігалів, а також виконавчого директора Марченко.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


ТОП-10 найперспективніших рослин для виготовлення біопалива

Про це повідомляє хімік, менеджер з розвитку компанії Innovative Fuel Solutions, Костянтин Кирпач на сайті innovationhouse.org.ua.

На сьогодні українські аграрії вже вирощують культури, з яких можна виробляти біоетанол та біодизель, проте здебільшого це лише міні-виробництва для задоволення власних потреб.

Серед найперспективніших культур, які зможуть частково компенсувати вітчизняну паливозалежність, а також які можуть становити перспективу на ринку біопалива відзначимо наступні:

  • ріпак — олія рослини, якої міститься 40% від загальної маси, має ідеальний жирнокислотний склад для виробництва якісного біодизеля, має високу врожайність, особливо в наших кліматичних умовах, а також високу ефективність палива, особливо для важкої техніки. Разом з тим культура дуже виснажує родючі ґрунти;
  • соняшник — олія має схожий з ріпаковою склад та відносну стосовно загальної маси рослини кількість, але менш виснажлива стосовно ґрунтів, разом з тим культура більш вимоглива до складу та структури ґрунту. Україна є провідним світовим експортером олії, з якої у тієї ж Європі виготовляють біодизель;
  • соя — «олійність» культури приблизно 20%, в Україні минулого року під посіви сої було відведено 2 млн га. Найбільший виробник у світі — США, понад 10 млн т на рік;
  • ятрофа — тропічний отруйний чагарник, що набирає популярності в сфері біопального. Насіння виду Jatropha curcas містить до 40% олії, тривалість життя — до 50 р, має низьку вибагливість. Найбільші виробники — Індія та Південна Африка. Саме ці країни розглядають цю рослину як головний ресурс для виготовлення біопального, а також працюють над виведенням більш ефективних сортів;
  • пшениця — джерело одержання етилового спирту, який в подальшому можна використовувати як живлення бензинових двигунів, змішуючи його зі звичайним бензином для отримання більш якісного пального. Біоетанол, який отримують шляхом ректифікації продукту спиртового бродіння, майже не містить води, що робить його ефективним у паливних сумішах для автомобільних двигунів;
  • кукурудза — одна з альтернатив пшениці. Поки що використовують лише зерна рослини, але науковці з США вже працюють над переробкою всієї рослини, що зробить виробництво етанолу дешевшим;
  • буряк — одна з найрентабельніших рослин для виробництва екопалива, використовується для отримання етанолу, але менш вибаглива за кукурудзу. Процес отримання етанолу з буряка простіший, швидший та дешевший, ніж з кукурудзи, а враховуючи повністю перекриту потребу держави в цукрі, є альтернатива використання буряку в біопаливних цілях;
  • цукрова тростина — культура більш характерна для Південної Америки. Більшість бразильців їздять на автівках, що однаково придатні для заправки бензином чи етанолом. Вартість виготовлення етилового спирту із цукрової тростини в шість разів дешевше, ніж виробництво з кукурудзи, а вчені продовжуть працювати над виведенням більш витривалого та олійного сорту культури, що дасть змогу одночасно добувати з рослини два види біопального — біоетанол та біодизель;
  • цукрове сорго — рослина може вирощуватись в посушливих умовах, має високий вміст цукру, що є перспективним для виробництва етанолу.
  • водорості — головна перевага рослини полягає у відсутності необхідності використання земельних ресурсів, а також у більшому об’ємі рідкого пального з квадратного метра зайнятої площі, ніж наземні посівні рослини. Рослина має потребу у великій кількості викидів CO₂, розташовуючи установки для вирощування водоростей біля промислових об’єктів із постійними викидами в атмосферу. Така технологіє дає можливість отримання подвійного екологічного ефекту. Водорості залежно від їхнього виду можуть виробляти різні хімічні компоненти біопалива: етиловий спирт для бензинових двигунів, рослинну олію для виготовлення біодизеля, навіть біонафту, яку можливо перетворити на кілька видів пального.

 

Джерело: traktorist.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


Україна втрачає 65% овочів і фруктів через неправильне зберігання

Втрати плодоовочевої продукції через неправильне зберігання складають 65%. Про це йшла мова в ході конференції "Агроекологія", повідомляє ІА "Інфоіндустрія".

«Починаючи з 2000 року ми нарощуємо обсяги виробництва фруктів і овочів. Але 65% плодоовочевої продукції ми втрачаємо, це фактично ще один урожай. Це в Україні. В інших країнах, де використовуються сучасні технології, втрати складають 35%. Звести їх до нуля в принципі неможливо, так як ми маємо справу з біологічними об'єктами», — повідомила Олеся Прісс, професор кафедри харчових технологій Таврійського ГАТУ.

Чому в Україні такі втрати? Одна з причин — брак холодильного обладнання. «Тільки в останні 10 років в Україні будують сучасні холодильні камери», — зазначила Олеся Прісс.

За словами експерта, значні втрати також відбуваються при повторному завантаженні плодоовочевої продукції через механічні пошкодження.

Біологічні особливості овочів і фруктів часто залишаються поза увагою виробників і трейдерів, можливо через те, що ця продукція не дуже дорога. На втрати при зберіганні впливають буквально всі агротехнологічні прийоми ще при вирощуванні продукції.

Неправильне зберігання відбивається і на смаку овочів і фруктів. «Мало хто знає, що вимоги до температурного зберігання огірків як до субтропічних культур, їм потрібно для зберігання плюс 8 градусів. Якщо зберігати їх при плюс 2, то смак вже втрачається. Це ж стосується і томатів, при зменшенні температури зберігання вони втрачають смак і аромат. Виробник виростив якісний продукт, але при зберіганні якість може різко знизитися», — нарікає Олеся Прісс.

Грунтово-кліматичні умови вирощування також важливі для подальшого зберігання. «Важкі, глинисті грунти є кращими для вирощування продукції на зберігання, надмірна вологість під час вирощування знижує лежкість. Поливи закінчують за 2 тижні до збирання продукції», — розповіла Олеся Прісс.

Ваш вибір 'Цікаво'.


В Україні рівень радіоактивного забруднення молока перевищує безпечний ліміт в кілька разів

Про це пише Independent з посиланням на результати дослідження вчених Університету Ексетера (Великобританія) та Українського інституту сільськогосподарської радіології, пише Фокус.

Вчені відбирали коров'яче молоко з приватних ферм і будинків у Рівненській області, приблизно в 125 милях від Чорнобильської атомної електростанції.

Вони виявили наявність радіоактивного цезію в молоці понад безпечного для дорослих рівня в 100 беккерелів на літр (Бк/л) у 6 з 14 досліджених поселень і перевищення дитячого ліміту в 40 Бк/л на восьми дільницях. На одному  рівень радіоактивності молока був перевищений в п'ять разів і становив близько 500 Бк/л.

"Через 30 років після Чорнобильської катастрофи люди як і раніше піддаються впливу радіоактивного цезію при споживанні вироблених на місцевому рівні основних продуктів харчування, у тому числі молока, в районах, постраждалих від Чорнобильської катастрофи», - розповіла  Ірина Лабунська з Університету Ексетера .

Вона зазначила, що жителі цих сіл, особливо діти, хронічно піддаються впливу радіації.

"Багато людей в області, яку ми вивчали, тримали корів для отримання молока, а діти є основними споживачами цього продукту. Хоча рівень забруднення грунту в досліджуваних районах не дуже високий, радіоактивний цезій продовжує накопичуватися в молоці та інших продуктах", - пояснила вчена.

Дослідники стверджують, що вирішити проблему можуть прості захисні заходи. Зниження рівня радіації до безпечного рівня буде щорічно обходиться в 10 євро на одного з 8 300 осіб, які проживають в шести селах з самим високим забрудненням. З кожним роком вартість цих заходів буде знижуватися.

Такі заходи передбачають введення коровам Ферроцина (препарат для виведення радіонуклідів), мінеральне добриво картопляних полів і годування свиней незабрудненим кормом.

Якщо ж ніякі дії не буде вжито, забруднення молока як і раніше буде перевищувати ліміт дорослого населення в 100 Бк/л в деяких регіонах України до 2040 року.

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні знайшли альтернативу картоплі

Його посадковий матеріал імпортували у незначній кількості ще три роки тому. Його потроху розмножували в тепличних умовах, а цьогоріч уже почали висаджувати у відкритий ґрунт, пише Голос України.

Перша в Україні бататова плантація на зрошенні матиме площу в сімнадцять гектарів. З кожного гектара експериментатори очікують отримати від двадцяти до сорока центнерів «солодкої картоплі». Різниця між верхньою та нижньою «планками» прогнозу така велика, оскільки агрономічні прийоми з вирощування батату в Таврії ще належить відпрацьовувати й удосконалювати. А на це потрібен час. Дозрівання врожаю «солодкої картоплі» очікують наприкінці вересня, коли коренеплоди наберуть максимальну масу. Проте їх поки що не збираються продавати суто для кулінарних потреб: українці до специфічного смаку батату ще не звикли, і культура його споживання не сформувалася.

Хоча каховські «бататоводи» не мають сумнівів у попиті на свою продукцію серед виробників Херсонщини та інших регіонів, котрі також не проти експериментів із вирощуванням їстівної екзотики.

Невідомо, які ще сюрпризи очікують Україну у зв’язку із змінами клімату. Може статися так, що й на наших просторах «другий хліб» в майбутньому «африканської» спеки не витримає. Тут у пригоді й стане відпрацьована технологія вирощування «солодкої картоплі» разом із накопиченими резервами посадкового матеріалу. Один з плюсів батату - колорадський жук його не їсть.

Джерело: superagronom.com

 

Ваш вибір 'Подобається'.