182818
178171

Консервацію з українських дикоросів уминають в Європі та Африці

Соки, джеми, морси бренду «Карпати. Насолоджуйся» (або «Carpaty Enjoy») продаються у п’яти країнах Європейського Союзу, а також в Азії, Африці та Америці. Загалом підприємство експортує майже половину обсягу виготовленої продукції, і поступово виходить на ринок органічної продукції, повідомляє сайт «Про Захід».

Виробничі потужності «Джерел Карпат» розташовані у Перечині на базі радянського соковинного заводу. Тут же, у лісах гірського району – сировинна база, адже велика кількість продукції бренду, за винятком овочевої лінійки, виготовляється з дикоросів і не потребує культивованих ягід чи фруктів.

На сьогоднішній день виробничі потужності заводу завантажені на 60%, хоча дозволяють випускати близько 1,5 млн пляшок і банок продукції на рік. Керівництво компанії пояснює: проблема не у сировині чи робочий силі, просто зараз не настільки висока реалізація.

Підкорювати ринок Європи підприємство вирішило після отримання Україною квот від ЄС, проте, як може здатися, приваблює у Європі зовсім не ціна, а масштаби ринку.

«Сьогодні у нас однакова відпускна ціна, що на внутрішньому ринку, що на експортні партії. Але у Європі значно більший ринок і тому вона нам цікава. А оскільки ми не можемо конкурувати в сегменті найдешевшої продукції, то робимо ставку на якість і ексклюзив», — говорить Сергій Гецко, керівник відділу продажів компанії.

За його словами, європейці зважають у першу чергу на ціну продукції і вважають, що продукт з України має коштувати дешевше, адже тут дешева робоча сила і сировина. Проте продукція «Джерел Карпат» не є найдешевшою на європейському ринку, оскільки цього не дозволяє стратегія виробляти якісне. Тому покупців з Європи сьогодні доводиться переконувати, що закарпатський продукт кращий, за той, що виготовлений у них.

Проте не лише смак та екологічність переконують європейського покупця. Продукція компанії має унікальний привабливий вигляд. Завдяки спеціальній технології виробництва фрукти та ягоди залишаються цілими та зберігають первинний смак та колір. Це є забезпечує продукції не лише привабливий вигляд, але й дозволяє обходитися без барвників, ароматизаторів та консервантів.

Крім того, «Джерела Карпат» мають свою унікальну лінійку лісових напоїв: березовий сік, напої з липи, шипшини, цвіту акації та бузини. Таких напоїв не пропонують інші виробники, а їх зовнішній вигляд неабияк приваблює споживачів. Наприклад, напої з акації та бузини розливаються у пляшки разом із цвітом.

Делікатеси українського бренду сьогодні можна придбати в Чехії, Німеччині, Латвії, Польщі та Угорщині. Крім ЄС, продукти компанії є на азійському (Азербайджан), африканському (Уганда) і північноамериканському (Панама) ринках.

Зараз компанія багато уваги приділяє органічному виробництву. «Джерела Карпат» пройшли процес перевірок та контролю і отримали сертифікат «Органік стандарт» на березовий сік. У найближчих планах – розширення асортименту органічної продукції.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Цікаво'.


У "ДНР" влаштували "розкулачування" фермерів

Пр це повідомляє Depo з посиланням на координатора групи "Інформаційний спротив" Дмитра Тимчука.

"У "ДНР" підприємства, підконтрольні Захарченку і його оточенню, скуповують у селян сільгосппродукцію за заниженими цінами і продають на Росії в три рази дорожче", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що фермерів, які обурюються даною ситуацією, попереджають, що незадоволених в примусовому порядку будуть відправити на передову.



Великий український виробник майонезів вийшов на нові міжнародні ринки

Про це повідомили у прес-службі компанії, пише НВ.

Таким чином компанія поставляє свою продукцію у 85 країн світу.

Компанія Віктор і К була заснована в 1998 році Віктором Королем, якому також належить ТМ Королівський смак. Згідно з даними в держреєстрі, Король є єдиним власником і генеральним директором підприємства.

Віктор і К спеціалізується на випуску соняшникової олії і майонезів, потужності з переробки становлять 400-500 тонн насіння на добу, з виробництва - 170-210 тонн олії на добу і до 30 тонн майонезу за зміну, з одноразового зберігання на двох елеваторах - 17 тис. тонн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Panasonic створив робота для збору томатів

Про це пише landlord.ua.

Перевага цього робота для автоматичного збирання томатів перед людиною, полягає в тому, що робот практично не плутає стиглі та нестиглі плоди.

«Машина здатна функціонувати без підзарядки до 10 годин, продовжуючи працювати навіть після заходу сонця, — в цьому випадку використовуються вбудовані світлодіодні світильники», — йдеться у повідомленні.

Проте, робот, створений в Panasonic, поступається людині за швидкістю збирання плодів — на кожен томат робот витрачає 6 секунд, тоді як людині досить 2-3 секунди.

«При створенні роботів для збору соковитих плодів, розробникам доводиться вирішувати безліч завдань. Одне з найбільш складних — оцінка стиглості плоду, щоб не збирати ще недозрілі плоди. Цим займається система миттєвої відеоаналітики. Інше непросте завдання — плоди потрібно зривати, не пошкоджуючи їх, що у випадку м’яких соковитих плодів зробити не так вже й легко. Як правило, в хід йде, так звана, софтроботіка – захват, який створюється завдяки розрідженому повітрю, або гумові прилади», — повідомляє видання.



Україна – світовий лідер із розорюваності ґрунтів

Про це пише «Економічна правда».

Повідомляється, що найбільше розорані землі в Україні — у Херсонській області (90,3%), Черкаській, Кіровоградській, Вінницькій, Запорізькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях (85–87%).

У повідомленні також ідеться, що в цих регіонах порушено баланс між кількістю пасовищ та сіножатей і площами, призначеними для вирощування агрокультур.

"Наслідки високого ступеня розораності — деградація ґрунтів та опустелення. Ми втрачаємо не лише біологічне розмаїття, а й водні об'єкти, зокрема — малі річки", — цитує видання міністра екології України Остапа Семерака.

За його словами, нинішня модель управління землею спричиняє 25% викидів парникових газів.

Також, за інформацією ДУ «Держґрунтохорона», вирощування культур інтенсивного мінерального живлення, зменшення внесення органічних добрив, поширення процесів ерозії призводить до від'ємного балансу гумусу в ґрунтах.

Крім того, на півдні та сході України більшість виробників для сівозміни використовують соняшник і пшеницю, ігноруючи інші аграрні культури. Це призводить до виснаження ґрунтового покриву.

Шкодить ґрунтам і мораторій на продаж аграрних угідь. Частина фермерів намагається максимізувати прибуток без інвестицій в покращання якості земель.

Причину цього пояснює генеральний директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков:

"Мораторій негативно впливає на якість земель. Більшість орендарів намагаються отримати прибуток тут і зараз. Навіщо їм інвестувати в чужу власність".

Директор центру Держродючості Валерій Греков пояснює, що на стан ґрунтів впливають і обсяги внесення мінеральних добрив.

"Господарства, котрі мають стабільні високі врожаї, вносять близько 1 тис кг мінеральних добрив на гектар. Це дозволяє отримувати 80-100 ц/га пшениці та 70-80 ц/га ячменю", — каже експерт.

Проте азотні добрива суттєво підкислюють ґрунтовий покрив, сприяючи його деградації. Внесення органічних добрив за період незалежності порівняно з 1970-1980 роками різко скоротилося, що теж впливає на стан ґрунтів.

Джерело: АgroРolit

Ваш вибір 'Цікаво'.


Скільки коштує перша малина

В минулому році першу ягоду виробники запропонували українським споживачам лише в другій половині місяця. В цьому році малина визріла раніше, завдяки теплій погоді в другій половині весни, повідомляє Інфо-Шувар.

Першими збирати малину розпочали господарства Підвенних областей та Закарпаття, зважаючи на досить складну логістику цієї ягоди, поки що знайти її можна переважно на ринках Півдня та Заходу країни. При цьому, ціна на ягоду в цих регіонах однакова: на найбільшому в Західному регіоні оптовому ринку ОРСП «Шувар» та на оптовому ринку «Нежданий» в Херсонській області малина сьогодні коштує 130-140 грн/кг (4,26-4,58 EUR/кг).

Нагадаємо, в минулому році українська малина користувалась досить високим попитом, особливо з боку зарубіжних переробних підприємств. Завдяки цьому Україні вдалось експортувати рекордні 8 тис. тонн замороженої ягоди, та більше 1 тис. тонн свіжої малини. Країни ЄС були головними покупцями української малини, в цьому регіоні власний врожай в 2017 році був дуже скромним через морози в травні. Втім, навіть така висока зацікавленість не змогла втримати ціни на українську малину від падіння, деякі дрібні виробники, які не були в змозі самостійно зібрати промисловий обсяг малини і мали проблеми із якістю, вимушені були в минулому сезоні продавати ягоду досить дешево – по 12-15 грн/кг (0,41-0,52 EUR/кг). Якісна малина в розпал сезону коштувала майже в 2 рази дорожче.

Ваш вибір 'Цікаво'.