Консервні заводи в Україні мають проблеми із заготівлею огірка

Для цього є принаймні 2 головні причини: збільшення попиту з боку переробних підприємств та затримка у визріванні ранніх ґрунтових огірків, через холодну весну.

«Саме зараз погодні умови для огірків аж ніяк не гірші, ніж звичайно у цей період, але  визрівання ранніх огірків таки відбувається з великою затримкою саме через холодну весну, тому сьогодні зібрано в середньому на 35-40% менше огірка, ніж зазвичай, станом на другу  половину липня. Сталося це переважно внаслідок аномально холодної весни. Саме тоді розвиток рослин втратив "швидкість", загальмував. В деяких господарствах огірки більш пізнього висіву навіть обішли у визріванні ранні огірки, що є досить нетиповим явищем. А от попит з боку переробних підприємство помітно збільшився, і це суттєво підтримує ціни -  розповідає Вадим Дудка, директор ООО «Агроаналіз».

Як стало відомо «Інфо-Шувар», в минулому році у другій половині липня, огірки теж коштували десь  6-8 грн/кг (0,21-0,28 EUR/кг), але тоді причиною було скорочення виробничих площ і слабка врожайність. В цьому році фермери навіть трохи розширили виробництво, втім, ціни майже не змінились і поки не поспішають знижуватись. Переробники кажуть, що такі ціни є зависокими для них,  втім  за даними «Інфо-Шувар, сьогодні консервні заводи погоджуються приймати огірок  «зеленець» по 4-7 грн/кг (0,13-0,23 EUR/кг), а ціни на корнішон сягають 10-12 грн/кг (0,33-0,4 EUR/кг). В попередні два роки  за таких умов більшість підприємств відмовлялись від закупівлі, деякі навіть заміняли огірок кабачком, який був в 2-3 рази дешевшим.

«Останні 2 роки консервні заводи мали досить суттєві залишки консервованого огірка на складах – це було наслідком  введення заборони постачання української консервації до Росії, – розповідає Тетяна Гетьман , експерт плодоовочевого ринку Східної Європи. – В цьому сезоні більшість заводів поновили закупівельну активність, саме тому, зараз  попит на ґрунтовий огірок вищій, ніж  в попередні два роки. Втім, саме за останні 2 роки відносини між переробником та фермером дуже зіпсувались, перш за все, знизився рівень довіри фермерів до консервних заводів. Навіть до  сьогодні,  переробні підприємства мають  заборгованість перед фермерами за сировину, яку отримали ще кілька років тому. Звісно, це не сприяло розвитку виробництва ґрунтового огірка в Україні і сьогодні обумовлює певні проблеми для консервних заводів із закупівлею огірка в поточному сезоні».

За даними  «Інфо-Шувар», сьогодні на найбільшому в Західній Україні оптовому ринку «Шувар» огірок пропонується по 5-7 грн/кг (0,17-0,23 EUR/кг) , на гуртових ринках України огірок пропонується за ціною 7-8 грн/кг (0,23-0,27 EUR/кг), за такою ж ціною продають огірки і на ринку «Столичний» у місті Києві.  На ринку «Нежданий» у Херсонській області, ціна за огірок перебуває на рівні 6-7 грн/кг (0,2-0,23 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині сворюють ягідний агрокластер

Про це повідомляє прес-служба Сумської ОДА.

Особливу увагу в ході розмови приділено створенню кластеру з вирощування малини, адже Лебединщина здавна славиться вирощуванням ягід. В Межирічі є всі сприятливі умови для створення та подальшого розвитку кластеру з ягідництва з огляду на економічну ефективність та переваги вирощування малини порівняно з іншими культурами.

Це підтверджують і економічні розрахунки, розроблені спеціалістами обласного Департаменту агропромислового розвитку. Малина – рентабельна культура, прибуток  на вирощуванні якої отримують вже в перший рік плодоношення ягід. У подальшому зростає урожайність малини, відповідно, зростають і доходи від її реалізації. При цьому у комплексі заходів необхідно зосередитися також на налагодженні ринку збуту ягідної продукції та формуванні достатніх обсягів для її реалізації, - поділилися досвідом місцеві підприємці, котрі вже започаткували власну справу.

Створення агрокластерів є одним із напрямків обласної Програми розвитку АПК-2020 та ефективним інструментом для успішної роботи малого та середнього бізнесу. Адже це сприятиме підтримці зайнятості сільського населення, створенню додаткових можливостей для зростання доходів індивідуальних домогосподарств, малого та середнього аграрного бізнесу, стимулювання молоді до започаткування та ведення агровиробництва в сільській місцевості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна нагодує свининою грузинську армію

Глава оборонного відомства Леван Изорія пояснив цей крок дефіцитом відповідної продукції від грузинського виробника, пише УНІАН.

За його словами, проблему окреслив діючий постачальник, який письмово звернувся до Міноборони. «Постачальник звернувся з листом до міністерства про те, що на ринку спостерігається дефіцит грузинської продукції, і існують великі ризики з точки зору безперебійного постачання грузинської армії. Це тема не тільки постачання, а й безпеки країни. Щоб оминути ці ризики, ми прийняли адекватне рішення», — заявив Изорія.

Слід зазначити, що з ініціативи екс-міністра оборони Тінатін Хідашелі з 2015 року грузинська армія забезпечувалася виключно продукцією місцевого виробництва.

За неофіційними данними, Міноборони Грузії вже уклало контракт про постачання м'яса з українською компанією на суму 1,64 мільйонів доларів. Примітно, що в першому кварталі 2017 року Грузія стала головним імпортером української свинини. У січні-березні в Грузію вирушило близько 78% від загальної кількості експортованого м'яса — вартість цієї продукції склала 2,8 мільйона доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Декларації МінАПК щодо підтримки садівників розходяться з реальними справами

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Кабінет міністрів України оприлюднив постанову від 12.07.2017 р. №508, згідно з якою вносяться зміни до постанови КМУ від 15.07.2005 р. №587 «Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства». Зазначені зміни були прийняті без публічного обговорення та узгодження із садівниками.

«Нам прикро, що декларації керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо підтримки садівників розходяться з реальними справами. Зокрема, оновлений порядок не спрямований на боротьбу з корупцією у питанні розподілу бюджетних коштів та не забезпечить реальної підтримки садівників. На жаль, прийняті зміни не вирішують проблему розподілу державної підтримки у «ручному режимі». Зазначені кошти, як і раніше, будуть виділятися через МінАПП, а фактично окремим «лояльним» компаніям у ручному режимі чиновниками попереднього «режиму», – зазначив голова Асоціації «УКРСАДПРОМ» Дмитро Крошка.

Зазначимо, що 29.11.2016 р. Загальними зборами Асоціації «УКРСАДПРОМ» було одноголосно прийняте звернення до керівництва МінАПП про недовіру профільному відділу міністерства через його бездіяльність щодо підтримки розвитку садівництва. На жаль, міністерство проігнорувало звернення Асоціації та не вжило жодних заходів для сприяння встановлення прозорого державного управління в галузі.

Нагадаємо, що державний борг перед підприємствами галузі садівництва, за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» складає 255 млн. грн. і садівники масово звертаються до судів про примусове стягнення цих боргів. При цьому, незважаючи на це, міністерство робить все аби уникнути виплати заборгованих коштів, постійно подаючи апеляційні і касаційні скарги, затягуючи розгляд справ судами. Апеляційні та касаційні суди виносять рішення на користь садівників, у результаті з МінАПП додатково вже стягнуто як з платника судового збору майже 0,5 млн. грн. Отже, МінАПП більше витрачає бюджетних коштів на боротьбу із садівниками, замість того аби направити їх на державну підтримку самих виробників галузі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Підвищенням акцизів держава заганяє в тінь всю алкогольну галузь

Теґи: 

Таким чином весь час зростає тіньовий ринок, на якому, в свою чергу, заробляють такі системи як ДФС, МВС, ГПУ, СБУ. Про це в ефірі однієї з українських радіостанцій заявив директор української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає УНН.

За словами експерта, зростання цін на алкогольну продукцію, з одного боку, сприяє тому, що з більш міцного алкоголю споживачі "переходять" на вино. Але з іншого боку, таким чином постійно вже протягом багатьох років зростає тіньовий ринок.

"І тут я б хотів сказати про те, що ми, українці, витрачаємо на алкоголь набагато більше, ніж витрачають європейці. Котрі дійсно не тільки стимулюють здоровий спосіб життя, а і в кожній країні європейській є державна політика, оформлена документально, на законодавчому рівні, яка точно передбачає, наскільки буде зростати акциз протягом найближчих років, яким чином будуть домагатися оздоровлення населення. І тут я б хотів навести таку статистику. Ми з вами заробляємо за офіційними даними 185 євро в місяць. Середній литовець заробляє майже 800 євро в місяць. Але при цьому всьому він купує пива в три рази більше, ніж ми. А зарплата у нього більш ніж в чотири рази. Поляк заробляє майже тисячу євро і при цьому витрачає на те ж саме пиво всього-лише півтора євро, тобто в три рази більше, ніж українець. Я вже не кажу про німця, який заробляє в двадцять разів більше, а витрачає на те ж саме пиво всього в чотири рази більше, ніж ми. Таким чином, українці п'ють як пиво, так і міцний алкоголь, набагато дорожче у відношенні до зарплати, ніж будь-який європеєць. Це ненормально", - розповів експерт.

О.Дорошенко зазначив, що ринок міцного алкоголю в Україні перебуває в тіні вже на 80%.

"І ми далі підвищуємо акциз, ми розуміємо, що ми все одно стимулюємо збільшення частки нелегального алкоголю. І з одного боку, це все несе за собою ризики подальшого отруєння людей, а з іншого боку, ми ж розуміємо, що на нелегальному ринку алкоголю заробляють такі системи як ДФС, МВС, ГПУ, СБУ. І таким чином чим більше розширюється ринок тіньової, тим більше заробляють вони. І з одного боку, підвищення акцизу несе дійсно підвищення доходів в казну, але не такими темпами, як фактично прогнозується, а більше грошей якраз йде далі в тінь. Таким чином, ми стимулюємо не розвиток держави, а стимулюємо фактично розвиток тіньового ринку, тіньових структур", - уточнив він.

За словами представників легального сегмента, на стагнацію ринку і його тінізацію у владі ніхто не звертає уваги.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Господарства на сході України отримують молодняк птиці

Теґи: 

На цей раз близько 2750 домогосподарств, розташованих в межах восьмикілометрової зони, отримують добовий молодняк птиці.

Про це повідомили у Регіональному відділенні ФАО для Європи і Центральної Азії.

Ця допомога є частиною програми ФАО з надання допомоги в надзвичайних ситуаціях в Україні, вартість якої в даний час оцінюється в 2,3 мільйона доларів США.

Кожне домогосподарство-бенефіціар отримає 30 курчат, або 25 каченят, або 25 індичат. Така кількість молодняка птиці була рекомендована експертами ФАО на основі вивчення потреб і можливостей господарств-бенефіціарів з вирощування домашньої птиці на присадибних ділянках.

Сім'ї-бенефіціари отримають повні покрокові інструкції з розведення молодняка птиці – як для власного споживання, так і в комерційних цілях – разом з десятьма кілограмами повноцінного стартерного комбікорму. Цей комбікорм спеціально розроблений для забезпечення натурального і здорового харчування молодняка домашньої птиці.

Надання молодняка птиці послужить розвитку фермерських господарств і зробить свій внесок в забезпечення зростання виробництва яєць і м'яса з високим вмістом білка.

Розподіл домашньої птиці здійснюється в 56 селах Донецької області і 15 селах Луганської області, починаючи з 6 червня, і має завершитися на поточному тижні в деяких найбільш важкодоступних населених пунктах.

«Проекти ФАО розробляються комплексно, з урахуванням технічних особливостей ведення фермерського господарства для отримання стійких результатів», – сказав Фаррух Тоіров, координатор програми з надання допомоги в надзвичайних ситуаціях в Україні. «У ході реалізації цього проекту, бенефіціари отримують повний комплект, що включає домашню птицю, стартерний комбікорм та посібник, який допоможе їм освіжити знання і ефективно вирощувати птицю».

«Птахівництво створює можливості для забезпечення зайнятості населення», – продовжив Тоіров. «Воно не є сезонним і може приносити доходи круглий рік. Особи, які не мають роботи, зможуть без труднощів отримувати хороший дохід від вирощування свійської птиці на продаж».
 
В останні місяці ФАО надала допомогу близько 6000 фермерських господарств, розташованих уздовж лінії зіткнення, шляхом надання різних видів сільськогосподарських засобів виробництва: насіннєвої картоплі, обладнання для крапельного зрошення, кормів для худоби, а також домашньої птиці. Наступний етап надання гуманітарної допомоги буде спрямований на підтримку ще 10 000 фермерських господарств, які несуть серйозні збитки від збройного конфлікту, що триває.

В кінці літа робоча група ФАО з надання надзвичайної допомоги в Україні планує розподілити між нужденними фермерськими господарствами насіння соняшнику і кукурудзи, кроликів, посівний часник, корми для худоби та інші засоби виробництва сільськогосподарського призначення.

Програма ФАО з надання допомоги в надзвичайних ситуаціях фінансується урядами Канади та Франції і з власних коштів ФАО. В цілому, фінансування направлено на підвищення продовольчої безпеки більш ніж 45 000 чоловік, що проживають уздовж лінії зіткнення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview