Конституційний суд не скасував мораторій на продаж сільгоспземель

Відповідну постанову оприлюднено на сайті КСУ, пише Інтерфакс-Україна.

Як повідомлялося, група з 55 народних депутатів, ініціатором якої виступив народний депутат Олексій Мушак (фракція "Блок Петра Порошенка"), у лютому 2017 року звернулася до КС з питанням про скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення.

Верховна Рада 7 грудня 2017 ухвалила в цілому законопроект №7350, що продовжує мораторій на продаж земель сільгосппризначення до 1 січня 2019 року.

Президент України 30 грудня 2017 року підписав закон "Про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, ухвалений парламентом 7 грудня 2017 року.

Реалізація цього закону надасть можливість забезпечити формування належного нормативно-правового забезпечення функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Лідери харчпрому за сплатою податків

Про це повідомляє AgroPolit.com.

В розрахунок взято компанії, що здійснюють діяльність у сфері виробництва харчових продуктів. Компанії включено разом із їх відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи. До платежів включено всі сплачені податки і збори до державного та місцевих бюджетів.

Так, харчова промисловість сплатила усього податків 7 086 594, 51 тис. грн.

Лідерами у харчпромі за сплатою податків стали:

Молоко (22%) ‒ 1 531 274, 94 тис. грн
Хліб (17%) ‒ 1 206 097, 84 тис. грн.
М’ясо (12%) ‒ 870 622, 10 тис. грн.
Олія (8%) ‒ 582 894, 17 тис. грн.
Борошно-круп’яна промисловість (7%) ‒ 479 755, 339 тис. грн
Інші категорії сплатили в сумі 34%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держгеокадастр нехтує правами ветеранів АТО та місцевої громади

Голова Черкаського обласного Держгеокадастру Ольга Залога вкотре довела своє небажання здійснювати діяльність у законному полі, передавши земельні ділянки завчасно визначеним особам і знехтувавши при цьому правами й інтересами ветеранів АТО та місцевої громади.

За даними прес-служби Всеукраїнської Аграрної Ради, Держгеокадастр задовольнив заявки тридцяти громадян на заволодіння близько 59 га землі у Лисенському районі Черкаської області. Дана операція відбулась без урахування незадоволених заявок учасників АТО, які мали пріоритетне право на отримання цих земель.

Крім того, передані ділянки належали до категорії особливо цінних ґрунтів. Відповідно до чинного законодавства, Держгеокадастр мусив у чотирьохмісячний термін провести експертизу цих земель, чого насправді зроблено не було.

На додачу, в технічній документації була відсутня інформація щодо паспортних даних та ідентифікаційних номерів заявників, які отримали земельні ділянки. Відповідно, неможливо перевірити, чи використовували вони право на приватизацію раніше.

Таким чином, замість того, щоб підготувати відповідні землі та передати право з розпорядження ними об’єднаним територіальним громадам, чиновники нашвидкоруч подарували їх приватним особам, допустивши при цьому цілий ряд порушень.

«Ми спостерігаємо очевидну корупційну схему. Держгеокадастр вкотре передає земельні ділянки людям, які не мають жодного відношення до місцевої громади. Це доводить, що наказ Кабінету міністрів щодо передачі права розпорядження земельними ділянками до ОТГ не запрацює до того часу, поки Верховна Рада не прийме відповідний законопроект», - зазначив депутат Черкаської обласної ради Олександр Коваленко (ВО «ЧЕРКАЩАНИ»).

З повним переліком документів, що підтверджують наявність корупційної схеми в даній операції, можна ознайомитись в прикріплених матеріалах за посиланням: http://uacouncil.org/news/867.html.

Такий кричущий факт неправомірних дій чиновників Черкаського Держгеокадастру непоодинокий. У середині січня відомство сфабрикувало результати торгів щодо передачі в оренду ділянки в Маньківському районі Черкаської області. На законну вимогу обурених аграріїв провести повторні торги керівництво районного Держгеокадастру відмовило та не надало вичерпних пояснень. Через це сільгоспвиробники влаштували акцію протесту під стінами обласного Держгеокадастру, на якій вимагали скликати позачергову сесію Черкаської облради та висловити недовіру керівнику Головного управління Держгеокадастру Черкаської області Ользі Залозі та голові Держгеокадастру в Маньківському районі Черкаської області – Віктору Гончару. Проте всупереч своїм обіцянкам, у ході даного засідання депутати не змогли зібрати достатньої кількості голосів.

За скликання позачергової сесії Черкаської обласної ради та висловлення недовіри керівництву обласного Держгеокадастру виступили також депутати Лисенської районної ради на Черкащині. Про це вони повідомили в офіційному зверненні на ім’я голови Верховної Ради Андрія Парубія, прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та в.о. голови Держгеокадастру Олександра Колотіліна. 

Проведення наступної позачергової сесії Черкаської обласної ради було заплановане на 13 лютого. Однак депутати від фракцій «Блок Петра Порошенко» та «Відродження» проігнорували засідання, чим підтвердили свою підтримку незаконних дій керівництва обласного Держгеокадастру. Через це кворуму досягти не вдалось. Своєю пасивністю більшість депутатів Черкаської обласної ради продемонстрували повну байдужість до потреб та інтересів ветеранів АТО й об’єднаних територіальних громад.

У зв’язку з цим черкащани та ряд народних депутатів обласної Черкаської ради, які виступають проти поширення земельної корупції, закликають президента України Петра Порошенко та прем’єр-міністра Володимира Гройсмана підтримати місцеву громаду й селян та посприяти усуненню корумпованого керівництва місцевого Держгеокадастру.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Іноземці захопили український агроринок

Таку думку ГолосUA висловив економіст Всеволод Степанюк.

«Є фірми, які виробляють насіння, це фірми-світові гіганти, європейські та американські. Вони лобіюють свої інтереси в Україні, в тому числі, поширюючи ГМО. З одного боку, ГМО в Україні заборонено, з іншого боку – багато овочів з ГМО вирощується. І на це держава повністю закриває очі. Знову ж, бюджети деяких фірм – таких як «Монсанто», - вони перевищують розмір держбюджету України. Тому чинити опір їх натиску не можна», - сказав експерт.

Таке комерційне співробітництво стає основою для поневолення покупців насіння в Україні, каже В. Степанюк.

«Таким чином, фірми, що купують насіння, постійно «сидять на голці» цього насіння. Тобто якщо ви повністю перейдете на ГМО, а американці, припустимо, потім не захочуть продавати вам насіння, то ви просто помрете з голоду. Це ще одна з форм поневолення, оскільки в Україні хоч є  вирощування власного насіння, але американці мають і фінансові, і лобістські можливості з просування свого товару, то наших поступово витісняють з ринку», - сказав економіст.

Він уточнив, що з плодів, насіння які містили ГМО, повторно одержати врожай не вийде. Але і безкінечно експлуатувати насіння з плодів, вирощених в Україні, теж неможливо.

«По-перше, насіння можна сіяти довго від овочів, які сам вирощуєш, потрібна селекційна робота. Україна в часи СРСР як би була на передових світових рубежах по виведенню власних сортів, тепер цього немає. По-друге, якщо сіяти насіння з плодів з ГМО, то насіння з нових плодів не можна буде використовувати для посіву. ГМО не дає «потомства». Їх насіння не проростає. Взагалі насіння-гібриди теж дають нормальний урожай тільки у другому поколінні. У третьому поколінні гібридних вже не дає нормальний урожай. Тому бізнес насіннєвий це окремий аграрний бізнес. Так що чисто з суб'єктивних причин українські насіневі господарства програють великому американському бізнесу», - підсумував експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Молочний Дар» представив нову лінійку сметанних десертів

Популярність крему сметанного пояснюється ще й тим, що даний продукт, напевно, найдоступніший з усіх кондитерських начинок. А якщо взяти до уваги корисність і склад, то ще й найбезпечніший. Десерти кисломолочні славляться своїми корисними властивостями. Серед тих, хто піклується про свій щоденний раціон і здорове харчування, даний продукт постійно числиться в меню.

Асортимент сметанних десертів
На українському ринку молочної та кисломолочної продукції зустрінеш будь-які товари. Вони різні за якістю і часом можна наштовхнутися на не зовсім хороший сметанний десерт, що зіпсує вам враження про продукт. Щоб цього не сталося, ексеперти пропонують асортимент сметанних десертів від ТМ «Молочний Дар».

Фішка компанії - сметанний десерт фруктовий. В асортименті ТМ "Молочний Дар" - цілий перелік сметанних десертів з ягодами, зокрема:

  • вишнею;
  • ківі;
  • полуницею;
  • лісовими ягодами;
  • персиком;
  • манго.

Такий великий вибір дозволить практично щодня насолоджуватися новим смаком, або вибрати той єдиний, який вам подобається більше за інших. Варто очікувати, що асортимент буде збільшуватися і незабаром ми зможемо спробувати нові смаки сметанних десертів від відомого виробника. Більш детально ознайомитись з продукцією ТМ «Молочний Дар» ви зможете на сайті компанії (www.moldar.com.ua).

Особливості рецептури і користь сметанних десертів
Виробництво сметани і сметанним продуктам - це головна спеціалізація компанії «Молочний Дар». Смачний сметанний десерт створюється в кілька етапів, кожен з них в ТМ "Молочний Дар" контролюється окремою людиною. Сметанні десерти виготовляють зі сметани, цукру і ваніліну. До них додають ягоди. Ванілін є ароматизатором, що надає суміші властивостей справжнього крему.

Переваги сметанного крему полягають в його смакових якостях та консистенції. Він трохи має нотки кислинки, при цьому дуже легкий і ніжний. Консистенція ллється, дуже м'яка і соковита. Вона відмінно підходить для прослаіванія гігроскопічних коржів.

Є сюрприз і для тих, хто з особливою скрупульозністю стежить за своїм раціоном: сметанний крем володіє низьким рівнем калорій. Обсяг продажу сметанним кремом свідчить про зростаючу популярність даного продукту. Для складання найрізноманітніших дієтичних режимів сметанні фруктові десерти будуть справжньою знахідкою.

Десерти сметанні від ТМ "Молочний Дар" вже давно оцінили ті, хто займається випічкою кондитерських виробів на замовлення. У компанії особливо піклуються про всіх клієнтів, але про кондитер - особливо. Так, виробник пропонує відмінні умови з продажу сметанним кремом оптом. Настільки вигідних пропозицій на нашому ринку ви не зустрінете більше ніде. В цілому сметанні десерти від ТМ «Молочний Дар» - це чудове поєднання високої якості продукту і цілком привабливої ​​ціни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна та Німеччина поглиблять співпрацю в рамках аграрних проектів

Зокрема, йшлося про проекти, які впроваджуються Урядом Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини.

Зустріч відбулася за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віктора Шеремети, Державного секретаря Мінагрополітики Владислава Андронова, радника Посольства ФРН в Україні з питань сільського господарства Германна Інтеманна, керівника проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» Фолькера Зассе.

«У фокусі Мінагрополітики на 2018 рік - підтримка фермерства і кооперації. В цьому питанні для нас важливим є успішний досвід інших країн, зокрема, Німеччини. Реалізація спільних проектів буде сприяти розвитку сільських територій, доступності новітніх технологій для малих та середніх фермерів, збільшенню виробництва органічної продукції», - зазначив Віктор Шеремета.

З 2016 року в Україні реалізується проект «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД). Серед його ключових тем – сільський розвиток, покращення аграрної освіти та науки, підвищення стандартів якості та безпечності продукції. Ще 4 проекти знаходяться на різних стадіях державної реєстрації.

На переконання учасників зустрічі, успішне реформування аграрного сектору неможливе без реформування управлінських органів.

«Наше завдання – перетворити Мінагрополітики на ефективний орган управління, який ініціює якісні та своєчасні рішення для реалізації обраних реформ. Сьогодні ми вже маємо два нових директорати – безпечності та якості харчової продукції, стратегічного планування та євроінтеграції. Цього року плануємо створити ще три – сільського розвитку, регулювання аграрних ринків, аграрної промисловості», - відмітив Владислав Андронов.

Сторони дійшли висновку, що аграрний сектор наразі є перспективним напрямом співпраці та погодились на продовженні активного діалогу і сприянні реалізації проектів.

Довідка:

Уряд Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини впроваджує в Україні проекти в аграрній галузі на суму близько 10 млн євро.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview