178171
182818

Кооперація і мотивація. Чи буде перемога?

  • Дати шанс малим та середнім виробникам сільськогосподарської продукції Україні конкурувати на рівних з агрохолдингами (і це зовсім не перебільшення);
  • Знизити ціни на продукти, прибравши одного або кількох посередників між споживачем та виробником продуктів харчування;
  • Зруйнувати локальні монополії переробних підприємств в галузях переробки молока, м’яса та інших видів продукції;
  • Поліпшити якість продуктів харчування на ринку України внаслідок повного контролю (відслідковуваності) за сировиною, та збільшити асортимент, давши споживачу вибір за рахунок залучення більшої кількості учасників до переробки;
  • Поліпшити ефективність виробництва та переробки продуктів харчування підвищивши рівень конкуренції в галузі;
  • Збільшити експорт продуктів харчування за рахунок вищого рівня конкурентоздатності українських продуктів внаслідок створення експортних кооперативів та об’єднання партій товару від виробників;
  • Сприяти збільшенню доданої вартості експортованої українськими виробниками агропродукції завдяки залученню нових гравців, що мають кращий доступ до якісної сировини та які будуть активніше знаходити нові ніші;
  • Значно поліпшити доступ до фінансування малим та середнім фермерам України, що об’єдналися в кооперативи, оскільки кооперативи стануть привабливим клієнтом банківської системи. Адже, наприклад, кооператив виробників молока, буде мати значну ринкову перевагу перед приватним переробником, бо у нього буде повна гарантія наявності сировини, а приватному переробнику потрібно буде постійно цю сировину шукати. Кооператив фермерів-молочників також буде мати гарантовану якість сировини, на відміну від приватного переробника, а це буде сприяти підвищенню цінності та ціни продукту.

Насправді можливостей значно більше – я навів лише деякі з них. І мені дуже приємно, що більше чотирьох років важкої роботи команди ФАО та ЄБРР над новим кооперативним законодавством України за підтримки Міністерства Аграрної Політики та Продовольства України, Всеукраїнської Аграрної Ради та багатьох інших асоціацій та донорських організацій, можуть врешті дати результат.

В чому ключова відмінність нового кооперативного законодавства від існуючого?

Я можу розписати все детально, але, я думаю, за мене це зроблять юристи. Я скажу лише ключову річ: в радянській ментальності законотворчості в Законі старалися прописати що саме підприємство повинно робити, з ким і як. Саме так збудовано наше існуюче кооперативне законодавство – там дуже детально написано, що і який вид кооперативу може робити.

Крім того, кооперативи сільгоспвиробників чомус у нас мали бути неприбутковими, що є нонсенс, адже ціллю сільгоспвиробництва, як і будь-якого іншого бізнесу, є отримання прибутку. Якщо кооператив не може заробити гроші, щоб розподілити їх між засновниками, навіщо тоді кому такий кооператив?!

Саме тому у нас кооперативи не працюють. Частка кооперативів в ВВП Україні менше 1%, в той час як в розвинених країнах ЄС та США – ця частка коливається від 40 до 70%.

В західній системі законотворчості навпаки – рішення щодо того, кого буде об’єднувати кооператив, чим займатися і з якою метою залишають на виробників-засновників кооперативу, прописуючи лише ті рамки, за які не повинен виходити кооператив і чим він не може займатися. До речі, якщо хочете утворити неприбутковий кооператив – це також можливо, якщо це дійсно якийсь важливий соціальний проект.

iconograph-yarmak

Прибутки – ключова проблема

В існуючих реаліях кооперативного законодавства України прибутки – це взагалі заборонена річ, і це, на мій погляд, є однією з найменш логічних і незрозумілих речей. Адже ми говоримо про агробізнес, а який може бути бізнес без прибутків? Крім того, в країнах, де кооперативи є найбільш розвиненими, вони всі мають на меті створення додаткової вартості і прибутку, який розподіляється між членами кооперативу.

Я особисто стикався з проектами будівництва сільгоспкооперативів в Україні різними донорами з середини 90х років, і просто не міг зрозуміти, навколо чого вони планують об’єднати людей? Щоб люди згуртувалися, потрібна якась велика ідея та мотивація. Якщо взяти сотню дідусів та бабусь, тобто фізичних осіб, жоден з яких не має на меті отримання прибутку, і об’єднати їх в знову ж таки неприбутковий кооператив, то в такій організації мотивація буде настільки низькою, що у неї не буде особливого майбутнього.

Як показує практика, кооперативи, що створювалися донорами в Україні, існували тільки поки було фінансування від донорів. Після цього вони або взагалі закривалися, або продовжували існувати лише на папері.

Саме тому в наших проектах (ФАО та ЄБРР) ми зосередилися на кооперативах професійних фермерів. Ми прийняли ключове рішення – ці кооперативи не будуть отримувати від нас коштів, але ми будемо надавати технічну допомогу, пояснюючи всі нюанси роботи в кооперативі та допомагаючи їм з кристалізацією бізнес-ідей.

І це зовсім інша справа, коли ти збираєш в одному приміщенні 20 фермерів молочників, які виробляють тільки молоко ґатунку екстра і доять по 8-10 тис. кг молока на корову за рік. Коли ти їм показуєш економіку бізнесу з переробки і т.п. У кожного з цих людей є бізнес-мотивація, адже вони зараз боються за кожну копійку, щоб вижити, але вони є останніми в ланцюжку розподілу доданої вартості, і їм, переважно, платять менше за дуже якісне молоко, ніж агрохолдингу за дуже неякісне молоко, бо у цих фермерів немає таких обсягів.

Кожен з них не «потягне» власний сучасний великий завод з переробки, бо для заводу потрібно мати більші обсяги сировини, і це зовсім інший бізнес. Але навіть просте об’єднання обсягів молока дає їм більше коштів, ніж те, що вони можуть заробити на підвищенні продуктивності. А коли йдеться про переробку, то там можливості ще привабливіші. Наприклад, в Україні зараз майже немає експортноорієнтованих виробників молочних продуктів високої якості – це абсолютно вільна ніша. А у наших професійних виробників молока є якісна сировина і бажання заробити більше.

Звичайно, якщо хтось хоче створити неприбутковий кооператив, як певний соціальний проект, нове законодавство це також дозволяє, бо все визначається статутом. Але, на відміну від існуючого кооперативного законодавства, сільськогосподарські кооперативи не будуть змушені всі бути соціальними проектами.

Приклади з інших країн та інших галузей

Італійський фермер, що вирощує яблуко на 5 гектарах, ніколи не буде мати власного сховища, сортування, упаковки та доробки. Це просто невигідно. Але він може вступити до кооперативу, де 100 таких фермерів збудують сховище спільно, або де вже є сховище, або може не вступати. Якщо він не вступить, він зможе продати своє яблуко, скажімо, по 30 центів за кг і забути про нього. Бо це яблуко ще не є продуктом – це сировина, яку потрібно відсортувати, упаковувати та продати, зробивши його продуктом.

Якщо ж він вступить до кооперативу, то теж отримає ті самі 30 центів відразу, але за підсумками сезону може отримати додатково ще 10-15 центів за кг яблука, в залежності від того, як успішно воно продалося, бо кооператив має контракти на експорт та реалізацію на внутрішньому ринку, упаковує та доробляє яблуко і вміло його продає, значно дорожче, ніж фермер. Так, кооператив теж може теоретично зазнати збитків, але, в більшості випадків, кооперативи дозволяють фермеру заробити додаткові кошти, бо ризики у кооперативів, як я пояснив вище, значно нижчі, ніж у приватних підприємств.

В Україні ж створено дійсно унікальну систему кооперації, що не дозволяє кооперативу фермерів найпростіших речей, таких, наприклад, як придбання продукції у свої членів задля об’єднання партій продукції або її перероби!!!

Як ми зможемо конкурувати з холдингами на ринку зерна, якщо кожен фермер може продати лише невеличкий обсяг свого зерна? Як нам переробляти молоко, якщо кооперативне законодавство, що існує зараз, фактично робить це неможливим і недоцільним?

Інший приклад з України – є 20 фермерів, що виробляють 40 тис. тон якісного яблука, і кожен рік збирають на 10-20 тис. тон більше. Внутрішній ринок насичений повністю. Ціна на яблуко в поточному сезоні може впасти нижче рівня собівартості. Вихід один –експорт.

Але щоб успішно і системно експортувати, продаючи не по 20 центів на внутрішньому ринку, а по 50-70 центів за кг, потрібно системно займатися просуванням експорту, мати професійну команду, брати участь в торгових місіях та виставках. Це коштує приблизно 3,5 млн. грн на рік.

В перерахунку на 1 кг яблука для середнього виробника, який цим займається самостійно, це буде коштувати 1,75 грн, а для групи фермерів, або кооперативу – лише 9 коп. на кг. Різниця дуже відчутна.

До цього часу фермери не хотіли об’єднуватися в кооператив, хоч у них і була мотивація це зробити, бо потрібно було шукати схему, як обійти кооперативне законодавство, щоб зберегти кооперативні принципи. І кожна з запропонованих схем мала певні вади та ризики.

Відмінності між ТоВ, ЗАТ, ВАТ і т.п. та кооперативом фермерів

Багато хто скаже: “А чому б не створити ТОВ або іншу форму господарювання, та спокійно переробляти продукцію?” І ось тут є одна принципов відмінність між кооперативом та ТОВ, ВАТ, ЗАТ та іншими формами – в кооперативі прибуток розподіляється між засновниками пропорційно обсягу бізнесу, який принесла їхня продукція кооперативу, а в інших формах господарювання – пропорційно частці в статутному капіталі.

Тобто, фактично, якщо 10 фермерів заснували ТОВ для переробки молока, абсолютно не факт, що вони будуть постачати туди своє молоко. Крім того, у них не буде інструментів залучення більших обсягів молока. В кооперативі – з точністю до навпаки. Якщо ти не поставляєш молоко до кооперативу, ти можеш не отримати абсолютно нічого. Більше того, в статуті більшості молочних кооперативів в США записано, що ти маєш продавати 100% всього молока в кооператив, інакше виключаєшся з членів.

Крім того, якщо ти продав бізнес з виробництва молока, то автоматично виходиш з кооперативу, забираючи свою частку, яка також складається з первинного внеску та акумульованого нерозподіленого капіталізованого прибутку

Кооперація є значно потужнішим стимулом для розвитку агробізнесу, ніж інвестиційна діяльність

Отже, кооператив – це дуже зручна форма для будь-якої держави, бо він мотивує фермера бути активним сьогодні і зараз, дозволяє йому краще відчувати ринок і мати стабільніший та більш прогнозований бізнес. А це означає, що кооперативи є гнучкішими і вмотивованішими за інші форми господарських товариств. І що дуже важливо, вони заробляють прибутки для фермера, допомагаючи йому стати справжнім господарем на землі, бути ближчим до споживача та краще його розуміти, бачити, що відбувається з його сировиною та відчувати гордість за результати своєї праці.

Оподаткування

Однією з помилкових теорій, які інколи озвучують ті, хто проти змін існуючого кооперативного законодавства, є така, що новий підхід буде створювати умови для мінімізації оподаткування. Однак ті, хто ознайомився з текстом законопроекту, можуть легко зрозуміти, що це не так, адже кооператив платить податки на нерозподілений прибуток на загальних підставах, а розподілений прибуток оподатковується на рівні члена кооперативу та зараховується до його валового прибутку. Таким чином працює оподаткування в більшості країн, де розвинений кооперативний рух, хоч там і існує багато різних пільг. В той же час в Україні жодні податкові пільги для кооперативів не пропонуються.

Більше того, завдяки створенню можливості для фермерів об’єднуватися в кооперативи для торгівлі продукцією та переробки молока, збільшується кількість суб’єктів оподаткування та зростають надходження до бюджету!

Наступні кроки

Перехід від незграбного законодавства до справжнього буму кооперації в Україні навряд чи буде миттєвим, особливо в умовах України. Адже законодавство – це лише одна з проблем. Не змінивши його, ми не зможемо перейти до наступних кроків. Але далі на нас чекають нові перепони.

Велика проблема в Україні – це рівень бізнес-культури та розуміння принципів корпоративного управління кооперативами, коли власників дуже багато, і всім потрібно знаходити консенсус. У нас, на жаль, в більшості підприємств, де більше одного власника, часто виникають конфлікти між ними, що призводять до повної втрати бізнесу. А тут власників буде кілька десятків, сотень чи навіть тисяч.

З практики ми помітили, що у нас фермери переважно більше цікавляться тактикою роботи кооперативу, ніж стратегією. Але тактику можна довірити професіональним управлінцям , виробникам же значно важливіше задати напрямок та встановити прозорі механізми контролю за рухом в цьому напрямку, а також погодитися взяти на роботу команду справжніх професіоналів.

Незалежне управління

Платити великі гроші професійним незалежним управлінцям, які зможуть заробити для тебе ще більше наші виробники, особливо дрібні, дуже часто морально не готові. І це проблема, бо ефективному кооперативу потрібен професійний та незалежний менеджмент, тобто завжди результати будуть гіршими, якщо управляти кооперативом буде один з його учасників.

Але якщо будуть можливості, то ними, раніше чи пізніше, наші люди скористаються. Нам потрібні наші, українські успішні історії, які стануть певним дороговказом. А вони точно будуть!

В Литві прийняття подібного законодавства призвело до зростання обсягів реалізації кооперативами продукції в десять разів за 10 років. У нас, я впевнений, буде значно кращий результат, але й база для порівняння у нас дуже низька. Адже зараз нечисельні дійсно активні кооперативи України проводять майже всі операції через інші господарські товариства.

ФАО та ЄБРР, після прийняття Закону, будуть працювати ще активніше над тим, щоб допомогти виробникам зрозуміти, що таке кооператив, як він може працювати, як ним можна ефективно управляти, і в чому його справжні переваги.

Андрій Ярмак
економіст департаменту технічного співробітництва FAO
Джерело: Інфо-Шувар
 


Садівники занепокоєні низькими цінами на перші яблука

Про це пише agravery.com.

За інформацією учасників ринку, у цьому сезоні реалізація раннього яблука почалася майже на два тижні раніше, ніж минулого року.

На сьогодні основну пропозицію складають яблука сортів «Ерлі Женева», «Папірівка» та «Білий налив». Ціни на ранні яблука варіюються у межах 7-10 грн/кг в залежності від сорту та калібру.

Як зазначають садівники, минулого року відвантажувати перші партії яблук їм вдавалось в середньому на третину дорожче. Незважаючи на нижчі ціни, попит у даному сегменті вже розчаровує виробників. За їх словами, це пов’язано з багатою пропозицією відносно не дорогих ягід, а також через надходження у продаж минулорічних яблук.

При цьому, за мірою зростання пропозиції, побоювання садівників щодо нового сезону тільки посилюються. Більш того, за оцінками самих фермерів, врожай раннього яблука в цьому році буде помітно більшим за минулорічний, що чинитиме додатковий тиск на ціновий рівень.

Ваш вибір 'Подобається'.


Злочинці заробили понад 1 млн грн, продаючи неіснуючу сільгосптехніку

На цій афері вони заробили 1,127 млн грн, повідомляє Прокуратура Волинської області.

Організаторкою афери стала 32-річна мешканка міста Луцьк, якій «допомагали» ще троє молодиків.

Зловмисники розміщували в Інтернеті оголошення стосовно продажу дешевої сільгосптехніки. Майбутні покупці, попри підозріло низькі ціни, з ентузіазмом почали укладати насправді фіктивні договори фінансового лізингу, перераховуючи шахраям аванси розміром від 25 тис. до 234 тис. грн. Натомість, обіцяну техніку ніхто з покупців так і не отримав.  
Згідно з даними прокуратури, аферисти ошукали близько 20 довірливих покупців з різних регіонів України.

Зловмисникам повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Джерело: agroday.com.ua



Українські виробники маркують продукти так, що споживач не знає реального складу їжі

Про це в ході прес-конференції повідомила модератор заходу Любов Акуленко, передає ГолосUA.

За її словами, на товар, готовий до відправки на експорт, інформація про його склад вказана українською, румунською, угорською, англійською мовами. Але найгірше видно текст саме українською. Модератор продемонструвала коробку цукерок, де український текст з описом складу видний не був.

«Ви в реальному житті ніколи на це уваги не звертаєте. І українське законодавство зобов'язує виробників вказувати на упаковці дані, таблиці про харчову цінність товару. Але ви там не знайдете», - сказала Л. Акуленко.

Вона додала, що, можливо, це наслідок відсутності в українському законодавстві вимог до правильності маркування на продуктах.

«У нас немає вимог до правильного оформлення маркування. Виробники наносять інформацію, як хочуть», - сказала вона.

При цьому, народний депутат, заступник керівника Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко повідомив, що в Раду внесено законопроект №8450 про інформацію про склад харчової продукції.

За словами нардепа, законопроект розроблявся з метою забезпечити високий рівень захисту прав споживачів, забезпечити споживачеві можливість свідомого вибору, який би відповідав їх індивідуальним харчовим потребам.

«Законопроект забороняє використовувати інформацію, яка може дезінформувати споживача. Ця заборона також поширюється на рекламування харчових продуктів. Також законопроект встановлює гарантію на право споживача одержувати достовірну інформацію та надання інформації. Також законопроект встановлює зобов'язання операторів ринку щодо маркування товару. Дія закону поширюється на операторів ринку харчових продуктів, чітко регулюються зобов'язання операторів ринку, відповідальність за надання інформації про харчові продукти на всіх етапах харчового ланцюга. Харчові продукти для реалізації кінцевому споживачу, реалізації в сфері громадського харчування, постачання в сфері громадського харчування.

У законопроекті є вимога до розбірливості інформації, до мінімального розміру шрифту (опису складу), є регламентація вимог про надання інформації про аллергени.

Впроваджуються єдині вимоги до маркування продуктів, які продаються як в магазині, так і дистанційно. Запроваджується вимога інформувати споживачів про нано-матеріали у складі продукту, про рафіновану олію або про жири рослинного походження, інформація про заморожування-розморожування продуктів, впровадження нової вимоги для визначення строків придатності продукту», - зазначив О. Бакуменко.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Фунгіцидна обробка як елемент екологічної ефективності садівництва

Він передбачає оптимізацію використання природних та трудових ресурсів і мінімізацію негативних впливів на навколишнє середовище. Поняття екологічної ефективності недарма актуалізувалося в контексті агроіндустрії: обробка та використання людиною земель спричиняє неабиякі зміни в нашій екосистемі. Йдеться про деградацію ґрунтів, зміну ландшафтів, порушення кругообігу органічних речовин в природі, забруднення води та інші модифікації, здатні порушити біологічну рівновагу.  Допомогти підвищити рівень виробництва продукції та оптимізувати затрати ресурсів  – з одного боку і захистити екологію нашої країни – з іншого допоможе використання безпечних засобів захисту рослин.   

Застосування препаратів для захисту та підживлення рослин має особливе значення у вирощуванні плодових  культур та винограду. Оскільки садівництво є досить ресурсо- і трудозатратною галуззю сільського господарства. Тому своєчасний захист та підживлення цих культур якісними препаратами допоможе аграрію отримати високий врожай при мінімальних затратах і зберегти екосистему. 

У період вегетації плодові культури та виноград сильно потерпають від захворювань, спричинених грибковими інфекціями. Так, виноград часто вражає мілдью (несправжня борошниста роса), а плодові – парша, рак, клястеспоріоз, моніліоз, коккомікоз тощо. Своєчасна фунгіцидна обробка може не лише вилікувати ці захворювання, а й навіть попередити їх. Для цього рекомендується застосовувати фунгіциди, які поєднують лікувальну та профілактичну дію. Такими характеристиками володіє контактний фунгіцид «Гарт» виробництва ГК «UKRAVIT» (гідроксид міді, 770 г/кг).

Головною перевагою препарату є те, що він починає діяти одразу після застосування. За профілактичної обробки «Гарт» попереджує широкий спектр грибкових хвороб плодових культур та винограду і навіть картоплі, томатів, огірків та цибулі. Якщо ж симптоми встигли проявитися, мідь, яка лежить в основі препарату, порушує обмін речовин патогена і перешкоджає його подальшому розвитку, внаслідок чого він гине.  Крім того, за обприскування на ранніх стадіях вегетації фунгіцид додатково захищає культуру від весняних приморозків, чим забезпечує її нормальний подальший ріст і розвиток.  
Велике значення має економічна доцільність використання препарату: при високій ефективності він має низьку норму застосування. Крім того,  його діюча речовина абсолютно безпечна для рослин і навколишнього середовища. Тому обробка садових культур фунгіцидом «Гарт» забезпечить щедрий та корисний врожай без зайвих витрат і шкоди для екології України. 

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 
Ваш вибір 'Подобається'.


Якими будуть ціни на молочку

А щоб утримати обсяги, виробникам вже зараз доводиться вдаватися до масових акційних розпродажів. Торгівці вдаються до знижок лише з метою утримати сировинну зону і не відмовлятися від молока до виникнення осіннього сировинного дефіциту.

Загалом ціна на молочку не змінилася. В кінці червня свіжі молочні продукти в дешевій упаковці продавалися великими операторами (без урахування знижок) в основному за наступними цінами: за молоко в плівці 2,5% жирності просили 18-19 гривень за літр, за кефір такої самої жирності в плівці – 19-22 гривні за літр, а сметану 15% жирності в плівці – 44-48 гривень за кілограм. Натомість сир кисломолочний 9% жирності продають по 90-100 гривень за кілограм.

При цьому багато операторів стимулюють реалізацію знижками в 10-15%.

Джерело: agro-business.com.ua