Кооператив на Київщині перероблятиме 2 млн л козиного молока

Про це в  інтерв'ю Kurkul.com розповіла очільниця громадської спілки «Асоціація козівників України» й заступник голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталія Якименко.

У родини Якименків — сімейна козина ферма «Татусеві кізоньки» із поголів’ям 20 кіз на Кіровоградщині.

«Спочатку «Татусеві кізоньки» були невеликою фермою, але коли поголів’я кіз стало збільшуватися, зявилися нові проблеми – потрібно більше території. А головним питанням стало де переробляти і збувати молочну продукцію. Згодом ми дізналися про кооператив «Родинний добробут» під Фастовом. І вже зараз у нас є підписаний договір про співпрацю із керівником цього кооперативу Антоном Дундієм. І частина наших кіз уже переїхали в кооператив», — розповіла Наталія Якименко.

Соціальний кооператив «Родинний добробут» був заснований у 2015 р. і розташований у Фастівському районі за 100 км від Києва. Загальна площа кооперативу складає 21 га, а спеціалізується він на козівництві і вирощуванні органічних овочів у теплицях.

«Зараз у нас 30 кіз, але ми будемо розширятися. Найближчим часом приїдуть ще 10. Глобальні плани у нас саме по кооперації. Тобто не тільки по тому, що буде у нас, а й залучення людей, які проживають неподалік, тобто хочемо розвивати малі фермерські господарства. Своє господарство плануємо обмежити 500 козами. А за рахунок того, що в кооперативі будуть інші люди, котрі теж займатимуться козівництвом, будемо орієнтуватися на 2,5 тис. кіз і більше», — поділився планами із Kurkul.com керівник «Родинного добробуту» Антон Дундій.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україні пора прийняти земельну реформу в обмін на черговий транш від МВФ – політолог

Про це ГолосUA повідомив політолог Кирило Молчанов.

«Вимога про відкриття ринку землі з боку МВФ фігурувало постійно. Навіть після отримання чергового траншу були чіткі вказівки, що Україна зобов'язана прийняти пенсійну і земельну реформу. Але жодна з них на сьогоднішній день так і не була прийнята»,- сказав К. Молчанов.

За його словами, якщо пенсійну ще вдасться протягнути, то земельну реформу прийняти буде дуже складно.

«Вона не популярна в колах селян і багатьох аграрних компаній. Відповідно Гройсман вирішив піти на переговори з МВФ, щоб вони відклали введення відкриття ринку землі. Прем'єру це вдалося, так як фонд поки зняв дане питання. Заява постійного представника МВФ в Україні Люнгмана свідчить про те, що фонд не збирається надовго відкладати цю вимогу. Після того, як приймуть пенсійну реформу, МВФ буде наполягати, щоб взяли земельну. Шляхом приватизації землі, яка знаходиться в держвласності, можна шукати фінансові кошти на зовнішніх ринках. Після чого віддавати борги з відсотками самому МВФ, на що фонд якраз і розраховує»,- зазначив К. Молчанов.

За словами політолога, в МВФ не думають, що це призведе до того, що держава втратить землі, так як ціна на них буде копійчаною. У підсумку це призведе до соціального напруження.

К. Молчанов підкреслив, що В. Гройсман буде максимально зволікати з прийняттям земельної реформи.

«Якщо в цьому році потягнути ще вийде, то наступного-вже доведеться приймати якісь рішення. Інакше МВФ може припинити співпрацю з Україною. Можливо, в Адміністрації Президента приймуть рішення відмовитися від чергового траншу, так як побояться отримати негативні результати на виборах до 2019 року»,- резюмував К. Молчанов.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України повинен розпочати підготовчу роботу щодо впровадження в країні земельної реформи, заявив постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні Йоста Люнгман.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна зможе експортувати пшеницю, ячмінь і кукурудзу в ЄС без сплати митних зборів

Про це йдеться в заяві представництва ЄС в Україні, пише 112.ua.

"Додаткові лібералізації для ячменю, пшениці і кукурудзи почнуть застосовуватися з 1 січня 2018 року", - йдеться в заяві.

Крім цього, в неділю, 1 жовтня, вступлять в силу нові торговельні преференції ЄС для України. Експорт більшості видів сільськогосподарської, а також деяких видів промислової продукції буде проходити без застосування митних зборів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Наша Ряба" домінує на внутрішньому ринку курятини

Його цінова політика привертає увагу Антимонопольного комітету. Про це сказав голова АМКУ Юрій Терентьєв в інтерв'ю виданню AgroPolit.com, передають Українські Новини.

"Наразі внутрішній ринок курятини дуже концентрований. На ньому є гравець №1 - "Миронівський хлібопродукт" (із часткою понад 40%) і кілька інших, дрібніших: комплекс "Агромарс" (із часткою більше 10%) і "Агроовен" (із часткою до 6%)", - відзначив Терентьєв.

За його словами, у деяких торговельних мережах частка МХП перевищує 70%.

Він додав, що, хоча компанії властиві 2 структурні ознаки монополізму - частка на внутрішньому ринку й цінове поводження, монополістом її назвати не можна, оскільки таким є єдиний продавець на ринку.

Крім того, якщо компанія відчуває значну конкуренцію, то, відповідно до закону, монопольним положенням на ринку вона не володіє.

"Зараз ми бачимо певні негативні сигнали від ринку про те, що цінове поводження МХП викликає питання. Інші учасники дивляться на ціни, які встановлює "Миронівський хлібопродукт", і сприймають їх як якийсь індикатор. Тому конкуренція на ринку м'яса птиці досить обмежена, незважаючи на присутність інших гравців. Це дає нам підстави глибше вивчати ринок м'яса птиці на предмет зловживання МХП своїм монопольним положенням", - зазначив Терентьєв.

Він додав, що рішення про відкриття справи ще не прийнято, триває дослідження ринку, АМКУ аналізує весь ринок і дивиться й на інших виробників.

"Якщо ми з'ясуємо, що домінуючий гравець на ринку задає темп іншим і формує єдині умови, тоді ми неодмінно будемо мати підстави для відкриття справи. Комітет не може знехтувати тим фактом, що через формування певного дефіциту продукту внутрішні ціни пішли вгору - до рівня світових - і споживачі від цього страждають. Є й інші причини, ми їх вивчаємо", - сказав голова АМКУ.

Як повідомляли Українські Новини, АМКУ має намір завершити дослідження ринку курятини до жовтня.

МХП зазначає, що однією з підстав для зростання цін є збільшення собівартості виробництва курятини на 20%, зокрема, впливає зростання цін на зернові культури, які займають істотну частку в собівартості, і інші складові.

У самої ж компанії з початку року й станом на кінець серпня зросли ціни на 17%.

За даними Державної служби статистики, середньозважені ціни в Україні на курятину в тушках станом на 20 вересня становили 55,31 гривні/кг, станом на 10 січня середньозважені ціни в Україні на курятину в тушках становили 42,02 гривні/кг.

Асоціація "Союз птахівників" пояснює зростання цін на м'ясо птиці збільшенням обсягів експорту в 1-му півріччі при збереженні обсягів виробництва на рівні аналогічного періоду минулого року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У Фінляндії дозволили вирощувати і продавати комах в якості продуктів харчування

Теґи: 

Нещодавно Міністерство сільського і лісового господарства оголосило про те, що вирощування і продаж комах в якості продуктів харчування в країні тепер дозволено, пише Зерно.

Взагалі в останні роки у Фінляндії інтерес до використання комах в якості продуктів харчування дуже зріс серед споживачів і компаній. Однак до сьогоднішнього дня у Фінляндії заборонялося використання комах в якості харчових продуктів. Тому рішення Міністерства сільського і лісового господарства про те, що тепер комах дозволено вирощувати і продавати було прийнято «на ура».

У даний момент відомство хоче, щоб чиновники могли регулювати вирощування і продаж комах у відповідності зі стандартними законами про безпеку харчових продуктів.

У державному агентстві безпеки продовольства Фінляндії (Evira) вітають це рішення.

«Вирощування і продаж комах в якості продуктів харчування вимагає того, щоб ми давали гарантію безпеки кінцевої продукції для споживачів. Evira надасть інструкції для виробників. До того ж, ми відразу почнемо створювати правила для ведення бізнесу разом з підприємцями галузі», — повідомила директор відділу безпеки харчових продуктів Evira, Leena Räsänen.

Практика використання комах в якості продуктів харчування відносно нова для західних країн, але люди у Фінляндії, схоже, більш зацікавлені, ніж їхні європейські колеги.

Опитування, проведене в минулому році Університетом Турку і Інститутом природних ресурсів показав, що 50% респондентів заявили, що будуть купувати продукти на основі комах, якщо вони будуть доступними у продажу. Третина респондентів заявили, що вже намагалися вживати в їжу комах у тій чи іншій формі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому вигідно займатися вирощуванням гарбузів

Нині саме час зайняти цю нішу, зокрема, для виробництва на експорт, повідомляє ProConsalting, пише  landlord.ua

Експерти розробили бізнес-план створення підприємства з переробки насіння цієї культури. При плануванні враховувалося те, що технології вирощування, збирання та зберігання насіння відповідатимуть чинним державним стандартам. Міжнародних стандартів ООН чи вимог Codex Alimentarius на гарбузове насіння на сьогодні немає.

Переробка насіння включає декілька етапів: приймання, чистка, калібрування, сортування, замочування, шелушіння, сушіння, сортування та пакування. За розрахунками, на обладнання знадобиться $350-400 тис. Для обслуговування виробничої лінії необхідно 10 осіб основного персоналу.

«Враховуючи вартість реалізації насіння $5/кг, рентабельність продажів складе 30-35%. Окупність проекту – 4-5 місяців з моменту початку виробництва», – підрахували в ProConsalting.

В Україні найбільше гарбуза вирощується в Донецькій, Дніпропетровській, Полтавській, Одеській, Харківській, Запорізькій і Київській областях. Основні напрямки експорту гарбузового насіння – Європа й країни Середнього Сходу.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview