150670

Корівник з кондиціонером: на Львівщині фермерки навчаються за канадською програмою

На Львівщині, вже четвертий рік жінок фермерок навчають, як покращити життя корів та отримувати більше молока. Навчання проходить в рамках програми “Розвиток молочного бізнесу в Україні”, пише “Агро-Центр”.

Головне чого навчають фермерок, це дбати про комфорт корів. Так, господині встановили в корівниках вентилятори, великі вікна, постелили гумові килимки замість соломи та дали коровам постійний доступ до води. Жінки відзначають, що надої дійсно зросли.

Такі навчання були лише початком, зараз учасниці програми мають змогу їздити на семінари, спілкуватися та обмінюватися досвідом з колегами з Канади.

Христина Максимець, тренерка з гендерної рівності проекту “Розвиток молочного бізнесу в Україні” відзначає, що зараз багато молоді тримає молочні ферми і це гарна тенденція:

“Рекомендую подивитися ферму на Бродівщині, там молодь. Ми звикли, що корову тримають старші люди, а тут якраз ні”.

Даний проект працює з 2014 року, фінансування проекту надає уряд Канади. Підтримати молодих фермерок вирішили через відсутність допомоги малим і середнім виробникам молока. За останні 15 років саме молодь утримувала 70-80% поголів’я корів країни і виробляли понад 80% продукту.
Проект надає гранти жінкам віком до 45 років. За умовами проекту вони повинні мати неорендовану землю у Львівській чи Івано-Франківській області і входити до місцевого кооперативу. На сьогодні, гранти отримали понад 30 сімей.

“У Канаді 99% молока фермери збувають через кооперативи. Все просто: в такій схемі умови диктує не велика корпорація, яка купує продукт, а враховується голос виробника”,– розповіла Христина.

Христина Максимець поділилася, що жінки часто відмовляються керувати фермою. Вони звикли, що дуже часто виконують лише технічну роботу: доять чи годують худобу, в той час як  чоловіки їздять на збори чи в поле.

Проте з сучасними технологіями для фермерів таких проблем не виникає:

“От приклад: нема сенсу пасти корову самій, є електропастухи. Ви один раз вкладаєте в це гроші і можете витратити час на себе, піти до стоматолога чи гінеколога, чи просто відпочити”, – пояснила тренерка з гендерної рівності.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Еко-ферма на Закарпатті виготовляє до 15 видів натуральних сирів

15 видів сиру, овече та коров'яче масло, молоко, кефір та йогурт, у селі Іза на Хустщині відроджується закарпатські традиції виробництва молочних продуктів, пише mukachevo.net.

Справу свого життя, власну сироварню Юрій Липей відкрив 11 років тому. Зараз на фермі 4 сотні овець, які щодня дають по 300 літрів молока. З нього і виробляють натуральні сири.

Весною отару випускають на випас у гори, а повертаються додому аж у середині жовтня. Там є спеціально обладнаний цех для виробництва та зберігання сиру, та дегустаційна зала. Над створенням молочної продукції працює 20 людей. Щодня тут переробляють більше тони молока. Із 600 літрів коров'ячого або овечого молока виготовляють 65 кілограмів натурального сиру без додавання штучних домішок.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як ловлять бичка на Азовському морі

Найбагатше в світі - таким Азовське море запам'ятається на сторінках старих енциклопедій. Сьогодні в Приазов'ї ще можна почути розповіді про те, як ломилися столи від осетрових і креветок, а чорну ікру їли ложками. Але ці спогади старожилів все більше стають схожими на билинний епос.

Тепер на Азові промишляють переважно трьома видами риби: бичком, хамсою і тюлькою. За останні десятиліття обсяги вилову пеленгасу, судака і камбали-калкану зменшилися в рази. За офіційними даними Держрибагентства, промисловий вилов в Азовському морі з 2012 по 2016 роки почав зростати. У 2015-му рибалки зловили 30 161 тонну (на 60,5% більше, ніж в 2014-му), а в 2016-му вже 35 715. Але за півроку 2018-го промисел в Азовському морі впав майже удвічі в порівнянні з 2017-м.

Падіння обсягів пов'язано не з напруженою ситуацією в акваторії Азовського моря, як це могло б здатися зі столиці. Як кажуть місцеві, більшість кораблів виходить на лов на відстань п'ять-двадцять кілометрів від українського берега. Тому контакти з російськими військовими, прикордонниками і фсбшниками поки зведені до мінімуму. У тих, хто натикається в море на силовиків з РФ, перевіряють документи і дозвіл на лов риби. Якщо все в порядку, рибалок не затримують.    Сьогоднішні обсяги спійманої риби, які фіксує Держстат, викликають поблажливу усмішку запеклих рибалок. Вони пам'ятають часи, коли тільки одна артіль витягувала за весняний сезон сотні тонн пеленгасу, промисловий лов якого сьогодні заборонений. Незважаючи на складності, українські рибалки зберігають бадьорість духу і шалений життєлюбність. Ці чоловіки ніколи не сумують і не перестають посміхатися після виснажливої ​​роботи. Чому у рибалок не буває депресії, де знаходиться рибний "пологовий будинок" Азовського моря в репортажі "Української правди" з Кирилівки (Запорізька область).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Свиня освоїла скейтборд і стала зіркою мережі

Мешканка Пекіна на ім'я Чень зафільмувала свого домашнього вихованця, який катається на скейтборді, пише comments.ua.

Дівчина, яка пересувається по китайському мегаполісу на роликовій дошці, змогла викликати інтерес у своєї свині до незвичного для неї засобу пересування. Домашній вихованець швидко зрозумів ази управління дошкою на прикладі своєї спортивної господині і продемонстрував, що теж вміє їздити на скейтборді, подолавши невеликий відрізок маршруту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В США створили робота-бджолу для запилення рослин

Дослідники з Університету Західної Вірджинії (WVU) створили автономного робота, який здатний замінити живих комах, виконуючи їх завдання по запиленню культур.

Перші випробування робота-запилювача проводять на ягідних культурах в тепличному середовищі, пише agravery.com.

Світові вчені попереджають, що комахи-запилювачі, особливо медоносні бджоли, зникають із загрозливою швидкістю, що створює значні ризики для сільського господарства, оскільки бджоли є первинними запилювачами для широкої різноманітності сільськогосподарських культур. Зникнення бджіл може призвести до скорочення кількості продуктів харчування.

Розробка, що покликана замінити живих комах, використовує сучасні методи локалізації та зіставлення, а також інші інструменти, які дозволяють роботові планувати свій шлях, самостійно управляти рухом і проводити певні маніпуляції.

«Одна з основних проблем, пов’язаних з поточним сільськогосподарським виробництвом — це запилення культур. 35% світового обсягу виробництва сільськогосподарських культур з щорічним оборотом приблизно в 577 млрд доларів, безпосередньо залежать від наявності запилювачів. Зниження популяції медоносних бджіл в цьому сенсі є катастрофою. З точки зору економічної та харчової стійкості існує нагальна необхідність шукати альтернативні системи запилення», — говорить один з авторів та розробників робота-бджоли.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фактори формування цін на свинину та структура ринку

Питання, на кшталт «Як формується ціна на ринку?», «Як розподілилися частки промислового та приватного секторів свинарства на ринку?» чи «Чи є дефіцит свинини?» — завжди актуальні. Вчергове відповідала на них аналітик Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

«Виробництво свинини в Україні практично навпіл розподілено між господарствами населення та сільськогосподарськими підприємствами з поки що незначною перевагою у бік останніх. Так, наприклад, за даними офіційної статистики промислові свиногосподарства виробили 372,6 тис. т свинини забійною вагою, що склало 51% від загальних обсягів виробництва свинини в країні», — зазначила аналітик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview